Ліки. Хотіли як краще… - Здоров’я - dt.ua

Ліки. Хотіли як краще…

28 грудня, 2018, 09:20 Роздрукувати Випуск №50, 28 грудня-11 січня

"Невідомі сили" свідомо намагаються внести хаос в аптечну торгівлю ліками.

© Василь Артюшенко, DT.UA

З 1 січня набуває чинності Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів". Зокрема, передбачено внесення змін до статті 8 (Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості) Закону України "Про захист прав споживачів". Одне з положень цього Закону обумовлює розгляд вимог споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення після пред'явлення споживачем розрахункового документа. Що означає для нас із вами ця нова норма, навколо якої вже бряжчать списи у соцмережах? По опис наслідків та регуляторних порожнин, які ще належить заповнити владі, ми звернулися до екс-голови Держлікслужби, доктора медичних наук, доктора фармнаук Олексія Соловйова.

— Згідно з цією статтею, споживач може впродовж встановленого гарантійного терміну вимагати від продавця (аптечного закладу) повернення заплаченої за товар грошової суми або заміну товару на такий самий товар, чи на аналогічний, із наявних у продавця (аптечного закладу). Своєю чергою, продавець (аптечний заклад) зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Це говорять норми Закону. А які особливості практики їх реалізації в конкретній аптеці? Як відомо, термін придатності лікарських засобів (гарантійний строк) може становити навіть понад п'ять років. Це означає, що впродовж цього періоду споживач потенційно може повернути товар, придбаний в аптеці. Що ж може статися з лікарським засобом за цей час? Перш за все, слід згадати, що такі специфічні товари, як лікарські засоби, для стабільності фізико-хімічних властивостей під час зберігання потребують захисту від світла, впливу вологи, випаровування, дотримання температурного режиму, захисту від дії газів довкілля.

Розгляньмо конкретний приклад. Споживач повертає до аптеки вакцину, вважаючи її з якихось причин неякісною. Які властивості матиме вакцина, якщо вона зберігалася — навіть кілька годин — при кімнатній температурі чи, навпаки, була кілька разів заморожена? Провізор в аптеці має оцінити лише зовнішній вигляд і цілісність первинної та вторинної упаковок. Хто в такому разі може гарантувати ефективність і безпечність самої вакцини? Що чекає покупця, який придбає цю повернену упаковку?

Ще приклад про цілісність упаковки. Більшість ліків у формі розчину, спрею чи крапель мають ковпачок або розпилювач, який легко відкривається й не оснащений контролем першого відкривання. Тобто неможливо зрозуміти, чи містить флакон речовину від виробника, чи "добрий" споживач налив туди води після використання.

Залишається без відповідей низка запитань:

За якою процедурою споживач має визначати якість лікарських засобів?

Яким порядком має керуватись аптечний заклад, приймаючи лікарський засіб, що певний час перебував у споживача?

Що має робити аптека з такими лікарськими засобами?

Чи має аптека право надалі реалізовувати такі лікарські засоби?

У цьому контексті незрозуміла роль держави, яка мусить гарантувати споживачам обіг якісної продукції на ринку. А це, своєю чергою, формуватиме зростання недовіри як до системи контролю якості, так до всіх учасників обігу ліків.

Розмірковуючи над цими риторичними запитаннями, логічно доходиш лише одного висновку: "невідомі сили" свідомо намагаються внести хаос в аптечну торгівлю ліками. Кожна цивілізована країна десятиліттями розбудовувала державну систему контролю за обігом ліків і не перестає її вдосконалювати, оскільки науково-технічний прогрес у XXI столітті, а отже й ринок ліків, розвивається надпотужно і продовжує вносити свої корективи в наше повсякдення. Кожна цивілізована держава намагається зробити все можливе, щоб гарантувати пацієнтам аптек справді якісні, зручні фармацевтичні послуги і забезпечити населення країни справді безпечними, ефективними ліками належної якості. Для цього в ЄС та інших країнах впроваджується індивідуальне кодування кожної упаковки ліків, з допомогою якого будь-яка людина може, використовуючи унікальний код, перевірити кожну упаковку лікарського засобу тощо. Наша ж країна не шукає легких шляхів і схвалює законодавчі ініціативи (на кшталт прийнятої в Законі України від 23.11.2018 № 2628-VIII), які не тільки не можуть бути реалізовані на практиці, а й здатні створити додаткові проблеми як споживачам, так і аптечним закладам. У споживача немає, та й не може бути інструментів для перевірки якості ліків. Взагалі, незрозуміло, як уявляли ініціатори-законотворці запропоновану ними перевірку пацієнтом якості ліків. Ця функція стосується виключно відповідних операторів ринку і державної системи контролю якості ліків в обігу. Щоб забезпечити пацієнтів безпечними та ефективними ліками, їх належна якість має "вбудовуватися" ще на етапі фармацевтичної розробки, а потім перевірятися шляхом проведення відповідних досліджень та випробувань виробниками й імпортерами і гарантуватися на всіх етапах їх обігу всіма операторами ринку, такими як: ліцензовані виробники та імпортери, ліцензовані дистриб'ютори й аптечні заклади, які мають виконувати цілу низку досить складних і специфічних вимог, виконання яких, своєю чергою, перевіряється відповідними державними органами. А отже, прийнята законодавча зміна щодо повернення начебто неякісних ліків (адже пацієнт апріорі не може перевірити якість лікарського засобу) — це лише свідома руйнація довіри до державної системи контролю за обігом ліків і поширення додаткових безглуздих "міфів", що буцім на території України в обігу перебуває до 50 % неякісних та фальсифікованих ліків. Складається враження, що ініціаторами таких законодавчих ініціатив є люди, котрі взагалі не уявляють, як функціонує ринок ліків і як він має регулюватися відповідно до найкращих світових практик.

З огляду на вищевикладене, в цьому контексті взагалі незрозуміла роль держави, яка має гарантувати споживачам обіг якісної продукції на ринку. На жаль, законодавчі ініціативи, на кшталт прийнятої в Законі України від 23.11.2018 № 2628-VIII, лише сприятимуть підвищенню недовіри як до системи контролю якості, так і до всіх учасників обігу ліків.

Для термінового врегулювання складних питань, що постають в сфері обігу ліків, держава в особі народних депутатів — законотворців в тісній співпраці з фаховими спеціалістами галузі мають системно та дієво гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС шляхом запровадження в життя дійсно важливих змін (наприклад, впровадження страхової медицини, введення індивідуального кодування кожної упаковки ліків тощо), а не здійснювати імітацію реформ, приймаючи аналогічні недієздатні норми, які містить Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII.

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво