ЛІКИ, ЯКІ МИ ВИБИРАЄМО - Здоров’я - dt.ua

ЛІКИ, ЯКІ МИ ВИБИРАЄМО

4 жовтня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 4 жовтня-11 жовтня

Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Фармак» створене на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім...

Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Фармак» створене на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.Ломоносова та є його правонаступником. За часів існування СРСР підприємство спеціалізувалося на випуску найскладніших лікарських засобів тонкого органічного синтезу, які поставлялися не лише для потреб фармацевтичної промисловісті Радянського Союзу, а й за кордон.

Після 1991 року стратегічним напрямом розвитку підприємства стала розробка й виробництво готових лікарських форм. Якщо десять років тому завод випускав лише 5 найменувань готових ліків, то сьогодні асортимент продукції ВАТ «Фармак» становить понад 100 назв медпрепаратів.

У фармацевтичній галузі України ВАТ «Фармак» посідає одне з провідних місць. Його продукція експортується сьогодні до Росії й інших країн СНД, Прибалтики, Болгарії, Польщі.

Одним з основних напрямів діяльності підприємства сьогодні є вдосконалення системи менеджменту, в основу якої покладено міжнародні стандарти, правила належної практики виробництва лікарських засобів, модель досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM).

2001 року «Фармак» одержав сертифікат EFQM «Визнання досконалості» системи управління. Торговельна марка «Фармак» визнана гідною звання «Бренд року - 2001».

Жила собі людина. Світлої душі, ясного розуму, великий трудівник. Якось із ним сталася біда: занедужав. Після обстеження лікар виписав ліки. Як нині часто буває, такі, що «крутіші». Прийшовши до аптеки й подивившись на ціни, чоловік мовчки зім’яв у руці рецепт і викинув геть. Вартість ліків набагато перевищувала його пенсію. Сильно переживав. І невдовзі помер.

Цю невигадану історію розповів мені головлікар однієї з районних лікарень. Подібні випадки, коли люди просто відмовляються лікуватися, бо це їм просто не по кишені, непоодинокі. Ціни на багато ліків роблять їх недоступними для більшості наших співгромадян.

Сьогодні одним з найважливіших, соціально значимих завдань, які стоять перед урядом країни, є забезпечення населення якісними вітчизняними лікарськими засобами за доступними цінами. Необхідні передумови для цього є. За роки незалежності в Україні створено фармацевтичну промисловість, завдяки чому вдалося досить швидко налагодити виробництво життєво необхідних препаратів. І хоча обсяг продукції вітчизняних підприємств на українському фармацевтичному ринку нині досяг 45,5% (ще кілька років тому було не більш як 28—30%), за номенклатурою ситуація не така вже оптимістична. Звісно, в аптеках сьогодні можна придбати будь-які імпортні засоби, проте це може собі дозволити далеко не кожен. Закономірне запитання: чому не налагодити в нас виробництво аналогів імпортних ліків, як це роблять у себе багато країн? Навіщо нам фінансувати закордонного виробника, якщо в Україні сьогодні є підприємства й виробництва, котрі відповідають європейським стандартам, існує ефективна система контролю якості препаратів, які випускаються, і вітчизняного фармацевтичного ринку?

Порушені в цій преамбулі питання й стали приводом для бесіди з генеральним директором ВАТ «Фармак», кандидатом економічних наук Ф.ЖЕБРОВСЬКОЮ. Поза сумнівом, ліки, випущені цим підприємством, є сьогодні в кожній домашній аптечці. Це й усім відомі валідол, корвалол, корвалдин, барбовал, а також фармадипін, амізон, які вже зарекомендували себе, та іміджеві для «Фармака» L-тироксин, йоддицерин, фітолізин тощо.

— Філе Іванівно, як людина, котра знає ціну фармацевтичним препаратам не лише за аптечними цінниками, що ви вкладаєте в словосполучення «доступність ліків»? — Я це розумію так, що наші ліки мають бути передусім ефективні, якісні та, звісно ж, за нижчою ціною. — Порівняно з чим?

— Ясна річ, порівняно з зарубіжними аналогами, які сьогодні є на українському фармринку. Бо якщо в поняття «доступність ліків» вкладати лише те, що вони повинні бути дешеві, виходить, для їхнього виробництва можна використовувати застаріле обладнання і технології, і навіть не мріяти про впровадження сучасних методів аналізу та контролю якості. Сьогодні, хоч як би ми того хотіли, фармацевтика — це наукомістка й високотехнологічна галузь. — Після екскурсії вашим підприємством у цьому сумніватися не доводиться...

— Робота з реконструкції й технічного переоснащення діючих і створення нових виробничих потужностей відповідно до міжнародних стандартів якості була й залишається одним із головних стратегічних напрямів діяльності колективу ВАТ «Фармак». На розвиток і модернізацію виробництва щорічно направляємо левову частку прибутку. Свого часу розробили довгострокову програму (до 2005 року) технічного переоснащення підприємства, яка передбачала й модернізацію діючих виробництв, що випускають традиційні для нашого заводу препарати, і створення нових виробничих потужностей. Обсяг фінансування цієї програми становить близько 60 мільйонів доларів.

За останні сім років нам вдалося значно розширити номенклатуру продукції, і зараз «Фармак» випускає понад 100 найменувань нових ліків. Більш як усемеро зросли обсяги виробництва.

Нині ми реалізуємо другий етап згаданої вище програми, яка передбачає комплексну системну реконструкцію виробничих потужностей відповідно до вимог європейських стандартів. Завершується робота над проектом виробництва рідких лікарських засобів, зокрема нової для медичної промисловості України лікарської форми — спреїв.— Так, я звернула увагу на новинки — евказолін і піновіт, випущені у вигляді спреїв для назального застосування.

— З огляду на великий попит, поряд із традиційним нафтизином і порівняно новим фармазоліном «Фармак» розпочав випуск ще кількох найменувань препаратів для лікування запальних захворювань дихальних шляхів уже не тільки в звичних флаконах-крапельницях, а й у сучаснішій упаковці з контролем відкривання й дозуючим пристроєм. До складу спреїв входять натуральні олії — сосни гірської, м’яти, евкаліпта з лікувальною та пом’якшуючою дією. Вони запобігають висушуванню слизової оболонки. Ці новинки вже надходять до аптек. — І вони дешевші від імпортних препаратів?

— Ви самі можете в цьому переконатися, подивившись на порівняльні ціни на наші лікарські засоби цієї фармакотерапевтичної групи та їхні зарубіжні аналоги. Так, якщо наш фармазолін (0,1%) коштує 2 грн. 10 коп., то, приміром, галазолін — 2,56 грн., ксимелін — 6,66 грн., отривін — 12,28 грн. Різниця, як бачите, суттєва. Хоча за ефективністю та якістю наші препарати нічим не відрізняються від імпортних. — Якщо не секрет, за рахунок чого вам вдається здешевлювати свою продукцію?

— У нас розроблено цілу програму, спрямовану на зниження собівартості продукції. Це й режим економії матеріалів, енергетичних та інших ресурсів, і раціональне, вірніше, ощадливе використання устаткування, яке працює в три зміни, що дозволяє, зрозуміло, виробити більше продукції. У нас витрати на науку, рекламу, на жаль, набагато нижчі, ніж у зарубіжних виробників. Хочемо чи ні, а в нинішніх економічних умовах ми змушені на цьому заощаджувати. Та й рівень оплати праці наших працівників, як і в цілому по країні, неможливо порівняти із закордонним. Усе це й дозволяє на сьогодні випускати ліки за нижчими цінами. — Виробляти ліки — справа хоч і прибуткова, але водночас витратна. Цікаво, ви реально відчуваєте підтримку з боку держави?

— Чималу турботу про розвиток галузі виявляє Мінздоров’я. Це стосується і вирішення питань реєстрації препаратів, і закупівлі лікарських засобів (ЛЗ) для лікувальних установ. Сьогодні проводяться тендери під держпрограми з туберкульозу, діабету тощо, в яких беруть участь українські виробники. Ще три-чотири роки тому ми про це могли лише мріяти.

Фармпідприємства відчувають підтримку з боку держави й у реалізації інноваційних проектів. ВАТ «Фармак» працює в складі технологічного парку — інноваційної структури, яка здійснює діяльність з виконання інвестиційних і інноваційних проектів в Україні. Це дало нам змогу ввезти необхідне устаткування, яке в Україні не випускається, без мита і ПДВ.

Чимало виробників фармацевтичної продукції не проти жорстких умов реєстрації ЛЗ, ми також не проти регулювання цін на ліки, які закуповуються за бюджетні кошти. Але ми вважаємо: має існувати державне замовлення. І тоді всі ми «битимемося» за це замовлення, доводячи, що наші ліки і якісні, й доступні. А держава, у свою чергу, право ставитиме про те, за якою ціною вона може закупити ті або інші медпрепарати. Проте таке держзамовлення може формуватися лише під стандарти надання медичної допомоги. А їх досі на державному рівні не затверджено.

Є й інші питання, які нас сьогодні дуже турбують. Мінфін підготував проект закону про акцизний збір. Відповідно до цього законопроекту, такий збір (у розмірі 2 грн. за літр, тоді як раніше було 12 коп.) повинні сплачувати й ті, хто використовує етиловий спирт для виробництва лікарських засобів. До речі, такого немає в жодній країні.

Далі. Існує думка, що потрібно ввести ПДВ на ліки. Можливо, без цього податку ніяк не обійтися, проте він має бути не 20 %, а значно менше. Інакше це автоматично спричинить підвищення цін на ліки. І, звісно, життєво важливі ліки не повинні оподатковуватися в такий спосіб.— «Фармак» не раз перемагав у конкурсах якості як в Україні, так і на європейському рівні. Цього року підприємство одержало сертифікат на систему якості ISO 9001: 2000. На підприємстві впроваджено систему менеджменту якості. У чому вона полягає?

— До створення досконалої системи менеджменту якості ми йшли поступово, починаючи з 1998 року. Ми чудово розуміли: єдиний шлях до виживання й добробуту в ринкових умовах — це створення високоякісної продукції, конкурентоспроможної як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Тобто впровадження сучасних методів менеджменту на нашому підприємстві стало відповіддю на вимоги ринку.

Спочатку ми створили й сертифікували систему менеджменту, яка відповідає міжнародному стандарту ISO 9001 версії 1994 року. Якщо кількома словами, то ця система є безліччю правил і процедур із вимогами до організації менеджменту й виробництва, які підлягають неухильному дотриманню. Але для забезпечення зростання конкурентоспроможності продукції й успіху на ринку цього стандарту виявилося недостатньо. І тоді ухвалили рішення про вдосконалювання системи менеджменту за новою версією стандарту ISO 9001:2000. У першому кварталі цього року успішно проведено передсертифікаційний і сертифікаційний аудити системи менеджменту на ВАТ «Фармак». Вони підтвердили її відповідність міжнародним вимогам. Сертифікацію провели два органи з сертифікації систем якості: вітчизняний «ПРИРОСТ» у системі УкрСЕПРО і німецький «TUV CERT», найавторитетніші організації в цій галузі. — А як у вас справи з впровадженням правил належної виробничої практики лікарських засобів GMP, які вважаються обов’язковими для підприємств фармацевтичної галузі й без яких неможливо пробитися на серйозні ринки?

— На нашому підприємстві вже фактично п’ять технологічних ділянок можна було б сертифікувати за правилами GMP. Проте органу, який цим займався би, в Україні поки що немає. І вимоги щодо відповідності правилам GMP мають рекомендаційний характер. Нині в рамках програми TACIS завершується робота зі створення в Україні національної інспекції з GMP. Частина вітчизняних фармацевтичних підприємств уже практично готова до сертифікації окремих виробництв на відповідність вимогам GMP. Деякі українські підприємства вже провели таку сертифікацію із залученням зарубіжних фірм.

Фармацевтичний профіль нашого підприємства обумовив необхідність інтеграції до структури впровадженої на ВАТ «Фармак» системи якості вимог GMP, що знайшло свій відбиток у документації та виробничій діяльності. Тому одержання ще одного сертифікату — наше найближче завдання. Якість не дається безплатно, її не можна досягти разовими акціями. GMP — це ціла система норм і правил, образ мислення, кодекс честі виробника.

Зараз колектив ВАТ «Фармак» працює над впровадженням системи екологічного менеджменту відповідно до стандартів ISO 14000. Це дозволить нам не лише домогтися скорочення втрат, пов’язаних із впливом підприємства на навколишнє середовище, а й підвищити конкурентоспроможність продукції, імідж підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринках. — Від стандартів хотілося б повернутися до ліків. Які оригінальні препарати плануєте випустити в найближчому майбутньому?

— Незабаром має з’явитися в аптеках наш новий оригінальний препарат антраль, який є ефективним гепатопротектором і застосовується для лікування хвороб печінки. Фахівці ВАТ «Фармак» працювали над ним разом з Інститутом токсикології та фармакології АМН України. Ми також тісно співробітничаємо з іншим академічними установами, зокрема Інститутом органічної хімії і ГНЦЛС. Раніше ми впровадили у виробництво амізон (новий ненаркотичний анальгетик із вираженим протизапальною, жарознижуючою й імунномодулюючою дією). Ще один лікарський препарат — мебіфон (для лікування раку молочної залози і деяких інших форм злоякісних новоутворень) випустимо на ринок у жовтні цього року. Це ті препарати, які ми називаємо оригінальними. Хоча відомо: для того, аби в наш час одержати справді оригінальний препарат — від молекули до готових ліків, необхідно затратити 500 — 600 млн. дол. Хто в Україні сьогодні може собі таке дозволити? — Які успіхи на зовнішньому ринку?

— Продукція ВАТ «Фармак» користується попитом у країнах СНД. Деякі препарати поставляємо до країн Балтії (до речі, із маркіруванням національними мовами споживачів). У Польщі вже зареєстровано три наших препарати й незабаром маємо отримати дозвіл на продаж L-тироксину. Збільшуються обсяги поставок до Болгарії (ще три наші препарати чекають на свою реєстрацію в цій країні). P. S. У фірмових аптеках «Фармаку», які відкрито не лише в столиці, а й у Харкові, Дніпропетровську, можна придбати медикаменти за ціною виробника, тобто набагато дешевше, ніж в інших аптеках.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво