«Коров’ячий сказ». Дубль два?

Тривогу, котру кілька років тому викликали повідомлення про нові жертви хвороби Кройцфельда-Якоба, зараз згадують як давно пройдений етап. По-перше, відтоді на людство звалилася сила-силенна нових, не менш грізних напастей. По-друге, нові випадки цього захворювання серед людей стали зустрічатися дедалі рідше, та й заходи для запобігання грізній і малозрозумілій інфекції було вжито безпрецедентні. На даний момент від людської форми губчастоподібної енцефалопатії загинуло 142 чоловіки. Пік смертності від цього захворювання припав на 2000 рік — 28 летальних випадків. Торік було зареєстровано 18 випадків, 2002-го — 17. Всі жертви, як вважають спеціалісти, заразилися в процесі вживання в 1980-х роках яловичини, котра містила патогенні пріони, здатні викликати у тварин «коров’ячий сказ». Більше того, у їхньому геномі були присутні обидві «неправильні» версії гена, що визначав будову та функціонування пріонів.

Однак дані, оприлюднені минулого тижня, змушують по-новому глянути на проблему як передачі інфекції, так і на її вірулентність. Професор Джеймс Айронсайд, який здійснює контроль над поширенням хвороби Кройцфельда-Якоба, опублікував у журналі Lancet результати посмертного обстеження престарілого пацієнта, котрий п’ять років тому помер через розрив аортальної аневризми. Незадовго до цього йому зробили переливання крові, причому донором була людина, у якої пізніше діагностували губчастоподібну енцефалопатію. І ось зараз у селезінці та лімфовузлах реципієнта виявлено патогенні пріони, здатні перетворити здорову мозкову тканину на подобу губки, позбавленої здатності нормально функціонувати. Але найбільш вражаючою виявилася наявність у його геномі як «неправильного», так і «правильного» генів, що, по ідеї, взагалі повинно було виключити можливість появи в його організмі патогенних пріонів. Примітно, що за життя пацієнта у нього жодних ознак захворювання не спостерігалося.

Як стверджують дослідники, цей випадок показує: справжній пік захворюваності ще попереду. З одного боку, наявність хоча б одного гена, що сприяє розвитку «правильних» пріонів, не запобігає розвитку захворювання, а лише подовжує латентний період. Весь цей час кров таких людей здатна розносити хворобу Кройцфельда-Якоба і далі. При цьому, якщо раніше у групі ризику за генною ознакою перебували 37 відсотків населення, то зараз — більш як половина. А от надійного тесту, що дозволяє запобігти переливанню інфікованої крові здоровим людям, поки немає.