Кінець світла настав пополудні. Минули вже три тижні після надзвичайної ситуації в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова, а й сьогодні ні в кого немає впевненості в тому, що подібне не повториться - Здоров’я - dt.ua

Кінець світла настав пополудні. Минули вже три тижні після надзвичайної ситуації в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова, а й сьогодні ні в кого немає впевненості в тому, що подібне не повториться

11 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 11 листопада-18 листопада

Про надзвичайну подію (НП), яка трапилася недавно в Інституті серцево-судинної хірургії, написали майже всі столичні газети...

Про надзвичайну подію (НП), яка трапилася недавно в Інституті серцево-судинної хірургії, написали майже всі столичні газети. Журналісти не згущували фарби: дійсно, станься аварія буднього дня, коли проводять десятки складних операцій, її наслідки могли виявитися трагічними...

У суботу, 22 жовтня, о 14.21 в інституті раптово зникла електрика. Знеструмленими виявилися навіть реанімаційні палати, де стан хворих контролюється з допомогою спеціальної апаратури, у тому числі штучного дихання. Після відключення апаратури медикам довелося рятувати пацієнтів буквально голими руками, тобто вручну нагнітати повітря в легені, стискаючи й відпускаючи пальцями велику гумову «грушу» (апарат Амбу). Таким чином вони підтримували життя тяжкохворих, поки рятувальні загони Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС) не підключили пересувні електростанції, котрі протягом двох годин живили центр кардіохірургії новонароджених, де знаходилися 14 дітей, четверте дитяче реанімаційне відділення (троє дітей) і шосте реанімаційне відділення (12 дорослих).

Через 2 години 35 хвилин подачу електроенергії в будинок інституту було відновлено. До речі, цього року це вже друге аварійне відключення електрики. Узимку струм зник пізно ввечері, і тоді також весь медперсонал рятував хворих.

Цього разу без електрики залишився не тільки Інститут Амосова, а й великий мікрорайон аж до Солом’янської площі. Тут розташовано багато інших лікувальних закладів — Інститут епідеміології й інфекційних захворювань, Інститут фтизіатрії та пульмонології, клінічна лікарня для працівників нафтопереробної промисловості, Солом’янська районна лікарня, де також є хірургічні та реанімаційні відділення.

З приводу цього НП, яка викликало, із цілком зрозумілих причин, гучний резонанс, перший віце-прем’єр України С.Сташевський розпорядився провести службове розслідування. Про результати цього розслідування поки нічого не відомо, однак можна припустити, що, як зазвичай, винним виявиться «стрілочник». У цілому ж відключення світла в Інституті серцево-судинної хірургії висвітлило ряд гострих проблем.

За наявною інформацією, причиною аварії стало пошкодження силового електрокабеля, котрий не витримав навантаження. Він же не тільки лікарні живив, а й недавно споруджені поблизу елітні новобудівлі. Певне, проектувальники й будівельники не врахували того, що кабель либонь не стожильний і за пікового навантаження може вийти з ладу.

«В Інституті серцево-судинної хірургії АМН установлено систему автоматичного аварійного перемикання вводу, завдяки якій при знеструмленні одного з вводів здійснюється автоматичне підключення іншого. Але, на жаль, на час аварії були знеструмлені обидва вводи» (із листа віце-президента АМНУ Ю. Зозулі міністру з питань надзвичайних ситуацій й у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.Балозі). Річ у тім, що електроживлення інституту та його клінік здійснюється від двох підстанцій — Солом’янської і Протасівської. Одна з них, судячи з довідки «Київенерго», на момент аварії перебувала в режимі профілактики.

Із розповіді заступника директора Інституту серцево-судинної хірургії професора В.Лазоришинця: «На час аварії в інституті на лікуванні перебували 253 пацієнти, з них 38 — у відділенні інтенсивної терапії, 12 із яких потребували штучної вентиляції легенів. Перше, що ми зробили — перевели персонал із інших відділень у реанімацію. У принципі, люди у нас підготовлені до позаштатних ситуацій. На щастя, аварія сталася в суботу (у звичайні дні в інституті виконується одночасно 10—15 операцій). Перший наш дзвінок був у міськадміністрацію, є там така служба — екологічної й енергетичної безпеки. Однак ніхто там не відповідав. Довідково-інформаційна служба «Київенерго» була постійно зайнята (із нею вдалося зв’язатися тільки через 20 хвилин). Тоді я вирішив скористатися своїми особистими зв’язками і зателефонував у МНС. На щастя, генерал-лейтенант Григорій Марченко виявився на місці, він відразу дав розпорядження відповідальному черговому по МНС, і через 20 хвилин в інституті вже були дві пересувні електростанції».

Аварійна бригада «Київенерго» через дві години налагодила подачу електроенергії з іншої підстанції (згорілий кабель відремонтували лише на третій день ). Хоча не виключено, що інститут міг би залишатися без електрики й довше. Річ у тім, що за енергетичними нормами споживачі електроенергії розділені на три категорії. Як пояснили нам у департаменті громадських зв’язків АК «Київенерго», у разі аварійної ситуації перша категорія передбачає перемикання всієї апаратури на автономне живлення, друга «дозволяє» відсутність електроенергії від кількох годин до доби, а третя (до неї віднесений житловий фонд) не обмежує в часі поновлення подачі струму. На запитання про те, які об’єкти віднесено до першої категорії, ми отримали досить обтічну відповідь, мовляв, передусім це військові об’єкти й інші об’єкти життєзабезпечення, зокрема, коли при знеструмленні виникає загроза життю людей. «Чи віднесені до цієї категорії лікувальні заклади?» — поцікавилися ми. «Операційні й реанімаційні відділення повинні відноситися, а лікарні в цілому ні», — була відповідь.

Виходячи з вищенаведеної градації, Інститут Амосова віднесено до другої категорії енергоспоживачів. Це означає, що у разі аварії в енергомережі він може виявитися без електрики аж до доби. Звісно, в операційних блоках і реанімаційних відділеннях є сучасна апаратура, оснащена акумуляторами, що дозволяє протягом кількох годин підтримувати роботу приладів, однак це не рятує становища. (Більшість апаратів штучного дихання та іншого життєво важливого обладнання залежить від загальної електромережі).

А тепер час поцікавитися: чому авторитетний лікувальний заклад хірургічного профілю не має джерела автономного живлення? До речі, про нього можуть поки лише мріяти й такі відомі медичні установи, як Інститут хірургії та трансплантології, Інститут нейрохірургії, Інститут фтизіатрії та пульмонології й ін. Кажуть, київський мер О.Омельченко мав намір виділити кошти з міської скарбниці на закупівлю електрогенераторів для лікувальних установ, але, вочевидь, передумав. Перелічені інститути та їхні клініки лікують же не тільки киян, це державні установи, що перебувають у системі Академії медичних наук, на утримання якої виділяють чималі бюджетні кошти. НДІ медичного профілю, які перебувають на скромному й до того ж досить жорстко регламентованому державному пайку, не мають можливості придбати установки для автономного енергозабезпечення. Після НП в Інституті серцево-судинної хірургії керівництво АМН в особі академіка Ю.Зозулі звернулося в МНС із проханням розглянути питання про виділення цій установі станції автономного забезпечення електрикою.

А поки в інституті тримають під рукою свічки, ліхтарики та гумові груші. На випадок чергового «кінця світла».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво