І в шістдесят — юна і спортивна - Здоров’я - dt.ua

І в шістдесят — юна і спортивна

26 червня, 2009, 13:41 Роздрукувати Випуск №24, 26 червня-3 липня

30 червня виповнюється 60 років Одеській дитячо-юнацькій спортивній школі №2. От уже 19 років вона є Спеціалізованою школою олімпійського резерву з баскетболу та волейболу і однією з провідних спортивних шкіл у країні...

30 червня виповнюється 60 років Одеській дитячо-юнацькій спортивній школі №2. От уже 19 років вона є Спеціалізованою школою олімпійського резерву з баскетболу та волейболу і однією з провідних спортивних шкіл у країні.

Розвитку і становленню ДЮСШ №2 Борис Давидович Литвак, нині заслужений тренер, почесний громадянин Одеси, Герой України, віддав 32 роки. Він очолив школу в далекому 1977-му. В її стінах трудилася ціла плеяда таких талановитих тренерів, як Йосип Кесельман і Валентин Сосін (баскетбол), Олександр Дюжев, Микола Гірнінг, Борис Сметанін, Бернард Шуровецький (волейбол) та інші. А їхні вихованці поповнювали лави не тільки одеських, а й республіканських і союзних команд.

ДЮСШ №2 називали в ті роки кузнею талановитих баскетболістів і волейболістів. Олімпійські чемпіони Олександр Білостінний, Георгій Мондзолевський, Віктор Михальчук, Едуард Сибіряков, призер Олімпійських ігор Валентина Мішак були виховані ще в старих стінах одеської школи №2.

Із приходом Бориса Литвака розпочався новий етап у розвитку ДЮСШ №2. З моменту свого відкриття вона тулилася в старій будівлі колишньої синагоги з пічним опаленням на площі трохи більше 270 кв. м. І займала ще кілька невеличких кімнат у напівпідвалі.

— Було дуже важко обігріти таке приміщення, — згадує заступник директора школи з організаційно-методичної роботи Олександр Петрович Гребнєв, який пропрацював із Литваком пліч-о-пліч 30 років. — Я пам’ятаю, як Борис Давидович займався трубами, їх тягли бозна-звідки, щоб замінити пічне опалення на парове. А потім з усім властивим йому ентузіазмом (це було в 1984 році) узявся за реконструкцію школи.

По сусідству з ДЮСШ №2 розташовувалися одноповерхові житлові будинки. Це були непоказні «клітушки». На їхньому місці після відселення мешканців Литвак і планував побудувати нові спортивні зали. Цю мрію він реалізував за два роки.

Так у центрі міста, на вулиці Пушкінській, 49 з’явився новий спортивний комплекс. З великими залами (загальною площею понад 2 тис. кв. м), роздягальнями, душовими і реабілітаційним центром.

— Борис Давидович — творець від народження, — пояснює Олександр Петрович. — У 50-х роках, працюючи слюсарем на заводі «КІНАП», він засипав звалище і на його місці влаштував стадіон для працівників заводу. А коли працював в автомеханічному технікумі, то з ливарного цеху зробив спортивний зал. І технікум став одним із найспортивніших у Союзі. Тому коли Литвак прийшов у ДЮСШ №2, то заходився докорінно її перебудовувати. Ну а коли створив умови для здорових дітей, то взявся, як багато хто, напевно, знає, за створення найкращих умов для хворих дітей.

«ДТ» неодноразово писало про реабілітаційний центр для дітей-інвалідів, відомий сьогодні як Будинок з ангелом, який створив і яким керує Борис Литвак. Це друге після СДЮСШОР №2 дітище Бориса Давидовича. Його розвитком він продовжує опікуватися і нині. Допомагає йому в цьому, звісно ж, дружний колектив його спортивної школи, який цими днями готується до ювілею, приїзду поважних гостей, привітань і нагород.

Колективу школи є що розповісти і показати. Адже за більш як півстолітню історію спортивна школа №2, крім чотирьох олімпійських чемпіонів і чотирьох призерів Олімпійських ігор, виростила п’ять володарів Кубка європейських країн, сім чемпіонів світу і Європи серед студентів, дев’ять майстрів спорту міжнародного класу і понад 170 майстрів спорту.

Збірні команди відділень школи з баскетболу та волейболу брали участь в офіційних, товариських, міжнародних змаганнях, ставали призерами чемпіонатів України серед школярів. Поповнювали своїми найкращими спортсменами команди майстрів першої і вищої ліг. А в складі збірних команд СРСР, УРСР і України успішно захищали честь своєї країни на міжнародних турнірах і змаганнях.

Такі досягнення — закономірні. Адже в школі в різні роки трудилися і продовжують трудитися талановиті майстри, які отримали згодом звання заслужених тренерів. Багато хто з них пропрацював тут понад 30 років.

В останні роки, коли після розвалу Союзу фізичне виховання і спорт стали фінансуватися за залишковим принципом, досягнення школи не могли бути такими гучними. Але вони залишилися так само вагомими. Баскетбольні команди СДЮСШОР №2 неодноразово ставали чемпіонами та призерами України у Всеукраїнських кадетських і юнацьких іграх, спортивних іграх серед школярів, серед жіночих команд першої ліги. Юнацька баскетбольна команда є чемпіоном Спартакіади школярів, юнацьких і молодіжних ігор України.

А от найостанніші досягнення 2008—2009 років. Юнацькі баскетбольні команди стали переможцями та призерами Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги і володарями Кубка Європейської юнацької баскетбольної ліги. Вісім вихованців школи в складі дубля БК «Одеса» стали переможцями чемпіонату УБЛ серед дублюючих складів. А десять у складі дубля БК «Хімік» — переможцями чемпіонату України серед дублюючих складів команд Суперліги. Стільки ж вихованців у складі збірної Одеської області стали переможцями Всеукраїнських студентських ігор. А двоє в основному складі команди БК «Хімік» стали бронзовими призерами чемпіонату України з баскетболу серед чоловічих команд Суперліги.

Посідали призові місця ВЮБЛ і баскетболістки школи. БК «Біла акація», який повністю складається із вихованців та учнів школи, став бронзовим призером чемпіонату України з баскетболу серед жіночих команд першої ліги.

— Досягнення нашого баскетбольного відділення, особливо юнацького, пояснюються тим, що впродовж останніх шести-семи років наша школа тісно співпрацює з южненським баскетбольним клубом «Хімік», спонсором якого є Одеський припортовий завод, — розповідає заступник директора СДЮСШОР №2 Олексій Діберт. — Завдяки їхній допомозі наші вихованці можуть брати участь у різноманітних змаганнях. Та найголовніше, у талановитих, здібних дітей з’явилася чудова перспектива для професійного зростання. Після закінчення школи їх можуть зарахувати до БК «Хімік».

Що ж до планів на майбутнє, то п’ятнадцять вихованців школи, відповідно до своїх вікових категорій, готуються в складі збірних команд країни захищати честь України в міжнародних змаганнях з баскетболу та волейболу. А дві вихованки — захищати кольори національної збірної команди України з баскетболу.

Цього року за результатами виступів команд школи на внутрішніх і міжнародних змаганнях двом учням буде присвоєно звання майстра спорту України, а 39 — звання кандидата в майстри спорту.

Напередодні ювілею школи «ДТ» від усієї душі вітає всіх її учнів та тренерів і бажає їм примножувати славні традиції. Вам є вже чим пишатися і є ще куди рости!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво