Реформа медицини неможлива без впровадження сучасних технологій - Здоров’я - dt.ua

Громаді — медицину ХХІ сторіччя

6 липня, 16:14 Роздрукувати Випуск №26, 7 липня-13 липня

Час дає нам копняка, що має прискорити наш рух уперед. 

Реформи в медицині, через які проходили країни Європи десятиріччями, в Україні можуть відбутися значно швидше. Сучасні технології істотно поліпшать медицину, змінивши наші уявлення про первинний, вторинний і третинний рівні медичної допомоги. 

Ми живемо в час упровадження новітніх досягнень у повсякденне життя. Що активніше ми будемо це робити, то швидше зникне різниця між рівнем медичної допомоги на селі й у місті.

Високі технології не тільки можливі, а й обов'язкові в роботі лікаря первинної ланки. Це не міф, а реальність сьогодення. 

Як сказав Вільям Гібсон, який уперше вжив слово "кіберпростір", "Майбутнє вже тут. Просто воно нерівномірно розпорошене".

Ми пам'ятаємо часи встановлення стаціонарних телефонів, у чому я, студент 1-го курсу медфаку Ужгородського університету, брав безпосередню участь — рив канави для телефонного кабелю в кам'яному ґрунті міста Ужгород. 

А деякі країни Азії й Африки перескочили етап стаціонарного телефонного зв'язку і відразу впровадили мобільний. 

Україна повинна перескочити умовний щабель стаціонарних телефонів і зробити прорив у забезпеченні медичної допомоги незалежно від місця проживання. Не будувати громіздких лікувальних закладів, не закуповувати застарілого обладнання, а впроваджувати новітні технології. 

Верховна Рада України 14.11.2017 р. ухвалила Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості". 30 січня 2018-го набрав чинності Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (№2168 8 від 19.10.2017 р.). Створенням Національної служби здоров'я України розпочався процес автономізації медзакладів, і вже входить у реформу первинна медична допомога. Отже, правова база для змін є. 

А дієвим інструментом для цього мають стати сучасні технології.

Простий приклад: у населеному пункті на 5—10 тисяч жителів працюють відповідно 3—6 сімейних лікарів. Їхня амбулаторія повинна мати діагностичний комплекс портативного цифрового обладнання  тобто під'єднані до інтернету електрокардіо- і електроенцефалограф, ультразвуковий сканер, рентген-апарат.

В Україні понад 12 мільйонів людей хворіють на гіпертонічну хворобу. 

Мінімум двічі на рік вони повинні обстежуватися, бо є ризик інсульту (100 тис. щорічно) й інфаркту (50 тис. щорічно). 

Портативний кардіограф, під'єднаний до смартфона, дозволяє не тільки лікарю, а й фельдшеру, медсестрі зняти електрокардіограму в будь-яких умовах і передати туди, де її розшифрують, і за кілька хвилин отримати результат.

Аналогічна ситуація з епілепсією та судомними синдромами. Портативний електроенцефалограф дозволяє контролювати функціонування мозку онлайн цілодобово, не "прив'язуючи" пацієнта до ліжка.

Пацієнтові не завжди треба йти (їхати) до лікаря-спеціаліста на консультацію. Часто достатньо, щоб той лікар отримав необхідну інформацію про пацієнта і проконсультував на відстані. 

Під'єднане до інтернету портативне обладнання — електрокардіограф, ультразвуковий сканер, легкий рентгенографічний комплекс (ці "сучасні стетоскопи", як їх назвав професор Сергій Мірошниченко) —має бути на озброєнні первинної ланки, особливо на селі.

Для певних категорій пацієнтів за допомогою медичних гаджетів — фітнес-браслетів і смарт-годинників — потрібно запровадити віддалений моніторинг, яким уже користуються мільйони пацієнтів у світі.

Сьогодні це може здатися нереальним, але маємо усвідомлювати, що кількість лікарів, особливо "вузьких спеціалістів", на селі та щільність його населення будуть зменшуватися, і телемедицина — єдиний спосіб забезпечити доступність діагностики.

Реальної альтернативи цьому немає. 

Не завжди треба будувати амбулаторії — треба інвестувати в новітні технології, що дешевше і швидше дасть ефект, тобто збереже здоров'я, а часто й життя багатьом людям.

2008 року Національна рада з питань охорони здоров'я, яку я очолював, проаналізувала використання дуже дорогого обладнання, придбаного за державні кошти з 2004 по 2008 рік.

Виявилося, що значна частина обладнання (а це десятки мільйонів доларів США) не була запущена в експлуатацію, а те, що запущено, працювало на 15—20% своєї потужності. До всього — часто купувалося морально застаріле. 

На жаль, ситуація змінюється повільно, про що свідчать тендерні закупівлі.

Вивіски "Кодак", які були на кожному кроці, зникли разом із плівковими фотоапаратами, а бюджетні кошти і досі витрачаються на закупівлю плівкових рентген-апаратів і проявних машин.

Нещодавно конференція Асоціації радіологів України "Рентгендіагностика ХХІ сторіччя" розмістила на своєму сайті резолюцію, яка, на мою думку, заслуговує на увагу не тільки й не стільки радіологів, а суспільства в цілому і компетентних державних органів зокрема. 

Цитую цей документ, бо цілком із ним згоден.

"Учасники конференції констатують

Доступність і якість променевої діагностики в Україні не відповідають вимогам часу і реальним можливостям сьогодення.

Продовжується сумна практика закупівлі дороговартісного застарілого обладнання з непотрібними функціями.

Ефективність використання обладнання в багатьох випадках низька.

Не більше 10% сучасного рентгенівського обладнання українського виробництва (Київ, Харків), залишається в країні. Решта експортується, зокрема до Західної Європи, США та Південної Кореї. 

Часто призначається дороговартісне обстеження, не обґрунтоване міжнародними протоколами, що призводить до зайвих витрат пацієнтів і надлишкового їх опромінення.

Кадрова забезпеченість погіршується. Вже непоодинокі випадки, коли в районах відсутні спеціалісти з променевої діагностики.

Перехід до сімейної медицини наблизив лікарів загальної практики до пацієнтів, але віддалив від діагностичної бази поліклініки.

Сьогодні виробляється, в тому числі в Україні, компактне недороге обладнання з достатніми діагностичними можливостями, інформацію з якого завдяки інтернету можна аналізувати на відстані.

Амбулаторії сімейної медицини, особливо на селі, повинні мати подібне обладнання ("новітні стетоскопи") не тільки для променевої, а і функціональної та лабораторної діагностики, під'єднане до телекомунікаційних мереж.

Учасники конференції рекомендують

1.Проаналізувати:

А) ефективність витрачання бюджетних коштів на закупівлю обладнання для променевої діагностики і ефективність використання наявного;

Б) відповідність обстежень міжнародним протоколам (зокрема "Керівництву", підготовленому Асоціацією радіологів України).

2. З урахуванням клініко-економічної доцільності та логістики забезпечити медичні заклади першого рівня діагностичним обладнанням та телекомунікаційним зв'язком.

Для реалізації рекомендацій Асоціація радіологів України пропонує державним органам свою допомогу, адже фахівці — члени Асоціації є громадянами України, зацікавленими в її успішності". 

Наскільки мені відомо, приклади реалізації цих рекомендацій, завдяки активності місцевої влади, вже є (зокрема в Гадяцькому районі Полтавщини), але потрібна державна політика технологічного осучаснення первинної допомоги.

На початку кар'єри нейрохірурга я користувався долотом і ножівкою, але ностальгії за ними не відчуваю, а радію, що сьогодні мої учні оперують під мікроскопом, а на нашій кафедрі застосовується 3D принтер. 

Нині проводиться адміністративно-територіальна реформа. 

Громади самостійно вирішуватимуть питання доцільності витрачання грошей. Ефективність управлінських рішень, у тому числі й при організації медичної допомоги та впровадженні медичних технологій, повинна відповідати вимогам ХХІ сторіччя. Адміністративно територіальна реформа сприятиме поширенню нових технологій узагалі та в медицині конкретно. Громади можуть об'єднуватися, створювати свої регіональні діагностичні центри, а портативні електрокардіографи, під'єднані до смартфона, можуть бути в будь-кого з медичних працівників та індивідуально в громадян.

Уперше я ознайомився з медициною Британії 1993 року, а потім іще й 2012-го. 1993 року консультації нейрохірурга з приводу болю в спині очікували 3—4 місяці, 2012-го — не більше ніж 10 днів. Бо завдяки новим технологіям сімейний лікар проводить обстеження відповідно до протоколу, зв'язується з консультантом і спрямовує пацієнта вже для ухвалення рішення — оперувати чи ні. 

Впровадження сучасних технологій децентралізує медичну галузь, зробить її місцевою і профілактичною. Люди хочуть мати якісну медичну допомогу. Основний принцип у житті людини — вартість, користь, якість. Громади обирають своїх керівників, які повинні дбати про їхнє здоров'я й добробут громади.

На запрошення Асоціації сільських, селищних і об'єднаних громад України 21.06.2018 р. я виступив на семінарі "Громаді — медицину ХХІ сторіччя. Реальні можливості", де поділився своїм баченням можливих змін медицини на селі. 

Одна з голів великої (12 тисяч осіб) сільської громади вигукнула: "Ви підірвали мені мозок, професоре! Ми готові до змін".

А чи готові медики? Будуть готові! Я переконаний. 

Якщо вже працюють відділення інтенсивної терапії без лікаря, марсоходом і супутником керують з Землі, то чому не можна сучасні технології впроваджувати для широкого загалу?! 

На початку 2000-х мені, хірургу з 30-річним стажем, важко було повірити в можливість появи роботів-хірургів. А нині робот-хірург DaVinci вже реальність: у США живе понад мільйон пацієнтів, прооперованих роботами.

Громади повинні вкладати гроші в розвиток технологій. Законодавство сприяє розвитку медицини на селі. Тепер — справа за ініціативними людьми. Інвестиції окупляться швидко не тільки фінансово, а й здоров'ям поколінь.

Час дає нам копняка, що має прискорити наш рух уперед. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Александр Братанов Александр Братанов 7 липня, 12:33 Гарна стаття. Одне практичне зауваження, шановний Миколо Єфремовичу: прискоритись повинно суспільство і держава Україна, що його уособлює. В бідній країні не може відбутись сучасна, вкрай дороговартісна медицина. Інвестор прийде, коли будуть правила гри, гарантії повернення інвестицій. А суспільство нарешті зрозуміє, що безкоштовної медицини не існує, за неї завжди хтось платить. Якщо наш парламент забороняє легалізацію співучасті громадян в оплаті лікування, на що він розраховує? Що в громад, або в держави, яка існує за кредити, неочікувано з'являться мільярдні кошти на будівництво та обладнання сучасних клінік? згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво