Гора законів на три букви - Здоров’я - dt.ua

Гора законів на три букви

31 липня, 2009, 13:32 Роздрукувати Випуск №28, 31 липня-7 серпня

Маленька дитина, вхопивши в руки якусь річ, одразу тягне її до рота, а вже потім може зацікавитися: що це до мене потрапило?..

Ви, напевно, помічали, що маленька дитина, вхопивши в руки якусь річ, одразу тягне її до рота, а вже потім може зацікавитися: що це до мене потрапило? З віком звички змінюються: ми воліємо спочатку дізнатися, що потрапило до нас на стіл, і тільки потім вирішуємо, вводити це до свого меню чи відмовитися.

Виробників і експортерів уже давно зобов’язали вказувати на маркуванні не тільки назву продукту, а й його склад. Сяк-так ці вимоги виконуються, коли йдеться про білки, жири, вуглеводи та різні «Е». Але жодна сила не може примусити тих, хто нас годує, ставити на упаковку всього три букви: ГМО. (Звісно, якщо у про­цесі виробництва продуктів використовуються генетично модифіковані організми.) Багато експертів вважають, що така вольниця триває зовсім не тому, що в нас немає законодавчої бази.

— Причина неналежної поінформованості споживачів про те, які з купованих ними продуктів містять ГМО, полягає не в законодавчій неврегульованості цього питання, — коментує ситуацію Клавдія МАКСИМЕНКО, керів­ник проекту Євросоюзу і ПРООН «Співтовариство спожи­вачів та громадські об’єднання». — Така норма діє вже досить давно. Зокрема, у ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначається, що інформація про продукцію повинна містити дані про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про дитяче харчування», сировина, яка використовується у виробництві про­дуктів дитячого харчування, не може містити гормональних пре­паратів та ГМО. І, нарешті, 13 травня нинішнього року Кабінет міністрів України прийняв зна­мениту постанову №468, якою затверджено порядок маркування харчових продуктів, що містять понад 0,1% ГМО. Відпо­відно до цього документа, обо­в’яз­кове маркування продуктів запро­ваджується з 1 липня ц.р. Слід зазначити, що скасування, як і від­строчка запровадження обо­в’яз­кового маркування ГМО в Ук­раїні створює бар’єри для нашої експортної продукції в ЄС. Аналогічна ситуація згодом виникне і в Україні, коли маркована європейська продукція матиме конкурентні переваги над нашою немаркованою, що до того ж міститиме ГМО.

Ми довго і важко йшли до цієї дати і до цієї постанови. Чи виконуватиметься вона? Безумовно. Так само, як і ті десятки поста­нов та указів, що їх по черзі готували то на Банковій, то на Грушевсь­кого. Ще в березні 2007 року Кабмін рішуче заявив про намір вимагати запровадження мар­кування продуктів із ГМО, які вво­зяться в Україну. Можливо, появу цього рішення прискорило повідомлення «Укрметртестстандарту» про значну кількість на ринку України продуктів харчування із вмістом ГМО. Через три місяці країна отримала За­кон України «Про Державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», підписаний президентом України. Пізніше Верховна Рада ухвалила 11 законів, необхідних для забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі, зокрема Закон «Про внесення змін до За­кону «Про безпеку і якість продо­вольчих продуктів», які підписав президент. У жовтні 2007 року заборонили виробляти, перевозити і продавати на території України дитяче харчування із вмістом ГМО, а в листопаді запровадили обов’язкове маркування всіх таких продуктів. Потім загальмували й відклали виконання на невизначений термін. Не забували про злощасні ГМО і 2008 року: було затверджено національні стандарти для продукції ГМО, а також порядок реєстрації продукції з ГМО.

Для того, хто має намір вести чесну виробничу практику, як заведено в Європі, цього було б більш ніж достатньо.

— В Європейському Союзі маркування генетично модифікованих харчових продуктів стало обов’язковим ще у 1997 році на підставі ст. 8 Регламенту EC № 258/97, — пояснює Софія Ларс­сон, експерт консалтингової компанії DinamoGroup (Швеція). — Обов’язкове маркування торкнулося продуктів, які повністю складаються з ГМО або частково їх містять, а також продуктів, виготовлених із ГМО або таких, що містять ДНК чи протеїни, отримані в результаті генетичного модифікування. На сьогодні маркування і відстеження ГМО підпадає під Регламент ЄC 1829/2003 і 1830/2003, поправки Директиви 2001/18/ЄC, відповідно до яких усі харчові продукти і корми, вироблені з ГМО, маркуються в обов’язковому порядку, навіть якщо в кінцевому продукті не виявлено ДНК чи протеїнів, отриманих внаслідок генетичного модифікування.

В Україні законів і постанов уже набралося вагон і маленький візок, які благополучно загрузли в корупційно-бюрократичному болоті, що дозволяє локомотиву нашого бізнесу на всіх парах мчати до надприбутків, які приносить використання дешевої ГМО-сировини.

Деякі експерти прогнозували, що травневу постанову теж коригуватимуть. І як у воду дивилися. Не минуло й півроку, а вона вже почала обростати доповненнями. У середині червня ходили вперті чутки, що уряд знову готується перенести запровадження маркування на півроку: кажуть, виробники в ноги впали: «доношуватимемо» стару упаковку, не викидати ж її! А нової не поспішають і не хочуть робити — на ній же треба писати «містить ГМО», та ще й шрифтом такого ж розміру, як і назва продукту. Джерела стверджують, що інтереси споживачів цього разу «захистила» бюрократична тяганина — до засідання КМ не
встиг­ли зібрати підписи в міністерствах та відомствах. Щоправда, питання не закрите, до нього обіцяють повернутися.

Як поводиться виробник, спостерігаючи таку карусель? У багатьох від цього паморочиться в голові, виникає відчуття повної свободи, а точніше — вседозволеності і безвідповідальності. «Укрметртестстандарт» неодноразово проводив дослідження і повідомляв імена «героїв», які, використовуючи ГМО у своїй продукції, не виносять це на маркування. «Голубий злодюжка Альхен», пригадується, ніяковів, привласнюючи чуже. Наші виробники беруть із покупців гроші за ГМО як за екопродукт, анітрохи при цьому не бентежачись. На результати тестування просто не зважають: безкарність, як відомо, псує не тільки характер, а й продукт.

Якість дитячого харчування в Україні викликає справжню тривогу. «ДТ» неодноразово зверталося до цієї теми, сподіваючись, що влада зверне увагу на проблеми, які стосуються здоро­в’я малюків, і рішуче захистить май­бутнє нації. Так, у статті «Чим ми годуємо малят» («ДТ» від 5 квітня ц.р.) ми аналізували результати тестування дитячого харчування. Через три місяці отримали відповідь. Але не від тих, від кого очікували. Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів подав позов у суд, оскаржуючи всього лише одну фра­зу, точніше — її частину. Не сподобалася інформація про те, що «у «Ласуні» зафіксовано 0,1% ГМО-сої». Позовну заяву подано спільно з дистриб’ютором Балтського комбінату ТМ «Ласуня».

Ми б не звернули уваги на цей факт, тому що, по-перше, публікуємо тільки перевірену інформацію, по-друге, «ДТ» десятки судів благополучно виграло, тож немає причин для хвилювання. Насторожує інше: реакція на офіційні результати тестування дитячого харчування, які проводив і коментував Центр «Тест». Чому не було претензій відразу ж після оприлюднення результатів лабораторних досліджень? Відтоді минуло майже півроку, за цей час їх розтиражували не тільки друковані ЗМІ, а й багато інтернет-видань. Чому за мішень узяли саме «Дзеркало тижня»? Тому що на наш тижневик багато посилань? Вирішили зробити вдалий піар-хід?

— Ми впевнені у правильності своїх результатів, оскільки проводили дослідження в акредитованій лабораторії. За міжнародною практикою, ми її не афішуємо у ЗМІ, але в суді, звісно, буде представлений протокол лабораторії з результатами аналізу, — повідомила нам Ніна Кільдій, керівник відділу тестувань Цент­ру експертиз «Тест». — Аналіз дитячого харчування на ГМО проводився в жовтні-листопаді 2008 року. З п’яти марок чотири виявилися «чистими», а в зразках продукції «Ла­суня» Детолакт соя» (виробник ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів» (Одеська обл.) було виявлено 0,1% ГМО-сої. При тому що на упаковці зазначалося: про­дукт виготовлений без викорис­тання ГМО-сої. А згідно законів, використовувати ГМО в дитячому харчуванні категорично заборонено! Результати тестування були оприлюднені на спільній із «Всеукраїнською громадською організацією «Якість життя» прес-конференції, обговорювалися на засіданні круглого столу, а також на нашому сайті. До речі, за всю історію існування Центру «Тест» відбулося чотири суди. Ми всі їх виграли — це стосувалося тестування кави, соняшникової олії, майонезу і консервованих ананасів.

Якщо погортати архівні матеріали, можна відкопати інформацію, що і в попередні роки продукція Балтського комбінату дитячих продуктів потрапляла до переліку такої, яка грішить вмістом ГМО-сої.

Тож позиватися одеситам, боюся, доведеться до всієї України. Хоча, на їхню думку, саме «ДТ» винне в тому, що знижуються продажі і прибутки комбінату: «Інформація... може спричинити позапланові перевірки органами державного нагляду за якістю продукції, органами захисту прав споживачів та іншими контрольними органами, і застосування штрафних санкцій, внаслідок чого позивачі зазнають значних матеріальних збитків».

У зв’язку з цим я вирішила підготувати зустрічний судовий позов, базуючись на тому, що регулярне вживання дитячого харчування, яке, всупереч закону, містить ГМО-сою, може спричинити захворювання моїх онуків, а також призвести до значних матеріальних збитків, адже діагностика та лікування дітей коштують дуже дорого. Боюся тільки, що суд не прийме мого позову: в мене поки що немає внуків. Так і Балтський комбінат теж поки що не перевіряли орди комісій у зв’язку з нашою публікацією і не виписували штрафів, які розорять комбінат.

До речі, саме 1 липня, коли постанова набрала чинності, Кабмін вкотре змилувався над виробниками і вніс поправку: відтепер маркуватимуть не 0,1% ГМО, а 0,9%. Можливо, колись таки маркуватимуть...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво