Епідемії дифтерії в Україні не буде. МОЗ її скасувало - Здоров’я - dt.ua

Епідемії дифтерії в Україні не буде. МОЗ її скасувало

29 вересня, 2017, 17:46 Роздрукувати

DT.UA спілкувалось із завідувачем кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету професором Ольгою Голубовською.

© www.YOUTUBE.COM

Уявіть ситуацію: сталося ДТП, кілька людей отримали травми різного ступеня тяжкості. Приїжджає швидка допомога. Але медики не поспішають відкривати свої валізки, а запитують водія й пасажирів, чи знають вони правила дорожнього руху. Знають. Тоді чому ж потрапили в аварію? І замість того, щоб зупинити кровотечу та зафіксувати зламані руки-ноги, влаштовують тестування. Той, хто допустився помилки, повинен усе вивчити, а вже потім дійде справа до госпіталізації та лікування.

На думку медиків, приблизно такий алгоритм лікування дифтерії пропонує Міністерство охорони здоров'я. Лікарі, зіштовхнувшись із епідемією дифтерії в 90-х роках, нині автоматично відстежують будь-яку інформацію, пов'язану з цим захворюванням. Коли в Києві госпіталізували чотирирічного малюка з підозрою на дифтерію, це дуже стривожило фахівців: хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, і зупинити її поширення, як свідчить досвід, дуже непросто. Батьки теж схвилювалися — не тільки в столиці, а й в усій країні: лікувати дифтерію нічим — сироватки немає і невідомо коли з'явиться.

Тривожились усі, крім МОЗ. Там заявили, що потрібно вчасно робити щеплення і тоді не буде жодних проблем. Якщо не зробили — нарікайте на себе. Та й чого переживати? Епідемії дифтерії в Україні немає і бути не може.

На щастя, хлопчик одужав, діагноз не підтвердився. Але це не було помилкою лікарів. Діагностувати будь-яке інфекційне захворювання складно, — потрібен час на різні посіви та обстеження, а також — настороженість стосовно особливо небезпечних інфекцій: їх перебіг дуже часто набирає атипової форми. Дифтерію називають дитячою хворобою, проте останніми роками на неї хворіють більше дорослих, ніж дітей.

"Багато років не було чути про спалахи дифтерії, але зараз фіксують випадки захворювання по всьому світу, — пояснює ситуацію завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету професор Ольга Голубовська. — Це трапляється в різних країнах — і в розвинених, і з низьким рівнем життя. Серйозна ситуація склалась у Венесуелі — там епідемія дифтерії. Були випадки захворювання в Іспанії, де теж виникали проблеми з доставкою сироватки, — її важко знайти, якщо вона потрібна терміново.

Чому все це так турбує мене та моїх колег? У 90-х роках Україна пережила страшну епідемію дифтерії. Були спалахи і в інших країнах — наприклад, у Швеції, але там їх швидко локалізували, а в нас дифтерія лютувала близько 10 років. І забрала дуже багато життів. Тоді вперше в історії було зафіксовано захворюваність величезної кількості дорослих людей. У відділенні ми вперше бачили такі клінічні форми, які дуже рідко трапляються, вони навіть не були описані в літературі. Траплялися навіть паралічі: люди, які перехворіли, кілька років залишалися нерухомими. Ситуацію рятувало те, що тоді ми хоча б мали антитоксичну сироватку, — в кожному інфекційному відділенні холодильники були забиті.

— Єдиним захистом від дифтерії називають вакцинацію. Але хвороба уражає і дорослих. Як їх захистити від дифтерії?

— Безумовно, вакцинація потрібна. Це мінімізує ризики. Але не знімає проблем із забезпеченням сироватками!

Не можна відкидати досвід, отриманий нашими клініками під час епідемії. У 90-х роках хворіло багато людей, яким робили щеплення. Наукою доведено, що жодна вакцина не забезпечує 100-відсоткового захисту. Навіть дуже ефективна вакцина проти жовтої лихоманки — і та не чинить стовідсоткової дії. У 7% вакцинованих людей не виробляються захисні антитіла. З різних причин. На цю тему підготовлено багато публікацій, постійно ведуться дослідження. Це не відкидає необхідності проведення вакцинації. Але потрібно враховувати, що захворіти може будь-яка дитина або дорослий — і той, хто зробив щеплення, і той, хто його пропустив. Порятунок від дифтерії залежить від сироватки. Зараз, за логікою міністерства, якщо людина захворіла — сама винна, оскільки вчасно не зробила щеплення.

А якщо зробила — і все ж таки захворіла?.."

Інфекційні захворювання розвиваються бурхливо, а обстеження, ті ж бакпосіви, наприклад, можуть тривати кілька днів. У якому стані наші лабораторії — давно відомо, і з кожним роком ситуація погіршується. Те ж саме і з забезпеченням медикаментами, дихальною апаратурою, інструментарієм тощо. У такій ситуації здоров'я й життя хворого залежить не від затверджених у міністерстві міжнародних протоколів, а, швидше, від того, як зійдуться зірки. І насамперед — від лікаря, спроможного поставити діагноз ще до отримання всіх результатів аналізів, за клінічною картиною, за особливими ознаками, властивими тій чи іншій хворобі. Дифтерія дуже скидається на ангіну, — тому їх часто плутають і допускаються помилок при лікуванні. Але є характерні деталі і метод обстеження, що дозволяють безпомилково розпізнавати цю небезпечну хворобу.

"Дифтерію часто називають ангіною, викликаною специфічним збудником. Тому при ангіні хворих необхідно обстежити на дифтерію, — підкреслює Ольга Голубовська. — Класична дифтерія має яскраву "візитівку" — фібринозну плівку на ротоглотці. Хто її побачить хоч раз, потім обов'язково впізнає. Якщо, звісно, є настороженість до цієї хвороби та уважний підхід до пацієнтів.

Але це характерно для класичної форми дифтерії, а під час епідемії більше половини випадків проходили атипово. Дивишся — здається, звичайна гнійна ангіна. Як уточнити діагноз? Наша кафедра тоді була методичним центром, наші фахівці розробили рекомендації, було підготовлено наказ про те, що треба брати не тільки бакпосів, а й обов'язково — мікроскопію з ротоглотки.

Дифтерійні палички мають характерний вигляд: якщо взяти мазок, під мікроскопом можна їх побачити. Якщо у хворого їх виявляли — підозрювали дифтерію і вводили сироватку. Це було орієнтиром для лікарів. І порятунком для хворих. На бакпосіви необхідно, мінімум, три дні, а мікроскопію можна виконати за півгодини.

І тепер ці накази діють, вони повинні виконуватися. Тоді значно легше буде поставити правильний діагноз.

У практичній медицині рідко бувають ситуації, коли все ясно й зрозуміло, як у підручнику. Лікарі знають: якщо діагноз під питанням, якщо є кілька діагнозів, то до вияснення ситуації, поки триває обстеження, хворого слід вести відповідно до найтяжчого з них (діагнозів). Тому при дифтерії — якщо у вас 99% за ангіну, а 1% за дифтерію — ви повинні вести хворого як дифтерійного. Оскільки потрібне специфічне лікування. Нічого страшного не станеться, якщо він отримає сироватку, а згодом результати аналізів не підтвердять дифтерію. Набагато гірше, коли хворого лікуватимуть від ангіни, а пізніше виявиться дифтерія, яку непросто розпізнати, коли вона атипова. Час, який у цьому випадку відіграє ключову роль, буде упущено. Чому це небезпечно? За 3—4 дні патологічні зміни в ротоглотці зникнуть, з'явиться видимість благополуччя, хворого випишуть додому. А за пару тижнів він може померти від тяжкого міокардиту".

Дефіцит досвідчених кадрів у інфекційних відділеннях і лабораторіях, неповна діагностика, неточний діагноз... Мабуть, тому й неможливо отримати точну відповідь, є в нас випадки дифтерії чи ні. Її можуть не діагностувати з різних причин — немає сучасного обладнання в лабораторіях, дефіцит тест-систем, реактивів, інструментарію тощо Не секрет, що інколи спрацьовує телефонне право — не ставити того чи іншого діагнозу, особливо коли це стосується небезпечних інфекційних захворювань. Кажуть, що з добрими намірами — щоб не сіяти паніку, і, звісно ж, — не псувати статистику. Але якби лікарі-інфекціоністи не забили тривогу з приводу захворювань і смертності від ботулізму — невідомо, скільки ще людей стали б жертвами в'яленої риби та інших продуктів. Ботулізм і дифтерію у цьому випадку об'єднує не тільки дефіцит сироваток, а й відсутність чіткої програми дій, спрямованих на профілактику і боротьбу з небезпечними інфекційними захворюваннями, перелік яких постійно розширюється.

"Нинішнього року всіх налякав ботулізм. Але епідемії ботулізму не буде, а щодо епідемії дифтерії — питання відкрите, — наголошує Ольга Голубовська. — Спалахів дифтерії в нас не було багато років. Однак жоден фахівець не візьме на себе сміливість (чи нахабство) сказати, що ми її перемогли. Дифтерія завжди починається не масово, а з поодиноких випадків. Наче зондує ситуацію, перевіряє, як її зустрінуть.

— Якщо сироваток проти дифтерійного токсину немає — отже, шлях відкритий?

— Страшно думати про наслідки, якщо почнеться наступ дифтерії, а сироватки так і не буде. Це не новина, що немає сироваток для цілого ряду патологій (у тому числі правця, сказу та ін.), — питання не вирішується впродовж кількох років. Страшно, що немає ніякої програми — де і як їх шукати, купувати, і коли вони з'являться в обласних та інших лікарнях.

Нагадаю, що дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, поширюється дуже швидко. Лікарі-інфекціоністи спокійніше, ніж інші, реагують на спалахи різних захворювань, вони знають, як діяти в тому чи іншому випадку. Але ті медики, котрі бачили дифтерію в 90-х, — дуже її бояться. Якщо починається епідемія — ситуація стає некерованою, дуже тяжкою. Проте тоді в нас були запаси сироватки. А зараз у холодильниках — порожньо. До того ж у відділеннях немає вдосталь дихальної апаратури, яка дозволяє тримати хворих на керованому диханні, доки їм не введуть сироватку.

— Це єдиний спосіб урятувати хворого? Антибіотики чи інші препарати не допомагають?

— Основного удару по організму завдає дифтерійний токсин. Його головні мішені — серце, нервова система і нирки. Під час епідемії хворі гинули від міокардитів, хоча в них фіксували мінімальні зміни в ротоглотці, патологоанатомів дивували такі широкі ураження серцевого м'яза. Нейтралізувати токсини ніщо не допоможе — ні антибіотики, ні інші препарати. Їх нейтралізує тільки антитоксична сироватка.

Лікарі з жахом згадують той стан безпорадності, який доводиться переживати, коли привозять хворого: його можна врятувати, але нічим. Це найстрашніше в нашій роботі. Вирішальну роль при захворюванні на дифтерію відіграє часовий фактор, — чим раніше хворий потрапляє в лікарню, чим швидше отримує сироватку, тим краще йде процес лікування. Особливо це важливо у випадках із тяжкою формою дифтерії.

Важко уявити, що ми у відділенні робитимемо, коли привезуть хворого з підозрою на дифтерію. Сироватки немає, і ніхто не знає, коли вона з'явиться. МОЗ не інформує, які кроки робить для вирішення цієї проблеми, чого й коли нам очікувати.

Зі зрозумілих причин, вирішено не закуповувати сироватку російського виробництва. А в кого будемо купувати? Виробництво сироватки в Європі скорочено, практично звелося до мінімуму. Причина проста: процес дорогий, попит невеликий, адже випадків дифтерії трапляється мало. Навіть якщо можна купити її в Європі, вартість буде дуже високою. Однак є й інші регіони, в яких її виробляють, у нас достатньо фахівців, які цілком можуть вирішити це завдання.

— У соцмережах радять не покладатися на чиновників, а про всяк випадок купити в тих, хто привозить сироватку з сусідньої країни. Це, звісно, незаконний шлях. Але коли доводиться терміново шукати сироватку для порятунку рідної людини (як це було при ботулізмі, укусах скажених тварин тощо) — про реєстрацію препаратів, заборони та інше думати ніколи.

— Якщо ні в лікарнях, ні в аптеках немає сироватки для лікування таких захворювань, як ботулізм, дифтерія тощо, — люди шукають можливість привезти їх із сусідньої країни. Вибір невеликий: або вмирати, або знайти сироватку.

Лікарів дуже здивувала заява керівництва МОЗ, що Україні взагалі не загрожує епідемія дифтерії. Її, мовляв, немає й не буде. Цікаво було б дізнатися аргументи на користь такої заяви. За даними ВООЗ, Україна увійшла до вісімки країн із найнижчим рівнем вакцинації. Нинішній рівень — менше 50%. Навіть у непрості 90-ті було близько 80% вакцинації. Якщо рівень колективного імунітету падає нижче 95% — неможливо гарантувати, що не станеться спалахів або епідемій інфекційних захворювань.

У цій ситуації давати прогнози — річ невдячна й вельми сумнівна. Збудники інфекційних захворювань досі недостатньо вивчені і мало передбачувані. Буде епідемія чи ні — покаже час. Наш обов'язок — бути готовими до будь-якого спалаху".

Епідемія давно минула, але дифтерія на нашій території залишилася. Медична статистика свідчить, що захворювання реєструються щороку. Так, 2010 р. було зафіксовано 17 випадків дифтерії, з них 2 — в дітей (до 17 років). 2011-го — 8 хворих, з них 2 дітей. 2012-го — 5 хворих, з них 1 дитина.

За даними Українського центру з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України, у 2013 р. було зареєстровано 6 випадків дифтерії в різних областях, у тому числі в Києві. З них 2 дітей і 4 дорослих. Відомо також, що всі хворі свого часу були вакциновані. На дифтерію значно частіше хворіють у містах, ніж у сільській місцевості, дорослі заражаються набагато частіше, ніж діти. Пізніші дані знайти важко: керівництво МОЗ неодноразово змінювалося, вирішення проблем з інфекційними захворюваннями не входило до пріоритетів діяльності відомства.

Чи готове Міністерство охорони здоров'я до боротьби з інфекційними захворюваннями? Судячи з висловлювань в.о. міністра У.Супрун, там не бачать жодних проблем ані з дифтерією, ані з іншими інфекційними захворюваннями. Коментуючи ситуацію з київським малюком, чиновниця заявила, що в Україні немає випадків дифтерії і ніякої епідемії бути не може.

Експерти відразу нагадали, що лише півроку тому, навесні, в.о. міністра заявляла прямо протилежне, стверджуючи, що "в Україні є епідемія кашлюку та дифтерії". Багато інтернет-ресурсів також поширили інтерв'ю, в якому чиновниця стверджувала, що "діти щодня хворіють на правець, дифтерію, кашлюк". У соцмережах, обговорюючи ситуацію з дифтерією, підмітили цікаву деталь. Коли йдеться про закупівлі вакцини та щеплення — МОЗ відразу оголошує епідемію, а якщо про сироватки — її скасовують. А всі проблеми як були, так і залишаються на плечах родичів хворого, життя і здоров'я якого залежать від кількох флаконів сироватки. Вони б і раді її купити, та ніде, доводиться шукати контрабандну. Вона, звісно, заборонена, але альтернативи їй немає. До речі, вже не перший рік.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво