Екстрено чи невідкладно? - Здоров’я - dt.ua

Екстрено чи невідкладно?

31 серпня, 16:15 Роздрукувати Випуск №32, 1 вересня-7 вересня

Як у Києві надаватимуть медичну допомогу.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Восени на нас чекає чимало сюрпризів. У різних сферах життя, тільки встигай готуватися. 

Наче грім серед ясного неба прокотилася новина про ліквідацію служби невідкладної допомоги в Києві. За тиждень до початку осені департамент охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації повідомив, що вже з 1 вересня служба невідкладної допомоги викликів не прийматиме, її телефони мовчатимуть, бо в столиці такої служби більше не буде. 

У нас будь-яку реорганізацію супроводжують обіцянки чиновників, що все відбувається задля поліпшення. У даному випадку найбільший плюс у тому, що не потрібно буде набирати семизначний номер міського телефону, бо всі виклики прийматимуть диспетчери Центру екстреної допомоги і медицини катастроф Києва за номером 103. Відтепер кожне звернення обов'язково записуватимуть, щоб у разі конфліктних ситуацій можна було розібратися, що просив пацієнт і як йому відповідав диспетчер. На думку чиновників, які ліквідують службу невідкладної допомоги, все це дозволить контролювати процес, а також значно поліпшить надання медичної допомоги жителям столиці.

Останній тиждень літа — чудова пора не лише для відпусток, а й для того, щоб запроваджувати будь-які новації, не озираючись на реакцію професійної спільноти та громадськості. Новина про ліквідацію служби невідкладної допомоги поширилася в інформаційному просторі без коментарів експертів та фахівців. Так само як і рішення, що стосується здоров'я і життя киян, було ухвалено без широкого обговорення, без аналізу ризиків, які воно несе.

Швидка, екстрена чи невідкладна

За багато років ми так звикли до назви "швидка допомога", що й досі її використовуємо. Закон про екстрену допомогу, ухвалений наприкінці 2012 року, чітко ділить медичну допомогу на невідкладну й екстрену. А "швидка" залишилася тільки на рівні побутового спілкування. Для більшості пацієнтів різниця між екстреною допомогою ЕД) і невідкладною допомогою (НД) полягає в тому, що бригада ЕД приїжджає за 10—20 хвилин після виклику, а лікар невідкладної має для цього 2—3 години. Через те пацієнти доволі часто набирають 103, не вникаючи в деталі. 

"Згідно із законодавством, невідкладна медична допомога обслуговує виклики до пацієнтів — як дорослих, так і дітей, — що не потребують екстреної допомоги. Передусім це стосується інвалідів, людей похилого віку, онкохворих, пацієнтів, що перебувають на диспансерному нагляді, нетранспортабельних хворих, яких залишили вдома після надання екстреної допомоги бригади "103"; дітей з гіпертермічним синдромом (висока температура тіла) для запобігання ускладненням та патологічним станам, які несуть загрозу життю, — пояснюють фахівці юридичного відділу Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я. — У службі невідкладної медичної допомоги працюють понад 900 співробітників, в тому числі близько 400 лікарів невідкладних станів і фельдшерів, які мають відповідну кваліфікацію та атестацію.

Відділення (пункти) невідкладної медичної допомоги базуються в усіх районах столиці при центрах первинної медико-санітарної допомоги (поліклініках),і обслуговують територію радіусом 10—15 км, що дає можливість оперативно добратися до пацієнтів. За рік НД отримує понад 300 000 викликів. Їх кількість зменшується в літній період і значно збільшується у весняно-осінній, коли загострюються хронічні хвороби, а також під час епідемій вірусних інфекцій, таких як грип, кір, краснуха і т.д."

Невідкладна допомога, яку ще називають "виклик лікаря додому", діє в столиці майже 30 років. Без неї важко уявити життя сотень тисяч родин, де ростуть діти зі слабким здоров'ям, де є тяжкохворі, які часто потребують допомоги медиків, але з певних причин не можуть добратися до лікувального закладу. 

"Будь-яке рішення в медичній галузі приймається після тривалого обдумування, дослідження переваг та ризиків, бо ще Гіппократ повчав: "Не зашкодь", — переконаний президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. — Існуюча система поділу допомоги на швидку і невідкладну за 10 років не дала істотного поліпшення показників захворюваності і смертності в Києві. Є області й міста, де ці показники кращі, ніж у столиці.

Тепер усе зміниться. Невідкладну допомогу переведуть у підпорядкування Центру екстреної допомоги. Відтепер кожен виклик буде зафіксовано, диспетчер нестиме персональну відповідальність, якщо НД не приїде і не надасть медичної допомоги хворому".

Реформа первинної ланки внесла чимало змін стосовно надання допомоги пацієнтам. Там є норми, страхітливі не лише для медиків, які повинні виконувати ініціативи МОЗ, а й для хворих. Сімейні лікарі повинні бути "при виконанні своїх обов'язків" 24/7, тобто цілодобово і без вихідних. За це їм дали бонус — право не ходити на виклик до пацієнтів додому. Якщо хворому треба — сам приїде на прийом, а припече — то набере 103. 

Так дрібними кроками дорогами реформ ми дійшли до того, що відповідальними за надання невідкладної медичної допомоги зробили диспетчерів. А найбільшим досягненням стала зміна телефонних номерів, щоправда на 103, а не на 112, як колись обіцяли. 

На думку президента Фонду допомоги онкохворим дітям Валентини Маркевич, ситуація трагічна: "Зміна номера телефону, переадресація викликів нічого не дасть, якщо не вирішити головної проблеми — куди везти хворого? У п'ятимільйонному Києві всього одна лікарня швидкої допомоги! Доволі часто трапляється ситуація — приїхала бригада, стабілізували стан хворого, привезли до лікарні, а там МРТ не працює! Викликали через підозру на інфаркт, фахівці примчали, знають, що і як робити, врятували, довезли до лікарні — а стентів немає. І в пацієнта грошей немає, щоб він міг його відразу ж купити. Лікарі й фельдшери справді працюють. Але цього мало. Бо не може бригада вчасно доїхати — десь по бездоріжжю, десь через величезні затори на вулицях.

За добу отримують до 50 викликів на ДТП, політравми, інфаркти й інсульти. Куди везти таких пацієнтів? Провели тромболітичну фазу, врятували — а що далі?..

З чого почалася реформа? Раптом вилучили з класифікатора фельдшера: була така професія — і немає. Ми тоді відстоювали і фельдшерів, і саму службу екстреної допомоги. Чи надовго? Реформа екстреної допомоги передбачає, що водій теж буде парамедиком, не сидітиме в машині, а надаватиме допомогу. Лікарів і фельдшерів замінюватимуть, щоб економити ресурси — парамедикам платитимуть менше, ніж їм".

Лікарі звільняються, пацієнти залишаються

Медикам, які працюють у службі невідкладної допомоги, запропонували перевестися в Центр екстреної медицини і медицини катастроф. Це рішення, на думку чиновників, просто чудове. По-перше, тим, хто перейде на нову роботу, буде збільшено зарплатню майже на 2 тисячі гривень. По-друге, вдасться зменшити в Центрі екстреної медицини дефіцит кадрів, на який там скаржаться багато років. 

Можна було б порадіти такому мудрому рішенню, якби не сумний настрій тих, хто працює на невідкладній допомозі. У телефонних розмовах і лікарі, і фельдшери зізнаються, що більшість колективу не може прийняти таке запрошення, тому готуються до звільнення. У ці дні вдалося поспілкуватися з медиками різних районів, із тими, хто їздить на виклики як до дітей, так і дорослих. З дітьми найскладніша ситуація. Бо екстрена допомога не виїжджає на високу температуру в малюків — такі виклики переадресовували на невідкладну. А тепер куди? 

За словами Андрія В., який працює педіатром служби невідкладної допомоги в Деснянському районі столиці, висока (39 і більше) температура в дитини може означати все що завгодно — від банальної застуди до менінгококової інфекції. Ігнорувати такі виклики, особливо коли не зменшується захворюваність на кір, коли були зафіксовані випадки дифтерії, неприпустимо — це може призвести до фатальних наслідків. Переходити на роботу в центр ЕМ лікар не збирається, так само як і більшість його колег. Чому? Причин багато: потрібно ще пройти курси, незручний графік роботи, мала зарплатня. До того ж є багато пропозицій від приватних медичних центрів, які нині активно розвивають у себе невідкладну допомогу. 

Невідомо, що чекає педіатрів, неврологів, кардіологів та інших фахівців, які працюють в НД. Для роботи в складі бригад екстреної допомоги вони повинні мати спеціалізацію з медицини невідкладних станів, а для цього треба пройти відповідну підготовку в закладах післядипломної освіти. Може, хтось і обрав би цей шлях, але, кажуть, що в навчальних планах НМАПО ім. Шупика таких навчальних циклів до кінця року немає. 

Планується, що з 1 вересня всі виклики від тих, хто потребує медичної допомоги, надходитимуть на 103. А вже диспетчер їх фільтруватиме і вирішуватиме, до кого направляти фахівця невідкладної допомоги, а за якою адресою поїде бригада ЕД.

Чи витримає ЕД додаткові навантаження?

Як зазначила старший лікар Центру ЕД і МК Наталія Ста хова, коментуючи ситуацію з реформами, "в нашій державі затверджено норматив забезпечення бригадами екстреної медичної допомоги — одна на 10 тисяч населення. Насправді в реальному житті цей показник у кращому разі сягає 0,5—0,6 бригади. Важко дотримуватися стандарту "доїхати за 10 хвилин" , коли кількість бригад постійно зменшується, а число викликів зростає. 

Проблема ще й у тому, що первинна допомога не готова до повноцінної роботи, тому люди в складних ситуаціях викликають екстрену допомогу. І через проблеми на первинній ланці нам доводиться виїжджати на виклики "не наші" — гіпертонічні кризи, астма і т.д.

Ми приймаємо 1600—1700 викликів на добу, серед них багато ДТП, аварій, ножових поранень. А коли почнеться сезон застуди, ОРВІ, навантаження значно збільшаться. Потрібна електронна система, куди б заносилися дані: приїхала бригада ЕД, бачить, що виклик не екстрений — тиск підскочив, бо людина не приймає тих ліків, які дає їй держава за програмою "Доступні ліки", або інші випадки. За це повинен нести відповідальність сімейний лікар".

Фахівці Центру ЕД давно вже просять, щоб переглянули й удосконалили програму післядипломної підготовки лікарів і фельдшерів медицини невідкладних станів, поліпшили умови їхньої роботи і підвищили заробітну плату. Адже 4 тисячі гривень зарплати не вистачає, щоб утримувати себе, не кажучи вже про сім'ю.

Звісно, є якісь надбавки — за стаж, нічні чергування тощо, але однаково це не рятує. Тож не дивно, що медики служби невідкладної допомоги не поспішають писати заяву про перехід на роботу в Центр ЕД. За попередніми даними, перейти на нову службу погодилися близько 20 фахівців із 600. Обіцяне підвищення на 2 тисячі гривень насправді мало що змінить. Адже базова ставка фельдшера НД — 2 тисячі. Якщо додадуть обіцяні ще дві, то сума лише трохи перекриє мінімальну зарплату. 

А хто візьме на себе додаткові виклики — питання залишається відкритим.

За даними центру екстреної медицини, щодоби диспетчери отримують 2100—2500 звернень. Частину з них відсіюють як помилкові тощо. Близько 70% викликів виконують бригади екстреної допомоги. Решту передають на службу невідкладної допомоги. Статистика за рік показує, що в середньому передається кожен третій виклик. Їх виконували саме фахівці невідкладної допомоги. Це крім того, що НД приймала звернення пацієнтів і на свої телефони.

Загалом, служба невідкладної допомоги щороку приймає звернення і надає медичну допомогу значній кількості жителів Києва. Торік було зафіксовано 342 тисячі, а 2016-го — 375 тисяч викликів. 

В осінньо-зимовий період, коли масово загострюються хронічні хвороби, насуваються епідемії грипу й ГРВІ, частішають випадки травматизму на дорогах, кількість викликів за добу зростає в рази. Хто щодня виконуватиме ті сотні викликів, які раніше адресувалися невідкладній допомозі? Чи можна покладатися лише на фахівців екстреної допомоги, в яких і без цього напружений графік, та й дефіцит кадрів нікуди не дівся. 

Відповідальність за неправдивий виклик

Радість від того, що відтепер, аби викликати лікаря, не потрібно згадувати семизначний номер, а достатньо набрати всім відомий 103, може цілком затьмарити категорична відмова диспетчера.

І не тому, що він такий бездушний до чужого болю — у нього є інструкції, що ґрунтуються на нормах законодавства. 

Як розтлумачили у Всеукраїнській асоціації парамедиків, "згідно із пунктом 5.1 наказу МОЗ №500, диспетчер має право відмовляти населенню у викликах, які є необґрунтованими для станції швидкої меддопомоги. (У кращому випадку він може їх переадресувати на первинну ланку. — О.С.).

До категорії екстрених належать виклики стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що 1) супроводжується: непритомністю; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров'ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров'ю пацієнта та/або інших осіб;

2) зумовлений: усіма видами травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови); ураженням електричним струмом, блискавкою, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодженнями під час надзвичайних ситуацій (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій тощо; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. №1119 містить перелік випадків, у яких не можна викликати екстрену допомогу, а слід звернутися до інших служб — невідкладної допомоги, до амбулаторії і т.д.:

До категорії не екстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та: 1) супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз ); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом; 2) зумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

Цей перелік добре знають диспетчери і зобов'язані діяти відповідно до законодавства.

Щоправда, це не зупиняє людей, які звикли телефонувати на 103, не заглядаючи в офіційні документи. Однак може призвести до серйозних неприємностей, про які сказано у ст. 183 Кримінального кодексу, де йдеться про відповідальність за "завідомо неправдивий виклик спеціальних служб", до яких належать поліція, екстрена медична допомога і т.д. Таке порушення може закінчитися штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Парамедики запевняють, що, згідно з рішенням лікаря, на того, хто зробив "завідомо неправдивий виклик", буде складено протокол, а потім виписано штраф. Як правило, бригада, яка приїхала на непрофільний виклик, сердито розвертається і їде на наступний виклик. Графік напружений, немає часу на протоколи, але не за горами той час, коли медиків ЕД примусять це робити.

Загрозлива ситуація, пов'язана з подальшим існуванням служби невідкладної допомоги, виникла не вчора. Це питання не раз порушувала Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я, зверталася з відповідними зверненнями і листами до КМДА, починаючи з жовтня минулого року. 

На жаль, не лише чиновники, а й громадськість залишила поза увагою цю тему. 

Хоча заплановані реформи — первинної ланки, екстреної допомоги — не включають невідкладну допомогу в систему охорони здоров'я. Її начебто не помічають, не планують відповідного фінансування, попри те що її фахівці надають медичну допомогу не просто великій кількості пацієнтів, а й обслуговують ті звернення, які покладено тільки на НД. Щодня телефони НД приймають близько сотні специфічних викликів — потрібен лікар, щоб засвідчити смерть людини в домашніх умовах. Він повинен оформити відповідні документи і дочекатися приїзду поліції навіть якщо йдеться про тяжку хронічну хворобу і немає жодних підозр щодо криміналу. Такий порядок. 

Поспішна ліквідація служби невідкладної допомоги створить чимало проблем жителям столиці. Адже далеко не всі функції, які вона виконувала, автоматично переходять до екстреної допомоги, диспетчер якої зовсім не зобов'язаний відповідати розгубленій людині на запитання "а куди мені тепер звертатися?". 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво