Доктор медичних наук Наталія Григор'єва: Коли побачили результати досліджень — вжахнулися - Здоров’я - dt.ua

Доктор медичних наук Наталія Григор'єва: "Коли побачили результати досліджень — вжахнулися"

6 вересня, 2013, 18:35 Роздрукувати Випуск №32, 6 вересня-13 вересня

Більшість людей упевнені, що переломи — це випадковість, якої не уникнути. І мало хто вірить, що ламкість кісток — це хвороба. 

Одного разу Людмила Гурченко, улюблена актриса кількох поколінь кіноглядачів, на творчому вечорі розповідала про свої ролі, концерти й мимоволі згадала про переломи, через які довелося надовго відмовитися від зйомок та гастролей. Відчувши зміну в настрої аудиторії, вона миттєво відреагувала: "З вами такого ніколи не трапиться, ви до ста років залишитеся молодими і бадьорими". Й сумно 

зітхнула: "Я теж так думала". 

Коли ми чуємо про переломи, переважно сприймаємо їх як прикру перешкоду звичному ритму життя в молодості або як надокучливого супутника старості. Більшість людей упевнені, що переломи — це випадковість, якої не уникнути. І мало хто вірить, що ламкість кісток — це хвороба. Тим часом Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) поставила остеопороз на четверте місце серед неінфекційних хвороб. На думку експертів, до нього треба ставитися так само серйозно, як і до серцево-судинних, онкологічних захворювань, цукрового діабету.

Дослідження, проведені в різних лікувальних установах, засвідчили, що тільки 68% середнього медперсоналу чули про проблему остеопорозу. Про те, як впливає раціон харчування на міцність кісток, знають 5–7% опитаних, а про роль молочних продуктів — близько 10%. Як правило, і пацієнти, і навіть медики пов'язують ламкість кісток з віком, вважаючи її одним із проявів старості, від якого нікуди не подітися. Чи так це насправді? Чи можна "знайти управу" на остеопороз? Із цих запитань і почалася наша розмова з доктором медичних наук, головним науковим співробітником Інституту геронтології НАМН України Наталією ГРИГОР'ЄВОЮ, яка очолює асоціацію пацієнтів "Україна без остеопорозу і переломів".

— Наталіє Вікторівно, то все ж таки остеопороз — це хвороба чи природний процес змін опорно-рухової системи, зумовлений віком?

— Хоча втрата кісткової тканини — явище, залежне від віку, в 1994 р. ВООЗ уперше визначила остеопороз як хворобу. За її даними, у світі щорічно фіксується близько 9 млн нових випадків переломів, із яких
1,5 млн — переломи стегнової кістки. Насамперед це стосується жінок старшого віку, ризик переломів у яких становить майже 35%. Цей ризик для жінок дорівнює об'єднаному ризику виникнення раку молочної залози, раку матки і яєчників.

— Важко повірити, що остеопороз несе таку саму загрозу життю і здоров'ю, як онкологія.

— Це дуже небезпечне захворювання. На жаль, йому приділяється значно менше уваги, ніж онкологічним захворюванням. Остеопороз — це не тільки зменшення щільності кісткової тканини, порушення структури кістки, а й погіршення її якості, що призводить до переломів та, як наслідок, — до інвалідності, значного скорочення тривалості життя.

На цю хворобу мало звертають уваги ще й тому, що розвивається вона безсимптомно. І тільки після того, як стався перелом, людина дізнається, що в неї остеопороз. 

— Які кістки найбільше потерпають від остеопорозу?

—Згідно з даними ВООЗ, на першому місці — переломи шийки стегнової кістки, які належать до переломів, що загрожують життю. Потім — переломи тіл хребців. На мій погляд, це найнебезпечніші переломи. Чому? Тому що при таких переломах хворі не отримують адекватної медичної допомоги. З'явився біль у спині. Який діагноз ставлять? 

— Звісно, остеохондроз.

— І починається — масаж, мануальна терапія тощо. У клініці ми бачимо багато пацієнтів після такого лікування, при цьому хворі й гадки не мають про свої переломи. Адже вони можуть виникнути непомітно — навіть під час кашлю або чхання. Біда у тім, що будь-яке мінімальне навантаження може призвести до перелому.

— Але це не ті переломи хребців, які призводять до нерухомості?

— Остеопоротичні переломи не порушують функцію спинного мозку, це найчастіше т.зв. компресійні переломи. Але якщо хвора не лікується, загроза нових переломів зростає в десятки разів. Внаслідок цього з'являється т.зв. горб удови — сильне скривлення хребта, що значно погіршує стан здоров'я і якість життя людини. На жаль, жінки дуже мало про це знають і не звертаються вчасно по медичну допомогу.

І, нарешті, найпоширеніші — переломи кісток передпліччя.

— Узимку в травмпунктах шикуються черги жертв ожеледі, яким ставиться діагноз "перелом променевої кістки в типовому місці". Це сприймається не як прояв остеопорозу, а, швидше, як норма, при якій передпліччя — типове місце для перелому. 

— Люди похилого віку, отримавши медичну допомогу, йдуть додому, вважаючи, що все найстрашніше позаду. Вони й гадки не мають, що перебувають у групі ризику, і, якщо не лікуватимуть остеопороз, на них знову чекають переломи.

— Який вік вважається небезпечним? Коли трапляються ранні переломи?

— Хоча такий поділ досить умовний, найбільш ранні — переломи кісток передпліччя. Найчастіше вони трапляються у людей віком 50—55 років. Переломи тіл хребців виникають після
60 років. У цьому віці частота вертебральних переломів у жінок і чоловіків однакова. 

Переломи шийки стегнової кістки — переважно після 70 років, але можуть виникати й раніше. Це залежить від багатьох факторів — спадковості, хронічних хвороб тощо.

— Чому перелом шийки стегна вважається не просто діагнозом, а вироком? У чому його небезпека?

— Такий перелом скорочує тривалість життя на 12—15%. При цьому половина хворих помирають упродовж першого року. Але помирають не через сам перелом, а через ускладнення. У лежачих хворих виникають тромбоемболії, пневмонія, інші ускладнення, які призводять до летального кінця.

— Такі переломи трапляються не тільки у жінок, а й у чоловіків? Адже не секрет, що високопосадові чиновники похилого віку мають штучні суглоби.

— Крива переломів дуже різна, — у жінок вони трапляються значно частіше. 

Ендопротезування при переломі стегнової кістки дозволяє дуже швидко, буквально за кілька днів, поставити хворого на ноги. Ця операція ефективно використовується і при захворюваннях суглобів.

— Такі "перспективи" викликають величезне бажання якось пригальмувати процес втрати кісткової тканини самостійно, без медикаментів. Чи вдасться відтермінувати старіння, якщо переглянути раціон харчування, запровадити щоденні пішохідні прогулянки, приймати сонячні ванни тощо?

— Безумовно. Адже харчування і фізична активність — надзвичайно важливі складові профілактики остеопорозу. Однак потрібні помірні фізичні навантаження, але не надмірні. Розроблено чимало варіантів вправ, які підходять навіть тим, у кого є переломи, хто не може самостійно рухатися. Лежачі хворі з переломом тіла хребця у цей період можуть займатися за спеціальною програмою. Ми завжди рекомендуємо — рухайтеся, не лежіть. Якщо лежатимете нерухомо, після виписки вам буде надзвичайно складно повернутися до звичного життя.

— Про остеопороз відомо багато, а ось діагноз "рахіт людей похилого віку" викликає подив не тільки у пацієнтів, а й у багатьох медиків. 

— У світі проблемі остеомаляції, або "рахіту дорослих", приділяється колосальна увага, оскільки це захворювання призводить до переломів довгих кісток, тобто рук і ніг. Дослідження свідчать, що прийом препаратів кальцію далеко не завжди дає позитивні результати. Чому кісткова тканина не мінералізується? Чому кальцій не затримується в організмі? Та тому, що він не засвоюється без вітаміну Д! І хоч би скільки кальцію ми приймали, якщо не буде вітаміну Д, то через шлунково-кишковий тракт він пройде транзитом. 

Пацієнти часто запитують про користь вживання порошку з яєчної шкарлупи. Багато хто навіть упевнений, що це — панацея: бабусі і самі приймають такий порошок, і онукам дають. А відповідь проста: яєчна шкарлупа — це карбонат кальцію, там немає вітаміну Д, тому немає й позитивного результату.

— Звідки можна черпати вітамін Д? Раніше лікарі рекомендували дітям частіше бувати на сонці, а також вживати риб'ячий жир. Це актуально і для людей старшого віку?

— Профілактика рахіту необхідна і в дітей, і в людей похилого віку. Особливу роль у нашому харчуванні відіграє риба: адже в ній — не тільки кальцій, про який часто говорять, а й вітамін Д, про який чомусь забувають.

— А вплив сонця?

— Безумовно, є.

— Влітку ми традиційно намагаємося оздоровити дітей, не замислюючись над тим, що бабусям і дідусям сонце й море так само необхідні, як і внукам.

— Це тема активної дискусії, що ведеться між остеологами та онкологами. Відомий американський учений Холік склав карти дефіциту вітаміну Д і наклав на них карти різних захворювань. Результат вийшов досить цікавим. Виявилося, ризик появи не тільки остеопорозу, а й деяких аутоімуних захворювань (цукровий діабет, розсіяний склероз та ін.), пов'язаний із дефіцитом вітаміну Д. У своїй роботі він використав величезну базу даних, зібраних у США та інших країнах. Його дослідження не виявило зв'язку між онкологічними захворюваннями та інсоляцією, що, звичайно ж, викликає обурення онкологів.

В Україні масштабні дослідження, які стосуються вивчення впливу вітаміну Д на стан кісткової тканини, проводить Українська асоціація остеопорозу під егідою професора Владислава Володимировича Поворознюка. Результати, на жаль, невтішні — 80% обстежених дорослих мають дефіцит вітаміну Д.

— А що в дітей?

— У них показник ще вищий — 95%. Причини цілком очевидні. Раціон харчування не завжди контролюється батьками, на сонечку гуляють мало — здебільшого сидять за комп'ютерами, адекватної вітамін Д-профілактики (пам'ятаєте риб'ячий жир у дитсадку?), як це було раніше, теж немає.

Спеціалісти нашого інституту давно займаються оцінкою раціонів харчування, як серед дітей, так і серед дорослих, вивчають їхній вплив на розвиток багатьох захворювань. У процесі оцінки ролі харчування в розвитку остеопорозу виявилося, що, при добовій потребі 1000—
1500 мг кальцію, тільки 7% жінок літнього віку (у постменопаузі) споживають таку його кількість. Половина опитаних отримує менше 400 мг на добу. Саме в таких випадках і вимивається кальцій із кісток. Подивившись результати досліджень, ми дуже засмутилися. Про яку первинну профілактику можна говорити в таких умовах?!

А після проведення дослідження серед дітей — взагалі вжахнулися. Коли вперше побачили результати — очам своїм не повірили. Потім двічі все перевіряли ще раз. Дослідження проводилися по всій Україні — у великих промислових центрах, райцентрах і селах. Ситуація в селі — катастрофічна! А ми думали, що там показники будуть благополучними. В селах понад 75% дітей — і дівчаток, і хлопчиків — не отримують і половини добової норми кальцію. Замість 1000—1200 мг — у кращому разі, 400 мг кальцію на добу.

Чому? Однією з причин є, напевно, те, що у великих містах ми працювали в ліцеях та гімназіях, де організоване харчування, до того ж міські жителі мають можливість урізноманітити щоденне меню, — в супермаркетах значно більший вибір продуктів, ніж у сільських магазинах. У селі здебільшого їдять те, що виросло на городі і в хліві. В анкеті сільських дітей було запитання: "Чи є у домашньому господарстві корова або коза?". Багато дітей відповідали: раніше корова була, тепер немає. У селі сьогодні значно складніше купити молочні продукти, ніж у великому місті. А немає молока — немає й кальцію. Від цього страждають і діти, і дорослі.

Дослідження, проведені у США, показали, що 72% кальцію люди отримують із молочних продуктів. Оскільки в молоці дуже мало вітаміну Д, його додають (т.зв. фортифікація) у деякі продукти — у ті ж таки йогурти, наприклад. 

— У медичній літературі написано, що слов'яни більше схильні до остеопорозу. З чим це пов'язано?

— З генетикою. Не тільки слов'яни, а й усі європейці належать до групи ризику. А в представників негроїдної раси, наприклад, цей ризик набагато нижчий.

На показники мінеральної щільності кісткової тканини і стан її мікроархітектоніки впливає не тільки генетика, а й фактори зовнішнього середовища, до яких належать рівень фізичної активності, інсоляція, раціон харчування тощо.

— Чому остеопороз частіше уражає жінок?

— Причиною тому є дефіцит естрогенів, що виникає у постменопаузі і впливає на темпи втрати кісткової маси в жінок. У чоловіків після 50 років немає такої різкої втрати чоловічих статевих гормонів, як у жінок. Вони продовжують свою репродуктивну функцію навіть у досить зрілому віці.

В Україні середній вік настання менопаузи в жінок — 48 років, після чого відбувається низка змін в організмі. Перші два роки йде інтенсивна втрата кісткової маси, що необхідно взяти до уваги. Жінка у віці
50 років не повинна заплющувати очі на проблему остеопорозу, відкладаючи її на потім. Необхідно проконсультуватися з лікарем, обстежитися і зробити все, аби захистити себе від ризику переломів.

— Як впливають такі фактори як зайва вага, порушення обміну речовин, тяжка фізична праця? 

— Зайва вага в цьому випадку — це фактор протекції від остеопорозу. Жирова тканина синтезує естрогени, а ті, у свою чергу, захищають організм від втрати кісткової маси. Я завжди заспокоюю жінок, коли вони скаржаться, що після менопаузи в них з'явилася невелика зайва вага. Все залежить від адаптаційних систем організму. Коли яєчники перестають виробляти жіночі статеві гормони, настає естрогенний дефіцит. Організм шукає шляхи самокомпенсації, а в жировій тканині якраз і синтезуються ці гормони.

Насамперед треба звернути увагу на жінок, які не поправляються: який у них дефіцит естрогенів?

— Виявляється, бути пампушечкою — інколи корисно для здоров'я. А як же моделі та дівчата, котрі беруть із них приклад? Жирової тканини у них немає взагалі, часто трапляється, що менопауза настає передчасно. 

— Ці проблеми стосуються не тільки моделей, а й спортсменок, дівчат, котрі постійно сидять на різних дієтах, а також використовують деякі гормональні контрацептиви. 

Наш інститут проводив дослідження серед школярок, студенток університетів і коледжів у великих містах, невеликих містечках та селищах. У період, коли відбувається активне формування кісткової маси, багато з них харчуються нераціонально, дотримуються дієт для схуднення, що врешті-решт призводить до порушення обміну речовин, зміни гормонального стану і остеопорозу. 

Свого часу було прийнято поділ жінок, залежно від їхньої статури, на кілька груп. Вважалося, що повненьким жінкам не загрожує остеопороз, але гарантований остеоартроз та остеохондроз, бо зайва вага — це додаткове навантаження на суглоби та хребет. Невисокі на зріст худорляві жінки з тонкими кістками рідко страждають від остеоартрозу, але в них висока ймовірність захворіти на остеопороз. У жінок нормальної статури ризиків менше, однак сьогодні думка трохи змінилася. І тепер виділяють ще одну групу — тих, хто страждає і на остеопороз, і на остеоартроз. Багато що залежить від спадковості та способу життя. Слід мати на увазі, що надлишок маси тіла буває різним: якщо це ожиріння, жінка страждатиме і від навантаження на суглоби, і від втрати кісткової маси, бо жирова тканина, хоч і синтезує гормони, не може бути гарантією проти остеопорозу. 

— Як впливає кількість пологів на стан кісток?

— Якщо було більше трьох пологів — це вже фактор ризику.

Кожна жінка, виношуючи дитину, ділиться з нею своїм кальцієм. Хоча 30 грамів, які вона віддає впродовж вагітності, здаються незначними, для організму це істотна втрата. У період лактації зазначений процес триває. І якщо мама не вживає продуктів із високим вмістом кальцію або спеціальних препаратів, у кістковій тканині відбуваються зміни, які збільшують ризик отримати переломи. У клініці ми часто бачимо таких пацієнток, причому переломи в них трапляються не через якісь навантаження або травми, а в момент, коли вони просто беруть дитину на руки.

— Чи належать до факторів ризику хронічні захворювання — цукровий діабет, наприклад, патології печінки, нирок? Як впливають на кістки мікродози радіації, які ми отримуємо після аварії на ЧАЕС? 

— Стронцій у цій ситуації — конкурент кальцію (вони належать до однієї групи у періодичній таблиці Менделєєва). Потрапляючи в організм разом із продуктами харчування, він прагне зайняти місце кальцію в кістковій тканині. Співробітники нашого інституту проводили масштабні дослідження впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на стан кісткової тканини. Це актуальна проблема, яку ми продовжуємо вивчати.

На темпи формування і втрати кісткової тканини, безперечно, впливають захворювання всіх органів і систем. Так, патології шлунково-кишкового тракту призводять до порушень процесу всмоктування кальцію. До факторів ризику належить також вживання деяких груп фармпрепаратів. Навіть термін такий з'явився — медикаментозний остеопороз. Чимало препаратів, які застосовуються при лікуванні таких захворювань, як ревматоїдний артрит, онкопатологія, ендометріоз та ін., вимивають кальцій із кісток. Тому лікар, призначаючи лікування, повинен обов'язково рекомендувати препарати з кальцієм та вітаміном Д, щоб запобігти втратам кісткової тканини.

— У багатьох європейських країнах боротьба з остеопорозом — справа державної ваги. Наприклад, у Франції діє спеціальна програма, завдяки якій жінки старшого віку мають можливість вчасно проходити обстеження і отримують препарати проти остеопорозу. А в нас — тиша, наче такої проблеми взагалі не існує.

— Прийом препаратів кальцію — це важливий крок у профілактиці остеопорозу. Результати досліджень показали, що цілком доцільно (і безпечно!) їх можна постійно приймати впродовж багатьох років. Навіть без додаткових обстежень.

— Що означає — приймати постійно? Це кілька курсів за рік чи щодня? 

— Щодня. Ці препарати безпечні, у західних країнах вони взагалі належать не до ліків, а до біологічно активних добавок. У перші два роки після настання менопаузи втрата кісткової маси відбувається різко — жінка може втратити її близько 10%. Це багато. Тому й рекомендується постійний прийом препаратів із кальцієм та вітаміном Д. Організм повинен щодня отримувати 1000—1500 мг кальцію і 400 —800 од. вітаміну Д.

— Хто в нас лікує остеопороз? До якого лікаря слід звертатися, якщо не хочеш починати з травмпункту?

— Хороше запитання! Якщо говорити про спеціалізовану медичну допомогу, то консультації травматолога-ортопеда недостатньо. У нашому Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу прийом ведуть травматологи, ревматологи, терапевти, неврологи, гінекологи, ендокринолог і педіатр. 

Останніми роками у багатьох областях було організовано філіали Українського центру проблем остеопорозу, які діють на базі обласних лікарень, як, наприклад, на Закарпатті, або медуніверситетів (у Харкові, Івано-Франківську та ін). Вони мають сучасне обладнання, що дозволяє діагностувати остеопороз на ранніх стадіях. В ідеалі, в таких центрах мають працювати фахівці різного профілю, тому що остеопороз трапляється в пацієнтів з різними захворюваннями, які потребують особливої уваги. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво