Для серця, яке ще не народилося...

Вроджена патологія новонароджених стала основною причиною збільшення смертності малят, яка за дев’ять місяців минулого року у Кіровоградській області зросла і становить 10,5 проміле проти 9,2 позаторік. При цьому кількість передчасних пологів збільшилася на 11,2 відсотка, патологій — на 5,2. І ця загрозлива тенденція, на жаль, має всі шанси зберегтися.

Апарат ти мій, апарат...

П’ять тисяч немовлят в Україні щороку народжується із різноманітними патологіями серця. За словами головного акушера-гінеколога Кіровоградської області Сергія Кизима, саме патології серцево-судинної системи найважче, а часом практично неможливо розпізнати з допомогою апаратів ультразвукового дослідження харківського виробництва, якими на 95 відсотків оснащені районні лікарні області. Ситуація ускладнилася ще й тому, що торік вийшов наказ Міністерства охорони здоров’я, який забороняє переривання вагітності після 22 тижнів. Проте часом патологію плоду вдається виявляти лише у 24—25 тижнів.

Отже, конче потрібна надійна сучасна апаратура. Та головний лікар Кіровоградського пологового будинку №1 Олексій Сорокін стверджує, що уже років п’ятнадцять вони не отримували ні нового обладнання, ні інвентарю. Тому поповнення позаторік діагностичним апаратом знову ж таки харківського виробництва тут вважають за радість. А потрібен апарат вищого класу. Такий є, хоч і без кольорового дисплея, в обласній дитячій лікарні, де, до речі, функціонує єдина в області генетична консультація.

За рівнем оснащеності сучасною апаратурою Кіровоградщина дуже відстає від інших областей. І сьогодні сподівань на те, що вдасться змінити ситуацію на краще, практично немає. Хіба що планується придбати сучасний апарат УЗД для центру репродуктивного здоров’я в Кіровограді. Однак такі апарати потрібні у кожному районі. Щоправда, іноді головні лікарі райлікарень власними силами (з допомогою спонсорів, участі в різноманітних програмах) забезпечують пологові відділення необхідною апаратурою. На Кіровоградщині таких три — Бобринецька, Кіровоградська та Олександрівська ЦРЛ.

Дуже схожа ситуація із ще одним життєво необхідним видом апаратури (кількість передчасних пологів збільшується удвічі швидше, ніж патологія новонароджених) — кювезами для немовлят. Ними забезпечені 80 відсотків райлікарень, але знову ж — практично все це обладнання застаріле, давним-давно вичерпало свій ресурс і тримається мало не на чесному слові. Шість кювезів, можливо, у трохи кращому стані, має обласна дитяча лікарня. Але й вони — далеко не останнє слово техніки. Кіровоградщина може похвалитися хіба що реанімобілем, подарованим області фондом «3000» минулої осені.

Ще одна причина дитячої смертності — інфікування немовлят. Смерть хлопчика зі Світловодська, якому ледь виповнилося два тижні, схвилювала громадськість області. Дитина за медичними показниками народилася здоровою й була виписана разом із мамою додому, ніяких негативних змін не зафіксувала і патронажна медсестра, але буквально наступного дня після її візиту дитина померла. Висновок медиків — уся сім’я була заражена золотистим стафілококом, а хлопчик був інфікований ще в утробі матері. Коли ж їх виписували з пологового будинку, результати аналізу були не готові. Не зрозуміло тільки, чому ж медики не вдарили на сполох, коли отримали ці результати, адже все могло б скластися інакше.

Ця безглузда смерть висвітлила болючі проблеми, які потребують розв’язання. Йдеться передусім про перевірку батьків на те, чи не є вони бактеріоносіями та належні санітарні умови у пологових відділеннях. До речі, у тому ж Світловодську п’ять(!) років триває ремонт відділення, яке було свого часу закрите саме через виявлення збудника стафілокока. Тим часом пологи приймають у пристосованому приміщенні, де немає гарячого водопостачання.

Не грошима, а технологіями

Водночас Кіровоградський пологовий будинок №1 може слугувати прикладом того, як відмова від застарілих акушерських технологій дає позитивний результат: дитяча смертність тут — 6,4—7,3 проміле (у Швеції — 5), що набагато менше від загальнообласного показника.

З початку минулого року цей заклад став учасником міжнародної програми «Здоров’я матері і дитини», що фінансується Агенцією з міжнародного розвитку США. На 100 тисяч гривень отримали нового обладнання, причому не йдеться про висококласну апаратуру — тут були раді й спеціальним ліжкам для породіль, не кажучи вже про новий операційний стіл, хай і не найсучасніший, а ще під час виборів удалося отримати апарат штучної вентиляції легень. Але найголовніший напрям програми — перенавчання персоналу та зміна акушерських технологій.

Тепер замість одного великого пологового залу влаштовано сім маленьких, які більше схожі на звичайні кімнати. Пологи відбуваються практично в домашній обстановці, вважається, що навіть зайвими оглядами не слід травмувати майбутню маму. При цьому застосування медичних засобів, як і втручання в процес пологів, мають бути мінімальними. І якщо у 2004 році майже 84 відсотки пологів були патологічними, то за дев’ять місяців минулого року отримано фактично протилежний результат — 70 відсотків фізіологічних пологів, на кілька відсотків зменшилась і кількість кесаревих розтинів.

У Кіровоградському пологовому будинку №1 побували лікарі з усієї області. Сергій Кизима розповідає, що чимало з них вивчали також подібний досвід, накопичений у Луцьку та в Хмельницькій області. Та поки впроваджувати його у районах Кіровоградщини не поспішають.