Дежавю в період епідемії - Здоров’я - dt.ua

Дежавю в період епідемії

13 листопада, 2009, 14:16 Роздрукувати Випуск №44, 13 листопада-20 листопада

Нинішня епідемія, карантин і паніка, безперечно, мають стати серйозним приводом для того, щоб провести якнайглибшу ревізію всієї системи охорони здоров’я і нарешті визначитися — в якому напрямку рухатися далі...

Нинішня епідемія, карантин і паніка, безперечно, мають стати серйозним приводом для того, щоб провести якнайглибшу ревізію всієї системи охорони здоров’я і нарешті визначитися — в якому напрямку рухатися далі. Звісно, мають, але не факт, що стануть. Чи багато винесли уроків, аналізуючи ситуацію з пташиним грипом? Тоді, пам’ятаємо, міжнародні експерти теж попереджали про можливу пандемію і вимагали адекватної реакції держави.

Асоціація інфекціоністів України тоді сподівалася, що загроза пандемії допоможе привернути увагу держави до тяжкого становища їхньої служби. Адже попри постанову Кабінету міністрів «Про будівництво інфекційних лікарень (відділень) у великих містах на період 2004—2010 рр.» (№1906 від 23.12.2003), ситуація не поліпшилася, а скоріше вийшла з-під контролю. Мало того, що не будують сучасних лікарень, не ремонтують наявних, так іще й повсюдно скорочують інфекційні ліжко-місця, що призводить до закриття цілих відділень. Непросту ситуацію фахівці обговорювали на з’їзді Асоціації інфекціоністів, збирали круглий стіл в Академії медичних наук, направляли відповідне звернення в Міністерство охорони здоров’я і в Кабінет міністрів.

«В Україні зберігається високий рівень інфекційної захворюваності і смертності серед дітей — за поширеністю інфекції посідають перше місце серед усіх причин загибелі дітей, а в офіційній статистиці — лише п’яте-шосте, що не відповідає дійсності, тим більше що смертність навіть від таких інфекцій, як гнійні менінгіти й ГРВІ, згідно зі статистикою МОЗ, реєструють серед захворювань нервової та дихальної систем. Кількість дітей, які загинули від менінгококової інфекції, ГРВІ, гнійних менінгітів, гострих кишкових інфекцій, значно перевищує кількість дітей, померлих від туберкульозу та ВІЛ-інфекції, разом узятих. (Але склалося так, що увага та цільове фінансування спрямовані тільки на туберкульоз
і СНІД.) У нас регулярно реєструються захворювання у вигляді спалахів, але й на цьому тлі увага до дитячих інфекцій є мінімальною», — ідеться в листі, підписаному академіком Ж.Возіановою, професорами М.Андрейченком, С.Крамаревим, К.Боднею, О.Сельніковою та ін.

Сьогодні на тлі епідемії активно піаряться кандидати в президенти — і нинішній, і колишні прем’єр-міністри, в який уже раз обіцяючи реформу охорони здоров’я. У кожного з них уже напрацьовано «досвід» у цій справі: тільки за десять років ліжковий фонд інфекційних лікарень скоротили майже на 40% — на 10 тисяч населення було вісім ліжок, стало п’ять, а в столиці цей показник знизився до 1,9. Первинна медична допомога, з якої починається контакт хворого із системою охорони здоров’я, за ці роки спочила в Бозі — у селах забили дошками двері сотень амбулаторій і ФАПів, у багатьох містах залишився один терапевт і один педіатр у кращому разі на три-чотири дільниці, а лабораторно-діагностична служба сама давно в комі. Чи маємо дивуватися, що за роки незалежності смертність від інфекційних хвороб, за найобережнішими підрахунками, зросла більш як утричі?! За даними професора С.Крамарева, у нас щороку реєструють приблизно 4,5—5,5 млн. випадків гострих інфекційних захворювань, у тому числі грипу та ГРВІ, які, за різними даними, забирають життя 400—600 дітей.

Цю статистику я наводжу з двох причин. По-перше, вона свідчить про те, наскільки система охорони здоров’я готова до спалахів епідемій, не кажучи вже про пандемію найвищої категорії небезпеки. По-друге, аби нагадати сумну істину, що від інфекційних захворювань, зокрема сезонних ГРВІ, і раніше вмирали і дорослі, і діти. Як стверджують фахівці, лік ішов на мільйони хворих, але ніякої паніки не було.

Якщо проаналізувати санітарно-технічний стан інфекційних лікарень, неважко зрозуміти, що в епідемію хворих нема куди госпіталізувати і абсолютно неможливо дотримуватися санепідрежиму: за офіційною інформацією, наданою свого часу одним із керівників міністерства, більш як половина інфекційних лікарень розміщуються в непристосованих приміщеннях, 20% потребують капітального ремонту, 10% чекають реконструкції, кожна третя — не підключена до центральної каналізації, більше двох третин не мають очисних споруд і хлораторних установок. Це означає, що хворого не можуть розмістити, як годиться, в боксі — ізольованій палаті, щоб перервати поширення інфекції; це означає — туалет в кінці коридору або навіть у кінці двору; це означає — контакти хворих із різними патологіями, внаслідок чого кожен може додати до своєї хвороби ще цілий букет внутрішньолікарняних інфекцій тощо. З одного боку, заклик влади не займатися самолікуванням, а відразу звертатися до лікарів — був абсолютно правильний, хоч і запізнілий, а з іншого — не дивно, що люди зволікають до останнього, боячись лікуватися в таких умовах.

Представники ВООЗ, котрі приїхали в Україну, оглянули пильним оком матеріально-технічну базу лікувальних закладів і, віддаючи належне професіоналізму та самовідданості лікарів, зазначили у своїх коментарях, що діагностувати і лікувати в таких умовах, м’яко кажучи, дуже непросто. Медики в кулуарах подейкують, що не лише Україна, а й ВООЗ виявилися не готовими до атаки нового вірусу. Вони сподівалися отримати кваліфіковані поради від експертів, адже пандемічний грип уже півроку крокує по планеті, але гості більше запитують, ніж відповідають.

За останніми даними, на каліфорнійський грип у світі перехворіло 442 234 особи, летальних випадків зафіксовано 6051. До речі, вчені зазначають, що вірус А/Н1N1 не настільки агресивний, як пташиний грип, — смерть від якого було зафіксовано у 50% випадків, а т.зв. свинячий грип призводить до смерті приблизно у 2% випадків. Факт, звісно, сумний, але це не привід для паніки. Найбільш радикальні експерти стверджують, що не було і немає приводу навіть для оголошення пандемії, за якої лік хворих і жертв вірусу йде на сотні тисяч і мільйони, якщо, звісно, не вважати серйозним аргументом інтереси фарміндустрії. У Великобританії, коли в навчальних закладах було зафіксовано спалахи каліфорнійського грипу, їх навіть не закривали на карантин, відсутність паніки справила чудову терапевтичну дію на учнів і викладачів. До речі, літаки з України спокійно приймають в аеропортах Європи і Америки — чи можливе таке за пандемії?!

Європейцям простіше зберігати спокій — статистика прозора, хочеш — вір їй, не хочеш — сам порахуй. У нас же неможливо розібратися в тому, що відбувається, — ні в кого немає об’єктивної інформації. У понеділок прем’єр-міністр усіх заспокоювала — епідемія пішла на спад, кількість звернень до лікарень зменшилася в кілька разів. Не встигли ми зітхнути з полегшенням, як у середу з усіх екранів нас попереджають про те, що потік хворих збільшився в кілька разів, а тому карантин можуть і подовжити. Тут і сто мудреців не зрозуміють, як оцінити небезпеку свинячого грипу, якщо лабораторно його було підтверджено у 34 хворих, у 17 це був посмертний діагноз. Через день з’явилися київські зведення — зафіксовано 31 випадок свинячого грипу, 6 осіб померли. А скільки всього зразків послали в лабораторії й отримали відповідь? Скільки людей із верифікованим діагнозом одужали? Підтвердженими лабораторно є всі посмертні діагнози чи більшість із них було написані під диктовку, як у нас практикується?

За інформацією, наданою нам одним із заступників міністра охорони здоров’я, всього лише 5% стаціонарів інфекційних лікарень мають можливість надавати невідкладну медичну допомогу, катастрофічно бракує палат інтенсивної терапії, запаси медикаментів у кращому разі є на два-три дні. Зауважте, це в мирний, не епідемічний час. Чи не це першопричина найвищої в Європі смертності від грипу?! Звісно, втішає, що прибулі до нас експерти ВООЗ високо оцінили зусилля львівських лікарів і навіть запропонували описати досвід порятунку тяжких хворих — він знадобиться в тих країнах, «де, як і в Україні, немає сучасного устаткування в лікарнях». Європейський досвід, вважають експерти, не допоможе нашим лікарям — не встигнути нам за країнами, де клініки оснащено за останнім словом науки і техніки.

А що ж нам допоможе? Ні, не переоснащення лікарень, а, виявляється, таміфлю і поголовна вакцинація. На препарат, активно рекомендований ВООЗ, грошей не шкода — із запланованих 60 млн. гривень уже витратили 33,5 млн. Це має забезпечити лікування 700 тисяч хворих на свинячий грип. Гроші на боротьбу з епідемією, здається, вже закінчилися. Обіцяний парламентом мільярд гривень президент має намір заветувати, тож надалі доведеться обходитися тим, що є. А що в нас є для хворого, котрий потрапив у реанімацію або звичайну палату? Таміфлю можна приймати лише в перші дві доби захворювання, а чим доліковуватися потім? Мільйони гривень пішли на марлю, але як не було, так і немає ефективних антибіотиків і інших необхідних при лікуванні пневмонії ліків. До швейцарського препарату, який нам відпустили по 67 гривень за упаковку, додався його український аналог, випущений у Харкові за ціною 115—120 гривень. При цьому директор підприємства, яке випустило цей генерик з індійської субстанції, б’є себе в груди — товар відвантажуємо за собівартістю, не накручуємо ні копійки. Саме час просльозитися від такої благодійності — усі працюють собі на збиток! Щоправда, за рахунок держскарбниці — спочатку бюджетною гривнею підтримали швейцарську фармфірму, а потім індійську. Недарма ж вітчизняний препарат відправлятимуть виключно в лікарні — хто ж ризикне придбати його в аптечній мережі, якщо ніде немає ні слова про його клінічні випробування, виявлену побічну дію тощо?

Якщо раніше рекомендації ВООЗ ми сприймали з належною пошаною, то після торішньої кампанії т.зв. додаткової імунізації індійською вакциною довіра розвіялася. Президент і МОЗ активно підтримують позицію ВООЗ, підкреслюючи, що вакцинація має бути поголовною, але добровільною і за бюджетні кошти. Чиновники стверджують, що вже почалася реєстрація вакцин від свинячого грипу. Начебто ніхто не знає, що найчастіше реєстрація у нас зводиться тільки до перекладу державною мовою інструкції із застосування. Міністр охорони здоров’я Польщі, попри тиск, заявила, що вакцину для країни вони закуплять тільки після повного циклу випробувань. З якої б це причини така обережність? Певно, польські чиновники вважають за краще учитися на чужих помилках: у Європі спалахують скандали, пов’язані з вакцинами.

У Швеції внаслідок вакцинації померли чотири особи, тоді як від самого вірусу померло всього двоє (в одного з них виявили онкологію). До речі, всього було зареєстровано 17 778 випадків захворювання, спричиненого вірусом А/H1N1. І хоча Швеція витратила 100 млн. євро на вакцину Pandemrix британського виробництва, однак вакцинацію призупинили.

Швейцарське держагентство з питань нагляду за сферою обігу фармацевтичних препаратів заявило про необхідність обмежити використання Pandemrix, побоюючись його впливу на вагітних жінок, дітей і стариків, яким, до речі, рекомендували це робити в першу чергу, відносячи їх до групи ризику.

Німеччина, за даними журналу «Шпігель», запланувала закупити 50 млн. доз цієї вакцини, але справа закінчилася гучним скандалом. Стало відомо, що канцлеру, держчиновникам та іншим VIP-персонам робитимуть щеплення іншою, безпечнішою вакциною, якої закупили всього 200 тис. доз. Преса стверджує: якщо влітку готові були зробити щеплення більш як половина законослухняних жителів Німеччини, то скандал знеохотив 25% бажаючих, тож поголовної вакцинації очікувати не варто.

Фахівці стверджують, що в розвинених країнах проти вірусу А/H1N1 дозволено використовувати три вакцини — Celvaplan, Focetria і Pandermix. Головна відмінність — перша з них виробляється із повноцінних неживих вірусів і не містить ртуті та інших консервантів (її, за даними преси, і збиралися колоти високопоставленим чиновникам Німеччини). Інші містять лише фрагменти вірусу, тому для ефективності їх збагатили спеціальними підсилювачами, котрі й можуть спричинити безліч побічних дій. Преса цитує багатьох авторитетних учених, які стверджують, що ці вакцини до кінця ще не вивчені, так само, як і сам вірус.

На відміну від учених, керівництво українського бюро ВООЗ значно більше поінформоване про все, що стосується пандемії, і регулярно інформує про це пресу. Гадаю, для багатьох із них було б несподіваним навіть трактування назви нового вірусу: «Оскільки його було зареєстровано там, де багато ферм, його й назвали свинячим», — заявив експерт. (А сумлінні вірусологи досі сушать голови над тим, яким чином поєдналися «три в одному» — вірус пташиного, свинячого і людського грипу.) Не менш оригінальна в експерта і методика визначення, що таке епідемія, — «це показник, який визначається в порівнянні з попереднім періодом... Торік у нас не фіксували випадків грипу А/H1N1. Якби зараз ми зафіксували всього один випадок, уже можна говорити про епідемію».

На підставі цих умовиводів ВООЗ, звісно ж, вважає, що в Україні епідемія саме грипу A/H1N1. Рецепт порятунку — відомий. Боюся, що й методи нам добре знайомі. ЗМІ цитують керівника українського бюро ВООЗ, котрий заявив: «Є можливість застосувати вакцину в разі епідемії, використавши досить швидкий механізм її ввезення в країну. Ми оцінюємо ситуацію, і якщо прогноз буде песимістичним і дані засвідчать реальну загрозу, зробимо все для того, щоб вакцина була доступною населенню якнайшвидше. Але слід урахувати, що на цю вакцину у світі серйозний попит».

Мабуть, вірус таки дуже небезпечний, одне з його ускладнень — дежавю. Такі заяви про песимістичні прогнози, швидке ввезення і бажання Європи забрати у нас вакцину, ми чули торік, коли
йшлося про кір, краснуху і вакцину КК. І після всього цього чиновники МОЗ і керівництво країни вимагають, щоб ми повірили й дружними рядами пішли на вакцинацію?!

Та в її поголовну необхідність не вірить навіть Юккі Пуккіла, керівник місії Європейського бюро ВООЗ, котрий прибув до нас для вивчення ситуації: «Каліфорнійський грип у більшості випадків минає без серйозних ускладнень, багатьом людям навіть не знадобилося медикаментозне лікування». А природний імунітет, на думку лікарів, є значно тривалішим й ефективнішим, ніж створений медикаментозно.

Із вакцинацією у нас справді склалася дуже непроста ситуація. Але це зовсім не означає, що винні в цьому виключно пацієнти, рядові лікарі і преса. До скандальної кампанії з вакциною КК проти кору і краснухи щеплення в нас проходили тихо-мирно, без особливих конфліктів і масових відмов. Сьогодні нас закликають іти на щеплення ті самі люди з тих самих кабінетів, що й торік. Чи багато знайдеться тих, хто їм беззастережно повірить? Незрозуміло, кому вірити і в іншій ситуації: ВООЗ стверджує, що бідні країни отримають мільйони доз вакцини безплатно. Судячи з розмаху епідемії і смертності, нас у цей список включили автоматично, у той же час керівництво країни запевняє, що вакцину буде куплено за бюджетні кошти.

Боротьба з епідемією, яка коштує бюджету країни шалених грошей, нічого не змінила в нашій охороні здоров’я, і, якщо станеться новий спалах, ми знову будемо змушені починати з пошуків марлі для пов’язок і закликати медперсонал до самопожертви. Більш захищено ми будемо почуватися лише в тому разі, якщо в усіх областях з’являться приблизно такі інфекційні лікарні, як доросла в Хмельницькому і дитяча на Буковині. Чернівецьку обласну дитячу лікарню будували кілька років, вибивали й випрошували гроші й устаткування, де тільки могли. Недарма колектив із такою повагою ставиться до головного лікаря Романа Андрійчука, котрий не йшов на компроміси (роби простіше, але швидше, бери апаратуру, яку дають тощо). Інфекційне, як і відділення інтенсивної терапії, облаштовано так, як прийнято в європейських клініках, тому й колектив тут стабільний, і батьки з довірою ставляться до того, що радять лікарі. Шкода, що таких лікарень в Україні зовсім мало, навіть столиця заздрить буковинцям. Київська дитяча «інфекційка» — це, з одного боку, самовіддана праця медичного персоналу в неймовірних умовах, а з іншого — ще один четвертий реактор, який може рвонути в найменш підходящий момент, не дай боже, в період спалаху сезонних ГРВІ чи грипу. Марлеві пов’язки тут не врятують, а на більше «епідемічних» грошей не вистачить, до того ж список медустанов, які потребують «реанімації», у нас занадто довгий...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво