«Блюзнірствують над могилами убієнних радіацією» - Здоров’я - dt.ua

«Блюзнірствують над могилами убієнних радіацією»

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

Наступний рік — хочемо ми того чи ні — пройде під знаком 20-річчя чорнобильської катастрофи. Міжна...

Наступний рік — хочемо ми того чи ні — пройде під знаком 20-річчя чорнобильської катастрофи. Міжнародна спільнота уже поквапилася задати тональність відзначенню цієї сумної дати — на чорнобильському форумі, який відбувся у вересні у Відні, домінувала думка закордонних експертів про те, що побоювання стосовно небезпеки радіаційного опромінення були перебільшеними і що значно більшої шкоди здоров’ю потерпілих регіонів завдав «паралізуючий фаталізм», зумовлений, зокрема, спокусою покладатися на зовнішню допомогу при вирішенні внутрішніх проблем. Зрештою, висновки про наслідки найбільшої в історії людства техногенної катастрофи, що прозвучали на форумі, закордонні медіа звели до трьох слів — «радіаційне забруднення психіки».

З боку України на такі висновки, точніше було б сказати — випади, з трибуни віденського форуму гідної, а головне — переконливої та аргументованої відповіді не прозвучало. Що й не дивно — у складі української делегації переважали чиновники, а не вчені та авторитетні фахівці. І тільки відомий поет, народний депутат і голова української парламентської делегації в ПАРЄ (Парламентська Асамблея Ради Європи) Борис Олійник у своєму виступі на черговій сесії цієї організації в м. Страсбург (Франція) з притаманним йому високим громадянським сумлінням сказав те, що болить кожному небайдужому українцю, сотням тисяч, більше того — мільйонам людей, які довічно несуть тягар чорнобильської біди. Нижче наводимо уривок із виступу Бориса Ілліча.

«…Дисонансом прозвучали висловлені недавно у Відні незважені, на межі провокації екзерциси деяких достойників стосовно чорнобильської катастрофи, які викликали гостру болісну реакцію з боку уражених радіацією чорнобильців Білорусі, України і Росії.

...Два атомні удари, завдані в 1945-му, спричинили Хіросімі і Нагасакі неспівмірно жахливіші руїни, аніж кара Господня — біблейським Содому і Гоморрі. А третій ядерний удар і досі іменується всього-на-всього... аварією на Чорнобильській АЕС.

І якщо виводити на перше місце винуватців, прямо причетних до вибуху на четвертому реакторі, то поруч із ними на лаві підсудних мають сидіти ті, хто намагався приховати правду не лише від народів України, Білорусі та Росії, а й від вселенського співтовариства.

Навіть після вибуху діти Чорнобиля бавилися в радіоактивному піску, дорослі ходили в ліс на прогулянки, підбілювали садки, клопоталися на городах.

Усе це підтверджую з оригіналу: саме в ті перші травневі дні 86-го мені довелося бути біля четвертого реактора.

Фатальний дзвін тривоги пронизав наші серця лиш тоді, коли один за одним, у тяжких муках, пішли на той світ шестеро пожежників, які першими прийняли всю диявольську могуть радіації, працюючи в самому пеклі реактора.

Їхня загибель, як і смерть, що пізніше наздогнала тисячі побратимів, як і дочасно згаслі життя десятків тисяч безневинних дітей, — на совісті тих, хто підло приховав правду про Чорнобиль.

На превеликий жаль, і сьогодні певні особини намагаються заретушувати правду про народну трагедію.

6—7 вересня ц. р. у Відні відбулося засідання Чорнобильського форуму з участю восьми агенцій ООН, представників понад 60 країн — членів МАГАТЕ, 20 міжнародних організацій та наукових закладів, фахівців України, Білорусі та Росії. Частина форуму, за повідомленнями преси, підтримала висновок звіту ООН стосовно того, що упродовж майже 20 літ наслідки катастрофи на ЧАЕС перебільшувалися. Цитую: «Для широких народних мас побоювання стосовно опромінення Чорнобилем були перебільшеними... Люди в уражених катастрофою регіонах, за незначними винятками, живуть нормальним життям», — ось до чого добалакався Кальман Мізсей з Програми розвитку ООН. Він навіть осмілився звинуватити уряди трьох країн, уражених катастрофою, в тому, що вони «розбудували індустрію на цьому нещасному випадку».

Ми просто не маємо права полишити без належної відсічі подібні блюзнірства, від кого б вони не виходили. В наші серця стукає попіл загиблих, що собою затулили світ від катастрофи. Нас кличуть до цього живі чорнобильці, які щоденно змагаються з нестерпними муками від радіації. І ось майже через двадцятиліття так звані вчені блюзнірствують над могилами убієнних радіацією, над тисячами уражених Чорнобилем.

Оскільки ж — до всього — ці випади поціляють не тільки в нашу національну гідність, а й в універсальні принципи людяності, світове співтовариство в особі ОЕСР просто зобов’язане дати належну оцінку словам і діям цих та подібних їм антигуманістів».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво