«Біологічний тупик» чи «поживний бульйончик» для розвитку пандемії? - Здоров’я - dt.ua

«Біологічний тупик» чи «поживний бульйончик» для розвитку пандемії?

9 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №48, 9 грудня-16 грудня

Черговий виток істерії з приводу пташиного грипу розпочався в Україні 3 грудня, коли в кількох районах АР Крим були офіційно зареєстровані загиблі від невідомої хвороби кури і качки...

Черговий виток істерії з приводу пташиного грипу розпочався в Україні 3 грудня, коли в кількох районах АР Крим були офіційно зареєстровані загиблі від невідомої хвороби кури і качки. Офіційно, оскільки ще десь із середини осені орнітологи повідомляли про загибель перелітних птахів, на що влада вирішила не реагувати.

Невідомий і збудник захворювання: сьогодні в Україні немає можливості самостійно його визначити. Аналізи планують зробити за допомогою вчених Великобританії і Росії. Поки що ветеринари можуть лише висувати версії, найпопулярніші серед яких — пташиний грип і отруєння пестицидами.

Проте, незважаючи на те, що запитань було більше, ніж відповідей, президент Віктор Ющенко вирішив, не чекаючи поширення епідемії, оголосити в постраждалих районах надзвичайний стан, який через кілька днів підтримали і депутати парламенту. Втім, санітарні лікарі й епідеміологи і без того вживають усіх належних заходів.

За станом здоров’я людей, які контактували з хворою птицею, уважно спостерігають. Досі, згідно зі зведеннями Міністерства охорони здоров’я, захворюваність на гострі вірусні інфекції перебуває на рівні сезонної. З метою профілактики жителям постраждалих регіонів масово роблять щеплення протигрипозною вакциною: за винятком тих, хто безпосередньо контактував із хворою птицею — їм зроблять щеплення тижні через два, коли остаточно з’ясується, з яким захворюванням ми маємо справу.

Крім того, проводиться дезинфекція домашніх господарств у постраждалих районах, домашня птиця знищується. Проте щодня надходять тривожні повідомлення про загибель птахів уже в нових районах.

Виникає враження, що ситуацію нагнітають свідомо. Птахи, у тому числі й перелітні, і раніше гинули на території країни. Просто потрібно було вчасно визначити причину захворювання і не залишати загиблих пернатих валятися біля доріг і в канавах, що саме по собі може викликати спалах інфекційних захворювань.

Крім того, існує безліч захворювань, властивих і людині, і тваринам — це й бруцельоз, і лепто-спіроз, і туляремія тощо. Але людина часто є своєрідним «біологічним тупиком». Тобто, навіть якщо вона заразилася, а потім вилікувалась чи померла, далі інфекція не поширюється. Не було й випадків поширення пташиного грипу від людини до людини.

— Ще з 2003 року, коли вперше були зафіксовані смертельні випадки зараження людини вірусом пташиного грипу, боялися виникнення епідемії, — говорить завідуючий відділом радіоекології Інституту агроекології професор Валерій Глазко. — Тому почали контролювати випадки пташиного грипу, особливо, коли паралельно фіксувалися смертельні випадки у людей. Припускалося, що пташиний грип може призвести до глобальної епідемії через рекомбінацію між вірусом пташиного грипу і вірусом грипу, типовим для людини.

Нинішнього року з’явилися дані про новий спалах пташиного грипу в азіатських країнах. В Україні вперше почали говорити про те, що гинуть перелітні птахи ще в середині осені. Вчені з Асканії-Нової виявили загибель перелітних птахів — пов’язане це з пташиним грипом чи ні, вони сказати не могли.

Проблема ще й у тому, що стан наукових досліджень в Україні катастрофічний: навіть в умовах загрози ми, як виявилося, не в змозі самостійно перевірити свої південні кордони, де перебувають перелітні птахи, і визначити причини їхньої загибелі — для цього доводиться звертатися в Росію. Це розплата за багаторічне недбале ставлення уряду України до вчених і науки, зокрема до молекулярно-генетичних досліджень.

— Як часто з’являються такі віруси?

— Нещодавно американські вчені досліджували поховання людей, котрі на початку століття загинули від «іспанки». Узявши зразки їхніх тканин, з’ясували, що вони були заражені вірусом пташиного грипу. Отже, та «іспанка», від якої загинуло кілька мільйонів людей на початку минулого століття, викликав той самий збудник.

— Це було майже століття тому, і небезпека «підхопити» вірус від тварин, птахів, у тому числі й перелітних, існувала увесь цей час. Чому раптом про загрозу епідемії заговорили саме тепер?

— «Іспанка» була найбільш небезпечною для людей до 35 років. Ті з них, хто перехворів і вижив, залишили нащадків, які мали знижену чутливість до вірусу. Минув час, популяція змінилася, знову з’явилися люди, чутливі до цієї форми грипу.

— Небезпечний для людини збудник з’являється тільки тоді, коли в організмі людини зустрічаються два віруси — людини і птиці...

— З’ясувалося, що це не так. Якісь форми пташиного грипу можуть спричинити важкі клінічні прояви без рекомбінації зі збудником захворювання у людини.

— Тобто смертельний вірус розвивається в організмі самого птаха?

— Цілком правильно. Патоген розмножується дуже швидко, мутує, з’являються нові варіанти. Він може змінитися так, що «захоче» змінити «хазяїна». Приміром, туберкульоз у людини з’явився від туберкульозу великої рогатої худоби. Отут теж у вірусу з’явилася можливість змінити «хазяїна».

— А як ним можна заразитися? Відомо, що вірус гине під час термообробки...

— Ви бачили, як на ринку купують птицю? Як покупці оглядають її з усіх боків? Цього достатньо.

— Зараження людей від птахів грипом відбувалося раніше чи «іспанка» була першою?

— Схоже, що першою. Що таке летальний вірус? Це новий вид. Коли вірус убиває «хазяїна» відразу, то далі він не розмножується, тому «зацікавлений», аби носій залишився живим. Усе просто: хочеш вижити, потрібно, щоб вижив твій «хазяїн». Для цього необхідно пройти селекцію: патоген має набути форм, сумісних з життям носія.

— Віруси вчаться жити з людиною?

— В тому числі. Вмирають чутливіші до збудника люди і забирають разом із собою найбільш агресивні варіанти патогена.

— Виходить, сьогодні на наших очах розвиваються нові агресивні віруси?

— Вони розвиваються завжди і скрізь. На початку минулого століття була зруйнована локальна ізоляція популяції людини. Зросла швидкість глобальних контактів між різними людьми. Щільність населення нині різко збільшилася. У багатьох розвивається імунодепресія на фоні екологічної кризи.

У таких умовах людина стає ще зручнішим «поживним бульйончиком» для розмноження різноманітних патогенних варіантів. Насиченість антибіотиками, різноманітними мутагенами прискорює процес еволюції цих простих організмів. Ми знаємо, що коли в лабораторних умовах опромінювати будь-який організм іонізуючим випромінюванням, то дістанемо сплеск частоти мутацій. Аналогічною є дія важких металів. Але якщо в лабораторних умовах фізичні і хімічні чинники викликають мутації в найпростіших, то чому б не припустити, що це не відбувається в глобальному масштабі?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво