10-й раунд «позитивної» боротьби: хто виграє... - Здоров’я - dt.ua

10-й раунд «позитивної» боротьби: хто виграє...

28 січня, 2011, 13:57 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-4 лютого

Наприкінці грудня минулого року українські ЗМІ облетіла новина, що Глобальний фонд (ГФ) боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією підтримав у повному обсязі подану від нашої країни заявку на 305 мільйонів доларів на боротьбу з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні.

© masters.donntu.edu.ua

Наприкінці грудня минулого року українські ЗМІ облетіла новина, що Глобальний фонд (ГФ) боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією підтримав у повному обсязі подану від нашої країни заявку на 305 мільйонів доларів на боротьбу з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні. Цей «позитивний» грант виявився не тільки другим у світі за обсягом (першою країною 10-го раунду стала Кенія), а й одним із найбільших за всю історію фінансування ГФ. Головними реципієнтами цих коштів стали Міжнародний альянс із ВІЛ/СНІДу в Україні, Всеукраїнська мережа ЛЖВ і Український державний центр з профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом. Утім, офіційне повідомлення про результати розгляду заявки 10-го раунду, отримане лише в січні, прийшло не саме, — його супроводжувала низка дуже цікавих запитань.

Скажемо відразу, що відповіді на всі запитання, які виникли до нашої заявки, і уточнення потрібно дати протягом кількох найближчих тижнів. Тим часом далеко не всі адресовані нам запитання такі прості. «Є запитання, сформульовані відкрито, а є й завуальовані, — каже виконавчий директор Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІДу в Україні Андрій КЛЕПІКОВ. — Так, у листі йдеться, що в нашу заявку закралася арифметична помилка, пов’язана з фінансовими зобов’язаннями, взятими на себе Україною. Проте річ не в помилці: згідно із зобов’язаннями України, зазначеними в заявці, 2011 року з держбюджету на боротьбу з ВІЛ/СНІДом має бути виділено 289 мільйонів гривень, а насправді буде тільки 199 млн. грн.

Оскільки держава вже на цьому етапі не до кінця виконує взяті на себе зобов’язання, то у Глобального фонду з’являються підстави переглянути свої, — Україні тепер або на пізніших етапах можуть зменшити фінансування. Недостатнє фінансування означає недовиконання певних компонентів програми. Наприклад, програми антиретровірусної терапії нині охоплюють не більше 25% потреб у лікуванні ВІЛ-інфекції, СНІДу. Крім того, у заявці 10-го раунду чітко вказано, що набрані за кошти ГФ пацієнти програм замісної підтримуючої терапії (ЗПТ) перейдуть на держфінансування, але у виділеному на боротьбу з епідемією ВІЛ/СНІДом бюджеті навпроти цього пункту тепер стоїть 0.
Усе це може стати серйозною проблемою під час проведення подальших переговорів. Можливо, саме з цими питаннями пов’язаний і приїзд у березні нинішнього року в Україну виконавчого директора Глобального фонду Мішеля Казачкіна. Напевно, ГФ, готуючись дати такий колосальний грант країні, хоче переконатися в тому, що всі зобов’язання, взяті Україною, буде виконано. Ще одним приводом до занепокоєння є те, що цього року зобов’язання з держфінансування Національної програми зі СНІДу буде виконане тільки на 45%.

Ми також мусимо прояснити ситуацію з цінами. Зокрема, йдеться про те, що в заявці країни ціни на деякі антиретровірусні препарати закладено вищі за світові. Оскільки в новому гранті, на відміну від нинішнього, основні закупівлі здійснюватиме держава, Глобальний фонд хоче прояснити ці моменти вже тепер — до переговорів із питань бюджету. Крім того, ГФ дуже цікавить питання міжсекторальної взаємодії — між структурою, що займається СНІДом, наркологічною, дерматовенерологічною та туберкульозною службами. У заявці ці чотири окремі «королівства» дуже гарно описані, а їхні сервіси — чудово інтегровані, але насправді всі ці служби роз’єднані. Втім, міжсекторальна взаємодія — це навіть не питання, а явний недолік. Адже клієнт може мати відразу три проблеми й одержувати послуги в трьох абсолютно різних місцях. Зрозуміло, що об’єднати ці структури протягом найближчих кількох тижнів не вдасться, але гарантувати ефективний механізм взаємодії з боку керівництва Мінздоров’я — це, напевно, той мінімум, який потрібен у відповіді».

До речі, не слід думати, що рішення стосовно заявки України було ухвалене легко. Попри те, що нам дали досить високу категорію — другу, під час засідання правління ГФ точилася доволі жорстка боротьба за повне фінансування країн, котрі отримали в 10-му раунді першу та другу категорії. Кажуть, не останню роль у долі нашої заявки відіграв візит у грудні 2010 року членів правління ГФ до України. Представники фонду вирішили на власні очі побачити, як у нас працюють профільні програми і розписані під них гроші. Слід сказати, що тоді вони не зустрічалися з українськими офіційними особами, а обмежилися лише спілкуванням зі споживачами наданих за гроші ГФ послуг. У їхньому маршруті була Бучанська в’язниця, що під Києвом, діти вулиці, чоловіки, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ), споживачі ін’єкційних наркотиків, ознайомлення з мобільними клініками, котрі проводять роботу серед жінок комерційного сексу (ЖКС), та багато іншого. Зважаючи на все, побачене їх дуже вразило, — представники фонду справді оцінили характер і масштаб проведеної Україною роботи. Скажемо відразу, за п’ятирічний період реалізації програми з подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні послугами з профілактики ВІЛ планується охопити 191 тисячу споживачів ін’єкційних наркотиків, 33 тисячі ЖКС і 37 тисяч ЧСЧ. Крім того, понад 26 тисяч «позитивних» людей отримуватимуть антиретровірусну терапію саме за рахунок гранту.

Колись засідання правління ГФ планували провести і в Україні, та, оскільки раніше всі іноземці, котрі мали намір перебувати тут понад 90 днів, зобов’язані були надати документ про свій ВІЛ-статус, — усі плани міжнародних зустрічей на нашій території представники ГФ на знак протесту призупинили. Тільки тепер — у першій половині січня 2011 року — президент України підписав нову редакцію закону про ВІЛ/СНІД, у якій цієї норми більше немає. Втім, Закон «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) і соціальний захист населення» обновили не тільки цим. Якщо раніше в нас була величезна проблема з тестуванням підлітків, які могли проходити тест на ВІЛ тільки з дозволу батьків або інших законних представників, то тепер тінейджери, котрим виповнилося 14 років, мають право робити або не робити цей тест, керуючись лише власним наміром. У новій редакції закону вперше докладно прописано й дію програм зниження шкоди, складовою частиною яких є і використання ЗПТ, і заміна використаних ін’єкційних голок та шприців на стерильні з їх подальшою утилізацією, і багато іншого. Кажуть, ця нова редакція закону, яку розробляли протягом двох років, врахувала найслабші місця нашої «позитивної» епідемії. Втім, це вдалося зробити тільки тому, що до її розробки було залучено представників не лише державних, а й неурядових структур, що досі досить нетипово для нашої державної машини. Сподіватимемося, головні адресати 305-мільонного гранта нас ні в чому не підведуть і за державного виконавця, який, як зауважили представники ГФ, незрозуміло чому окремим своїм менеджерам заклав зарплату, вищу за нацстандарти, ми не червонітимемо. Адже вперше після 2003 року, коли внаслідок «проблем із управлінням грантом» державного виконавця було усунуто, Україна повернеться до стандартної схеми фінансування dual track financing, в якій беруть участь і державний, і недержавний сектори.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво