ВПЕРЕД, ДО ДРУГОГО ЧОРНОБИЛЯ? - Довкілля - dt.ua

ВПЕРЕД, ДО ДРУГОГО ЧОРНОБИЛЯ?

17 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 17 жовтня-24 жовтня

Нинішній екологічний стан Дніпродзержинська нагадує іржаву міну з ядерною начинкою й зотлілим детонатором: найменша детонація і.....

Нинішній екологічний стан Дніпродзержинська нагадує іржаву міну з ядерною начинкою й зотлілим детонатором: найменша детонація і... другий Чорнобиль гарантований. З масштабами можливих жахливих наслідків фахівці ще не визначилися. Солідарні вони в одному — жителі міст і сіл, які лежать на березі Дніпра, включно з причорноморськими країнами, приймуть солідні порції радіоактивних кюрі зі всіма наслідками, що випливають звідси. Недарма розпорядженням Президента України від 11.06.97 р. Дніпродзержинськ віднесений до числа міст із найнебезпечнішою екологічною ситуацією.

На території Дніпродзержинська діють дев’ять сховищ радіоактивних відходів (РАВ), що містять близько 42 мільйонів тонн небезпечних речовин. Для порівняння: у чорнобильському накопичувачі активність РАВ — 200 тисяч кюрі, у дніпродзержинських — 75 тисяч. До речі, радіаційна активність в одному кюрі відповідає випромінюванню трьох тонн урану-238. А ВО «Придніпровський хімічний завод» (ПХЗ) протягом понад п’ятдесяти років переробляв уранову руду для всього Радянського Союзу.

Але якщо чорнобильський саркофаг захищає нас відносно надійно, то з дніпродзержинськими хвостосховищами все з точністю до навпаки. Шість із них, введені в експлуатацію ще в середині минулого століття, лежать у природних балках і ярах без будь-якого захисту. Практично всі сховища дотепер незаконсервовані і, зрозуміло, є постійними джерелами інтенсивного радіоактивного забруднення проммайданчиків, території міста, поверхневих і грунтових вод. Найнебезпечніше — «Дніпровське», із 12 мільйонами тонн радіоактивних відходів загальною активністю 33 тисячі кюрі, лежить за кілька десятків метрів від Дніпра. Захист головної водної артерії країни від радіоактивного нападу — неміцна дамба з відвальних шлаків. Якщо раптом поллє тропічна злива — її як язиком злиже. Та що там дамба, коли в центрі Дніпродзержинська є п’ять офіційно зареєстрованих майданчиків, «які фонять», а автомобільну трасу з Дніпропетровська до Дніпродзержинська прокладено прямо по похованні радіоактивних відходів...

Зрозуміло, що високий рівень радіоактивного забруднення значно вплинув на демографічну статистику. «Рівень злоякісних пухлин у жителів міста за останні 10 років перевищує середні показники як по Дніпропетровщині, так і по Україні в цілому», — від деталей фахівці Дніпропетровської СЕС утримуються. Хоча показник смертності поки що 250-тисячного Дніпродзержинська — 16,1 на тисячу чоловік — досить промовистий. За оцінками Українського науково-дослідного проектно-розвідувального інституту промислових технологій, додаткова індивідуальна ефективна доза опромінення населення становить 3,15 мЗв (мілізіверта) при гранично припустимій нормі 1 мЗв.

Для ефективного захисту від радіоактивних відходів потрібно, за словами міського голови Дніпродзержинська Василя Швеця, не менше 500 мільйонів гривень на рік. 2000 року Кабінет міністрів виділив 2,3 млн. гривень. Їх вистачило лише для ізоляції хвостосховища «С». Поверх нього, виконуючи рекомендації Українського НДІ промтехнологій, уклали листковий «пиріг» із глини, щебеню, смоли й чорнозему, що гарантує безпеку на 50 років. Та, оскільки гідроізоляції тут немає, грунтові води потихеньку вимивають радіоактивні нечистоти в Дніпро. 2001 року бюджет передбачав 7,3 мільйона гривень на комплекс термінових заходів із поліпшення радіаційної обстановки. Отримали... 1 млн., чого вистачило на суто декоративні роботи зі зміцнення дамби «Дніпровського».

Власне, всі кошти призначаються державному підприємству «Бар’єр», спеціально створеному Міністерством палива та енергетики України для поліпшення екологічної обстановки в Придніпров’ї. Саме на балансі в «Бар’єра» перебувають усі радіаційно небезпечні об’єкти ВО «ПХЗ». Та з грудня 2001-го «Бар’єр» посаджений на голодний пайок. Із запланованого й затвердженого Мінфіном і Мінпаливенерго на 2002 рік одного мільйона гривень підприємство до першого січня 2003-го отримало лише 312 тисяч. Цієї суми не вистачило навіть на виплату зарплати працівникам «Бар’єру». Далі — більше. Нинішнього року, за твердженням Василя Швеця, фінансування ДП «Бар’єр» узагалі не передбачено, хоча «забивали» у бюджет-2003 сім мільйонів. За дев’ять же місяців нинішнього року отримано... 0 гривень 0 копійок.

Тим часом в Українському НДІ промтехнологій за завданням Мінпаливенерго розробили державну програму ліквідації небезпечних об’єктів ВО «ПХЗ», розраховану на 10 років (2004—2013 рр.) зі скромним загальним бюджетом у 25—26 млн. гривень. Міська влада зробили зустрічну пропозицію: скоротити термін виконання програми до 2010 року при тому самому рівні фінансування. Якщо судити за орієнтовними прикидками бюджету-2004, і програму вчених, і поправку дніпродзержинської влади чекає повторення пройденого — фінансування за типом уже описаного вище 2003 року...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво