Українці за Уралом - Довкілля - dt.ua

Українці за Уралом

12 березня, 2010, 14:01 Роздрукувати Випуск №10, 12 березня-19 березня

Передумовою для здійснення масштабного проекту став мій авторський проект «Українці в Україні» (1997—2002 рр.)...

Передумовою для здійснення масштабного проекту став мій авторський проект «Українці в Україні» (1997—2002 рр.). Вивчаючи життя людей у складних, нерідко екстремальних умовах, я пройшов пішки «по діагоналі» від крайньої північно-західної точки України (с. Кошари Шацького р-ну Волинської обл.) до її південно-східного краю (с. Холодне Новоазовського р-ну Донецької обл.), а також від крайньої північної точки (с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл.) до крайньої південної точки (мис Сарич АР Крим). Загальна протяжність цього пішого маршруту — 3247 км, із яких 1061 км пролягав по радіоактивно забруднених територіях України, Білорусі та Росії, зокрема й через Чорнобильську зону відчуження.

Справжній українець. (Голова Сахалінської регіональної громадської організації українців «Київська Русь» Микола Засенко)
Справжній українець. (Голова Сахалінської регіональної громадської організації українців «Київська Русь» Микола Засенко)
Кінцевим результатом цього проекту стала серія авторських публікацій у газетах і журналах, передач на радіо, фотовиставка і великий телефільм «Очищення Зоною», який кілька разів демонструвався на Українському телебаченні. Будуть також випущені книжка і фотоальбом під назвою «Похід через Атомний полюс».

Авторський журналістський проект «Українці за Уралом» — прагнення створити масштабну картину історії переселення українців з етнічних територій за Урал і, що найголовніше, розповісти про життя нинішніх українців на території Російської Федерації.

У своїй дослідницькій журналістській праці я вільний від мінливої політичної кон’юнктури.

Чукотка. Мис Дежнєва
Чукотка. Мис Дежнєва
Велика кількість листів та відгуків після моїх публікацій і виступів на радіо від простих людей з України та з Росії засвідчують, що я йду у правильному напрямку. Така оцінка моєї праці додає мені снаги для подолання численних перешкод на моєму шляху.

Під час І етапу проекту «Українці за Уралом», який тривав із 7 липня 2004 року по 11 лютого 2005 року, я подолав 27 тис. км — від Києва через Урал, Алтай, Хакасію, Західний і Східний Сибір, Далекий Схід, Якутію, Колиму й Чукотку до мису Дежнєва, а разом із дорогою назад, в Україну, весь пройдений шлях дорівнює довжині екватора Землі — 40 тис. км.

За час II етапу, який розпочався в червні 2007 року і завершився у жовтні 2007 року, мені вдалося зібрати надзвичайно цікавий матеріал про життя наших земляків-українців та корінних народів на Камчатці, Сахаліні, Командорських і Курильських островах. Загальна протяжність виконаного маршруту — 33 тис. км.

Аркагалинський перевал. Рушник із Полтавщини
Аркагалинський перевал. Рушник із Полтавщини
Маршрут III завершального етапу мав пролягати між Полярним колом і береговою лінією Північного Льодовитого океану від Анадиру (Чукотка) до Мурманська, що на Кольському півострові. Акредитація Міністерства закордонних справ Росії для виконання цього маршруту мені була видана на три місяці — з 15 лютого по 15 травня 2009 року. У зв’язку з тим, що спонсори через фінансово-економічну кризу відмовилися від грошової підтримки цього завершального етапу, я зміг вилетіти з Москви в Анадир тільки 26 квітня 2009 року. Але виникла затримка з видачею акредитації, а потім у далеких північних широтах настала полярна ніч, і повторний старт III етапу проекту було перенесено на березень 2010 року.
Пішки далекувато… (Острів Беринга. Звідси до Києва – понад 9000 км)
Пішки далекувато… (Острів Беринга. Звідси до Києва – понад 9000 км)
Мій життєвий девіз — «До мети приходить не той, хто поспішає, а той, хто не зупиняється». Маю тверду надію, що з допомогою російських колег-журналістів я все-таки виконаю весь проект «Українці за Уралом». Його кінцева мета — створення авторської фотовиставки в Україні та в Росії, а також випуск книжки і фотоальбому під назвою «Українці за Уралом. Початок XXI століття».

Коротко про автора

Родом із Кіровоградської області (Село Ново-Липове, де народився, було затоплене в 1956 році під час спорудження Кременчуцької ГЕС). Служив у Радянській Армії. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Шевченка. Працював у газетах «Молодь України», «Радянська Україна», «Сільські вісті», «Вісник Чорнобиля», «Голос України», інформаційному агентстві УНІАН та в прес-агентстві Чорнобильської АЕС. Висвітлював бойові події на фронтах Кавказу. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За попередні роки Микола Хрієнко здійснив у різних регіонах колишнього СРСР та України 24 піших і лижних походи (з них 19 — одиночних) загальною протяжністю 6178 км. Нагороджений міжнародним орденом Миколи Чудотворця в номінації «За визначний внесок у примноження добра на Землі», орденом Української Православної Церкви Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня і двома золотими медалями за перемоги в журналістських конкурсах. Має звання «Заслужений журналіст України».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво