У «ЗЕЛЕНИХ» — ЗРІЛІ АРГУМЕНТИ, АБО ЧОМУ МІНІСТР ЕКОЛОГІЇ ХОДИТЬ ПІШКИ

Нині принаймні десять екологічних чинників впливають на стан нашого здоров’я. Такого висновку дійшли учасники науково-практичної конференції «Довкілля та здоров’я: політика, механізми реалізації», що проходила в Інституті гігієни та медичної екології АМН України. Екологи та медики вкотре переконували громадськість у тому, що збитки від наслідків екологічного забруднення та пов’язане з ним погіршення стану здоров’я населення, значно перевищують кошти, необхідні для попередження цих негативних явищ.

Лише окремі з безлічі наведених у ході конференції фактів. Нині на радіаційно забрудненій території мешкає понад мільйон дітей і підлітків. З них здоровими визнано лише близько 8 відсотків. Хронічні форми захворювань мають 85% дорослих, опромінених у дитячому віці.

— Вже 1900 дітей прооперовано з діагнозом рак щитовидної залози, — розповідає голова фонду «Спасіння дітей України від Чорнобильської трагедії», кандидат біологічних наук Наталія Преображенська. — У постраждалих від опромінення з’явилося на світ понад півмільйона дітей. З них — понад 100 тис. з вадами розвитку.

Близько 20% забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, мутагени, що несуть загрозу не лише для нинішнього, але й наступних поколінь. Сьогодні в Україні немає жодного промислового міста, де вміст тих чи інших забруднюючих речовин у повітрі не перевищував би гранично допустимі концентрації. Лише 15% мешканців міст проживають в умовах слабкого забруднення атмосферного повітря, тоді як більше половини — в умовах значного.

Мінекоресурсів вважає атмосферне забруднення однією з найважливіших екологічних проблем України.

— Це фактор, який безпосередньо впливає на кожного, — зазначив «зелений» міністр. — Адже якщо проблему питної води можна певною мірою вирішити, придбавши фільтр для її очищення, то купити краще, ніж у сусіда повітря, неможливо.

Близько 50% атмосферного забруднення у великих містах України сьогодні складають автомобільні викиди. Згідно зі статистикою, до 1990 року основними джерелами забруднення повітря були промислові підприємства. Протягом останніх років співвідношення викидів промисловості та автотранспорту суттєво змінилося в бік останнього. Це пояснюється двома причинами: по-перше, зменшились викиди підприємств (у деяких галузях до 75%), по-друге, різко зросла кількість транспорту, переважно за рахунок тих, що були у вжитку легкових автомобілів. Навіть за роки економічної кризи (1990—1994 рр.) кількість приватного транспорту збільшилась в Україні на 130%. Сьогодні лише в Києві нараховується близько 600 тис. автомобілів.

Вирішення проблеми міністр екоресурсів вбачає в посиленні міжнародного співробітництва, адже, за його словами, ця проблема виходить за національні рамки. С.Курикін зазначив, що існує два напрямки вирішення «повітряного» питання. Один із них — використання природоохоронних процесів, які розвиваються зараз у Європі (в рамках одного з них — «Довкілля для Європи» — в 2003 році у Києві відбудеться конференція міністрів охорони навколишнього середовища). Другий — гармонізація природоохоронної політики на європейському рівні: зближення законодавчої бази, критеріїв оцінки стану навколишнього середовища та стану здоров’я населення, а також заходи, спрямовані на їх покращення.

Окрім повітря, викликає глибоке занепокоєння медиків та екологів якість питної води. За словами директора Інституту гігієни та медичної екології АМНУ Андрія Сердюка, на сьогодні в Україні немає жодної водойми, яка б за гігієнічними вимогами відповідала першому класу — тільки третьому(!). Тоді, як для пиття дозволяється використовувати (з наступною відповідною технологічною обробкою) тільки воду першої категорії чистоти. В Україні таких водоймищ уже просто не існує. І це за умови, що якість води у нас досі визначається тільки за 28 показниками (забруднювачами), тоді як у світі їх у декілька разів більше. Зрозуміло, що з переходом на європейські стандарти ситуація ще більш ускладниться, адже вимоги до якості води значно зростуть. Нині ж за результатами проведених в інституті досліджень, кожна п’ята проба води не відповідає найелементарнішим вимогам (за мікробіологічними показниками — кожна четверта). У такій рідині медики реєструють безліч шкідливих збудників.

За даними ВООЗ, недоброякісна вода спричиняє половину всіх інфекційних та неінфекційних захворювань людини. Певно, що для України цей показник ще вищий, вважає А.Сердюк. На його думку, екологічна безпека великою мірою залежить від стану води. Але про яку безпеку можна говорити, коли, за офіційними даними, у водойми країни скидається понад 3,5 млрд. м3 стічних вод. Із них — понад 60% без будь-якого очищення (або недостатньо очищених). І це лише офіційні дані, тобто вершина айсберга!

Оскільки стан водогінно-каналізаційного господарства не тільки не поліпшився, а скоріше навпаки, можна очікувати спалахів небезпечних інфекцій (як це було, наприклад, у лютому цього року в Одеській області, коли на ентерити перехворіло понад дві тисячі осіб).

Але на цьому «букет» наслідків антропогенного впливу людини на навколишнє середовище не вичерпується. Багаторічна енергетична сировинна спеціалізація та низький технологічний рівень промисловості України зумовили накопичення гігантських обсягів різних відходів. За офіційними даними, загальна кількість нагромаджених на території України токсичних відходів становить близько 4,2 млрд. тон. Щорічно цей «запас» поповнюється на 50—60 млн. тон...

«Зелені» переконані, що не можна, як раніше, «до нового світу знаходити лише індустріальні підходи». На їх думку, вкрай необхідно трансформувати свідомість суспільства по відношенню до природи. Разом із тим, вони вважають, що не можна вирішувати глобальні проблеми людства, такі як зменшення народонаселення, захист озонового шару, зменшення парникового ефекту, очищення води тощо, без т. зв. світового уряду.

А от як кожен окремий житель України може допомогти в подоланні несприятливої екологічної ситуації? Міністр екології вирішив продемонструвати це на власному прикладі. Недавно на одній із нарад у Кабміні С.Курикін заявив, зокрема, що з метою зменшення викидів вихлопних газів має намір відмовитися від службового автомобіля і закликав колег-міністрів підтримати таке його починання. Правда, невідомо, яким транспортом він тепер користуватиметься. Можливо, їздитиме на коні?