ТЕХНОГЕННЕ ПЕКЛО - Довкілля - dt.ua

ТЕХНОГЕННЕ ПЕКЛО

17 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 17 жовтня-24 жовтня

У Донецькій області діють 2000 промислових підприємств, із яких 800 — великі, включаючи 177 особливо небезпечних хімічних виробництв...

У Донецькій області діють 2000 промислових підприємств, із яких 800 — великі, включаючи 177 особливо небезпечних хімічних виробництв. Міжнародні експерти зазначають, що на Землі немає такого регіону, як Донецька область, де знаходяться сім коксохімзаводів із примітивною, яка давно не застосовується у світі, технологією виробництва коксу методом «мокрого гасіння» із потужним трубним викидом високотоксичних речовин і попелу з важкими й радіоактивними металами (приблизно 0,5 кг на один квадратний метр території щодня).

Сумарний викид в атмосферу всіх підприємств регіону становить близько 2 млн. тонн токсичних речовин на рік, або понад 60 тонн на один квадратний кілометр території і 321 кг на кожного жителя. Металургійні, коксохімічні виробництва й теплові електростанції у величезних обсягах «збагачують» атмосферу діоксином і бензпіреном, які викликають рак у всіх, хто живе навколо.

Скидання токсичних неочищених промислових стічних вод у 246 річок області зросло до 1 млрд. м3 на рік. І ситуація перманентно погіршується. На одного жителя Донбасу щодня припадає 1,5 м3 токсичних скидань води, а питної — лише 0,5 м3. Понад 90% усіх підприємств не мають санітарних паспортів і дозволів на скидання промислових стоків.

За інформацією ВАТ «Донвуглеводоканалу», майже всі міста регіону отримують воду з поверхневих джерел після механічного її очищення і знезараження газоподібним хлором. На жаль, таким очищенням неможливо видалити з води всі домішки, які забруднюють її. Це феноли, нафтопродукти, важкі метали, гербіциди, пестициди, діоксини. Вода підземних водозаборів не відповідає Держстандарту «Вода питна» 2874-82 за багатьма показниками. Так, за нітратами, нітритами й важкими металами перевищення гранично припустимих концентрацій зазначене в 40 і понад разів.

Понад 1% території області займають 4 млрд. тонн високотоксичних звалищ промислових відходів, від яких немає захисту для всього живого.

Сільськогосподарський земельний фонд регіону становить 2,5 млн. га і на 68% ерозований. Знамениті в минулому українські чорноземи стали «сивими» від промислових викидів і мінеральних добрив. Вміст важких і токсичних металів, діоксинів, пестицидів, гербіцидів, фенолів і радіоактивних елементів у 200 і понад разів перевищують гранично допустимі концентрації. Вирощена на цих землях сільгосппродукція небезпечна для здоров’я населення. Її якість повсюдно і систематично ніяк і ніким не контролюється...

Діти отруйної райдуги

Протягом останніх двадцяти років учені-біологи дедалі частіше й частіше відзначають появу рослин-потвор на донецькій землі. У нас ростуть акації з гілками плакучої верби, п’ятиметрове лопушиння, айстри, із бутона яких росте ще один бутон; тополі з листками розміром не менше за середнє лопушиння, мати-мачуха з листками розміром із газетну шпальту...

Це явище вразило всю флору та фауну області, яка перетворюється в парк Юрського періоду, змінюючись на генетичному рівні під впливом техногенного забруднення навколишнього середовища. Динозаврів поки що не виявили, але кажуть: сподівання не даремні.

У Донбасі дедалі більше дітей народжується з церебральним паралічем. Розвитку цього нещастя сприяють важкі метали, такі, як свинець і ртуть. Щорічно промислові підприємства скидають на наші голови 131 тонну свинцю і 5 тонн ртуті. Відвали та відстійники без нагляду кинутого Никітівського комбінату, які містять ртуть, свинець та інші рідкісноземельні й радіоактивні токсичні метали, десятки років насичують значні площі, мігрують із дощами та підземними водами на величезні відстані.

І це ще не все. Дослідники повідомляють, що вміст свинцю та олова в «згущонці» через 6 місяців збереження зростає майже в 500 разів. Свинець і ртуть є в донецькому хлібі, овочах і фруктах. Засоби для протравляння насінь перед посівом і захистом рослин (пестициди, гербіциди, фунгіциди, інсектициди) теж містять свинець і ртуть. Одне слово, їмо, п’ємо й дихаємо свинцево-ртутною приправою...

Ртуть і свинець — нейротропні отрути, тобто вражають переважно нервову систему. І жінка, організм якої насичений цими металами, у результаті народжує дитину з церебральним паралічем.

Під знаком раку

Звучить жахливо, але ракові перспективи населення Донбасу надихають тих, хто займається похоронним бізнесом. Захворюваність на рак і смертність в області неухильно зростає і за останні 10 років збільшилася на 35—40%. За інформацією онкологів-хірургів, кількість операцій зросла вшестеро і більше разів. Прогноз на майбутнє теж дуже невтішний: кількість тих, хто захворіє на злоякісні новоутворення, збільшиться на 50%.

Відомо, що понад 90% всіх онкологічних захворювань викликано хімічними речовинами, які містяться у викидах і стоках промислових підприємств. Дослідження учнів школи професора-біохіміка Віктора Сороки підтвердили роль хімічних чинників у розвитку ракових та інших захворювань у жителів Донбасу. Проте як раніше, так і сьогодні ніхто не визначає спектр потенційно небезпечних хімічних речовин, що викликають рак, у продуктах харчування і питній воді. Жодна лікувальна установа не може сказати, які канцерогенні речовини містяться в організмі хворого і як їх видалити.

Поки нас запевняли в безпеці малих доз, екстремальна ситуація склалася в частині захворювань жінок на рак молочної залози. Необхідні нові технології обліку та контролю для отримання точнішої та об’єктивної оцінки. Так, у Росії ще 1997 року виданий і реалізований наказ Мінздоров’я «Про створення територіальних банків даних потенційно небезпечних хімічних речовин». У нас, певне, інші завдання.

Ковпак з алюмінію

Гранично припустима концентрація (ГПК) алюмінію в питній воді становить 0,5 мг/л. Через добу після однократного вживання — алюміній у кровотоці, і потім половина його майже рік перебуває в організмі. Алюміній та його сполуки, безумовно, токсичні речовини, а техногенне забруднення ними навколишнього середовища стало надзвичайним: уся промислова зона України (особливо Донбас) буквально накриті алюмінієвим ковпаком.

Підтвердження санітарно-гігієнічними службами алюмінієвого, як і іншого, забруднення природи — факт, на жаль, малозначущий для збереження нашого здоров’я. В організмі алюміній концентрується в головному мозку, кістках, печінці та нирках. На початку 80-х років стало відомо, що при постійному надходженні в організм алюміній сприяє розвитку захворювань мозку — на енцефалопатії, раннє слабоумство, параліч. Розвивається залізонезалежне недокрів’я, знижується міцність кісткового скелета, при незначних навантаженнях у людей виникають переломи кісток, які погано зростаються. Особливо небезпечна алюмінієва «підгодівля» для новонароджених, що перебувають на штучному вигодовуванні сумішами з різноманітним вмістом алюмінію. У них відзначаються бронхолегеневі дефекти розвитку, ентероколіти, жовтуха, розм’якшення кісток. «Алюмінієва» вагітність призводить до внутрішньоутробної загибелі плоду, а народжені діти мають порушення в розвитку кісткового скелета, легень і мозку.

«Кулі диявола» та інфаркт міокарда

Захворюваність і смертність населення регіону від інфаркту міокарда найвища в Україні та Європі. У 1999—2002 роках понад 70% усіх донбаських смертей зумовлені серцево-судинними захворюваннями, і ситуація продовжує погіршуватися.

У 80—90 роках я разом із відомим біохіміком професором Віктором Сорокою проводив дослідження з виявлення причини епідемії інфаркту міокарда в Донбасі. Ми встановили, що в осіб, які загинули від інфаркту міокарда, в органах і тканинах, особливо в ушкодженому серці, у великих кількостях містяться «кулі диявола». Йдеться про важкі метали, такі, як кадмій, свинець, ванадій, нікель, які ушкоджують клітини не лише серця, а й всієї м’язової системи, викликають тромбоз судин, руйнують імунітет. Виявлене мною в 80-ті роки явище системного ушкодження кістякових м’язів із виходом в інфаркт міокарда нещодавно підтвердили американські кардіологи з Бірмінгемського університету.

Токсичні речовини потрапляють в організм населення області з водою, їжею, вдихуваним повітрям і призводять до різноманітних захворювань і передчасної смерті. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, важкі й токсичні метали — свинець, ртуть, кадмій, ванадій, цинк, нікель, хром, алюміній, берилій — викликають гіпертонію, атеросклероз, поліневрит, рак, уражують органи кровотворення і ведуть до розвитку анемії, лейкозів, знижують гостроту розуму та зору. Радіоактивне забруднення області радіонуклідами — ураном, плутонієм, торієм, стронцієм, цезієм, ніобієм, рутенієм, нептунієм, лантаном, церієм, телуром — призводить до зростання онкологічних захворювань. Збільшується кількість дітей із пороками розвитку, зростає ламкість кісток, погано зростаються переломи. Азот, фосфор та їхні сполуки викликають хвороби бронхолегеневої системи, стимулюють ріст синьо-зелених водоростей у джерелах водопостачання, токсини яких пригнічують імунітет.

Токсичні речовини промислових скидань забруднюють поверхневі та підземні джерела питного водозабору й викликають гастроентерит, гепатит, міокардит, менінгіт, поліомієліт.

Фтор, хлор, бром і їх похідні, пестициди, гербіциди викликають у людей нефрити, гепатити, онкологічні захворювання, уражають дітородні функції чоловіків і жінок, послабшують імунітет, викликають токсикози вагітності та дефекти розвитку плоду, призводять до високої мертвонароджуваності. Україна не підписала Конвенцію ООН про стійкі органічні забруднювачі, що передбачає знищення особливо небезпечних токсичних сполук, серед них пестицидів, гербіцидів, діоксинів, поліхлорвінилових сполук, біфінилів. В області лютує епідемія туберкульозу, епідеміологічний поріг перевищений більш ніж удвічі, зростає захворюваність на гострі інфекції, у тому числі й холеру. Мікроби вільно почуваються в забрудненому внутрішньому середовищі жителів Донбасу. Різко зросла онкозахворюваність у дітей.

Смертність населення області більш ніж утричі перевищує народжуваність. Основними причинами смертності є захворювання органів кровообігу, тромбоутворювальні процеси — інсульти, інфаркти міокарда, захворювання крові і злоякісні новоутворення. Смерть забирає найпрацездатніше населення, особливо чоловіків — вони вмирають уп’ятеро частіше від жінок. Ця тенденція зростає, і екологічна ситуація залишається надзвичайною.

Державна санітарно-гігієнічна служба, як виявилося, не в змозі захистити природу та населення регіону від хімічного отруєння. Понад 20 докторів наук і 40 кандидатів наук санітарно-гігієнічного факультету Донмедуніверситету та НДІ медико-біологічних проблем Донбасу за останні 15 років свого існування нічого не змогли запропонувати для запобігання хімічного отруєння природи й населення. Спостерігається глибока затяжна криза державної санітарної служби й санітарно-гігієнічної науки в Донбасі. Назріла необхідність радикальної реформи санітарно-гігієнічних структур і наукових підходів до екологічної ситуації, що склалася. Необхідні швидкі та енергійні дії всіх структур влади для порятунку населення промислового серця України.

Порятунок умираючих?..

У нас сьогодні жодна лікувальна установа не може дати відповідь хворій людині (як і умовно здоровій) на запитання, які хімічні забруднювачі навколишнього середовища містяться в його організмі, у його внутрішньому середовищі та як вони його руйнують, як обумовлюють розвиток його захворювань. Ніхто не оцінює фактичне сумарне надходження техногенних хімічних речовин в організм жителів Донбасу та їхню роль у найвищій в Україні захворюваності та смертності людей.

В Україні немає національної стратегії та планів дій в галузі хімічної та неординарної біологічної безпеки, немає структур, які б забезпечували планомірну та випереджаючу роботу в цьому напрямі. Необхідно створити національний регістр потенційно небезпечних хімічних і біологічних речовин, забезпечити їхній моніторинг. Потрібна система впізнання та виявлення нових речовин, — це обов’язковий компонент як у системі забезпечення державної безпеки від хімічного і біологічного терору, так і в охороні природи і здоров’я людини в більшості цивілізованих промислово розвинених країн світу.

Для створення хімічної і біологічної безпеки населення Донбасу необхідно організувати нагляд і контроль за обігом хімічних і біологічних речовин на території області, включаючи як обов’язковий компонент внутрішнє середовище організму людини. Це дозволить виробити стратегію і тактику в оцінці причин, діагностики, проявів, лікування і профілактики всього спектра хімічних і біологічних ендоекологічних захворювань. Донбасу з його важкою екологічною обстановкою життєво необхідний Національний НДІ клінічної ендоекології та медицини. Отримані ним науково обгрунтовані висновки мають стати основою діяльності органів державної та екологічної безпеки, охорони здоров’я як у регіоні, так і всієї України. Адже майбутнє здоров’я населення Донбасу та надії на життя і сталий розвиток у ХХI столітті прямо залежать від медицини попереджувальної, від принципово нових і ефективних методів профілактики техногенних ендоекологічних захворювань.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво