Штрихкод життя - Довкілля - dt.ua

Штрихкод життя

1 липня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 1 липня-8 липня

15 червня в Російській академії наук ухвалено принципове рішення про формування проекту «Штрихкод флори і фауни Росії»...

15 червня в Російській академії наук ухвалено принципове рішення про формування проекту «Штрихкод флори і фауни Росії». Цей проект продовжує ініціативу всесвітнього консорціуму «Штрихкод життя» (CBOL), створеного 2004 року.

Консорціум «Штрихкод життя» об’єднує 69 організації з 31 країни: природничонаукові музеї, зоопарки та гербарії, дослідницькі організації, урядові агентства, фонди та біотехнологічні компанії. CBOL здійснює свою діяльність на кошти, одержувані від фондів по грантах. Мета консорціуму — зберегти біорізноманіття Землі. Але перед тим, як його зберігати, треба точно знати, що ми маємо, тобто описати його. Тому CBOL створює єдину методичну й інформаційну систему, яка дозволить описати всі існуючі на Землі види тварин і рослин (мікроорганізми не йдуть в рахунок) і допомогти в ідентифікації нових, тільки-но відкритих видів. Сьогодні описано лише 1,7 мільйона видів рослин і тварин. Причому найбільша частка (майже половина) припадає на комах. Недарма біологи кажуть: «Бог любить жуків». Проте, за оцінками вчених, сьогодні на Землі живе близько 10 мільйонів видів. Виходить, понад 8 мільйонів ще мають бути описані.

За традицією таксономісти й систематики описують види словесно — як виглядають, як живуть, як розмножуються тощо. «Штрихкод життя» пропонує новий підхід. Ідея проста: у представника будь-якого виду виділити в його мітохондріальній ДНК стандартну для всього живого ділянку, секвенірувати її, тобто визначити послідовність нуклеотидів, і занести інформацію у відповідну базу даних, розміщену в Інтернеті. Якщо знайдено незвичну рослину й визначено її штрихкод, то треба порівняти його з уже наявними в базі даних. Якщо розбіжність із відомим кодом менша за 3%, то знайдену рослину можна віднести до того ж виду, якому належить штрихкод із бази даних. Якщо ж розбіжність помітно більша за 3%, то має сенс говорити про відкриття нового виду.

Визначення штрихкоду, тобто нуклеотидної послідовності, — нині цілком стандартна процедура. Потрібні тільки апарати для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і автоматичні секвенатори. Проте вже дуже скоро на ринку з’являться кишенькові мобільні секвенатори, схожі на мобільні телефони й зручні для роботи в польових умовах. Передбачається, що якщо ви впіймали невідомого метелика, то треба відірвати в нього лапку й покласти в цей секвенатор. Через деякий час секвенатор, зв’язаний із базою даних в Інтернеті, повідомить — відноситься ваш метелик до нового виду чи до вже відомого. Метелика, звичайно, шкода. Але справедливості ради треба відзначити, що колись для виділення ДНК перетерли б у ступці десятки комах, а тепер завдяки новітнім методикам вистачить однієї лапки.

Проект «Штрихкод життя» активно поширюється в усьому світі. Тепер і в Росії займуться штрихкодуванням. У першу чергу це торкнеться видів рослин і тварин, що зникають, рідкісних, таких, що особливо охороняються, а також ендемічних.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво