НЕБЕСНИМ АВАРІЯМ — ОХОРОННУ ГРАМОТУ - Довкілля - dt.ua

НЕБЕСНИМ АВАРІЯМ — ОХОРОННУ ГРАМОТУ

29 листопада, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 29 листопада-6 грудня

У нашій країні випадають зливи на рівні тропічних і гірських. Навіть за короткий відтинок часу вони можуть завдати величезних збитків...

У нашій країні випадають зливи на рівні тропічних і гірських. Навіть за короткий відтинок часу вони можуть завдати величезних збитків. Щорічно через них ерозія грунту поширюється на 70—80 тисяч гектарів землі. А ще — зруйновані мости, комунікації, людські жертви...

А дощ іде...

За деякими даними, щорічно в усьому світі через дощі, зливи, повені змивається 26 мільярдів тонн родючого шару землі. Прикиньте, скільки з цієї причини людство недоотримує природних вітамінів — овочів і фруктів, недоїдає улюблених відбивних та котлет: адже будь-якій свійській і дикій тварині, птаху потрібен корм, який росте на тій-таки матері-землі. Немає точної щорічної статистики, яка б назвала кількість загиблих від розгулу стихії у різних кутках планети, але те, що кількість жертв на початку XXI століття пішла по висхідній, однозначно. Згадайте приголомшливі телевізійні кадри з затопленими влітку містами Німеччини, Австрії, Чехії, наші «плаваючі села» у Карпатах навесні нинішнього року. Чи й геть недавнє, жовтневе повідомлення, що в Ленінському районі Криму сильні дощі розмили дамби водосховища, а це відгукнулося повінню в Керчі.

Європа, переживши страшні літні повені, заледве приходячи до тями, зробила багато корисних висновків. Вони стосуються наукового, екологічного, економічного потенціалу з урахуванням особливостей кожної країни, яка постраждала. Одне з популярних гасел, що зародилося там після пережитого, — треба більше користуватися громадським транспортом, менше — особистим. І ось чому: на думку вчених, вихлопні гази від автомобілів щодня накопичуються в атмосфері, що істотно вплинуло на зміну клімату.

«Парниковий ефект» — лиха прикмета нашого часу. Він вважається основним чинником глобального потепління й зростання активності злив, що додало сили повеням. І ось, приміром, в Іспанії жителі цілих міст на кілька днів відмовляються від поїздок у власному автомобілі й пересідають у громадський транспорт. Це трапляється нечасто, але заохочується і входить у практику. Такий самий заклик прозвучав з Німеччини. А в Росії стали виділяти більше коштів на занедбану протягом останнього десятиріччя Гідрометслужбу та розділ науки, що займається зливовими повенями. «Небесні аварії» нинішнього року вкотре продемонстрували «царю природи» — людині, наскільки вона інколи безпомічна перед розгулом стихії.

Явище гідрометеорологічного резонансу

У другій половині XIX століття катастрофи на залізницях відбувалися одна за одною. Причиною цього стали дуже сильні зливи та зливові повені. Треба було розібратися з ними серйозно. За їх глибоке вивчення взялися фахівці. Ще на початку ХХ століття в Таврії неподалік станції Пологи інженер Долгов створив унікальну мережу дощовимірювальних і гідрометричних постів, і відтоді українські вчені посідають провідні позиції у світовій гідрометеорологічній науці в питаннях зливового стоку.

У повоєнні роки збільшуються масштаби будівництва, і з практики стало зрозуміло: відродити будь-який об’єкт без удосконаленого гідрологічного обгрунтування неможливо. Від злив, повеней насамперед потерпають мости, шляхи, підземні комунікації. І наукова робота переходить на якісно новий рівень: у всіх природних зонах України створюються зливомірні кущі, стокові станції, експериментальний полігон.

Якісніше вивчення явища стало можливим завдяки дистанційному зондуванню злив. Так з’явилися дані про їх напрямки й переміщення, лінійні розміри зон опадів та їхньої інтенсивності. Спираючись на них, учені НАН України під керівництвом академіка В.Шестопалова розробили універсальну модель формування повеней. В її основу лягла теорія гідрометеорологічного резонансу, автор якої, кандидат географічних наук В.Максимов, довів, що збіг руху зони зливи й хвилі повені за швидкістю й напрямком є страшною руйнівною силою.

Іван киває на Петра

Літні циклони над Україною переважно спрямовані на південний схід. Розпечені над африканськими пустелями повітряні маси переміщаються до нас і рухаються, гранично насичені парою, над Середземним і Чорним морями. Зіштовхуючись із відносно холодним повітрям Північного Причорномор’я, вони розряджаються інтенсивними зливами. Українські Карпати, що лежать перпендикулярно до траєкторії літніх циклонів, — ідеальна природна лабораторія. Тут, як кажуть, сам Бог велів безперервно вивчати явища гідрометеорезонансу і, спираючись на нові дані, удосконалювати гідрологічні обгрунтування при проектуванні протиерозійних та будівельних об’єктів. Але... Відвідавши нинішнього року постраждалі від повеней райони Карпат, Президент країни зазначив, що в нас активніше спрямовують зусилля і кошти на рятувальні роботи й ліквідацію руйнацій, ніж на запобігання очікуваним катастрофічним наслідкам повеней.

Не можна забувати, що кінець 80-х — початок 90-х ознаменувалися серією «небесних аварій» у різних регіонах України. Вони й змусили Комітет з екології та раціонального природокористування Верховної Ради зобов’язати керівників зацікавлених відомств використовувати розробки вчених Академії наук. Формально ідею підтримали всі. Ці рекомендації «ввійшли в життя» на багатьох будівельних об’єктах Києва, Харкова, Житомира, Броварів. Проте далі справа не пішла: дотепер по-справжньому не відкориговані держстандарти й відомчі норми.

Поки що у нас традиційно «тягнуть міжвідомчу резину», досвід українських учених використовують у Швеції, Румунії, Англії, Японії, Індії, США. У себе ж на батьківщині цінні матеріали лежать мертвим вантажем. Приміром, свого часу керівники різних підрозділів Мінтрансу боролися за перегляд відомчих норм і скромно мовчать тепер, коли розгортається будівництво міждержавних транспортних коридорів. І не лише вони. Багато хто з тих, хто був «за», тепер зайняли вичікувальну позицію... Очевидно, до чергових повеней. Зрозуміло, відомства відчувають труднощі з фінансуванням, але поліпшені стандарти обіцяють економічний і екологічний ефект, вони — щось на кшталт «охоронної грамоти» на майбутнє.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво