Куди захоронимо відпрацьоване ядерне паливо? - Довкілля - dt.ua

Куди захоронимо відпрацьоване ядерне паливо?

16 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №49, 16 грудня-23 грудня

Восьмого грудня, під час перебування на ЧАЕС, президент України В.Ющенко, відповідаючи на запитан...

 

Восьмого грудня, під час перебування на ЧАЕС, президент України В.Ющенко, відповідаючи на запитання журналіста про можливість розміщення на території України відпрацьованого ядерного палива з інших держав, заявив, що готовий вивчити і прийняти політичне рішення про захоронення на території Чорнобильської зони іноземного ВЯП у випадку позитивної оцінки експертів і після громадського обговорення цього питання. Така заява негайно була використана різними політичними силами (від «зелених» до комуністів) для гнівних обвинувачень В.Ющенка в зрадництві національних інтересів і власного передвиборного піару. На мою думку, президенту слід подякувати за те, що він ініціював громадське обговорення такої важливої теми і привернув до неї увагу, сподіваюся, й уряду України.

Відпрацьоване ядерне паливо відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» не відноситься до радіоактивних відходів, тому що воно може бути перероблене на паливо для АЕС і у зв’язку з цим розглядається як цінна енергетична сировина.

У світі існують три підходи до вирішення проблеми поводження з ВЯП: переробка з метою добування корисних компонентів і зниження активності радіоактивних відходів (РАВ), що захороняються; пряме захоронення без переробки; тривале зберігання, при якому вибір способу поводження з ВЯП відкладається на пізніший термін.

Кожен із підходів має свої переваги і недоліки. Так, видобуті в результаті переробки плутоній і уран використовуються при виробництві свіжого ядерного палива. Істотним чинником є і те, що радіохімічна переробка ВЯП приводить до зменшення обсягів високоактивних відходів, які повинні бути захоронені.

Держави, які мають масштабні ядерні програми, використовують різні підходи стосовно поводження з ВЯП своїх атомних станцій. США, Канада і Фінляндія планують безпосереднє захоронення відпрацьованого ядерного палива. Великобританія, Франція, Росія і Японія здійснюють його переробку з наступним остаточним захороненням осклованих високоактивних відходів. Інші держави здійснюють тимчасове тривале збереження ВЯП у спеціальних сховищах і відкладають ухвалення рішення на пізніший термін.

У листопаді 2004 року був опублікований звіт Спеціального комітету при Агентстві з атомної енергії Японії. У ньому вперше офіційно наводиться порівняння вартості двох технологій. За цими даними пряме захоронення ВЯП без переробки коштуватиме у 1,5—1,8 разу дешевше. Це підтверджує перспективність підходів, визначених у США, Фінляндії і Швеції як національних стратегій. Водночас слід зазначити, що досі жодна з держав не здійснювала захоронення ВЯП у промислових масштабах. Окрім того, практика свідчить, що при розгляді вартісних оцінок необхідно враховувати політичну ситуацію, національну практику прийняття рішень, ступінь оволодіння сучасними технологіями в цій галузі.

Що ж стосується України, та наша держава є унікальною і щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом. З одного боку, ВЯП реакторів ВВЕР-440 відправляється на переробку до РФ, на що щорічно витрачається від 70 до 120 млн. дол. США. З цих грошей лише близько 50 відсотків йде на оплату робіт із переробки палива, решта — прямі інвестиції України в ядерно-паливний цикл РФ. З іншого боку, прийняте рішення, що ВЯП українських реакторів має зберігатися на території України. Сухе сховище для нього введено в експлуатацію на майданчику ЗАЕС, робляться кроки щодо реалізації проекту будівництва Централізованого сховища для ВЯП (ЦСВЯП) України «сухого» типу, призначення якого — забезпечення безпечного тривалого зберігання збирання тепловидільних реакторів ВВЕР-440 і ВВЕР-1000, які відпрацювали свій строк. Обсяг сховища має забезпечити розміщення і збереження усього ВЯП АЕС України, яке утвориться за період їхньої промислової експлуатації.

У будь-якому разі необхідність побудувати сховище для остаточного захоронення високоактивних відходів в Україні постала дуже гостро, оскільки 2010 рік, коли розпочнеться повернення з РФ високоактивних відходів після переробки нашого ВЯП, не за горами. А стан справ у нас на цьому напрямі — нульова стадія, якщо врахувати відсутність роботи з громадськістю і місцевими органами влади, без схвалення яких рішення не можна прийняти відповідно до нового Закону «Про порядок прийняття рішень з розміщення, проектування і будівництва ядерних установок, об’єктів для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення».

Захоронення високоактивних РАВ в глибоких геологічних формаціях оголошене основною технічною стратегією практично у всіх країнах, які мають масштабні ядерні енергетичні програми. Поки що лише дві держави — США і Фінляндія — точно визначили місця для будівництва таких сховищ. Так, США обрали як геологічне середовище вулканічний туф (майданчик Юка Маунтін, штат Невада), Фінляндія — кристалічну гранітну породу (майданчик Олкілуото). У деяких країнах визначили як геологічне середовище граніт, в інших — комбінацію граніту і глинозему, у Німеччині — пласт солі. У цих державах відбувається процес вибору відповідних майданчиків. Як із наукової, так і технічної точок зору можна стверджувати про надійну ізоляцію РАВ у таких сховищах на весь період, протягом якого вони становлять значну небезпеку.

Із часу прийняття Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» минуло десять років. Відповідно до статті 4 фінансування робіт щодо поводження з РАВ, у тому числі проведення науково-дослідних робіт, пов’язаних із вибором майданчика для остаточного захоронення високоактивних РАВ, проектуванням і будівництвом такого сховища, повинні здійснюватися з Державного фонду поводження з РАВ. Фонд має формуватися за рахунок спеціальних відрахувань виробників радіоактивних відходів...

За цей час в Україні змінилося сім урядів, і тільки в листопаді нинішнього року у Верховній Раді нарешті, зареєстровано законопроект про Державний фонд, внесений одним із народних депутатів. Уряд Ю.Тимошенко запланував у травні цього року заслухати на своєму засіданні питання про ситуацію з РАВ в Україні. Але питання переносилося з одного засідання на інше, у результаті рік закінчується, питання не заслухали, а віз і нині там, хоча зацікавлені відомства підготували змістовні матеріали на цю тему і пропозиції з урядових рішень, які потрібно приймати негайно, тому що завтра буде пізно. А тим часом через хронічну відсутність грошей у держбюджеті Комплексна програма поводження з РАВ в Україні не виконується. Кількість проблем щодня збільшується, на майданчиках АЕС сховища для тимчасового зберігання низькоактивних і середньоактивних РАВ невдовзі заповняться. І водночас, відправляючи ВЯП на переробку в Росію, інвестуємо російський ядерно-паливний цикл, не акумулюючи коштів для вирішення нагальних проблем, а уряд постійно знаходить справи важливіші...

Поки що зрозуміло одне — діяти треба негайно, і тепер уся надія на президента України В.Ющенка, тому що вже очевидно — тільки його втручання змусить уряд приймати рішення з давно перезрілих питань стосовно ВЯП і РАВ України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво