Каховському водосховищу та Дніпру потрібен басейновий парламент. Почнемо з громадського

У червні 1956-го зникли під водою Базавлуцькі та Кінські плавні. Назва Великий Луг відтоді відійшла в історію. 50 років тому із пуском Каховської ГЕС від Запоріжжя до Нової Каховки Дніпро ув’язнили в бетонні береги. Де їх немає, до цього часу йде руйнування корінного берега — круч. Каховське водосховище стало частиною проекту дніпровського каскаду рукотворних морів. Сьогодні є дані, що тоді каскад розглядався й у воєнному аспекті — як водний бар’єр на випадок воєнного конфлікту. Сьогодні Каховське море стало для нас загрозою. Цій сумній даті в історії України було присвячене чергове засідання медіаклубу «Південь».

У процесі створення «моря» в Херсонській області затоплено 27 сіл, знищено 257 тисяч гектарів Дніпровських плавнів. Якщо порівняти, територія плавнів, які нам залишилися, — усього 42 тисячі гектарів. А скільки вода поглинула археологічних пам’яток, долю скількох людей змінила (тодішніх, теперішніх і тих, що народяться колись), — напевно, вже ніколи не буде встановлено.

Натомість Херсонська область отримала зрошувальну систему та гідроелектростанцію. Ефективність останньої, за підрахунками вчених, нині становить не більше ніж 3% всієї енергії, що виробляється в Україні. Кілька разів із водосховища в аварійному темпі скидали воду. Повноводної весни 1970-го була затоплена частина Лівобережжя. А в листопаді 1993-го в Бериславському, Цюрупинському та Каховському районах рівень води піднявся подекуди на два метри. Були знищені популяції кабанів і косуль. Їх дорізали всі неліниві: мовляв, все одно проваляться в пустоти під кригою...

— Ми не знаємо, чого чекати від греблі, — розповів на засіданні медіа-клубу «Південь» старший науковий співробітник регіонального ландшафтного парку «Кінбурзька коса» Євген Роман. — Після двох років роботи управління з надзвичайних ситуацій видало дані про руйнування Каховської греблі. Сценарії тут важко передбачити. Перепад рівня води — вісім метрів. Але в разі скидання із сильним руйнуванням хвиля може досягти 25-ти метрів. Це так званий гідравлічний удар. Нині необхідні якісні комп’ютерні програми, за допомогою яких можна було б прорахувати сценарій цього страшного явища та шукати, як йому запобігти.

Євген Роман наполягає бодай на частковому спуску води з Каховського водосховища. Наводить приклад річки Міссісіпі. Там теж водосховища, щоправда, не такі об’ємні звільняли від води. Вдалося навіть відновити Міссісіпські плавні. Такий захід потребує колосальних вкладень. Проте проблема стане ще гострішою, коли гребля остаточно постаріє. В разі аварії в зоні затоплення опиниться щонайменше 100 тисяч людей. Страшні події у Новому Орлеані поблякнуть порівняно з тим, що може статися в Херсонській області.

Усі 50 років Каховське море поступово наступає на людські оселі та землі.

— Ми маємо постійне руйнування берегів, бо водосховище створене на легких фільтраційних ґрунтах, — ділиться своїми думками начальник відділу управління з охорони природи Володимир Худорлєй. — Сьогодні кладовища і села, дороги і чорноземи змиваються Каховським водосховищем. Потрібні десятки мільйонів гривень, щоб зупинити підтоплення території Херсонської області.

На берегах штучного моря живуть люди, там ловлять рибу і п’ють із нього воду. Бо воно — єдине джерело питного водопостачання місцевого населення. Цього року жителі міста Нова Каховка скаржилися, що з кранів тече чорна вода, а рибалки повідомили про замор риби. Місцева влада ніяк не прокоментувала цих подій. Новокаховське товариство охорони природи дослідило «море» і виявило, що вміст марганцю у воді перевищує норму у 28 разів, знайшли також і пестициди. Голова правління товариства охорони природи Таїсія Козак розповіла:

— Влада зовсім не інформує нас про проблеми з водою. Ми постфактум дізнаємося про затонулу баржу із марганцем. Повністю відсутній екологічний контроль. Тим часом малі річки перетворюються на болота, а такі села, як Софіївка і Любимівка, йдуть під воду. Каховська ГЕС не дотримується вимог щодо мінімальних санітарних попусків води у Дніпровсько-Бузький лиман. А це необхідно, щоб у Дніпрі не з’являвся сірководень. Звідси і замор риби. Та, що вижила, ослаблена і заражена яйцями глистів. Люди не знають про це і їдять її.

До цього часу не досліджена шкода, що її завдають Каховському водосховищу теплові забруднення розташованого навпроти Нікополя грандіозного Запорізького енергокомплексу, до складу якого входять теплова та атомна електростанції.

Щодо комунальних скидань, то на берегах штучного моря очисні споруди або відсутні, або їх потужності недостатні. Тільки Запоріжжя щодоби скидає 70 тисяч кубометрів неочищених вод у Дніпро.

— За своє право на якісну питну воду необхідно боротися, — переконана Алла Тютюнник, президент Херсонського обласного фонду милосердя і здоров’я. — Проблема в тому, що в кожній області місцева влада сама вирішує, що будувати на берегах, що скидати у воду. Повсюдно порушуються водоохоронні закони. І чиновники в Запорізькій області, даючи дозволи на небезпечні роботи в водоохоронних зонах, найменше переймаються тим, які проблеми це створить для жителів Дніпропетровської та Херсонської областей, які будуть наслідки для майбутніх поколінь.

У Канаді, Франції та деяких інших країнах запроваджено басейновий принцип управління водними ресурсами. До представницьких органів басейнових комітетів входять представники громадських організації населених пунктів, розташованих у водозбірному басейні річки. Об’єднавши зусилля, вони вивчають стан річки та її берегів, спільно вирішують, що можна будувати у водоохоронній зоні, а що — ні, контролюють діяльність уже збудованих підприємств. І ні депутати, ні державні чиновники не можуть ухвалити жодного рішення, що стосується басейну річки, без згоди басейнового парламенту. А коштами, що надходять за використання водних ресурсів, там розпоряджаються на місцях. Іще один напрямок роботи такого парламенту — розробка та лобіювання нових законів для захисту водних ресурсів.

Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра ініціювало створення громадського басейнового парламенту Нижнього Дніпра. 8, 9 червня представники громадських організацій трьох областей разом із фахівцями державних управлінь Мінприроди Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей провели в Нікополі першу зустріч, на якій обрали робочу групу та керівника проекту, намітили напрями діяльності та пропозиції щодо положення про громадський басейновий парламент. Восени в Нікополі планується провести всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену 50-річчю Каховського водосховища. Серед інших питань планується створити коаліцію представників громадськості — громадський басейновий парламент. Громадські лідери вважають це тим більш актуальним, що під час виборів-2004 жоден із кандидатів у президенти України не вписав екологію у свої програмні пріоритети.

— Об’єднання зусиль громадськості — перша умова, щоб розпочати міжобласне співробітництво для вирішення проблем Каховського водосховища та руслової частини Нижнього Дніпра і насамперед якості питної води, — вважає голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра, ініціатор створення громадського басейнового парламенту Нижнього Дніпра, депутат Нікопольської міської ради трьох скликань В’ячеслав Сандул.