Дамоклів меч бензопили - Довкілля - dt.ua

Дамоклів меч бензопили

23 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №50, 23 грудня-30 грудня

Відкриті торги лісосировинними ресурсами тільки набирають обертів, а в них уже з’явилися суто національні особливості...

Відкриті торги лісосировинними ресурсами тільки набирають обертів, а в них уже з’явилися суто національні особливості. Черговий, п’ятий за рахунком, лісовий аукціон на Буковині запровадив суто чернівецький варіант — продавати те, чого немає. Навіть на папері. Місцеві держлісгоспи пропонували підприємцям придбати віртуальну деревину, яку невідомо хто ще буде рубати. Аукціон, як і слід було очікувати, зірвався.

Влада досі не визначилася, кому віддати лісосіку і на яких умовах. Уже закінчується грудень, а Кабмін з незрозумілих причин так і не розродився рішенням щодо розподілу лісосічного фонду, яке зазвичай ухвалювали до першого жовтня.

Поставлене президентом питання «Як забрати у лісничого бензопилку?» зависло в повітрі, наче колода над гірським урвищем на зіпсованій канатнотрелювальній установці. Державний комітет лісового господарства з усією управлінсько-виробничою вертикаллю затято бореться за свої володіння, обстоюючи ідею єдиного власника всього лісосировинного ресурсу (найперше деревини), яким себе вважає, й випускати зі своїх рук бензопилу не збирається. Це зовсім не означає, що лісозаготівля ведеться винятково лісорубними бригадами держлісгоспів. Їхня низька технічна оснащеність не дозволяє освоїти річний ліміт рубок головного користування. Буковинські держлісгоспи виживають за рахунок так званого підряду й навіть субпідряду, укладаючи угоди з місцевими, здебільшого приватними, фірмами щодо надання послуг на лісозаготівельні роботи.

Добре, якщо фірма має відповідну техніку й спеціалістів, що знають, як рубати ліс. Як правило, вона також когось для того наймає. Однак справа не в довжині виробничого ланцюга, а в системі розрахунків між його складовими. Як з’ясувалося, підрядник — тимчасовий лісокористувач — може на власний розсуд визначати розмір оплати за свої послуги. Приміром, за те, що підвіз деревину на франко-верхній склад. І пред’являє рахунок постійному лісокористувачеві — держлісгоспу. Той його щедро оплачує грошима державного підприємства. Певна річ, не за красиві очі. Коловорот грошей у лісі має чіткі схеми прибутків і відкатів.

Нещодавно новий начальник обласного управління лісового господарства Микола Карлійчук поцікавився ними. І виявив, що Чернівецький держлісгосп переплатив поважній чернівецькій фірмі «Техно-плюс» майже 300 тис. грн. за надану нею технічну допомогу в розробці трьох лісосік. 300 тисяч тільки один держлісгосп одній фірмі. А держлісгоспів в області п’ять. Фірм і фірмочок на лісосіках — набагато більше. Загальну цифру лісорубного гендлю важко прорахувати. А прорахувавши, страшно в неї вірити.

І це не єдина схема, грубо кажучи, надурити державу. Поруч із завищенням плати за послуги є ще заниження ціни за деревину, якою розпоряджаються, як і лісосіками, усе ті ж держлісгоспи. Через що вже згадуваний Чернівецький держлісгосп недоотримав цього року від «Техно-плюс» 273 тис. грн. з відпущеної на верхньому складі лісопродукції. До всього кудись зникли дорогою на нижній склад кілька десятків кубометрів фанерної сировини дуба, що високо поціновується на ринку.

Як виявили ініційовані М.Карлійчуком перевірки щодо дотримання чинного законодавства при відпуску деревини (за що, до речі, вже отримав попередження від тих, кому прищемив хвіст), привілеями від держлісгоспу на низькі ціни (за рахунок фіктивного заниження сортименту) досить активно користується ще одна місцева фірма «Міраж», за якою стоять як колишні, так і нинішні керівники області. Що вилилось за два роки державному лісовому господарству у 516 тис. грн. збитків, які осіли в чиїсь кишенях. Цю цифру сміливо можна помножити на три, оскільки затверджена Держкомлісгоспом вартість деревини є набагато нижчою навіть за офіційні ринкові ціни, не кажучи про тіньові.

Загалом лісовий лівий бізнес зав’язаний і процвітає саме на лісосіках. Тут в обхід державної казни, подалі від стороннього ока зникають мільйони. При цьому незаконні рубки, навколо яких стільки галасу, — дрібні тріски, порівняно з грошовим еквівалентом обсягів інших правопорушень. Чи не найпоширеніше — штучне заниження лісничими запасу ділової деревини при відведенні ділянок під рубки. Тому на технологічних картах буковинський ліс — самі дрова. На лісосіках Хотинського держлісгоспу їх мало не 70 відсотків. Вельми вигідно також відводити в рубку більше дерев, аніж передбачено лісорубним квитком. Хто там буде рахувати!? А також продавати з-під фуфайки ці квитки іншим суб’єктам підприємницької діяльності, махлюючи потім на умовах підряду. Чи сплавляти щойно спиляну деревину в невідомому напрямку, або переводити на платіжних документах цінну фансировину у пиловник і будівельний ліс, який потім взагалі списується.

Навести в лісі порядок лише силовими методами просто нереально. Біля кожної лісосіки міліціонера чи інспектора не поставиш. Особливо, коли за тим міліціонером також не зайве наглядати. Правоохоронці ще так-сяк слідкують за дотриманням природоохоронного законодавства, не реагуючи на економічні правопорушення. Матеріали внутрішньовідомчої перевірки фінансової діяльності Чернівецького держлісгоспу, під час якої ревізори обласного управління лісового господарства виявили втрати в особливо великих розмірах, були направлені управлінням в обласну прокуратуру, СБУ, департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю. А у відповідь — мовчання.

Щоправда, відреагував на них Держкомлісгосп. Особливим чином. Начальнику управління М.Карлійчуку, першим особам облдержадміністрації було прямим текстом сказано не чіпати директора Чернівецького держлісгоспу В.Дарчука…

Але, як відомо, клин клином вибивається. Вивести з хащ утворений там чорний ринок деревини міг би ринок легальний. Тобто продаж лісосік, а не розподіл. Втім, ясна річ, за нинішніх умов господарювання для деяких лісових (і не тільки) керівників області, а також буковинських підприємців, що використовують деревину, віддати сторонньому їх розробку — все одно, що власноруч рубати сук свого фінансового добробуту, на якому сидять давно і комфортно. Тому так наполегливо і гучно останнім часом почала озвучуватись теза про те, що запроваджений цього року Чернівецькою облдержадміністрацією продаж лісу на корені ніби себе не виправдав.

Навіть заступник начальника обласного управління лісового господарства з промислових питань Тарас Довганюк, який категорично не погоджується виставляти на аукціон ділянки лісу, не може сказати нічого проти самої ідеї продажу лісосік. Врешті, її доцільність давно довів світовий досвід. Наразі не виправдав себе не самий продаж, а механізм його реалізації, запроваджений молодими економістами губернаторової команди. Схоже, прорахунки в системі торгів далеко не суб’єктивного характеру. Таке враження, ніби їх навмисно протягнули в умови аукціону, аби його дискредитувати. Навіть якщо й справді не вистачило хисту зробити їх досконалими, то це аж ніяк не виправдовує деяких представників нинішньої влади. Не треба було, як кажуть росіяни, пхатися в калачний ряд.

Найперший аргумент противників таких аукціонів — лісосіки понакупляли підприємці, які не мають не тільки уявлення, як їх розробляти, але й елементарної техніки. Куди, питається, в такому разі дивилася атестаційна комісія під головуванням заступника губернатора Віталія Усика, яка повинна забезпечити якісний відбір суб’єктів підприємницької діяльності, не допускаючи до лісозаготівлі комерційні структури без належної матеріально-технічної бази?

Загалом умови конкурсу є настільки дилетантськими, що в них навіть не передбачено дієвих важелів впливу на підприємців, котрі не збираються розраховуватись за придбаний на аукціоні товар. Сільські ради, на землях яких знаходиться продана лісосіка, отримали мізер з тих 50% коштів, виручених з різниці між стартовою й реалізаційною ціною, котрі мали б працювати на соціальний розвиток їхньої громади. «Ми можемо на боржників лише впливати морально, просити їх сплатити гроші», — каже Тарас Довганюк. А серед боржників зовсім не бідні фірми.

Проблема в тому, що в багатій на ліси Чернівецькій області нема спеціалізованих лісозаготівельних підприємств як окремих суб’єктів господарювання, які могли б узяти в умілі руки бензопилу з не зовсім умілих і, якщо називати речі своїми іменами, не завжди чистих рук держлісгоспів. Відділивши тим самим не на словах, а на ділі лісівництво від заготівлі лісоматеріалів, що одразу вивело б з тіні чималі фінансові потоки. Зайнятися цією проблемою повинно було б управління промисловості облдержадміністрації, як і створенням в області потужної деревообробної, деревопереробної, меблевої галузі. Але як сказали в управлінні, ми займаємося промисловістю, а не промисловим використанням лісу. Тому бензопила й далі зависатиме дамокловим мечем над лісовою галуззю.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво