Жак Фор: «Я дуже хотів би сказати, що корупції в системі вищої освіти Франції немає» - Освіта - dt.ua

Жак Фор: «Я дуже хотів би сказати, що корупції в системі вищої освіти Франції немає»

3 липня, 2009, 13:03 Роздрукувати Випуск №25, 3 липня-10 липня

Розмови про безплатну, доступну, високоякісну вищу освіту на пострадянському просторі, схоже, невдовзі стануть таким самим моветоном, як і ностальгія за лікарською ковбасою по 2.20...

Розмови про безплатну, доступну, високоякісну вищу освіту на пострадянському просторі, схоже, невдовзі стануть таким самим моветоном, як і ностальгія за лікарською ковбасою по 2.20. Різноманітні рейтинги привчають нас до того, що найзатребуваніша у світі — американська вища освіта, яка виявляється ще й однією з найдорожчих. Друге місце стабільно посідають британські вузи. Прикметно, що трудове законодавство і США, і Великобританії більш ніж лояльне до закордонної робочої сили (принаймні до її високопрофесійного сегменту). Інакше кажучи, американські та британські вузи, навчаючи іноземних студентів, з одного боку — збагачують державну скарбницю, а з іншого — підвищують конкурентоспроможність національних економік, залучаючи найкращі «мізки» всієї планети.

Третє місце за кількістю іноземних студентів посідає Франція, вища освіта в якій, зокрема й для іноземців, безплатна. На запитання «ДТ» про доцільність чималих інвестицій (тим паче в умовах кризи) в освіту студентів з інших країн люб’язно погодився відповісти Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні пан Жак ФОР.

— Пане Фор, чим керується французький уряд, фінансуючи освіту іноземних студентів?

— У цьому питанні французька позиція диктується цілою низкою міркувань, серед яких комерційний аспект не конче посідає центральне місце. Завдяки цьому на іноземних студентів поширюються ті ж самі переваги, що й на французьких. Чи то буде невисока плата за навчання (безкоштовну освіту надають університети, які є важливим, але не винятковим сегментом у системі французької освіти, тоді як вищі школи, що також займають велике місце в системі вищої освіти, практикують платне навчання), чи система різноманітних соціальних пільг.

Підтримуючи привабливість вищої освіти і залучаючи до навчання велику кількість іноземних студентів, Франція ставить перед собою кілька цілей. Насамперед ідеться про інвестиції в «канали впливу», про участь у формуванні майбутньої еліти різних держав, інакше кажучи — наших майбутніх партнерів у різних країнах, для яких, завдяки перебуванню у Франції, стають більш зрозумілими й близькими наша сутність, наші спосіб мислення і дії, наше бачення світу та ключових проблем сучасності. Так відбувається реальне зближен­ня між країнами. Для французьких вузів здатність залучати кращих іноземних студентів відповідає необхідності інтернаціоналізації навчальних програм. Вона є індикатором якості освіти, яку вони надають, гарантією їхньої конкурентоспроможності на міжнародних «ринках» освітніх послуг. Нарешті, такі підходи в освітній політиці дозволяють великою мірою сприяти зовнішньому розвитку французьких підприємств, що потребують — і це особливо актуально стосовно вашої країни — кадрів, які, добре знаючи місцевий контекст, одночасно розуміли б їх.

— Які зміни очікують на французьку систему вищої освіти в умовах нинішньої економічної кризи?

— Реформи, які здійснюються у Франції і є сьогодні предметом широкого обговорення, викликаючи широку гаму реакцій, аж до різкого несприйняття з боку частини університетського співтовариства (студенти, дослідники, викладачі), не пов’язані безпосередньо з економічною кризою. Йдеться про структурні перетворення, що стосуються системи управління нашими навчальними та науково-дослідними центрами з метою надання їм більше гнучкості та автономії у процесі їх функціонування.

— Наскільки актуальна проблема корупції у системі безплатної вищої освіти?

— Я дуже хотів би сказати, що корупції в системі вищої освіти Франції немає, якби не недавній скандал із купівлею дипломів китайськими студентами. Водночас цей феномен — дуже маргінального характеру. Можна говорити про абсолютно інший соціально-економічний контекст. Виключена ситуація крайньої нестабільності та дефіциту, що сприяє такій практиці. Крім того, у Франції є механізми запобігання таким явищам.

— Які саме механізми запобігання хабарництву передбачено в системі вищої освіти Франції?

— Боротьба з корупцією в цій сфері, як і в інших, базується не на якихось чудодійних протиотрутах або мудрих законодавчих конст­рукціях. Як свідчить досвід, цінність конкретного закону визначається ефективністю його практичного застосування. У Франції запобіжником від корупції є той факт, що думка про купівлю або продаж диплома не є чимось природним для студента або викладача. Відносно високі зарплати й суспільне визнання — досить дійова страховка для викладачів вузів. Що ж до студентів, то їм просто не спадає на думку, що можна купити (чи спробувати це зробити) диплом або оцінку під час іспиту. Кожному відомо, що його оцінюватимуть за рівнем знань і заслуг. Старанна робота, як правило, є необхідною умовою успіху. Таким чином, не виникає потреби вдаватися до корупційних дій із цією метою. Водночас закон передбачає суворе покарання за такі діяння. І він реально працює: крім дисциплінарних санкцій (відрахування з університету, заборона на складання іспиту впродовж кількох років або довічно), застосовуються заходи судового характеру (штраф, позбавлення волі), залежно від міри серйозності злочину.

— Розкажіть, будь ласка, про проблеми працевлаштування молодих спеціалістів. Як співвідносяться пріоритети держави та інтереси бізнесу? Чи існує у Франції поняття державного замовлення та офіційного розподілу?

— Працевлаштування випускників вузів — серйозна проблема для французького суспільства. Рівень безробіття серед молоді у віці від 15 до 24 років залишається дуже високим — 20%, удвічі перевищуючи середній показник у країні (близько 9%). Це значно вище, ніж в інших країнах OЕCР (у середньому 11%).

Упродовж останніх 30 років держава реалізувала цілу низку програм, спрямованих на підтрим­ку працевлаштування молоді («контракт солідарного праце­влаштування», «робочі місця для молоді», «контракт первинного працевлаштування» і т.п.), які передбачають вигідні умови для під­приємств, котрі надають молоді робочі місця. Ці заходи, хоча й дозволили трохи пом’як­шити наслідки ситуації, загалом проблеми не вирішили, що пояснюється специфікою функціонування ринку праці. Цей феномен почасти пов’язаний із тим, що французькі підприємства надають дуже великого значення дипломам про освіту. Це ускладнює праце­влаштування недипломованої молоді, а також студентів, чиї дипломи розглядаються як не досить престижні чи надто теоретичні, оскільки деякі навчальні програми, зокрема в університетах, інколи далекі від очікувань і вимог підприємств. Зараз зусилля кинуто на те, щоб наблизити сферу університетської освіти до сфери бізнесу. Це — один із ключових аспектів реформ, які проводяться. Поняття «розподілу» є у сфері державної служби і застосовується, зокрема, до викладацьких кадрів: побажання щодо місця роботи задовольняються з урахуванням їхнього попереднього досвіду та виробничого стажу. У рамках такого механізму молоді викладачі найчастіше отримують перше призначення у складні райони, що інколи викликає певні проблеми.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво