Як украсти Палац

Добре, добре, дітки,

Дайте тільки строк —

Будуть бари й офіси,

Буде і каток.

Старий віршик на новий лад

Не можна не помітити: останнім часом столицю буквально заполонила соціальна реклама. Хочеш не хочеш — в очі впадають білборди типу «Країні не вистачає футболістів. Кохайтеся!» або ж «Країні не вистачає нобелівських лауреатів» і далі знов-таки закликається до прояву палких почуттів. У вас не виникало бажання кинути повсякденні справи і прислужитися рідній країні?..

Безперечно, щоб в Україні в майбутньому з’явилися нобелівські лауреати, замало лише заохочувати народжуваність (особливо на тлі тотального споювання населення — за кількістю спиртного на душу населення наша країна займає перше місце в Європі). Для розвитку потенційних здібностей і плекання талантів потрібно створювати відповідні умови. Наразі у нас із цим ситуація набагато гірша, ніж із народжуваністю. Канули в небуття гуртки юних техніків і натуралістів, будинки дитячої творчості. По закінченні занять у школі діти опиняються на вулиці — так званих позашкільних закладів, де б їм запропонували заняття за інтересами, майже не залишилося. За іронією долі, один із колись відомих у місті будинків юних техніків зайняв центр роботи з жінками. (А хіба у чоловіків менше проблем?) На сьогодні чи не єдиним у столиці позашкільним закладом розвитку дитячої творчості є Київський палац дітей та юнацтва (надалі — палац), розміщений у привабливому місці — на схилах Дніпра поблизу парку Слави. Тут у різноманітних гуртках і студіях займаються близько десяти тисяч дітей дошкільного та шкільного віку. На базі палацу діють Мала академія наук «Дослідник» — МАН, понад півтора десятка творчих колективів. Навесні в гостях у юних дослідників побував Президент. Віктор Андрійович особисто вручив відзнаки переможцям всеукраїнської олімпіади, а також книжку «Нобелівські лауреати» з напуттям уславити в майбутньому Україну науковими досягненнями світового рівня.

Проте вручення відзнак переможцям олімпіади було лише приємним приводом для відвідання главою держави палацу, затим відбулася конструктивна розмова щодо подій навколо дитячого закладу. Річ у тому, що перед цим група народних депутатів направила на ім’я Президента України лист, у якому, зокрема, йдеться про «послідовне захоплення території палацу комерційними структурами»:

«Терміново на порядок денний Київської міської ради виноситься проект рішення про відведення земельної ділянки для постійного користування ТОВ «Ліра-2000», збудованого ним незаконно розважального комплексу з підприємствами торгівлі, ресторанами та ін. До керівництва Палацу дітей та юнацтва постійно навідуються особи з погрозами та «пропозиціями» підписати проект узгодження кордонів земельної ділянки, на підставі яких від палацу мають відшматувати ласі шматочки землі...

Просимо Вас взяти ситуацію навколо Палацу дітей та юнацтва під особистий контроль, видати відповідні доручення про проведення комплексної перевірки законності будівництва комплексу «Ліра-2000» та надання йому відповідної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 13 (та новоутвореною адресою: м. Київ, Дніпровський узвіз,1) за рахунок території Палацу дітей та юнацтва, а також заборонити органам місцевої влади та самоврядування видавати будь-які розпорядження щодо відчуження земельної ділянки з користування палацу, призупинити роботи на вказаному об’єкті будівництва, здачі його в оренду комерційним структурам». (Під листом підписалися Ю.Кармазін, С.Довгий, Б.Олійник, М.Жулинський, В.Сушкевич, К.Ситник та ін. — усього понад двадцять депутатів Верховної Ради України).

Ситуація, що склалася з самовільною забудовою на території Палацу, багато в чому типова для нашого міста. І водночас неординарна. Очевидно, якби самозахоплення земельної ділянки сталося в іншому районі столиці, а не в цьому престижному місці, то винуватцям, зрештою, все зійшло б із рук, однак у даному випадку йдеться не просто про ласий шмат землі на Печерську — комерційна структура при потуранні місцевої влади замахнулася на краще з того, що ще не встигли загарбати у дітей.

Як запевняє керівництво палацу, з початку реконструкції площі Слави дитячий заклад та прилегла до нього територія перебувають під тиском. Так, восени 1999 року без будь-якого попереднього узгодження впритул до будівлі палацу було розпочато будівництво підземного паркінгу. Під стінами будівлі вирили глибокий котлован, внаслідок чого виникла загроза зсуву. Рішення про будівництво критої автостоянки Київрада прийняла 30.11.2000 р. (№89/1066), згідно з яким ВАТ «Київміськбуд-1» повинен «після закінчення будівництва відновити естакаду Палацу дітей і юнацтва і провести озеленення території». Однак це, вочевидь, не входило в плани забудовників.

У лютому 2003 року вийшло розпорядження (№ 283) глави Київської міської держадміністрації О.Омельченка щодо надання дозволу ТОВ «Ліра-2000» на проектування та будівництво дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сферою послуг на Дніпровському узвозі,1 у Печерському районі. У пункті 2 цього розпорядження, зокрема, йдеться: «Дозволити товариству з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», ЯК ВИНЯТОК (виділено нами. — Авт.), виконання будівельних робіт з 01.03.03 одночасно з розробкою проектно-кошторисної документації». Згідно з цим розпорядженням, ТОВ «Ліра-2000» необхідно було «одночасно з розробкою проекту та будівництвом вирішити питання оформлення права користування земельною ділянкою». Цим самим документом керівництво Київської міськдержадміністрації примусило управління держархбудконтролю, знов-таки, ЯК ВИНЯТОК, терміново видати дозвіл на виконання будівельних робіт до погодження та затвердження проектно-кошторисної документації. Залишається лише гадати, чим же заслужило ТОВ «Ліра-2000» таку прихильність глави столичної держадміністрації.

Про те, що будівництво так званого дитячо-юнацького розважального комплексу велося з порушенням законності, свідчить, зокрема, документ, підписаний начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю (УДАБК) м. Києва О.Ребицьким — постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування (№ 114/3 від 09.12.2003 р.). «Самовільне будівництво» — так прямо і зазначено в документі. Відповідно до припису Держархбудконтролю, будівельні роботи на об’єкті вимагалося негайно припинити — до погодження та затвердження проектної документації, оформлення документів на землю, отримання дозволу на виконання робіт. Отож, як бачимо, «як виняток» означає не що інше як самобуд. За самовільне будівництво на ТОВ «Ліра-2000» було накладено штраф на суму 1565777 грн.

Проект дитячо-юнацького розважального комплексу з підприємствами громадського харчування, торгівлі та сфери послуг розробляло і погоджувало ТОВ «Архітектурна спілка», засновники якої, як відомо з достовірного джерела, мають щонайтісніший зв’язок із ТОВ «Ліра-2000». Отож не дивно, що в результаті з’явилася така собі споруда, де, окрім задекларованої назви, мало що стосується дитячо-юнацьких потреб та інтересів. Як повідомляється в листі директора ТОВ «Ліра-2000» А.Романовського начальнику УДАБК О.Ребицькому, на першому поверсі комплексу площею 3032 кв. м «згідно проектної документації заплановано експлуатацію льодового катка з підприємствами громадського харчування (кафе, ресторани), місцями відпочинку, торговими площами.

Приміщення на 2-му та 3-му поверхах ТОВ «Ліра-2000» планує здавати в оренду... з метою отримання коштів для утримання льодового катка та повернення вкладених у будівництво коштів».

Незважаючи на те, що спорудження розважального комплексу вже завершене, він перебуває у «підвішеному» стані — права на земельну ділянку (частину території палацу) комплекс не має. Як і — парадоксально! — палац дітей та юнацтва, якому на законних правах належить територія (площею 3,8 га) з 1959 року. Проте переоформлення права користування земельною ділянкою (відповідно до Земельного кодексу України та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні») протягом чотирьох років не вирішене. Хоча подано всі необхідні документи й перераховано кошти в сумі майже 22 тисячі гривень (за переоформлення).

«...Нас спонукають до узгодження меж земельної ділянки Київського палацу дітей та юнацтва такими, що категорично не відповідають санітарним та пожежним нормам та ставлять під загрозу безпечну експлуатацію будівлі палацу, в якій щоденно перебуває до 1000 дітей. Межі земельних ділянок, що відводяться ТОВ «Ліра-2000» та ІК «Вант», підходять упритул до будівлі палацу. Більш того, фактично об’їзна дорога навколо палацу перегороджена будівлею Дитячого розважального комплексу ТОВ «Ліра-2000», а з боку дитсадка — глухим парканом.

...У зв’язку з цим просимо Вашого термінового втручання у вирішення питання переоформлення права користування земельною ділянкою Київського палацу дітей та юнацтва у відповідності до існуючих санітарних, пожежних норм та норм безпеки» — із листа директора Київського палацу дітей та юнацтва Т.Свирської голові Київської міської держадміністрації О.Омельченку, датованого 22 лютого ц. р.

Проте земельне питання досі залишається невирішеним. Про це свідчить також відповідь Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (за розглядом доручення секретаріату Кабінету міністрів щодо звернення голови Верховної Ради стосовно запиту народного депутата Ю.Кармазіна про вилучення земель із землекористування Київського палацу дітей та юнацтва): «До цього часу реагування... з боку Київської міської ради відсутнє».

Яким же бачиться вихід із цієї спірної ситуації?

— Для пошуку оптимального рішення було запропоновано створити комісію, до якої б увійшли представники науки, освіти, органів влади, — розповідає адвокат Андрій Загура. — Оскільки будівництво комплексу вже завершене, то один із варіантів розв’язання конфліктної ситуації полягав у тому, щоб викупити його за собівартістю у «Ліри-2000», передбачивши на це кошти в бюджеті, і передати споруду на баланс палацу. Однак у міській держадміністрації міркують, напевно, інакше. Більше того, в секретаріат Президента, Кабінет міністрів надсилаються відповіді, які, м’яко кажучи, вводять в оману керівництво країни.

Після зустрічі Президента з ученими, керівництвом палацу та МАН з’явилося розпорядження про підготовку указу щодо передачі новозбудованого комплексу дітям. Проект такого указу було підготовлено, однак він чомусь не сподобався Міністерству освіти і науки й чиновники освітянського відомства розробили новий проект. Хоч як це дивно, в ньому не залишилося ані слова про палац. Таким чином МОНівські чиновники поховали і доручення Президента, і саму ідею.

***

Редакція надала можливість висловити думку стосовно ситуації, що склалася у зв’язку з будівництвом на території Палацу дітей та юнацтва розважального комплексу, також іншій стороні. На запитання журналістів погодився відповісти директор ТОВ «Ліра-2000» Андрій РОМАНОВСЬКИЙ.

— Чим є сьогодні Дитячо-юнацький розважальний комплекс?

— Розважальний комплекс складається з приміщення льодової ковзанки (площею 2200 кв. м.) у триповерховому будинку по вул. Дніпровський узвіз, 1. Площа всього будинку — 8000 кв. м. У зоні льодової ковзанки запроектовані кафе на 120 посадкових місць, роздягальня, гардероб, пункт прокату ковзанів, санвузли, кухня, приміщення для персоналу. Також на першому поверсі планується створення ресторану з літнім майданчиком. На другому і третьому поверхах є універсальні приміщення, що можуть бути використані під торгівлю, офіси, виставкові зали.

Проект не має аналогів в Україні. У відсотковому співвідношенні вартість льодового комплексу до вартості всього будинку становить 45%. Окупність комплексу нині оцінити досить складно, оскільки сам проект льодової ковзанки був від початку збитковим.

— Кому належить ідея будівництва такого комплексу? Хто давав згоду на будівництво?

— 2002 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розробила кілька концепцій забудови даху триповерхових гаражів. Після численних обговорень КМДА віддала перевагу триповерховому будинку, до складу якого входила ковзанка. Цей проект затверджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища. До речі, під час розгляду проекту містобудівною радою він не викликав жодних заперечень.

ТОВ «Ліра-2000» звернулася до КМДА з пропозицією інвестувати цей об’єкт. Трохи згодом відбулася колегія міської адміністрації, на якій у присутності мера, преси, начальників управлінь КМДА, народних депутатів України, депутатів Київради було обговорено основні вимоги до проекту. Слід зазначити, що умови ці не були м’якими: оренда землі на один рік і закінчення будівництва у найбільш стислі терміни; громадський пішохідний міст, побудований коштом інвестора.

Після прийняття вищезазначених вимог ми одержали дозвіл на розробку й узгодження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку.

— Чи проводився тендер на кращий проект забудови?

— Як ми розуміємо, тендер проводився, оскільки нам довелося прийняти до певної міри економічно невигідні умови.

— Згідно з розпорядженням голави Київської міськадміністрації О.Омельченка, ТОВ «Ліра-2000» як виняток одержала дозвіл на проведення будівельних робіт до узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації. Чим це можна пояснити — важливістю об’єкта, терміновістю робіт, прихильністю міської влади до ТОВ «Ліра-2000»?..

— Цілком очевидно, що місту якнайшвидше був потрібен цей об’єкт, саме цим ми можемо пояснити такі жорсткі умови (будівництво упродовж не більше року). Про «прихильність» міської адміністрації можна судити з того, що ми витримали три судових розгляди з її ж службами. А точніше, КМДА спочатку видала згадане вами розпорядження, а потім зупинила всі роботи на об’єкті, оштрафувавши ТОВ «Ліра 2000» на 1 500 000 грн. Окрім того, незважаючи на призначення об’єкта, проектування і будівництво велися на загальних засадах зі сплатою всіх платежів і зборів, як при будівництві комерційного об’єкта. На сьогодні об’єкт прийнятий у експлуатацію державною комісією. Що ж до винятків, то, як відомо, така практика існує. Наскільки ми знаємо, приблизно в такому ж порядку забудовувався Майдан Незалежності, оскільки враховувалася важливість будівництва цього об’єкта для міста.

— Свого часу Головне управління освіти й адміністрація палацу давали дозвіл на вилучення у встановленому порядку частини земельної ділянки за умови розміщення на ній дитячого закладу. Що, крім ковзанки, у комплексі призначено для дітей?

— Необхідно внести уточнення: Головне управління освіти КМДА і Палац дітей та юнацтва давали свою згоду на виділення землі під будівництво комплексу, якщо інвестор виконає такі умови: відновлення благоустрою після завершення будівництва; перерахування 450 000 грн. для ремонтних робіт у Палаці дітей і юнацтва; відбудова оглядового майданчику. Всі вимоги наше підприємство виконало.

Стосовно роботи комплексу можна сказати, що концепція проекту перебуває у стадії реалізації: від функціонування дитячих секцій до виділення безплатного часу для катання дітей із малозабезпечених сімей, інтернатів, дитячих будинків.

— У чому полягає користь для міста від цього інвестиційного будівництва?

— Окрім унікального Льодового стадіону, одного з перших у Києві, ми власним коштом створили величезну територію, призначену для відпочинку киян і гостей (фонтани навколо будинку, оглядові майданчики, газони, освітлення). Нашим коштом побудовано пішохідний міст вартістю 1,3 млн. грн. Додайте до цього суму на розвиток інфраструктури міста — 440 000 грн., плюс податки і близько 200 робочих місць, які вже створені і створюються.

— Яким, на вашу думку, може бути вирішення конфлікту з дирекцією Київського палацу дітей та юнацтва? Чи обговорювалися варіанти мирного врегулювання питання?

— Керівництво компанії не вбачає конфлікту в ситуації, що склалася, оскільки ми як інвестор виконали всі поставлені умови. У кожному разі, діяльність Дитячо-юнацького розважального комплексу не перешкоджатиме виконанню Палацом дітей і юнацтва своїх функцій.

P. S. Хотілось би почути також думку Київської міськдержадміністрації щодо ситуації навколо Палацу дітей та юнацтва, адже, судячи з вищесказаного, владні структури міста значною мірою до неї причетні.