ЯК ТВОРИТЬСЯ ЛЮДИНА РОЗУМНА - Освіта - dt.ua

ЯК ТВОРИТЬСЯ ЛЮДИНА РОЗУМНА

1 грудня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №47, 1 грудня-8 грудня

У системі освіти штормить. Вітер перемін дужчає. Щоправда, не скрізь він розганяє хмари, частіше буває навпаки...

У системі освіти штормить. Вітер перемін дужчає. Щоправда, не скрізь він розганяє хмари, частіше буває навпаки. У зв’язку з цим пригадується такий випадок. На нараді, де обговорювалася якість підручників, на захист дуже слабких наводився аргумент: їх варто видавати, оскільки вони написані рідною мовою й тому формують патріотизм. Аргумент убивчий, але зовсім в іншому сенсі. Використання мови для тиражування бездуховності, тупості, відсталості, підлості принижує його носія — народ. А принижений ніколи не буває патріотом, навіть якщо він і розмовляє рідною мовою.

Проте не тільки цим небезпечні неякісні підручники. Медики вже б’ють тривогу («ДТ», 2000, №18,), що вони шкодять зорові дітей, хоча, на нашу думку, значно більшу загрозу вони становлять для дитячої психіки, на що ще ніхто не звертає уваги. А варто було б, адже психічні хвороби в Україні починають лідирувати в числі тих, що призводять до інвалідності, перемістившись останнім часом із сьомого місця на четверте, а кожний другий житель потребує допомоги психіатра. Проте не втрачатимемо надію, хоча скрізь ще сутінки, але місцями стало пробиватися світло.

Лабораторія розуморозвиваючої педагогіки Відділення соціальних досліджень російської академії, якою керує B. Нікітін (до речі, він народився в Умані), зосередила свою увагу на одному надзвичайно важливому моменті. Освіта — суть людинотворення, є завершальним етапом у процесі цілісного формування й творення Людини розумної. Іншими словами, на відміну від інших живих істот у людини завершальним етапом її формування повинно бути не досягнення дорослого стану і спроможності залишити нащадка, хоча й це важливо, а створення глибоко духовної особистості. Що, власне, і відкриває дорогу в безсмертя, оскільки духовна людина вмирає лише тілесно, здобуваючи життя вічне у духовній плоті. У різній формі ця думка відбивається в християнстві та буддизмі, хоча вона забарикадована безліччю містичних уявлень.

Початковим у всій концепції є те, що цілісне творення базується на трьох «китах»: вихованні, освіті, просвітництві. Тому, якщо ставку роблять на одне, а інше випустять з уваги, то творення відсутнє, Людина розумна не може відбутися. Базуючись на цьому, автори концепції пропонують схеми системи творення, що не здаються бездоганними. Це стало поштовхом для того, щоб здійснити інтервенцію в порушену проблему.

Про суттєві властивості означених предметів

Немає підстав не погоджуватися, що творення включає в себе виховання, освіту та просвітництво. Виховання передбачає вироблення навичок поведінки. Традиційно вважають, що йдеться про ті навички, що проявляються в громадському житті. Цілком очевидно, що така домінанта за умов глобальної екологічної кризи виявляється неприйнятною. Вона неприйнятна через те, що відмітає найглибинніший зв’язок людини із справжньою, «першою» природою, що породила його. Докладніше поговоримо про це трохи пізніше.

Освіта покликана здійснити процес передачі знання у формі навичок. У широкому сенсі навчання являє собою процес оволодіння технологіями. Вчені вважають, що саме воно «перетворило» мавпу на людину, оскільки момент виникнення представників роду Людина археологи пов’язують із появою навичок, що забезпечують виготовлення знарядь праці.

Завершальним етапом процесу творення є просвітництво, яке покликане просвітити, висловити у формі ідей, теорій та цілісного знання все те, що людина набула в процесі виховання і навчання й що здатне стати надбанням містики чи бездумного ремесла. З першим неминуче пов’язана проблема осмислення світу, яка потребує певних форм поведінки. З другим — осмислення технологічних процесів та їхнього впливу на світ і саму людину. Сьогодні це завдання вирішується у вигляді проблем: металургія та навколишнє середовище, людина і машина тощо.

Легко помітити, що завдання виховання вирішує будь-який живий об’єкт, і ці рішення виявляють себе у формі пристосувань не тільки у вигляді поведінки. Стосовно холоду «виховати» себе можна різноманітними способами, і вибирається такий, що доступний, проте навіть якщо головним є зміна морфології (розмірів, забарвлення й т.п.), то й у цьому випадку відбувається зміна поведінки.

Спроможність до навчання з’являється на пізніх етапах еволюційного розвитку. Найчастіше її пов’язують із певною групою приматів, хоча з цього приводу існують й інші думки. Нарешті, просвітництво це те, що притаманне лише їй і що робить людину Людиною розумною. Воно з’являється разом із наскальними малюнками і спочатку реалізує себе в образах, потім у міфах і лише за умов цивілізації, коли технологічне стає домінуючим і надто впливає на світ і людину, набуває вигляду вчень і теорій. Видатним пам’ятником просвітництву варто вважати ієрогліфічний напис на піраміді Хеопса такого змісту: «Люди загинуть від невміння користуватися силами природи й від незнання істинного світу».

У процесі еволюційного розвитку на шляху до Людини розумної реалізується низка самостійних етапів, що забезпечують досягнення мети: адаптація поведінки до середовища проживання (виховання), навчання і просвітництво, тобто ставка робиться на психічне, що виявляє себе в різкому збільшенні головного мозку.

Чи безперервна освіта?

У нас багато говорять, пишуть і переконують із трибун, що освіта повинна бути безперервною. Це висвітлює те, що з нею коїться. Вона справді безперервна: роздувається, немов куля, в яку подається повітря. Етапи цього процесу різняться кількісно, вони умовні. У школі дають більше інформації, ніж у дитячому садку, а у вищій школі її більше, ніж у середній. Відсутність якісних розбіжностей і залежність навчання від технологій, кількість яких увесь час зростає, розтягує процес навчання в часі. Середню школу прагнуть перевести на дванадцятирічне навчання, а вищу — на шестирічне. Суть того, що відбувається, можна зрозуміти з такого прикладу.

Якщо в наших руках чайна чашка і ми хочемо дати про неї уявлення іншим, то досить сказати: невеличка посудина округлої форми, призначена для того, щоб пити чай. І ця інформація доступна і необхідна мільярдам людей. Інша справа, якщо ми хочемо виготовити таку саму чашку. Тоді потрібний детальний опис її форми, розмірів, забарвлення, матеріалу й технології виготовлення. Вся ця інформація виливається в книжки, а оволо-діння нею вимагає чимало часу. Ось таку інформацію ми й утовкмачуємо у голови всім дітям, хоча кожному зрозуміло, що практичним виготовленням чашок займатимуться одиниці, а тому її варто поміщати не в голови, а в довідники. Ну, скажіть на милість: навіщо школяру знати енергетичний обмін у клітині, біосинтез білка та інші подібні «премудрості»? За нашим глибоким переконанням, лише для того, щоб були затребувані вузівські репетитори і можливість селекціонувати абітурієнтів залежно від того, заплатили ті за свій вступ чи ні.

Стає очевидним, що наша освіта зовсім не освіта на кшталт того, як морська свинка зовсім не морська і, до того ж, не свинка, а заморський гризун. Наше навчання, розростаючись, витиснуло виховання й просвітництво.

Відсутність виховання породжує цілковиту бездуховність, поширення наркоманії, СНІДу, абортів у дитячому віці й катастрофічну втрату здоров’я. І тут не зайве нагадати, що всяке вимирання розпочинається з масової загибелі на ранніх етапах розвитку. Тому палеонтологи виявляють чимало яєць динозаврів із яких не вилупилися дитинчата. Ми у своєму навчанні зайшли так далеко, що стали школярам молодших класів демонструвати порнографію й називати це сексуальною освітою. Насправді ж навчаємо їх технології сексу, а не виховуємо та робимо їх освіченими. Потім ще дивуємося, звідки так масово береться дитяча проституція.

Не кращий стан справ з просвітництвом. Сьогодні важко знайти педагога, не кажучи вже про творців реклами, одягу й багатьох інших речей, який би не нав’язував дітям цілком маячної думки про те, що в кожної людини свій власний світ. Це призвело до втрати спільної відповідальності за планету Земля.

Підсумовуючи, особливо підкреслимо, що людинотворення, як і формування будь-якого організму, базується на біогенетичному законі, який, говорячи спрощено, стверджує: у процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) повинен повторитися історичний розвиток (філогенез), весь позитивний досвід становлення Людини розумної, а в нього включаються три етапи, кожний із яких дискретний. Тому справжня освіта може бути винятково переривчастим-безперервним процесом. Переривчастим між етапами і безперервним усередині кожного з них.

Мудро створений розум. Що це?

Французькому філософу періоду Відродження Мішелю Монтеню належать такі слова: «Розум, мудро створений, вартий більше від розуму, добре наповненого». Освіта лише наповнює розум, а не вибудовує його. Вона використовує те, що збудували інші. Що ж вибудовує розум?

З цього приводу думки розділилися. Вчені найчастіше вважають такою свідомість. Аргумент очевидний: свідомість робить людину розумною, вона з’являється разом із ним. Іншу точку зору має релігія: «Вірою пізнаємо, що віки улаштовані словом Божим, отже з невидимого сталося видиме» (Євр 11:3). Це дало підстави німецькому екологу й філософу, творцю концепції еко-етики Отто Кінне стверджувати, що «теологічні міркування основані на авторитеті одкровення, філософські — на авторитеті розуму (читай: свідомості. — Авт.)... Світ теологів складається головним чином з екстраполяції їхніх вірувань, світ філософів — з екстраполяції їхніх міркувань. Ті та інші створили... моделі світу, не цілком адекватні реальності, що оточує нас».

Пізнання світу, як відбиток його в психічному, здійсню-ється двояким чином. Насамперед у формі одкровення, розуміння, несподіваного розкриття істини. Іншими словами, це досягається не шляхом логічних міркувань, а як відчуття гарячого, холодного чи мокрого, тобто несвідомо (підсвідомо). Воно виявляє себе насамперед у вигляді «пристрастей». Коли ми зненацька торкаємо гарячу праску, у нас відразу виникає бажання сказати міцне слівце, і лише через якийсь час ми усвідомимо, що торкнулися її. Тому Зігмунд Фрейд стверджував, що «докази розуму безсилі проти їх (людських. — Авт.) пристрастей».

Розуміння сущого відбувається внаслідок повторення однієї й тієї ж ситуації, коли «все повертається на круги своя». Круги ж властиві істинному Світу, що створив людину. Вони виявляють себе у вигляді природних циклів, у чергуванні дня й ночі, сезонів року, місячній періодиці й багато в чому іншому. В організмів процеси також ритмічні. Суть адаптації зводиться до того, що цикли організму повинні прийти у відповідність із природними циклами. Приміром, у новонародженого добові ритми формуються відповідно до чергування дня і ночі. Якщо він опиняється в умовах цілодобового освітлення, то ритм формується навколо періодів годування. В останньому випадку всякі зміни режиму годування порушуватимуть процеси, що протікають в організмі. Як фундаментальна форма організації матерії у Всесвіті, круговороти є її духом. Слова апостола Павла «Бережи добрий дар Духом Святим, що перебуває в нас» варто розуміти як прояв вихованості, наявності гармонійного зв’язку з усім Всесвітом, а не лише з матір’ю, і, звичайно, зовсім не з «вулицею» (навколишнім середовищем), що часто виховує дітей.

Отже, підсвідоме забезпечує світовідчуття, адаптацію до нього на рівні психічного.

Щоб передати своє осяяння іншому, його необхідно осмислити й надалі уявити в логічній формі у вигляді образів і понять. Якщо вас ударило струмом, то ви повинні достеменно описати те, що сталося, інакше інші не матимуть із цього для себе ніякої користі, тобто те, що сталося, не стане досвідом, цього неможливо буде навчити інших.

Свідоме прагне все осмислити. Йому байдуже походження того, що осмислюється. Це може бути й відбиток природних процесів, і просто фантазія чи марення. Приміром, психіатри в переважній більшості випадків намагаються осмислити останнє, і, базуючись на його результатах, ставлять діагноз.

Нерозбірливість свідомого, на думку Михайла Булгакова, може вести до важких наслідків: «Я цілком переконаний у тому, що надзвичайний розгул злочинності, і до того ж в патологічних умовах своєрідної ідейності, є симптом хвороби народної душі, гостра реакція духовного організму на ту нездорову поживу, яка була введена в нього у вигляді нових вчень... »

З цих слів очевидно, наскільки небезпечною буває орієнтація освіти винятково на «нові» продукти інтелектуальної діяльності. Пояснюється це тим, що сучасне знання зростає за рахунок технологій, які по своїй суті помилкові, оскільки не витримують випробування часом, швидко змінюють одна одну та йдуть у небуття, фундаментальне ж знання кількісно не зростає, воно має тенденцію розгортатися, тобто рухатися від нерозвиненої до розвиненої форми. І тому воно вічне, божественне. Саме стосовно нього древні греки говорили, що все вже було, а нове — добре забуте старе.

Судячи з усього, про підсвідоме й свідоме знали древні греки. Бертран Рассел, викладаючи погляди Платона, каже про те, що останній роз-різняв «нус» та «душу» і робив висновок: «Коли нус впадає в гріх, він стає душею; душа, що тримається шляху чесноти, стає нусом». З цього випливає, що психічне тільки тоді виявляє себе нормально, коли підсвідоме і свідоме доповнюють собою одне одного, тягнуть один віз, а не діють як лебідь, рак та щука. З цим саме і пов’язано те, що наукове пізнання несе за собою, подібно кометі, хвіст найтяжчих наслідків. Приміром, Інтернет остаточно подолав і відкинув підсвідоме, затягнув людину до віртуального світу, залишивши їй з того, що властиве живим, лише статевий потяг.

Однак є й інша крайність. Якщо свідоме не розвинене, то духовність мовчить, не проявляє себе, як, скажімо, рослина чи людський ембріон. У цьому хиба релігій, які осмислення контактів підсвідомого з істинним світом підміняють містикою.

Підсвідоме забезпечує світовідчуття, свідоме — світорозуміння. Якщо людина позбавлена спроможності відчувати світ, то вона не в змозі зрозуміти його біль, не бачить потреби в зміні свого ставлення до нього. Приміром, на рівні свідомого ми багато говоримо про екологічні проблеми, необхідність охорони природи, але ситуація дедалі більше погіршується. Людство перетворилося на кур’єрський поїзд, який без зупинок рухається до своєї загибелі. Трагедія полягає в тому, що воно не може це перебороти, оскільки нинішня «освіта» руйнує його психіку, усуває підсвідоме, позбавляє свідоме тієї точки опори, спираючись на яку, можна здійснити переворот. Тут доречно пригадати слова Олександра Чижевського, який присвятив себе вивченню впливу Сонця на земні процеси і «балувався» складанням віршів.

О, Мати-Матеріє —

трудні шляхи

На висоту Світосвідомості.

Освіта зможе себе реалізувати як така, якщо вона не лише навчатиме технологій, що підкоряють світ людині, а й відчуття і розуміння цього світу. Про це й попередження древніх єгиптян, яке вони викарбували на піраміді Хеопса.

Згадавши пророцтва Володимира Вернадського про те, що людство вступає в нове геологічне явище — ноосферу, сферу розуму, легко зрозуміти, які далекі ми від цього. Для ноосфери ми не готуємо «кадри».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво