Вступна кампанія-2014: ТЕСТ НА ЗРІЛІСТЬ - Освіта - dt.ua

Вступна кампанія-2014: ТЕСТ НА ЗРІЛІСТЬ

5 вересня, 2014, 19:45 Роздрукувати Випуск №31, 5 вересня-12 вересня

Вступну кампанію для студентів з Донбасу й Криму теж хотілося б віднести до рубрики "плюси". Але не вийде. Бо цей пункт ганебно провалили.

Нинішньому керівництву Міністерства освіти і науки добре відомі всі лазівки у вступних кампаніях минулих років, що заважають прозорості й справедливості. Недарма воно кілька років перебувало в опозиції. Тому організований цього року процес відбору студентів мав усі шанси стати першим кроком на шляху до ідеалу. 

Так би, напевно, все й вийшло, якби не три причини.

По-перше, війна. Вона внесла свої корективи і в терміни проведення кампанії, і в її механізми. Зміни до умов прийому до вищих навчальних закладів доводилося вносити на ходу. По-друге, бюрократія. Оскільки наша державна машина нагадує організм із порушеною координацією рухів (права нога не завжди взаємодіє з лівою), швидко реагувати на зміни ситуації вона виявилася неспроможною. По-третє, брак часу. Нова команда прийшла в МОН навесні. Вносити якісь кардинальні зміни буквально напередодні вступу було б нечесно щодо абітурієнтів. 

Тому за деякі результати кампанії має бути дуже соромно. А деякими можна пишатися.

Спочатку про плюси

Зросло значення результатів тестування. Воно завжди було більмом на оці в тих, хто не хотів чесного й прозорого вступу. Тому результати ЗНО намагалися розмити з допомогою додатково нарахованих балів, які за величиною не поступаються сертифікатам тестування. У цю вступну кампанію вплив таких "домішок" урізали. Як саме?

По-перше, істотно зменшили вагу середнього бала атестата абітурієнта. Якщо раніше він "важив" до 200 балів, то тепер — не більше 60. 

Всерйоз обговорювався і радикальніший варіант — повна відмова від урахування середнього бала атестата. Але на нього міністерство так і не зважилося. Адже в суспільстві, як і раніше, дуже популярна думка, що відмовою від середнього бала ми дискримінуємо школу.

Хоча насправді школу дискримінує зовсім інше. Наприклад те, як погано медалісти складають ЗНО. Або історії про те, які можливості для корупції в школі створює врахування бала атестата при вступі. Середній бал атестата як доповнення до бала ЗНО нікого не врятує. Врятують серйозні реформи й відповідна державна політика. Але в кожному разі зниження ролі атестата при вступі — крок прогресивний.

Ніхто не сперечається — школа має бути пов'язана зі вступом до вишу. Але чому б не використати ЗНО як місток між цими двома щаблями освіти? У багатьох країнах шкільні випускні іспити (державна атестація) проводяться у формі незалежного тестування. Тоді чесна й незалежна оцінка зі шкільного атестата автоматично зараховувалася б у виші. Колись саме так починалося впровадження ЗНО в Україні. Але оскільки випускників шкіл набагато більше, ніж абітурієнтів, такий підхід вимагав значних коштів. Їх наша освіта традиційно не має. Тому й згасла в Україні корисна ідея. Можливо, не назавжди?

По-друге, знижено вагу оцінок за творчий конкурс. Раніше їх було аж три (за три сесії конкурсу), і кожна оцінювалася за 200-бальною шкалою. Таким чином, навіть склавши ЗНО на найнижчий бал, можна було отримати додатково близько 600 балів на творчих конкурсах. 

Зважаючи на те, що ці конкурси не мали стандартизованої незалежної системи оцінювання, прозорої процедури апеляції, такий підхід відкривав великі можливості для зловживання. Тепер творчий конкурс оцінюється однією єдиною оцінкою за 200-бальною шкалою. Вона вираховується як середнє арифметичне оцінок за кожну сесію. Не стосується це нововведення тільки напрямів "мистецтво" і "архітектура".

При цьому, згідно з Умовами прийому, виші зобов'язані детально прописувати у програмах творчих конкурсів критерії оцінювання кожного іспиту. 

Подбали і про захист результатів тестування від підробки. Цього року всистемі "Конкурс" і в Єдиній державній базі з питань освіти (ЄДБО) відображалася детальніша інформація про кожного абітурієнта. Не тільки сума балів за всі сертифікати тестування, а й розбивка за предметами. 

Володимир Ковтунець, експерт Альянсу USETI, зазначає: "Колись так уже було. Але з приходом на посаду першого заступника міністра освіти Євгена Суліми це заборонили. Мотивувалося таке рішення тим, що це нібито розголошення приватної інформації. Чому важливо показувати бали з предметів, а не один загальний бал? Тому що в ЄДБО міститься копія бази даних Українського центру оцінювання якості освіти. Однак з 2012 року ніхто не звіряв цих двох реєстрів. І ймовірність фальсифікації даних тут дуже велика. Більше того, припускаю, що саме з цією метою свого часу й створили ЄДБО.
2013 року був один випадок, коли в останню ніч терміну подачі документів, із 29 на 30 липня, в ЄДБО було змінено загальний бал ЗНО однієї абітурієнтки. Завдяки цьому вона пройшла на бюджет".

Також уперше цього року в системі "Конкурс" відображалася додаткова інформація щодо кожного вступника: скільки заяв він подав, скільки разів рекомендований до зарахування на бюджет. І це було дуже корисно для абітурієнта, бо допомагало вибрати виш. "Той, хто має не надто високі бали, перебуває в зоні ризику: вступить — не вступить. І в не надто сумлінних керівників приймальних комісій є можливість маніпулювати даними. Через те, що рекомендований до зарахування абітурієнт не встигав вчасно принести оригінали документів (не знаючи, що проходить), на бюджет проходив інший", — каже В.Ковтунець.

А тепер про проблеми

Як зазначають експерти громадянської мережі "Опора", тільки Міністерство освіти і науки оприлюднило дані про те, як розподіляються державні гроші (місця державного замовлення) між вишами. Інші відомства, у чийому підпорядкуванні перебувають виші, цього не зробили.

За спостереженнями громадянської мережі "Опора", не всі навчальні заклади вчасно опублікували на своїх сайтах накази про зарахування, в яких містяться списки тих, хто вступив. Через добу після того, як минув термін публікації наказу, експерти промоніторили сайти 185 навчальних закладів — із них 30% виявилися порушниками. 

Вступну кампанію для студентів з Донбасу й Криму теж хотілося б віднести до рубрики "плюси". Але не вийде. Бо цей пункт ганебно провалили.

За кримських випускників дуже боролася окупаційна влада. Яких тільки перепон не чинили на їхньому шляху: зволікання з отриманням атестата, неможливість пройти незалежне тестування. Не всі зважилися перебороти такі труднощі. Приїхали найстійкіші. 

У нас кримчани вступали на загальних підставах. Ну а тим, хто не зміг пройти на бюджет, законом "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України" начебто обіцяно додаткові бюджетні місця. Та й абітурієнтів таких зовсім небагато — 315 на всю Україну.

Та ситуація з законом дуже дивна, майже детективна. Верховна Рада проголосувала його ще у квітні. Саме тоді, коли кримчани вирішували для себе, чи вчитимуться вони в Україні. І О.Турчинов (тоді в.о. президента) підписав документ.

Однак коли дійшло до механізмів його реалізації, виявилося, що деякі положення прописано некоректно: вони допускають двоїсте тлумачення не на користь кримчан, а іноді призводять до протилежних результатів. Наприклад, у законі зазначено, що додаткові бюджетні місця виділять тим абітурієнтам з окупованих територій, які "не потрапили до рейтингових списків" вишів. Але до цих списків потрапляють усі, хто подав документи. Та тільки одні перебувають у прохідній частині (вони вступають на бюджет або контракт), а інші — в непрохідний. Останнім і потрібні додаткові місця. Але якщо додержувати букви закону, вони їх не отримають.

Протягом усього літа навколо цього закону велися "реанімаційні роботи", усушка-утруска деяких положень, консультації. Було написано і подано у ВР новий, чіткіше виписаний законопроект — "Про внесення змін до закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Однак президент заперечував проти норми про виділення додаткових місць для абітурієнтів з окупованих територій — у бюджеті на 2014 рік таких витрат не передбачено. З огляду ще й на переведених з Криму студентів — навантаження на держскарбницю непідйомне. Нехай кримчани вступають на загальних підставах. На сайті Верховної Ради досі розміщено текст з такими пропозиціями президента. 

Та консультації тривали. І в серпні перед парламентарями виступив із заявою представник президента у Верховній Раді Р.Князевич: додаткові місця для дітей з окупованих територій слід виділити. Президент "за": "Це буде прекрасним сигналом і для українського суспільства, і для українців, які проживають на тимчасово окупованій території щодо того, що Україна шукає й знаходить усі можливі умови для того, щоб забезпечити перспективу українцям, які волею долі опинилися на окупованих територіях, дати майбутнє їхнім дітям в Україні". 

Парламент підтримав пропозиції президента і проголосував законопроект. Ще 21 серпня закон передано президентові на підпис. Але досі діло не зрушило з мертвої точки. Попри те, що навчальний рік уже розпочався.

Тепер кримчани, які подали документи до вишів України, опинилися в дуже неприємному становищі. Перше вересня минуло, а досі абсолютно нічого незрозуміло. "Однокласники сина, які залишилися вчитися в Криму або поїхали в Росію, першого вересня стали студентами. А що з нами буде — не знаємо. У Криму нас усі розпитують, як так вийшло. Не знаємо, що відповісти. Хтось зловтішається. Хтось дивується, — розповідає знайома мама абітурієнта з Криму. — У санкт-петербурзьких вишах, наприклад, абітурієнтів з Криму приймають без іспитів. При подачі заяви — суто символічна співбесіда на знання російської мови. Багато випускників — однокласників сина просто купили квиток на літак, долетіли до Пітера й наступного дня вже були зараховані".

Проректорові одного з навчальних закладів на материковій Україні за державу прикро: "Уже кілька днів заходжу в корпус нашого університету через бічний вхід — не знаю, що відповідати півсотні абітурієнтів і їхніх батьків, які в окупованому Криму повірили державі Україна й подали документи для вступу до вишів материкової України, зокрема до нас. Вони кажуть, що їхні однокласники зараховані безоплатно до російських вишів, і тепер вони глузують з них і з України загалом. Як у "Тарасі Бульбі": "Ну що, допомогла вам ваша Україна?". Лихо, та й годі..."

До речі, серед людей поінформованих ходять уперті чутки, що зволікання з підписанням проекту закону про зміни до Закону про окуповані території абсолютно не пов'язане з освітою. Річ у тім, що проектом передбачено дві зміни. Одна з них — навчання кримчан (компетенція МОН), а друга — тимчасова реєстрація біженців у місцях їхнього проживання (МВС і Державної міграційної служби). І саме в останньому питанні пробуксовка. Але оскільки обидві пропозиції викладено в одному законі, розірвати цих сіамських близнюків неможливо. Тому в освіті нічого не зміниться, поки не вирішиться з реєстрацією. Не смішно, як кажуть...

Окрема історія — вступ біженців з Донецької і Луганської областей. Цього року при вступі вони не мали жодних додаткових пільг. Хіба що діти шахтарів. Однак так було й у минулі роки.

Та попри це, тема участі у вступній кампанії біженців зі Сходу України стала чудовим матеріалом для маніпуляцій. Наприклад, колега-журналіст писав про те, що ця вступна кампанія проходила під егідою дискримінації за географічним принципом. Писав "про несправедливу й нечесну перевагу" абітурієнтів зі Східної України. 

Насправді абітурієнтів з Донбасу спіткала безліч проблем. Багато хто з них не міг надати потрібні для вступу документи, бо державні установи, що видають їх, не працюють. 

Не всі змогли скласти ЗНО. Тому вирішено, що в навчальних закладах Донецької і Луганської областей 60% місць держзамовлення віддадуть тим, хто складав ЗНО, і 40% — тим, хто вступає за результатами внутрішніх іспитів або конкурсу атестатів.

На Сході вступна кампанія триватиме до 1 жовтня. Однак уже зараз є сумніви в тому, наскільки це взагалі реально. Заступник міністра освіти і науки Інна Совсун припускає: "Надія на те, що в Донецьку й Луганську пройде повноцінна вступна кампанія, дуже мала. Тому можливий варіант, коли місця держзамовлення з Донбасу буде перерозподілено в інші виші. Тоді в цих вишах буде проведено додаткову вступну кампанію".

Як бачимо, вступна кампанія-2014 стала справжнім іспитом для чиновників. І багато хто з них її провалив.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво