Вступ-2017: кому допомогли коефіцієнти і додаткові бали? - Освіта - dt.ua

Вступ-2017: кому допомогли коефіцієнти і додаткові бали?

15 вересня, 2017, 16:31 Роздрукувати Випуск №34, 16 вересня-22 вересня

Чи потрібні при вступі якісь додаткові бали та коефіцієнти?

Вступна кампанія-2017 запам'яталася не лише проблемами з ЄДЕБО, а й тим, що в ній було як ніколи багато різних нашарувань на результати ЗНО (не лише додаткові бали за підготовчі курси, олімпіади і МАН, а й коефіцієнти, на яких множився конкурсний бал вступника). Чи виправдали вони себе?

Аналітики центру CEDOS провели експрес-аналіз результатів вступної кампанії-2017, вивчивши дані Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). З цього дослідження випливає кілька висновків. 

Перший: сільський, галузевий і регіональний коефіцієнти не виконали покладених на них завдань. Вони не справили такого великого впливу при вступі, як очікувалося, і не змогли покращити якість набору абітурієнтів. 

Сільський коефіцієнт.Його запроваджували для того, аби підтримати дітей із села, які часто не мають змоги здобути якісну освіту. Однак, за даними CEDOS, цей коефіцієнт пройшов повз більшість сільських дітей. Перш за все тому, що 55% випускників сільських шкіл навіть не пробували вступати до університетів: хтось не здолав ЗНО, хтось вступав до коледжів, технікумів та профтехучилищ, а хтось просто нікуди не вступав. Виходить, цих дітей ніхто ніяк не підтримав? 

Подали заяви на вступ 28 тис. випускників сільських шкіл. Із них 38% не змогли набрати необхідної кількості балів, і двері університету залишилися для них зачиненими. 23% абітурієнтів із села змогли вступити на бюджет і 36% — на контрактну форму навчання без допомоги сільського коефіцієнта. І тільки для 800 сільських випускників сільський коефіцієнт зіграв роль під час вступу, — без нього вони не подолали б прохідного бар'єра на бюджетну форму навчання. Оскільки ЗНО складали 65 тис. сільських школярів, то інформація про підтримку державою 800 з них не надихає. Експерти давно кажуть, що підтримувати слабших абітурієнтів треба не під час вступу, а перед ним. Треба дати можливість сільським дітям підтягнути свої знання, наприклад на безкоштовних курсах. Виділити їм на час курсів гуртожиток та стипендію. 

Регіональний коефіцієнт. Головне його завдання проголошувалася так: збалансувати кількість вступників по всіх регіонах України. Насправді цей коефіцієнт більше був вигідний не абітурієнтам, а регіональним вишам, бо мав врятувати їх від голоду: адже великі міста з авторитетними університетами висмоктують кращих абітурієнтів із регіонів. А державне замовлення (отже, і фінансування) в результаті широкого конкурсу йде до тих університетів, які обрали вступники. 

Тому в Києві регіональний коефіцієнт становив 1, тобто конкурсний бал вступників не змінювався ніяк. У Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові він був трохи вищим — 1,01. У Донецькій та Луганській областях і переміщених вишах — 1,03. У решті регіонів він становив 1,02. 

Але від регіонального коефіцієнту виграли не ті, хто на нього сподівався, зауважують аналітики CEDOS. Швидше за все, цей коефіцієнт, незалежно від його величини, діє й діятиме здебільшого на користь популярних університетів. Дані дослідження змальовують саме таку картину. Найбільше бюджетних місць регіональний коефіцієнт приніс таким потужним університетам, як ЛНУ ім.Франка (223), ХНУ ім.Каразіна (165) та ЧНУ ім.Федьковича (147). Чернівецький університет завдяки регіональному коефіцієнтові отримав аж 17,5% свого набору бюджетників. 

За даними CEDOS, найбільшими донорами абітурієнтів, які вступили на бюджетні місця в університетах "на чужині", стали Кіровоградська, Рівненська, Черкаська, Хмельницька та Житомирська області. З цих областей виїхали на навчання і стали студентами в інших регіонах 60—70% випускників. З Київської області виїхало 90% випускників, що й зрозуміло, адже поруч — Київ із дуже потужними вишами, з якими регіональним навчальним закладам конкурувати важко. 

Найменше майбутніх студентів-бюджетників виїхало з Києва, Харківської, Одеської, Львівської та Чернівецької областей, адже в цих регіонах є чимало авторитетних вишів, а в Чернівцях — великий класичний та медичний університети. 

Незважаючи на те, що регіональний коефіцієнт при вступі до київських вишів був найменшим і, фактично, нічого не змінював у конкурсному балі, багато абітурієнтів з інших міст таки вступали до столиці. За даними CEDOS, київські університети стали найбільшими реципієнтами абітурієнтів. А найбільшими донорами вступників для них, окрім самого Києва та Київської області, стали сусідні області — Чернігівська, Черкаська, Житомирська. Найменше до Києва їдуть із Харківської, Одеської, Львівської та Чернівецької областей. З цих регіонів взагалі мало абітурієнтів виїздить на навчання до інших областей, адже тут є чимало своїх великих університетів, пояснюють автори експрес-дослідження. 

Галузевий коефіцієнт мавпідтримати абітурієнтів, які вирішили вступати на природничо-технічні спеціальності. Він застосовувався лише у тих випадках, коли ці спеціальності були для абітурієнта першим пріоритетом. Передбачалося, що це також підвищить якість набору студентів.

Однак на зазначені спеціальності виділялося відносно велике держзамовлення, що полегшувало вступ. Тому галузевий коефіцієнт був потрібен незначній частині абітурієнтів, зазначають експерти CEDOS. За даними дослідження, з присвоєнням галузевого коефіцієнта на бюджетні місця було зараховано 9 тис 386 абітурієнтів. З них лише 957 осіб не стали б студентами без застосування коефіцієнта. Оскільки на бюджетні місця денної форми навчання на бакалаврат на умовах широкого конкурсу було зараховано всього 32 тис. 446 осіб, виходить, що завдяки ефекту галузевого коефіцієнту змогли вступити лише приблизно 3% вступників. Найбільше абітурієнтів із галузевим коефіцієнтом вступило на спеціальності "Транспортні технології", "Річковий та морський транспорт", "Агрономія" та "Харчові технології". На спеціальностях "Річковий та морський транспорт", "Біотехнології та біоінженерія" абітурієнти, зараховані завдяки галузевому коефіцієнту, становлять понад 20% від обсягу державного замовлення.

"Коефіцієнти не виконують покладених на них функцій, бо проблеми, які вони намагаються вирішити, лежать глибше, — каже Єгор Стадний, провідний аналітик CEDOS. — Це переважно якість середньої освіти. А стосовно регіонального коефіцієнта — ще й суспільна довіра до університетів і якість вищої освіти".

Висновок другий.Додаткові бали за підготовчі курси й олімпіади та МАН мали, швидше, позитивний ефект, вважають аналітики CEDOS. Вони не викривляють конкурсу, але популяризують непопулярні спеціальності та підтягують рівень знань (курси), а також стимулюють до участі в олімпіадах і конкурсах (олімпіади та МАН).

Додаткові бали за підготовчі курси. Їх могли отримати лише абітурієнти, які успішно завершили підготовчі курси при ВНЗ і вступали на інженерні, природничі, математичні, технологічні, педагогічні та аграрні спеціальності. За інформацією CEDOS, бали за підготовчі курси допомогли стати студентом кожному п'ятому з тих, хто їх отримав. Решта вступили б і без зазначених балів. У абсолютних цифрах це виглядає так: 1 844 абітурієнти, яких було зараховано на бюджетні місця, отримали додатковий бал за підготовчі курси. Тим часом він допоміг лише 350 абітурієнтам, які без нього не подолали б прохідного бар'єра. Оскільки за широким конкурсом на бюджетні місця денної форми загалом було зараховано 32 446 осіб, можна сказати, що завдяки балу за підготовчі курси прохідний бар'єр подолали трохи більше 1%.

Бали за участь в олімпіаді чи МАН. На них могли розраховувати призери Всеукраїнських олімпіад і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. 

За даними CEDOS, лише 17% олімпіадників та МАНівців потребували додаткових балів для того, щоб стати студентами. В абсолютних цифрах це виглядає так: 519 абітурієнтів, яких було зараховано на бюджетні місця, отримали додаткові бали за олімпіади чи МАН. З них
89 абітурієнтів не подолали б прохідного бар'єра без цих додаткових балів. Більшість їх вступила на факультети міжнародного права, міжнародних відносин, міжнародних економічних відносин (54 вступники з 422 місць цієї галузі) та права, де прохідний бар'єр був найвищим — 189—194 бали. Решта 430 вступників потрапили б на бюджет і без додаткових балів за олімпіади та МАН. 

Замість післямови. Нещодавно Міністерство освіти оприлюднило для обговорення проект Умов прийому до вищих навчальних закладів на 2018 р. У ньому пропонується зберегти всі коефіцієнти і додаткові бали. Однак є цікава новина щодо регіонального коефіцієнта. Раніше він був найвищим тільки для Донецької та Луганської областей і переміщених вишів. Тепер до цього переліку хочуть додати ще й Миколаївську, Херсонську та Запорізьку області. Трішки підняли регіональний коефіцієнт для Одеської області. 

Чи потрібні при вступі якісь додаткові бали та коефіцієнти? Чи він має відбуватися виключно за результатами ЗНО? Питання дискусійне. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво