УЧИТИСЬ МОЖНА «У РОЗСТРОЧКУ», АЛЕ...

Поділитися
Вступ молоді до вищих навчальних закладів, як завжди, приносить хвилювання — радісні і не дуже. І ось вступна кампанія позаду, пристрасті вляглися...

Вступ молоді до вищих навчальних закладів, як завжди, приносить хвилювання — радісні і не дуже. І ось вступна кампанія позаду, пристрасті вляглися. Пора зробити деякі висновки. Своїми міркуваннями про особливості цьогорічної вступної кампанії поділився заступник міністра освіти і науки Михайло Степко:

— Починаючи з 1999 року, міністерство ввело ряд нововведень щодо вступної кампанії, зокрема, ми розширили можливості вступу до вищих навчальних закладів за рахунок різних джерел фінансування. Крім того, було дозволено вступати не тільки на дві спеціальності, а й до двох вузів одночасно. В минулому році такі можливості викликали своєрідний бум, а, відтак сприяли росту конкурсу — в середньому 2,36 чол. на місце. У цьому році цей процес дещо уповільнився. Чому? Гадаю, перш за все, багато молоді зрозуміло, що ймовірність вступу залежить не від кількості вузів, в які подано документи. Не маючи достатніх знань, годі сподіватися потрапити хоча б в один. По-друге, навчатися у двох навчальних закладах, дуже важко, адже вимоги до студентів сьогодні високі і далеко не всім вони під силу.

— Які спеціальності нині вважаються найбільш престижними? Які на них були конкурси?

— За попередніми даними цьогорічний конкурс був трохи нижчим за минулорічний — 2,26 (середній до національних вузів — 2,62 чол. на місце). Основні причини я вже назвав. А загалом, конкурс залежить не тільки від популярності професій, а й від регіону. Скажімо, у Львівській «політехніці» він складав в середньому 1,5, а в Дніпропетровській гірничій академії — 6,5 чол. на місце. Остання цифра — якраз і до питання престижності професій. В цьому плані надзвичайно приємно відзначити, що відродження та розвиток традиційно сильних для України галузей — металургії, гірництва — сприяв тому, що діти відчули потребу у названих професіях. Стабільними можна назвати конкурси на економічні спеціальності — 3,0—3,6. А найбільш популярними чи престижними, як ви кажете, продовжують залишатися міжнародні відносини, право. Хоча на цей рівень починають виходити, як я вже говорив, гірництво, металургія, а ще — охорона навколишнього середовища, вимірювальна техніка...

Щодо особливостей прийому. Ми почали більше уваги приділяти підняттю рівня освітніх послуг в регіонах. Скажімо, збільшили квоту цільової підготовки фахівців для Криму у вузах Західної України. За угодами з іншими державами виділено також 200 місць для українців з близького зарубіжжя. Йдеться лише про місця по держзамовленню. А є ще ж навчання на контрактній (платній) основі. В цьому році виділено також 6 000 місць за цільовим призначенням для сільської молоді. І увагу тут, в основному, зосереджено на професіях, які є нині дуже актуальними для села — підготовці юристів, фінансистів, агрономів...

— Минулого року заявилася ще одна приваблива перспектива — отримати кредит на навчання. Як вона реалізується на практиці?

— Це справді хороша перспектива для абітурієнтів, які не пройшли за конкурсом на місця держзамовлення. Їм надається можливість взяти гроші, тобто, довгостроковий кредит на навчання, щоб згодом — після його закінчення — повернути протягом 15 років, включаючи і термін навчання. Звісно, як і в кожній новій справі, тут виникло чимало питань, перш за все, через відсутність фінансових механізмів...

— Хотілося б знати відповідь хоча б на деякі з них. Скажімо, чи зросла сума державного кредитування? Чи збільшиться кількість бажаючих вчитися в кредит?

— Сума кредитування залишилась такою, як і минулого року — 5 млн. грн. Отже, кількість місць залишилася приблизно незмінною. Враховуючи досвід минулого року, ми тепер виділяємо відповідні кошти конкретному навчальному закладу, а не управлінню освіти. А вже те, скільки місць на них припаде — залежить від самого вузу, оскільки вартість навчання в кожному з них різна. Скажімо, в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка його вартість може бути вищою, ніж у Рівненському чи Черкаському...

— Навчання «у розстрочку» — ідея хороша, хоча й не нова, оскільки досвід багатьох країн, які втілили її в життя, свідчить про популярність такого виду навчання. Але така можливість у нас теж не всім доступна. Залишається єдиний шлях — вступати на місця держзамовлення, які, ходять чутки, продовжують кількісно зменшуватися. Щоб ви могли сказати з цього приводу?

— Кількість місць держзамовлення нинішнього року не тільки не зменшилась, а й зросла, як для вузів І—ІІ, так і ІІІ—ІV рівнів акредитації. Для вузів І—ІІ рівнів, тобто технікумів, коледжів, це взагалі подія, оскільки свого часу була така політика — кількість вступаючих до них по держзамовленню зменшувати. Отже, цього року студентів, які поступили по держзамовленню, збільшилось на 4%. Тенденція щодо збільшення кількості місць держзамовлення закладається і на наступний рік. Проте це потребує підкріплення відповідними бюджетними коштами. Хоча не можна заперечувати і той факт, що платний сектор освіти нині також розвивається як у вузах державної, так і недержавної форми власності. А це говорить про те, що, як то кажуть, є товар — є і покупець. Я б хотів також підкреслити, що, незважаючи на збільшення обсягів держзамовлення, конкурси на місця з багатьох спеціальностей збільшились. Але не можна відкидати і той факт, що в деяких закладах можуть бути «перекоси» — кількість місць держзамовлення є меншою, ніж на платній основі.

— Йшлося про денну форму навчання. А які сьогодні перспективи заочної, адже вона теж поволі переходить на платну основу?

— Насамперед, хотів би наголосити на тому, що розроблено проект нового Положення про заочну форму навчання, де сказано, що ніякої відмінності щодо умов прийому від денної в ньому не передбачається. Відтак, ми так само в цьому році збільшили тут кількість місць держзамовлення, зокрема, в педагогічних університетах. І все ж, ніде правди діти, більшість місць в заочному навчанні будуть залишатися платними. До позитивних змін можна віднести те, що нині заочне навчання буде розвиватися за рахунок комп’ютерних технологій, тобто дистанційної освіти, а відтак воно буде більш якісним.

— У зв’язку з переходом на 12-річний термін навчання, змінилися навчальні плани для загальноосвітньої школи. Як вони будуть стикуватися з вступними програмами до вузів?

— У вузах І—ІІ рівнів акредитації, скажімо, технікумах ми перейшли на 12-бальну систему оцінювання знань, як і в школах. Щодо змін у змісті навчання, то це хоча й велика проблема, але вона не на часі, оскільки після введення 12-річного терміну навчання — новітні, як то кажуть, абітурієнти прийдуть до вузів лише через десять років. Проте вже нині треба думати, як змінити гуманітарний блок змісту освіти, які дисципліни мають завершити навчання в 12-річній школі. Тут є різні підходи у зарубіжній практиці: одні університети взагалі не дають загальноосвітньої підготовки. Інші дотримуються стандартів, що схожі на наші...

— А ви схиляєтесь до чого?

— Я приймаю обидві тенденції. Скажімо, профосвіті треба зменшити кількість годин загальноосвітньої підготовки, тобто 12-річна школа має підготувати до життя всіх випускників, які були б здатними до роботи і спілкування. Тому я за те, щоб перенести всю загальноосвітню підготовку в школу, а у вузах якнайбільше часу виділяти на професійну підготовку, на здобуття високої фахової кваліфікації. Друга тенденція. Це, власне, моя мрія... Хочеш — обирай суто професіональну програму університету. А маєш бажання отримати більш широкі — універсальні — знання, відчуваєш потребу в академічній освіті — будь ласка, навчайся. За такими програмами я б, наприклад, започаткував підготовку просто освіченої людини. З тим, щоб ця людина в подальшому через спеціальні програми могла отримати і фахову освіту. Оце і буде варіант освіти протягом усього життя...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі