У дитсадках третина ліжок стоять порожніми, а за дверми — черга - Освіта - dt.ua

У дитсадках третина ліжок стоять порожніми, а за дверми — черга

3 лютого, 19:50 Роздрукувати Випуск №1280, 1 лютого-7 лютого

Як вирішують проблему з чергами до дитсадків у Києві

© Іван Кривий / tvoemisto.tv

Мабуть, усі чули про недавню скандальну історію, коли поліція виявила в Києві незаконний "дитсадок" на десяток дітей без ліцензії та дозволів. Так, мовляв, батьки вирішили проблему нестачі місць у дитсадку — а що робити, в муніципальні ж садочки не проб′єшся. Це — правда, водночас не зовсім. Розповім на прикладі Києва.

Чи існує черга в муніципальні садочки? Так, але вона дуже зменшилася: з 14 тисяч дітей у 2014 році вона скоротилася до 1,8 тисячі у 2020-му.

Чому так сталося. По-перше, ми відкриваємо нові групи, нові заклади. За п'ять років у Києві створено 18 тисяч нових місць, із них майже 15 тисяч — у комунальних садках.

По-друге, падає народжуваність: за підсумками 2019 року, в столиці народилося на 1000 дітей менше, ніж 2018-го. А загалом, за останні три роки дітей у садочках поменшало на 4000, що рівнозначно 20 великим садкам.

По-третє, з'являються приватні садочки, які теж розвантажують муніципальні заклади, — наразі їх у Києві 160, з ліцензіями та всіма дозволами на надання дошкільної освіти. Ну а нелегальні "установи-садочки" ніким не обліковуються й, відповідно, не контролюються.

Чому ж черга залишається? Із кількох причин.

Причина перша. Ми стараємося, щоб у кожній групі було не більше 20 дітей, як і прописано нормативами. Останніми роками ці норми порушувалися. Та й зараз у Києві є садочки, де у вихователя на занятті можуть бути присутні близько 30 дітей. Чим менше дітей у групі, тим більше уваги вихователь може приділити кожному вихованцеві, а отже  й надати якіснішу освітню послугу.

Вихователі задоволені таким підходом, а ось багато батьків, що стоять у черзі, — ні. Вони чекають вільного місця в омріяному садочку, і неважливо, якою в списку буде їхня дитина — двадцятою чи сороковою.

Причина друга. У місті з′являється дедалі більше новобудов, поблизу яких не передбачено будівництво нових дитсадків. Аби якось урегулювати ситуацію й зупинити будівництво житлових комплексів, що ростуть, мов гриби після дощу, без належної інфраструктури, в Києві розроблено проєкт Генерального плану забудови міста.

Причина третя. Ми відкриваємо нові садочки, а ось працювати там часто нікому. Буває, в новому садку не можемо відкрити частину груп, тому що не знайшли вихователя. Торік лише 10 випускників Київського педагогічного університету пішли працювати в дитсадки. Ця професія неприваблива і через зарплатню, і через низький соціальний статус. На вересень 2019 року в дитячих дошкільних закладах міста було майже 400 вакантних місць вихователів та приблизно стільки ж помічників вихователів ("нянь").

Що робити, як вирішити проблему дитячих дошкільних закладів? На перший погляд, відповідь очевидна (і саме цього вимагає громада) — будувати нові дитсадки. Але сумніваємося, що це єдиний вихід.

Бо отримали дуже цікаву статистику. Нам її дала Система електронного запису до дитсадків. Адже ця система не лише регулює чергу в садочки, а й дозволяє збирати статистику в реальному часі у розрізі садків/районів —показує наявність вільних місць, відвідування.

Завдяки даним системи стало чітко видно, що ситуація у районах і мікрорайонах міста різна: десь справді стоять черги батьків, а десь — ледь не половина місць у садочках незаповнена. Наприклад, у Новій Дарниці яблуку ніде впасти, а в садочках Старої Дарниці— є вільні місця.

Якщо переглянути статистику по районах столиці, побачимо дивні речі: наприклад, у садках Деснянського району вільних місць удесятеро більше, ніж маленьких киян, які туди хочуть потрапити; в Оболонському — втричі, у трьох районах (Дніпровському, Святошинському та Солом'янському) — вдвічі; в Подільському вільних місць більше необхідного в 1,5 разу; в Шевченківському більше на 8 місць (дані — станом на 20 січня, адже статистика — живий організм, який постійно змінюється).

Це звучить фантастично, та загалом на січень 2020-го року в садках Києва кількість вільних місць в 1,7 разу перевищувала потребу киян. І це "середня температура по палаті". А ось справжній дефіцит вільних місць у дитсадках зафіксовано програмою лише у трьох столичних районах.

Очевидно, що ситуацію треба виправляти: або заповнювати вільні місця в садочках за рахунок дітей із сусідніх районів, або закривати їх в одних районах і передавати кошти на розвиток дошкільних закладів у інших.

Нова електронна система також дозволила відстежити, скільки реально дітей, зарахованих у дитсадок,  ходить  туди щодня. І це було ще одне відкриття.

Нагадаю, згідно з чинним законодавством, щоденне відвідування садка не є обов'язковим. Норму, що коли дитина не відвідує садочок більше двох місяців, вона може бути відрахована, в Україні скасували, — хоча вона залишилася чинною в багатьох пострадянських країнах.

За даними електронної системи, з вересня по грудень 2019 року щоденно відвідували садок у середньому близько 57% його вихованців. Тобто третина місць у дитсадках була незаповнена. Виходить, в середньому в місті щодня в садках стоять порожніми близько 30 тисяч ліжечок. І це тоді, коли за їхніми дверми родини з дітьми чекають своєї черги.

У трьох районах із найвищими показниками наповнюваності садків (Голосіївському, Дарницькому та Святошинському ) було виявлено 1380 дітей, котрі більше двох місяців не відвідували дошкільного закладу. Тоді як загалом у черзі стоять близько1800 киян!

Чому ці місця порожні? Ми почали з'ясовувати це, спілкуючись із родинами через їхні електронні кабінети, створені в Системі електронного запису до дитсадків. Виявилося, що половина сімей перестали водити дитину до садочка, бо просто змінили місце проживання.

Завдяки ревізії, яку ми провели, в садках трьох районів було відкрито 707 додаткових місць. Наголошую — без додаткових витрат бюджетних коштів.

Лише окремі мікрорайони, що активно забудовуються, потребують нових дитсадочків, оскільки наше звичайне людське бажання водити дитину в садочок у дворі хотілося б задовольнити для кожного.

А тепер про європейський досвід. Навряд чи нам сподобаються окремі європейські підходи до дошкільного виховання. А якщо ми їх сьогодні сліпо накладемо на економічні реалії нашого життя, то отримаємо соціальний вибух — як від батьків, так і від педагогів.

Щоб потрапити до садка у Швеції чи Великій Британії, батьки повинні надати довідку, що вони працюють. Окрім того, відвідувати муніципальні садки повний день (з 08.00 по 18.00) у Великій Британії можуть лише діти, батьки яких працюють, але мають низький рівень доходів.

У Польщі чинна така норма: безкоштовно в муніципальних садках діти перебувають до 13.00, після — за плату батьків.

У європейських комунальних садках норматив щодо кількості дітей у групі коливається від 25 дітей (Німеччина, Франція, Польща) до 40 (Велика Британія — ігрові групи). Та слід зазначити, в цих країнах є й інші нормативи, — з дітьми працюють одночасно два вихователі та няня. І вони мають далеко не на нашу зарплатню.

Найбільш приваблива норма наповнюваності груп у садках Фінляндії: до 1 року — до шести осіб, від 1 до 2 — до 12 дітей, від 3 — не більше 20 в групі.

Щодо кількості приміщень для однієї групи, окремих групових вуличних майданчиків, гарячого харчування, окремої кімнати зі стаціонарними ліжками та інших правил у Європі теж усе значно скромніше або жорсткіше.

Німеччина, Земля Вестфалія. Прийом гарячої їжі тільки один — обід. Спальні немає, після обіду дітей вкладають спати в тому ж приміщенні на матрацики, а не на ліжка. На подвір'ї всі гуляють разом, окремих зон для кожної групи не передбачено. Іспанія . До трьох років діти перебувають удома. У садках дворазове харчування та дві прогулянки. У Франції — якщо батьки дітей не працюють, то мають забирати їх додому на обід (на дві години). У Словаччині — якщо батьки вчасно не забрали дитину з садка, викликають поліцію. До державного садка — черги. Реєстрація відбувається в березні, і потрапити в садок посеред року досить важко.

Ми невпинно наближаємося до часу, коли черги в дитсадки буде подолано. Але для цього потрібна економічно обґрунтована виважена політика, без істерик і популізму. Потрібні системні, а не хаотичні рішення, і ми над ними працюємо. Викликів багато, тож маємо бути до них готовими. Важливо, щоб у гонитві за новими місцями для дошкільнят не загубилася якість освіти. Суспільну підтримку матиме та влада, яка почне з реформи заробітної плати вихователя і помічника вихователя.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1281, 8 лютого-14 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво