Тримати школу на дистанції - Освіта - dt.ua

Тримати школу на дистанції

28 квітня, 2018, 16:34 Роздрукувати Випуск №16, 28 квітня-11 травня

Альтернативні школи як гриби після дощу в неймовірному розмаїтті заполонили освітній ринок. 

У сучасному світі можна навчатися дистанційно, маючи у своєму арсеналі всього лише комп'ютер та Інтернет.

Державна, приватна, альтернативна, хоумскулінг, анскулінг, очна, екстернат, заочна, дистанційна — як би не назвали сучасну школу і яку б форму власності вона не мала, метою освітнього процесу все-таки було, є і, сподіваюся, залишиться якісне навчання дітей.

Дивна річ: тоді, коли наша шкільна освіта приймає реформи зі скрипом і болем, дивуючи й саботуючи, захоплюючи й розчаровуючи, альтернативна школа отримала друге дихання і почала розвиватися прямо-таки немислимими темпами. Так, альтернативні школи як гриби після дощу в неймовірному розмаїтті заполонили освітній ринок. Змагаючись у методах і підходах, лояльності й зручності, ресурсах та методології, вони пропонують батькам і дітям на вибір не тільки відмінну матеріальну базу і якісні умови, а й можливість взагалі не виходити з дому, отримуючи цілком якісний освітній продукт. Так, у сучасному світі вже реально можна навчатися дистанційно, маючи у своєму арсеналі всього лише комп'ютер та Інтернет. 

Що ж це таке — дистанційне навчання?

Таке навчання в нашій країні передбачає екстернат і, власне, дистанційне навчання, яке здійснюється через комп'ютер. Екстернат — це форма навчання, коли всі турботи, пов'язані з навчанням дитини, аж до вибору вчителів, лягають на сім'ю учня. Школа лише здійснює атестацію, тобто перевіряє і контролює знання, спираючись на державні стандарти. Екстернат є як у державних школах, так і в приватних. Коли, як і де навчається дитина, таку школу, звісно, не хвилює. Головне — вчасно все складати й отримувати оцінки. 

У дистанційній школі, певна річ, є чіткий план і особистісний підхід. Є структура й чітко прописані уроки, які готують конкретні вчителі, згідно з державною програмою, однак вони авторські. Навчання й атестація проводяться згідно з індивідуальним планом, який вибудовується під потреби і запити дитини, з урахуванням її режиму дня (часто діти навчаються в Україні, а живуть в іншій країні) та індивідуальних особливостей. Послуги з дистанційного навчання можуть надавати як приватні школи, так і державні. Проте, оскільки все впирається в ресурси, які дуже важливі для дистанційного навчання, державні школи не завжди мають можливість дати якісний продукт, адже дуже витратно створити інтернет-платформу з розробленими уроками та вчителями, здатними підтримувати такий ресурс. Хоча такі спроби в держави були. А отже, дистанційне навчання коштуватиме споживачеві певних грошей і якісно можливе поки що тільки в умовах приватної школи. Але його ціна буде доволі доступною, порівняно з очною приватною школою. 

Треба сказати, що наразі ставлення до дистанційних шкіл у нашій країні доволі скептичне, і зумовлено це тим, що ще з часів радянської школи, яка ніяк нас не відпускає, вони обросли всілякими міфами, що вже давно не мають під собою жодної реальної основи. За мірками рудиментної радянської освіти, навчатися вдома могли тільки ті, хто реально з дому не міг вийти. Найчастіше це були діти з серйозними проблемами опорно-рухової системи, ДЦП та іншими фізичними недугами. Та чого вже там: досі перехід на домашнє навчання для багатьох пов'язаний із обов'язковим і часто принизливим відвідуванням ПМПК (психолого-медико-педагогічної комісії), з особливими медичними показаннями та обов'язковим лячним діагнозом у картці. Але дистанційні школи відкрили нові обрії для тих, хто абсолютно здоровий і не хоче відвідувати школу із зовсім інших мотивів. Хоча, звісно, в дистанційній школі може бути комфортно і дітям з особливими освітніми потребами. 

Для розуміння суті дистанційної освіти важливо усвідомити, що багато батьків уже давно під "домашнім навчанням" розуміють не перебування дитини в чотирьох стінах конкретної квартири, а, швидше, повне дистанціювання від стандартної загальноосвітньої школи, де, на жаль, "зберігання дитини" стає однією з головних опцій. Батьки, які свідомо, а не вимушено перейшли на дистанційне навчання, беруть на себе набагато більше відповідальності за вибір навчального закладу, вчителів, за графік занять, дозвілля й соціалізацію, за яку так ратує наше турботливе суспільство.

До речі, соціалізація — ще один міф, який переслідує у вигляді нарікань усіх без винятку хоумскулерів. Уже давно слід визнати, що традиційна школа не ставить завданням соціалізувати всіх, а, швидше, здійснює природний відбір більш активних і підприємливих дітей та робить на них ставку, поєднуючи їх у колективні заняття на кшталт шкільних концертів чи збору макулатури. У цих умовах дитина, яка не надто добре "соціалізується", з вищою ймовірністю, буде ізольована, а часто — ще й зазнає цькування, що безкарно квітне в наших школах. У дистанційній школі, якщо графік організувати правильно, дитина може відвідувати ще п'ять і більше колективів однодумців, обраних не за принципом сусідського проживання, а за спільними інтересами. Особливо коли в дитини вивільняється час, який вона просто просиджувала в школі в сумному нерозумінні свого завдання. Наприклад, в одній із популярних дистанційних шкіл більшість учнів — це діти, котрі професійно займаються танцями, спортом, музикою. Там з особливим трепетом ставляться до талановитих учнів, та практично вони всі талановиті. 

До того ж звичайна школа — дуже своєрідний зразок суспільства, а більшість правил, нею пропонованих, давно й безнадійно застаріли. Може, комусь у житті й знадобиться вміння вставати, коли заходить начальник, або робити щось за командою одночасно, але мені здається, що це не зовсім про соціалізацію. Навчити дитину дотримуватися норм спілкування і взаємодії зі старшими можна, не вдаючись до образ та крику, а декларувати правила можна не через наказ і покарання. А ось уміння вести ділове листування з учителем або адміністрацією школи може стати корисною навичкою, цілком придатною в майбутньому житті. Важливою умовою хорошої соціалізації мають бути сприятлива обстановка і принципи поваги до особистості, а результатом — емоційна компетентність, уміння критично мислити, швидко приймати рішення, правильно реагувати на помилки, без фрустрації й знецінювання. У традиційній школі це часто робиться через публічну ганьбу та насмішки, які ініціює сам же вчитель, бо він упевнений, що ця модель працює безвідмовно.

Так, часто діти тікають із традиційної школи через те, що їх цькують однокласники, принижують учителі, через те, що вони не дуже добре розуміють систему оцінювання, коли оцінка знижується, скажімо, за поведінку. А погана поведінка — це, наприклад, розмова з однокласником на уроці, демонстративний вияв нудьги або незручне запитання вчителеві.

Одна з переваг дистанційної школи — те, що сам учень (із допомогою батьків та вчителів) визначає потрібний йому темп навчання, розподіляє свій час по предметах, і на ті, які йому легше даються, може не витрачати часу, на відміну від традиційної школи, де дитина йде в усередненому темпі й дуже багато часу марнує, просиджуючи на уроках безцільно. А отже, в дитини, добре структурованої, вивільняється безліч часу, який вона може присвятити улюбленим заняттям, особистому розвитку, подорожам, спорту і мистецтвам. 

Але чи є в дистанційної школи вади? Спробуємо зрозуміти, які.

Для того, щоб навчати дитину дистанційно, батькам важливо взяти на себе відповідальність. Відповідальність не тільки за чіткість розкладу, дотримання графіку занять і атестації, а й за мотивацію дитини, її дозвілля, організацію вивільненого часу і навчального простору, який не може обмежуватися домівкою. 

Батькам треба буде навчитися довіряти дитині, а для цього доведеться встановити чіткі правила і дотримуватися їх, адже дуже легко розслабитися й нічого не робити, коли ніхто не стоїть над душею і не вимагає щоденного повного залучення. Часто це деморалізує всіх членів сім'ї. Однак приносити себе в жертву, відмовляючись від власних інтересів, батькам зовсім не обов'язково. Адже, незалежно від форми навчання, батьки просто зобов'язані знаходити дві години на день для спілкування з дитиною.

У багатьох батьків, вихованих в умовах традиційної школи, може виникнути паніка, що вони не впораються з роллю вчителя, але тут важливо не боятися побути разом із дитиною в ролі учня, крок за кроком разом опановуючи ази науки, не боячись зізнатися в прогалинах у знаннях. До речі, це дуже зміцнює стосунки.

Якщо ви вирішили вибрати для своєї дитини школу поза системою традиційної освіти, важливо орієнтуватися передусім на філософію школи, шукати в ній потрібне саме вашій дитині. У пошуку однодумців не бійтеся ставити незручні запитання, — в хорошій школі на них не побояться відповісти. Адже, виходячи з розуміння того, що нині в суспільстві домінує запит на індивідуальний план навчання, особистісний підхід до учня має бути властивим для будь-якої хорошої школи, чи то звичайної, альтернативної, державної чи приватної.

Що ж стосується дистанційних шкіл, то футурологи вже визнали за ними майбутнє, хоча, звісно, нам це може здатися поки що нереальним. На мій погляд, запит на хорошого, захопленого своєю справою творчого вчителя ніколи не згасне, але саме дистанційна освіта зможе забезпечити доступність такого викладача для широкого кола потенційних учнів. Так, бурхливого розвитку дистанційних інтернет-технологій уже не зупинити, і, може, саме це дасть поштовх для розвитку простому шкільному вчителеві, щоб не залишитися без роботи й скласти конкуренцію комп'ютеру за рахунок
унікальності своєї багатогранної особистості... 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво