Тестування випускників 2006 року - Освіта - dt.ua

Тестування випускників 2006 року

12 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №31, 12 серпня-19 серпня

Після багатьох років підготовки, дискусій, суперечок на тему: «Запроваджувати зовнішнє тестуванн...

Після багатьох років підготовки, дискусій, суперечок на тему: «Запроваджувати зовнішнє тестування випускників ЗНЗ чи ні?» питання вирішено: у 2006 році, згідно з указом президента № 1013/2005 від 4.07.2005, приймати до всіх університетів України будуть виключно за результатами незалежного зовнішнього тестування (ЗТ) за невеликим винятком для творчих професій.

Запровадження ЗТ на національному рівні — надзвичайно складне, відповідальне й таке, що потребує чималих коштів, завдання, яке стосується інтересів і доль мільйонів людей. Цей захід матиме потужний вплив на всю систему освіти, стан громадянського суспільства країни, на відповідність країни стандартам сучасної світової освітньої спільноти.

ЗТ запроваджується в Україні не на порожньому місці — протягом 2002—2005 років здійснювався проект «Центр тестових технологій», завданням якого було розроблення та апробація моделі ЗТ випускників ЗНЗ. Проект іще триває, в цілому його визнано успішним як в Україні, так і в світі. Сьогодні на основі цієї моделі доопрацьовується модель ЗТ для того, щоб до серпневих нарад учителів визначити програму дій щодо впровадження ЗТ на національному рівні у 2006 році: на основі указу президента готується відповідна постанова Кабінету міністрів.

Поки не прийнято доленосних рішень для системи освіти України, не завадить довести принаймні їх головні ідеї до суспільства, аби зрозуміти, як вони сприймаються, в якій мірі можна розраховувати на підтримку.

Метою запровадження ЗТ на національному рівні є вирішення важливого управлінського завдання — оптимізувати набір до вищих навчальних закладів. Оптимізація означає, що кожен абітурієнт зможе продовжувати свою освіту згідно зі своїм бажанням і з урахуванням власних досягнень у навчанні. Це завдання можна розв’язати тільки в масштабах країни і тільки на основі уніфікованих вимірювань навчальних досягнень, які дадуть можливість об’єктивно визначити рейтинг абітурієнтів і сформувати набір до університетів згідно із цим рейтингом і відповідно до побажань самих абітурієнтів та планів набору до ВНЗ. Не слід дивитися на ЗТ лише як на захід боротьби з корупцією в університетах — вона є бонусом при якісному розв’язанні завдання оптимізації набору до ВНЗ. Запровадження ЗТ дає багато й інших бонусів: моніторинг якості загальної освіти, моніторинг ефективності педагогічних методів. Результати ЗТ можуть бути використані для дослідження багатьох інших освітянських питань, оскільки база даних складатиметься з бази даних про учнів (реєстраційні дані, результати анкетування, результати тестування у розрізі кожного завдання тесту), бази даних ЗНЗ, бази даних ВНЗ, причому ці дані в міру їх накопичення дадуть змогу відстежувати динаміку процесів і тенденцій у системі освіти.

Більшість розвинених країн використовує системи ЗТ випускників ЗНЗ, але однакових систем немає — кожна країна намагається обирати ту з них, яка найкраще відповідає її національним інтересам. Зупинимось на кількох питаннях, відповіді на які визначають модель національної моделі ЗТ, і спробуємо сформулювати аргументи щодо доцільності відповідних рішень для України.

Бланкове тестування чи комп’ютерне? Принаймні на найближчий час доцільнішим є бланкове: після тестування залишається документ, який має юридичну силу (наприклад, для апеляції або судового позову), не виникає проблем з наданням усім учасникам тестування рівних умов, з надійністю інформаційних систем.

Українська модель ЗТ передбачає бланкове тестування.

Одноваріантний тест (тобто один варіант для всіх абітурієнтів, можливо з псевдоваріантами) чи багатоваріантний? Використання одноваріантного тесту має суттєвий недолік — недостатня надійність. В умовах абсолютної секретності слід підготувати тести, роздрукувати (для України — це 500 тис. примірників), запакувати, доправити на місця, синхронно в масштабах країни провести тестування, здійснити перевірку. Хоч організація одноваріантного тестування досить складна, його використовують протягом багатьох років у США (з їх 3 млн. абітурієнтів), Китаї (з 15 млн. абітурієнтів), Польщі, Великобританії, Росії, Киргизстані та багатьох інших країнах. Одноваріантний тест успішно апробовано в Україні (щоправда, на дуже малій вибірці, яка становила у 2005 році 8 756 осіб). На користь єдиного тесту говорять лише дві його характеристики, але кожна з них окремо переважує всі його недоліки: абітурієнти перебувають в абсолютно однакових умовах (у протилежному випадку абітурієнт, якщо його варіант тесту виявився складнішим, може звернутися з позовом до суду); один тест можна зробити практично бездоганним із погляду його валідності, складності, роздільної здатності, що забезпечує якнайточніше визначення рейтингу кожного абітурієнта.

Українська модель ЗТ передбачає використання одноваріантного тесту з псевдоваріантами, за яким абітурієнтів усієї країни тестують синхронно.

Закрита чи відкрита база тестових завдань? Відкритість бази тестових завдань зміщує акценти з опанування змісту освіти до «натаскування» на тести. Тим самим вихолощується процес навчання у ЗНЗ. Одночасно з оприлюдненням бази завдань готуються та друкуються численні розв’язники, різноманітні шпаргалки, у тому числі й електронні, і навіть просто таблиці відповідей на запитання тестів. Використання відкритої бази тестів шкідливе (якщо не сказати руйнівне) для загальної освіти: втрачаються як орієнтири для учнів і вчителів у процесі навчання, так і валідність результатів тестування. Альтернативи практично немає, світовий досвід показує, що найдоцільніше використовувати закриту базу тестів, тим більше це стосується початкового періоду накопичення бази тестових завдань.

В українській моделі ЗТ пропонується використовувати закриту базу тестових завдань.

Загальний тест чи спеціальний тест? На перший погляд, дуже привабливим видається загальний (інтегрований) тест. Абітурієнтові пропонується єдиний тест, який складається із субтестів з усіх предметів, з яких проводяться вступні іспити до будь-яких університетів країни. Оцінка виставляється за кожен субтест. Університет використовує весь набір оцінок за субтести зі своїми власними ваговими коефіцієнтами. За одну сесію при використанні загального тесту визначається набір оцінок абітурієнта з усіх предметів — швидко й дешево. Проте використанню загального тесту суперечать два потужні аргументи: по-перше, загальний тест для надійності має складатися з повноцінних субтестів, що робить його надзвичайно трудомістким для абітурієнта; по-друге, дослідження показують, що валідність загального тесту дуже низька з огляду на кожний субтест, іншими словами, тест, який складається із субтестів з математики та української мови не дає валідних результатів ні з математики, ні з української мови.

Для української моделі ЗТ як один із варіантів обговорюється тестування, яке складається з двох сесій:

перша сесія — загальний тест абітурієнта (ЗТА): два субтести з математики та української мови, побудовані на принципах ключових компетентностей із цих предметів — (орієнтовно в травні);

друга сесія — спеціалізовані тести абітурієнта (СТА): СТА-математика, СТА-історія, СТА-українська мова тощо, за вибором абітурієнта, орієнтовно на початку липня).

Єдиний тест чи тест абітурієнта? Ухвалено рішення використовувати ЗТ абітурієнта, а не ЗТ випускника ЗНЗ. І хоча це рішення було продиктоване різними міркуваннями, в тому числі й міркуваннями обмеженості коштів, воно, проте, знімає багато як організаційних, так і методологічних проблем. Організаційно ЗТ абітурієнта знімає проблему доставки випускника школи до місця тестування: вступ до ВНЗ є добровільним, тож про приїзд до місця тестування мають подбати самі випускники або їхні батьки. У протилежному випадку цей відповідальний і доволі відчутний у фінансовому плані обов’язок покладається на школи й відділи управління освітою. Методологічно ЗТ абітурієнта знімає проблему поєднання в одному тесті двох важко поєднуваних завдань (підсумковий тест із математики для школи та селективний тест для відбору до ВНЗ).

Українська модель ЗТ 2006 року передбачає тестування тільки абітурієнтів.

Використовувати чи не використовувати в тесті відкриті запитання (запитання з розгорнутою відповіддю)? Протягом трьох років в Україні розроблялася модель, яка передбачала їх використання. Ситуація з відкритими запитаннями нагадує випадок «чемодана без ручки» — і нести важко, і викинути шкода. Три роки тривали експерименти з відкритими запитаннями. Кінця справи не видно: дуже б хотілося залишити творчі завдання в тестах, але як їх перевіряти, як оцінювати, як забезпечити єдність при оцінюванні? У Польщі з цими проблемами намагаються впоратися вже понад десять років, інші країни з самого початку відмовилися від відкритих запитань (розуміючи під тестовими завданнями тільки такі, правильність відповідей на які може перевірити комп’ютер) і зосередилися на вдосконаленні форматів та змісту тестових завдань.

У 2006 році в українській моделі ЗТ пропонується використовувати тільки закриті запитання, передбачається тільки комп’ютерна обробка результатів тестування (сканування з подальшим оцінюванням).

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво