Тести і політика

Поділитися
Навіть не очікувалося, що ця подія матиме такий гучний розго­лос. 22 квітня вся країна, без перебільшення, проходила тестове випро­бування...

Навіть не очікувалося, що ця подія матиме такий гучний розго­лос. 22 квітня вся країна, без перебільшення, проходила тестове випро­бування. Уперше воно відбува­лося у всеукраїнському масштабі. За ним із завмиранням серця стежи­ли не лише учасники — випускники та їхні батьки, ті, хто при­четний до його організації та проведення, а й ті, кого це безпосе­редньо не торкалося. І якщо ажіотаж, який напередодні спостерігав­ся в школах, ціл­ком зрозумілий, то збурення з приводу незалежного тестування на політичному олім­пі для багатьох стало великою несподіванкою. Замість підба­дьорюючих слів, випускники та їх­ні батьки почули з уст прем’єр-міністра різку заяву щодо порушен­ня прав учнів і майбутніх студентів. Особливо збентежила фраза про проведення екстреного засідання Кабміну, на якому проведення обов’язкового тестування може бути поставлене під сумнів (і це у переддень тестування!). Багато хто сприйняв це як намір від­мінити зовнішнє незалежне оцінювання. Щоправда, наступного дня Ю.Ти­мошенко уточнила: мов­ляв, її непра­вильно зрозуміли — про скасування тестування не йдеться, уряд лише з’ясує, чи не порушуються права майбутніх сту­дентів. Після цього можна лише уявити стан більш як півмільйона потенційних учасників тестування, їхніх батьків і вчи­телів. Слава Богу, люди змогли зро­зуміти підтекст такої заяви і тому не всі піддалися паніці. Як розважливо зауважив один з учасників тестування, слід просто відокремити тести від політики.

Отже — юне покоління вибирає тести. Про це переконливо свід­чать результати соціологічних та ін­терактивних опитувань, про що в «ДТ» уже повідомлялося. У незалеж­ному оцінюванні знань з україн­ської мови та літератури взяло участь 90 відсотків тих, хто поперед­ньо зареєструвався. Шкода, що його результати будуть відомі лише 30 травня. А тим часом випускники складатимуть тести з інших дисциплін: зокрема, 29 квітня — з математики, 7 травня — з історії України.

Вступ до вищих навчальних закладів цього року здійснюватиметься на рівних для всіх умовах — за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Звичайно, конкурсних змагань при цьому не уникнути, однак це буде конкурс сертифікатів, а не «гаманців». У багатьох батьків нарешті зажевріла надія, що їхня розумна й старанна дитина зможе вступити за знаннями, і не доведеться продавати половину майна, аби платити за навчання.

Проте суспільна значимість цієї події (впровадження ЗНО у масштабі країни), безумовно, не вичерпується лише подоланням корупції при вступі до вузів, можливістю мати рівний доступ до вищої освіти. Не менш важливо — результати широкомасштабного тестування дадуть змогу об’єктивно оцінити рівень знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Зрозуміло, що тема тестування сьогодні є однією з «найгарячіших», її жваво обговорюють на всіх рівнях, у засобах масової інформації. Дехто при цьому намагається вишукувати лише негатив, акцентуючи на окремих недоліках чи недоглядах при проведенні масового тестування. Особливо завзято підігрівають пристрасті навколо тестування політики. Просто подив бере — якщо вже вони так переймаються питаннями впровадження незалежного тестування, то чому ми не знали про це раніше? Де вони були принаймні останні чотири роки? Адже перехід до ЗНО здійснювався поступово, поетапно: спочатку це були так звані пілотні проекти, під час реалізації яких відбувалася «обкатка» моделі тестування, готувалася відповідна законодавчо-нормативна та матеріально-технічна база, а минулого року незалежне тестування проходило вже близько 120 тисяч школярів. І ніхто не здіймав галасу щодо «тотального експерименту над дітьми». А тепер, коли впритул постало питання про «рівні умови для всіх», раптом обізвалися «захисники» прав дітей. Цікаво, про чиїх дітей вони сьогодні так турбуються?.. Не може не дивувати «антитестова» активність регіоналів і зокрема заступника голови парламентського комітету з питань науки і освіти Дмитра Табачника, який також вважає, що Міністерство освіти і науки незаконно експериментує над школярами, оскільки не внесені зміни у закони про середню та вищу освіту. То хто винен у тому, що парламент не дієздатний і не приймає потрібні закони?

У середу проблеми впровадження незалежного тестування обговорювалися на розширеному засіданні Кабінету міністрів. Знов-таки дивує — чому саме тепер урядовці занепокоїлися станом готовності до проведення ЗНО? Хіба це питання не заслуговувало на те, щоб розглянути його завчасно, як це годиться, коли йдеться про серйозні нововведення?

Зрештою, тестування ніхто не зірвав (хоча дехто з політиків і намагався), воно відбулося, причому проходило під пильним громадським контролем. Варто також зазначити, що за такої ситуації, при такій кількості «доброзичливців», нікому не вдалося відловити «злив» тестових завдань. До речі, до плюсів запровадження ЗНО учителі відносять і те, що школярі-одинадцятикласники упродовж цього навчального року менше били байдики, і сиділи за підручниками, не сподіваючись, як раніше, на лояльність учителів чи можливості батьків.

Після засідання Кабміну міністр освіти і науки України Іван Вакарчук погодився відповісти на кілька запитань журналіста «Дзеркала тижня».

— На вашу думку, як пройшло тестування? Як би ви оцінили його організацію? Які бачите прорахунки?

— За інформацією, якою я володію, — а це і дані з областей, і висновки громадських спостерігачів (їх було близько шести тисяч, у тому числі й зарубіжних), і оцінка громадських організацій (майже 80) — загальнонаціональне тестування пройшло чітко, організовано і з високим рівнем відповідальності. Йому передувала величезна підготовча робота, і, користуючись нагодою, я хотів би висловити глибоку вдячність працівникам МВС, СБУ, МНС, Мінтрансу, МОЗ, Державної служби охорони, співробітникам Міжнародного фонду «Відродження», керівникам головних управлінь освіти — усім, хто брав участь у цій співпраці. Особлива подяка нашим дітям, які, незважаючи на недоброзичливу пропаганду, спрямовану на те, аби тестування не відбулося, все-таки прийшли складати тести. Загалом у ЗНО взяло участь 462282 випускники — 90 % зареєстрованих. Таким чином, уперше у всеукраїнському масштабі вдалося здійснити зріз знань з української мови та літератури. І я радий, що ми змогли уникнути багатьох ризиків і провести тестування на високому рівні. Ми ретельно проаналізуємо недоліки, щоб уникнути їх у подальшому. Проте, як свідчать спостерігачі, серйозних «проколів» не було.

— До участі в тестуванні зареєструвалося 512 тисяч, тим часом складала тести значно менша кількість випускників.

— Зрозуміло, що при такому масштабному заході можливі різні ситуації — хтось запізнився чи забув паспорт (або посвідчення особи), інший захворів, у когось змінилися плани щодо вступу до ВНЗ, а частина учасників, можливо, не з’явилася тому, що повірила гучним політичним заявам. Треба врахувати також те, що частину випускників профтехучилищ зараховують на другий курс ВНЗ II рівня акредитації на споріднені спеціальності, а тому їм не потрібно проходити тестування. Звичайно, ми ще детально проаналізуємо ситуацію, але тим, хто з вагомих причин не встиг пройти ЗНО, хвилюватися не варто: у них є шанс скласти тести з 26 червня по 4 липня.

— З боку окремих політиків лунали закиди, що «запровадження ЗНО позбавляє випускників минулих років можливості вступити до вищого навчального закладу». Якщо, приміром, людина уже має диплом, або в неї незакінчена вища освіта?

— Якщо людина хоче здобути вищу освіту за іншою спеціальністю, то їй, зрозуміло, потрібно вступати на перший курс на загальних підставах. Якщо ж ВНЗ II і III—IV рівня акредитації мають споріднені програми і між цими ВНЗ є відповідні угоди, то, приміром, випускник коледжу вступає на старші курси і проходити тестування йому немає необхідності.

— Наскільки справедливі нарікання, що МОН «незаконно експериментує над випускниками»?

— Я б хотів застерегти тих, хто вдається до подібних огульних звинувачень. Адже очевидно: ті, хто останніми днями нагнітають пристрасті навколо впровадження тестування, мають якісь свої інтереси, ідеться насамперед про політичні дивіденди. На жаль, у цю політичну турбуленцію ми втягуємо і дітей.

Запровадження ЗНО базується на відповідних нормативно-правових засадах. Є постанови Кабінету міністрів, указ президента, програма діяльності уряду, закон про Державний бюджет на 2008 рік, яким передбачено кошти на проведення незалежного тестування учнів. Залишилося внести відповідні зміни до Закону України «Про вищу освіту», які вже напрацьовані, пройшли обговорення у профільному комітеті Верховної Ради, і хочеться сподіватися, що Верховна Рада найближчим часом їх затвердить.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі