Залишилося позаду зовнішнє незалежне оцінювання, попереду - вступ до омріяних (чи як там вийде) ВНЗ. Сьогоріч черги біля приймальних комісій мають бути меншими. По-перше, документи прийматимуть цілий місяць - з 1 до 31 липня. По-друге, документи можна подати через Інтернет - завдяки системі «Електронний вступ». І третя причина - природна: цього року, як ніколи, даються взнаки наслідки «демографічної ями». Школи випустили 196 тис. осіб - на 40% менше, ніж попереднього року. На ЗНО зареєструвалися вполовину менше охочих, ніж торік, з них близько 20% не з’явилися або не подолали «прохідного мінімуму» в 124 бали. Загалом у ВНЗ чекають десь на 203 тис. абітурієнтів із сертифікатами ЗНО (не рахуючи учасників тестувань минулих років і осіб, які закінчили школу до 2007 р.).
Чи означає це, що на бюджет до престижного ВНЗ цього року легше потрапити? Освітяни запевняють: там, де конкурс традиційно був високим, він таким і залишиться. А от численним ВНЗ «другої черги», особливо приватним, доведеться кігтями й зубами чіплятися за потенційних студентів.
Потрапляння до списку «бюджетників» залежить не тільки від результатів тестування. Знадобляться й високі оцінки у шкільному атестаті. (До речі, хоча випускників цього року істотно поменшало, кількість медалістів повсюдно збільшилася на 3-5%. Найбільше їх у Севастополі та Вінниці - кожен десятий випускник.) Комусь допоможуть додаткові бали (до 50 отримають переможці всеукраїнських учнівських олімпіад та Малої академії наук, до 20 - слухачі підготовчих курсів, які вступають на природничі, математичні та інженерно-технічні спеціальності)…
ЗНО: знову мовне питання
ЗНО-2011 відбулося без особливого вирування пристрастей. Громадські спостерігачі зазначили, що рівень організації тестування був досить високим, а учасники поводилися більш дисципліновано, ніж у попередні роки. Втім, цих самих спостерігачів, як і представників ЗМІ, в аудиторіях було не так багато: кілька сотень порівняно з десятком тисяч у минулі роки.
На інтернет-форумах, де випускники діляться враженнями від тестування, лунають різні думки. Одні стверджують: списували повним ходом - і зі шпаргалок у паспортах, і з мобільників, а викладачі в аудиторіях просто заплющували на це очі. Інші заперечують: мовляв, контроль був суворий, а чутки про списування поширюють незадоволені своїми балами.
Ще до початку вступної кампанії директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, екс-директор УЦОЯО Ігор Лікарчук застерігав, що може мати місце витік інформації про зміст тестів. За його словами, раніше розробники тестів готували одразу кілька варіантів тестових завдань з кожного предмета, а директор УЦОЯО самостійно обирав один з них і віддавав до друку, причому завжди намагався внести до нього зміни, які не впливали на валідність тесту, але про які не знали навіть укладачі. Цього ж року кожен укладач тестів знав, який саме варіант буде надрукований і використовуватиметься для проведення ЗНО.
Після проведення тестування пан Лікарчук іще більше впевнився у своїх підозрах. Бо, за його словами, кількість випускників, які отримали максимум балів за тестові завдання у бланку А з української мови та літератури, цього року втричі більша, ніж у попередні роки. «Річ у тім, що якщо є витік інформації… то найбільш вдало він спрацьовує для бланка А. Адже якщо людина навіть знатиме тему твору (бланк Б), то вона його напише. Однак тут іще важлива грамотність, яку важко наперед підказати», - зазначив екс-директор УЦОЯО.
Нарікали на українську й випускники: нібито тести, запропоновані другого і третього червня, були різними за складністю. На думку деяких освітян, які проводили попередній аналіз тестів, нарікання мають підстави.
На цьогорічне нововведення - тестування з російської мови - зареєструвалися лише 6 тис. (2%) випускників. Адже сертифікат із цього предмета потрібен, власне, тільки для вступу на спеціальність «російська мова та література» філологічних факультетів - а там особливого буму не спостерігається. Проте директор УЦОЯО Ірина Зайцева не вважає, що є підстави скасувати ЗНО з цього предмета і зробити російську мову профільним вступним випробуванням у відповідних ВНЗ.
За словами голови правління громадської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, висока неявка абітурієнтів на тестування цього року коштувала держбюджету 10 млн. грн. На її думку, організатори тестування мають ужити заходів, аби вирішити ситуацію: приміром, змусити абітурієнтів, які не з’явилися на тестування, компенсувати кошти.
Перевіряли тести довше, ніж у попередні роки. Розгляд апеляцій збігся з початком вступної кампанії…
Електронний вступ = додаткові проблеми?
Спростити процедуру подання документів до приймальних комісій має система «Електронний вступ-2011»: вступник подає документи через сайт «Єдине освітнє вікно», а система сама вираховує середній бал атестата і складає рейтинг абітурієнтів.
Втім, не всі абітурієнти зможуть нею скористатися: частина з них просто не вміє користуватися Інтернетом, до того ж, у сільській місцевості доступ до всесвітньої мережі обмежений.
Також варто зазначити, що наприкінці травня система ще не була апробована у масштабах країни, а за два тижні до початку вступної кампанії лише кожен десятий український ВНЗ був підключений до неї. Втім, першого липня головний спеціаліст відділу моніторингу вищої освіти Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту Алла Рибалко відзвітувала, що до системи «Електронний вступ» підключено майже 90% ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації.
Член комітету ВР з освіти і науки Леся Оробець зазначила, що «Електронний вступ» не прописаний на законодавчому рівні: «Понад те, документи, внесені в електронному вигляді, не є юридичним документом. З ними не подаси апеляції, не підеш до суду, якщо вас з якоїсь причини просто викинуть зі списку абітурієнтів».
Перший директор УЦОЯО Лілія Гриневич вважає, що система недостатньо захищена від фальсифікацій: «Торік у відкритій системі «Конкурс» були випадки реєстрації неправильних даних. І відповідальність за умисні «помилки» досі не визначена. А нова система «Електронний вступ» узагалі не захищена ні інформаційно, ні технічно. Це означає, що вона не зможе забезпечити прозору вступну кампанію».
Загалом, хоча міністр освіти і науки нещодавно радив вступникам не поспішати з поданням документів і робити це через Інтернет, незалежні експерти дають протилежну пораду: подавати документи або тільки в паперовому, або і в електронному, і в паперовому вигляді.
Ще кілька порад дав абітурієнтам і їхнім батькам голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський. Зокрема не погоджуватися, якщо у приймальній комісії агітуватимуть відразу писати заяву на контракт, - адже списки контрактників формуються після списків бюджетників. Крім того, пильнувати за рейтинговими списками, які мають бути вивішені відразу після закінчення терміну подання документів, і, за можливості, фіксувати на фото чи відео прізвища вступників, розташовані нижче. Аби не вийшло так, що список укомплектували не тими, в кого вищий рейтинг, а тими, до кого раніше додзвонилися. За будь-яких перепон - звертатися на гарячу лінію МОНМС, до голови приймальної комісії та громадських організацій, які здійснюють моніторинг вступної кампанії.