Станіслав Довгий: Висока оцінка ЮНЕСКО роботи МАН... - Освіта - dt.ua

Станіслав Довгий: "Висока оцінка ЮНЕСКО роботи МАН..."

20 жовтня, 2017, 17:01 Роздрукувати Випуск №39, 21 жовтня-27 жовтня

"Сприятиме поширенню наших педагогічних практик серед країн-учасниць цієї організації".

Станіслав Довгий

13 жовтня Виконавча рада ЮНЕСКО одноголосно підтримала надання Малій академії наук (МАН) України статусу Центру 2 категорії ЮНЕСКО. Що це означає для самої академії та української науки в цілому, ми поцікавилися у президента МАН Станіслава Довгого.

— Станіславе Олексійовичу, вітаємо з отриманням академією нового статусу. Чи існує вже план на майбутнє, які проекти реалізовуватиме МАН як Центр 2 категорії ЮНЕСКО? Що новий статус дає МАН та її вихованцям?

— Мала академія наук нині — це, по суті, система формування нової інтелектуальної еліти країни, еліти, яка ґрунтується на засадах загальнолюдських, демократичних цінностей: вільного мислення та свободи слова, свободи віросповідання, толерантності, гендерної рівності, високих етико-моральних стандартів. 

Проте найголовніше, що структура МАН залишається незаангажованим відкритим простором для творчості як дітей, так і педагогів. Починаючи з 6-7 класів наші вихованці поглиблюють свої знання, обирають професію за покликом серця, зростають вільними творчими особистостями. Учні Малої академії наук вірять, що кожен з них силою власного інтелекту може досягти особистого успіху, а також знають, що обдарованість передбачає виконання певної суспільної місії. 

Що стосується нових можливостей, то МАН матиме можливість розширити міжнародну співпрацю, особливо в науковій освіті, з провідними освітніми установами інших країн. Відразу після офіційного підписання угоди між урядом України та ЮНЕСКО про створення на базі Малої академії наук Центру 2 категорії розпочнеться тісна співпраця з іншими центрами ЮНЕСКО.

Також варто зазначити, що висока оцінка діяльності покладає на МАН і високу відповідальність — поширювати розроблені в Україні педагогічні практики серед країн-учасниць ЮНЕСКО. Ця робота потребуватиме поглиблення міжнародної діяльності, сприятиме прямим контактам українських дітей і вчителів з іноземними колегами, допомагатиме розвитку освітньої дипломатії.

— Як відомо, отримання МАН високого статусу стало можливим після схвалення урядом України угоди з ЮНЕСКО. Як іще держава сприяє роботі Малої академії наук?

— Саме завдяки державній підтримці Національного центру "Мала академія наук України" ми тільки у 2017 році на досить високому рівні провели понад 100 всеукраїнських та міжнародних заходів! Також успішно розвивали власну матеріально-технічну базу і розпочали роботу над створенням у Києві сучасного науково-освітнього простору — Музею науки. Це стане поштовхом до створення таких центрів науки та наукової освіти і в інших регіонах України. А широке впровадження наукової освіти в Україні буде одним з ефективних засобів протидії негативним процесам відтоку молодих наукових кадрів за кордон і забезпечить не лише всебічний розвиток талановитих дітей, а й їх професійну орієнтацію та необхідні комунікації. 

Крім того, нині на базі МАН діє найпотужніша учнівська лабораторія в позашкільній освіті Східної Європи та країнах СНД, яка охоплює сім різних наукових напрямів. Завдяки роботі з учителями-природничниками з усієї України МАН упроваджує методи наукової освіти та прогресивної педагогіки у практику викладання природничих дисциплін у школах. Саме із цим напрямом діяльності пов'язаний один з успіхів, якого нам вдалося досягти: відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №1088 від 15.10.2015 р. у лабораторному комплексі МАНлаб діє осередок підготовки педагогів, де вивчають можливості сучасного навчального обладнання природничих кабінетів загальноосвітніх шкіл. Що є визнанням з боку Міністерства освіти і науки та експертного середовища ефективності й актуальності напрацьованих нами методик.

Додам: ключова заслуга в отриманні статусу Центру 2 категорії ЮНЕСКО належить нашим педагогічним і науково-педагогічним працівникам. Сьогодні загальна кількість педагогів і науковців, які працюють з обдарованими дітьми, становить понад шість із половиною тисяч, серед яких близько півтори тисячі викладачів є кандидатами наук, 300 — докторами наук. Це ціла армія однодумців.

— Будь-ласка, розкажіть про останні досягнення своїх вихованців. На сайті академії ми прочитали про всеукраїнський ІТ-хакатон, про науково-практичні конференції з відновлюваної енергетики, про конкурси й олімпіади. А можна детальніше?

— У системі позашкільної освіти, зокрема Малої академії наук, щорічно відбуваються сотні обласних, всеукраїнських та міжнародних заходів, спрямованих на освіту та науково-професійну орієнтацію найталановитішої української молоді. Найбільш значимі заходи МАН було включено до Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна-2020".

Серед них — Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України. Його учасниками є діти з усієї країни, що навчалися в гуртках, секціях, студіях та наукових товариствах МАН протягом 2—4 років. Кожного навчального року (у грудні—січні) відбуваються відбірні та перші етапи конкурсу-захисту, в яких беруть участь понад
120 тисяч старшокласників. За їхніми підсумками в січні—лютому проводиться ІІ етап конкурсу (близько 10 тисяч учасників), з яких до фіналу виходить понад тисяча найкращих. У такий спосіб кожна дитина має змогу продемонструвати власні творчі здобутки і спробувати свої сили в умовах чесної інтелектуальної конкуренції.

Цей конкурс є базою для відбору найбільш здібних дітей до участі в міжнародних програмах. Зокрема, з переможців у секції "Фізика" формується навчальна група міжнародної наукової школи з фізики для школярів на базі Європейської організації ядерних досліджень — ЦЕРН (м. Женева, Швейцарія), а з учнів-переможців у секціях відділення "Хімія та біологія" — група учнів для участі в науковій школі з біохімії для школярів на базі Експериментальної лабораторії для молоді "X-lab" (м. Геттінген, Німеччина) тощо. Ці навчальні групи в рамках міжнародних проектів демонструють значно вищий рівень підготовки та мотивації, ніж їхні однолітки з інших країн, і формують імідж України як країни з потужним інтелектуальним потенціалом.

Також наголошу, що протягом останніх років учні МАН виборювали призові місця і нагороди на таких престижних міжнародних змаганнях, як міжнародна конференція ICYS, міжнародна олімпіада екологічних проектів INESPO, Олімпіада геніїв Genius Olympiad, Intel ISEF, EUCYS (конкурс молодих учених Європейського Союзу), Stockholm Water Prize, міжнародний конкурс International Brain Bee Competition та ін. Наші учні перемагали на міжнародних олімпіадах з фізики, астрономії, математики, інформаційних технологій, біології, екології.

Крім того, щорічно НЦ МАНУ здійснює моніторинг навчальних досягнень наших випускників у ВНЗ. Зазначу: рівень їхнього навчання є традиційно високим і корелюється з результатами їх виступу у Всеукраїнському конкурсі науково-дослідних робіт. Аналогічна ситуація з результатами зовнішнього незалежного оцінювання за тими предметами, за якими учні МАН брали участь у конкурсі. 90% учнів, що перемогли в МАН, складають першу сесію на "відмінно".

— А як обдарованим дітям потрапити до вашої академії?

— Все дуже просто — достатньо звернутися до територіального відділення МАН за місцем проживання.

— Стратегічним партнером МАН виступає міжнародна комунікаційна платформа Європейська мала академія наук (EuroJAS). Чому саме EuroJAS? Які функції ця платформа виконує у вашому партнерстві?

— Громадська спілка "Європейська мала академія наук" EuroJAS — це комунікаційна платформа, ініціатори якої поставили перед собою амбітну місію сприяти обміну досвідом між відомими вченими й молоддю, між міжнародними науковими установами і МАН. Наприклад, їхній проект "Лекції майбутнього" — це відкритий діалог юних науковців з ученими, які завдяки своїй праці досягли світового визнання. Такий проект якнайкраще мотивує молодих людей до заняття наукою, адже лекторами виступають знані іноземні фахівці, які передають свій досвід нашій молоді. Це не нудні вишівські пари, а реальна можливість долучитися до світових трендів у науці й інноваційних технологіях.

Також МАН у рамках співпраці з ЮНЕСКО, громадською спілкою EuroJAS, а також Африканською радою в Україні має бажання розвивати партнерські стосунки з державними та недержавними організаціями Африки в галузі наукової освіти.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Anatoliy Anatoliy 22 жовтня, 10:58 Не поділяю оптимізму автора - діяльність МАН можна описати у більшості випадків як імітаційну. Єдиним позитивним фактом є підтримання якогось інтересу у молоді до технологічних спеціальностей. Але імітаційна складова розвиває інтерес дитини не у тому напрямку, помилково видаючи звичайну творчу та навчальну діяльність за наукову. Самі очільники МАН також так вважають, хоча до наукової така діяльність відношення не має. Подібні висловлювання лунають і на найвищому рівні, що вказує на загальні негативні тенденції. З цим щось потрібно робити, або буде запізно (хоча вже цей час настав). Увага ЮНЕСКО лише вказує, що там ще не розібралися, або розглядають її в іншому ракурсі. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво