Спецоперація «Колегіум», або «Я приїхав навести порядок» - Освіта - dt.ua

Спецоперація «Колегіум», або «Я приїхав навести порядок»

22 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 22 квітня-6 травня

Ось уже понад рік українська приватна школа «Херсонський колегіум» згадується в кримінальному контексті, проти її засновників порушена не одна судова справа...

Ось уже понад рік українська приватна школа «Херсонський колегіум» згадується в кримінальному контексті, проти її засновників порушена не одна судова справа. Дотепер жителі Херсона поглядають на будівлю під охороною на вулиці Ладичука, до якої часто під’їждають машини з київськими номерами, з пересторогою, і мало хто сьогодні відважиться віддати до цієї школи своїх дітей. Про її нинішнє керівництво, як, до речі, і про попереднє, по місту ходять усілякі чутки. Та й не дивно, адже правоохоронні органи досі не можуть (чи не хочуть?) розібратися в цій доволі-таки заплутаній справі.

...Поночіло. Короткий січневий день згас, як свічка від пориву вітру. В колегіумі запала незвична тиша, і лише зі спортзалу ще чувся дитячий гамір. О цій порі в кабінеті директора пролунав телефонний дзвінок. Незнайомий голос чемно попросив затриматися, мовляв, тут приїхали люди з Каланчука, хочуть оформити дитину до 2-го класу. Крім директора, в колегіумі на той час залишалося ще декілька вчителів, технічний персонал і з півтора десятка дітей. Те, що сталося далі, педагоги та інші працівники навчального закладу досі згадують, немов кошмарний сон.

— Хвилин за десять після телефонного дзвінка ми стрепенулися від незрозумілого гуркоту і тупотіння. Раптом до приміщення ввірвалася група людей у камуфляжній формі, — розповідає Марина Родненок, колишній директор Української загальноосвітньої школи «Херсонський колегіум» ім. Є. Маланюка. — Їх було більше десяти чоловік, два з них озброєні автоматами. До кабінету зайшло троє, за ними буквально влетів пан Башук, який заявив, що віднині він є директором колегіуму. На мої запитання: «На якій підставі? Хто ці люди?» — мовчання. Я інстинктивно потяглася до телефона, однак нападники повиривали телефонні шнури. Башук підбіг до сейфа і витяг ключ. Я схопила його за руку, і тут на мене накинувся той, хто назвав себе секретарем Башука. Він був у гумових рукавицях. Ударив, потім став душити. Вириваючись, покликала на допомогу свого чоловіка. Але Юрія вже міцно тримали. Потім почали виганяти з приміщення переляканих дітей та працівників колегіуму.

— То було жахливо, — пригадує Олена Попович, бухгалтер. — Мені наказали залишити приміщення і не доторкуватися ні до яких документів. Я відповіла людям у камуфляжній формі, що не знаю, хто вони такі, і нікуди зі свого кабінету не піду. «Завтра тут буде перевірка Генпрокуратури», — погрожували мені. «Якщо на те буде відповідна санкція, я надам перевіряючим усі документи, але не вам», — кажу їм. Аж тут пані Марина виходить — кров на обличчі, одяг пошматований...

Із розповіді вахтера колегіуму Григорія Сопяніченка:

— Того дня, прийшовши на зміну, я попервах не міг збагнути, що скоїлося. При вході стояли три міліціонери (людей у формі я сприйняв було за працівників міліції) і не пускали мене в приміщення школи. Почувши крик і побачивши заплаканих жінок, поспішив викликати міліцію. Вона не забарилася. Коли складали протокол, мене покликали за понятого. У кабінеті директора все побите, потрощене... Коли протокол було оформлено, начальник райвідділу міліції сказала, щоб усі розходилися, а залишилися чергувати в приміщенні лише я та ще один міліціонер. Я бачив, як наступного дня збиткувалися над пані Мариною, погрожували відправити її в психлікарню. Башук змушував мене написати, що вона обкрадала школу, пропонуючи за це двісті гривень. Я не погодився, так він півроку не віддавав мені трудову книжку. Ще й погрожував, що коли не напишу, то на мене всю недостачу «повісить». Про це я давав свідчення в міліції і в прокуратурі.

Із заяви колишніх працівників УЗШ «Херсонський колегіум» на ім’я голови комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією В.Стретовича:

«16 січня 2004 року помічником народного депутата України Г.Омельченка громадянином Башуком за допомогою приватної охоронної структури «Арбалет» було насильницьки захоплено приміщення УЗШ «Херсонський колегіум», документи, в т. ч. бухгалтерські, гроші, матеріальні цінності, майно освітнього закладу.

Колишніх працівників школи було позбавлено робочих місць, в незаконному володінні громадянина Башука утримувались наші трудові документи, що багатьом унеможливило на певний час працевлаштування. В трудових книжках багатьох колишніх працівників, яких після захоплення школи не допустили ні в приміщення, ні на територію (цього навчального закладу. — Авт.), зроблено записи щодо звільнення їх за прогули, за втрату довір’я з боку власника, за систематичне невиконання своїх обов’язків...

Громадянин Башук, який з допомогою найманців у камуфляжних формах фізично відсторонив легітимне керівництво школи від виконання ними своїх обов’язків, протягом року не виплатив жодної копійки заборгованої заробітної плати жодному з колишніх працівників школи.

Суддя місцевого суду Дніпровського району м. Херсона Гордимов А.В. ... ухвалив рішення, яким виключив подружжя Родненок з числа засновників...

Захопивши школу, громадянин Башук злочинним насильницьким шляхом привласнив собі все майно, матеріальні цінності «Херсонського колегіуму»... і в той же час оголосив школу банкрутом...

Ми, що нижче підписалися, колишні працівники УЗШ «Херсонський колегіум», просимо Вас, вельмишановний пане Володимире, допомогти встановити справедливість...

Сопяніченко Г. Н., Мельник Л. В., Єрмосіна О. В.... (усього 14 підписів. — Авт.

Голова комітету ВР пан Стретович направив колективного листа колишніх працівників Херсонського колегіуму прокурору області А.Кузьменку з проханням «організувати ретельну перевірку викладеного в заяві та за наявності підстав вжити заходів прокурорського реагування», а також поінформувати заявників про прийняте рішення.

Невдовзі заявники отримали відповідь (від 17 лютого нинішнього року) за підписом першого заступника прокурора області В.Матвійчука, в якій, зокрема, зазначено: «На даний час триває перевірка законності проведення процедури ліквідації УЗШ «Херсонський колегіум» ...»

19 лютого ц. р. на ім’я міністра внутрішніх справ Юрія Луценка було направлено депутатський запит «про вжиття невідкладних заходів реагування на факти безпідставного затягування з розслідуванням кримінальної справи та відшкодування збитків, завданих Херсонському колегіуму посадовими особами», під яким підписалися Григорій Омельченко, Олександр Чорноволенко, Вячеслав Коваль, Валерій Лебедівський та інші народні депутати (всього — 15 підписів).

«Ще в червні 2003 року до органів внутрішніх справ звернувся засновник УЗШ «Херсонський колегіум» Олександер Башук зі скаргою на неправомірні, шахрайські дії, службовий підлог, підробку документів та розкрадання коштів школи її адміністраторами Родненок М., Родненок Ю., Мельник Л. в період 1999 — 2000 років, коли через переслідування режимом він не міг безпосередньо контролювати діяльність цієї приватної школи, — йдеться, зокрема, в депутатському запиті. — ...Розміри завданих збитків та повна дезорганізація діяльності школи поставила її на межу закриття...»

Хто вчинив шахрайство та інші неправомірні дії, підробив документи — визначать слідство і суд. Взятися за перо авторів цієї публікації спонукало інше — занепокоєння долею колегіуму, фундаторам якого вдалося створити індивідуальну модель національної школи, де діти не лише отримували сучасні знання (а отже і доступ до найкращих вузів), а й виховувалися всебічно розвиненими особистостями, патріотами України. До 2004 року УЗШ «Херсонський колегіум» перебувала під патронатом Києво-Могилянської академії. Свого часу до колегіуму приїжджали, щоб ознайомитися з досвідом, поспілкувалися з вихованцями та жителями Херсона відомі люди. Школа, яку створило і плекало подружжя М. та Ю.Родненок зі своїми однодумцями, проіснувала десять з половиною років.

Однак повернімося до подій того січневого вечора, коли до приміщення колегіуму вдерлися хлопці в камуфляжній формі. Очевидці тих подій твердять, що «непрохані гості» та працівники міліції довго з кимось перемовлялися по телефону. (Чи не про те, як таке могло статися, що захоплення приміщення, документів вчинено без судового рішення і судового виконавця?) Зрештою, оформивши протокол і опечатавши кабінети, правоохоронці сказали педагогам, що пора розходитися по домівках, запевнивши, що розбиратися з ситуацією будуть зранку наступного дня, а вночі біля школи чергуватиме наряд міліції.

Близько четвертої години вахтеру наказали заперти у підсобному приміщенні собаку. (Мабуть, щоб навіть собака не пронюхала, що коїлося під покривом ночі.) І ще до третіх півнів у приміщенні відбулися дивовижні події. Які саме — могло б встановити слідство, однак його було припинено «у зв’язку з невстановленням особи, якою вчинено злочин».

Розповідає Марина Родненок:

— Вранці ми з Юрієм прибули до Херсонської прокуратури, де залишили заяви про те, що сталося напередодні. Під’їжджаючи до школи, побачили, що у приймальній директора вибите вікно. Майнула здогадка — вночі хтось проник у приміщення. Ця «невстановлена особа» зламала сейф, забрала документацію, печатку, а також повидавала накази, згідно з якими відсторонила від виконання обов’язків директора УЗШ «Херсонський колегіум» М.Родненок і призначила виконуючим обов’язки директора О.Башука (під цим наказом стоїть підпис О.Башука). Школа, немов тюрма, була оточена людьми з найнятої охоронної структури. Тиждень у колегіумі не проводилися заняття. Намагання співробітників зустрітись із самопризначеним керівництвом виявилися марними. Більше того, навіть працівники міської прокуратури, Дніпровського райвідділу міліції не могли потрапити до колегіуму, щоб вирішити питання, з якими до них зверталися співробітники освітнього закладу.

Із заяви засновників УЗШ «Херсонський колегіум» Марини Родненок і Юрія Родненок до Генеральної прокуратури України (від 29 грудня 2004 р.): «Утримуючи в незаконному володінні приміщення школи, матеріальні цінності, документи тощо, громадянин Башук за нашої фактичної відсутності сфальсифікував протокол № 19 ради засновників УЗШ «Херсонський колегіум» від 01 березня 2004 року, згідно з яким подружжя Родненок М.Є. та Ю.Д. начебто вийшли зі складу ради засновників вищезазначеного освітнього закладу.

30 квітня 2004 року органом державної реєстрації Херсонського міськвиконкому на чолі з Костюченком В.М. за зговором з громадянином Башуком на підставі вищезазначеного сфальсифікованого протоколу ради засновників внесено зміни та доповнення до статуту УЗШ «Херсонський колегіум», згідно з якими подружжя Марину та Юрія Родненок незаконно виведено зі складу засновників вищевказаного освітнього закладу.

Але ми ні в який спосіб (ні в усний, ні в письмовий) не давали згоди і не ставили свої підписи на документах, що засвідчували б наш вихід з ради засновників УЗШ «Херсонський колегіум» і не брали участі ні в яких засіданнях ради засновників УЗШ «Херсонський колегіум».

Уже згадуваний суддя Гордимов (Дніпровський районний суд м. Херсона), не зважаючи на відсутність відповідачів, 22.06.2004 р. виносить рішення про виключення з ради засновників УЗШ «Херсонський колегіум» М.Родненок та Ю.Родненок. Суд також вирішив: «Виділити Херсонську приватну загальноосвітню школу «Херсонський колегіум» ім. Є.Маланюка з Української загальноосвітньої школи «Херсонський колегіум». (До речі, про підробку підписів на судових повістках-викликах до Дніпровського райсуду м. Херсона подружжя Родненок ще на початку січня направило заяву до Генпрокуратури.)

9 вересня 2004 р. Господарський суд Херсонської області визнав школу банкрутом (із введенням ліквідаційної процедури за правилами ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Із апеляційної скарги М.Родненок на ухвалу Господарського суду Херсонської області про визнання банкрутом УЗШ «Херсонський колегіум»:

«Вважаємо, що Господарський суд Херсонської області мав відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство УЗШ «Херсонський колегіум» за відсутності підстав для порушення справи внаслідок непідвідомчості розгляду цієї справи у господарському суді. У відповідності до ст. 4-1 ГПК України «Господарський суд розглядає справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно зі ст.1 вищеназваного закону України статус боржника визначено виключно як суб’єкта підприємницької діяльності.

УЗШ «Херсонський колегіум» є юридичною особою і ніколи не мав статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Башук О.Г. не є засновником УЗШ «Херсонський колегіум», а, відповідно, і особою, яка правомочна від імені УЗШ «Херсонський колегіум» приймати будь-які рішення, в т. ч. і про припинення діяльності юридичної особи — УЗШ «Херсонський колегіум».

(Заяву про вчинення діянь, що, можливо, містять склад злочину, передбаченого ст. 218 («Фіктивне банкрутство») КК України, подружжям Родненок подано до Генеральної прокуратури.)

Конфлікт між засновниками УЗШ «Херсонський колегіум» назрівав давно, і події 16 січня стали його апогеєм.

— У 1997 році наша школа була зареєстрована як УЗШ «Херсонський колегіум», — розповідає Марина Родненок. — Її засновниками були я, Юрій Родненок та концерн «Содружество» (згодом ця структура вийшла зі складу засновників). О.Башук запропонував нам послуги юриста, і ми вирішили ввести його до ради засновників. Попросили Олександра оформити належним чином документи. Однак він цього не зробив. Отож згодом при перереєстрації — в реєстраційний документ ми внесли також його прізвище — у міськвиконкомі нам сказали, що його не можна вважати засновником (на протоколі засідання ради засновників не було підпису і печатки «Содружества»), і білим штрихом викреслили прізвище Башука. Ми тоді повідомили Олександрові: «Документи не в порядку. З’ясуйте, ви ж юрист». На це він відповів, що завжди доведе, що є засновником. Але оскільки про майнові права не йшлося, а приміщення школи належить територіальній громаді міста, то формальностям ми не надали особливого значення.

Згодом сталася подія, яка завдала нам чимало клопоту. Група молодих людей із самопроголошеної організації «Самостійна Україна» вторглася в ЦК КПУ. Ініціатором і головним учасником цієї гучної акції був Олександр Башук. Хлопці з каністрами бензину в руках, погрожуючи спалити приміщення, вимагали від влади визнати незаконною діяльність Компартії. Потім було тривале слідство і суд.

Проте навіть після цього ми не відмовилися від нього. Піклувалися про його малолітнього сина, який із трирічного віку виховувався в нашому колегіумі, приїздили до Києва на кожне судове засідання, аби підтримати Олександра. Непорозуміння почалися після того, як Башук після тривалого слідства і утримання під вартою вийшов на свободу і став помічником народного депутата.

У колегіумі існувала премія, яку заснував Павло Дорожинський (свого часу він був ад’ютантом Євгена Маланюка, ім’я якого носить колегіум). Її присуджували вихованцям за творчі роботи. Перед останнім дзвоником у мене не було змоги поїхати до Києва і закупити книжки. Башук погодився це зробити. Коли складали звіт, з’ясувалося, що не вистачає третини суми. Ми зауважили про це, на що він різко відповів, що гроші витратив на пальне. Невдовзі випливли набагато серйозніші факти. Влітку 2003 року до мене приходить працівник Херсонської обласної прокуратури і показує документ про те, що мені протягом останніх років передавалися значні грошові суми. Я звернула увагу, що і печатка колегіуму, і мій підпис підроблені. Про це я подала заяву до МВС. А далі було 16 січня...

— Ми неодноразово зверталися в правоохоронні органи, зокрема в Генеральну прокуратуру, МВС України з проханням провести об’єктивне розслідування, — продовжує колишній директор. — Ми готові дати свідчення, а також надати усі необхідні документи. У «правосуддя» по-херсонськи ми не віримо.

«Я приїхав навести порядок», — заявив Башук у місцевих засобах масової інформації. На сьогодні внаслідок його «господарювання» у «Херсонського колегіуму» виникла величезна заборгованість. Переслідуючи майнові інтереси, він ініціював справу про фіктивне банкрутство.

Після силового захоплення колегіуму нас виставили за поріг, як мовиться, в чому були, з 20 гривнями в кишені, паспортом і читацьким квитком бібліотеки ім. Вернадського. Наші особисті речі, власний архів, меблі — все залишилося там. (Ми змушені були продати квартиру, аби розрахуватися з боргами. Коштів на утримання школи катастрофічно не вистачало, і ми віддали під заставу, а потім продали житло.) Сподівалися, що згодом вдасться вийти з фінансової кризи. Після захоплення приміщення колегіуму нам зателефонували знайомі: «Там велике вогнище, щось спалюють». На територію колегіуму нас не пропустили, охоронці сказали: «Він — власник, що хоче, те й палить».

Один із авторів цих рядків, зателефонувавши О.Башукові, запропонував зустрітися, аби з’ясувати деякі обставини конфлікту між засновниками «Херсонського колегіуму». Помічник народного депутата сказав, що лише він є засновником цього навчального закладу.

— А як сталося, що без відома Марини і Юрія Родненок їх виведено зі складу засновників?

— Там усе законно, — відповів пан Башук. — Слава Богу, країна живе за Конституцією і за законом. І слава Богу, ні журналісти, ні депутати, ні міністри не можуть встановлювати істину в тій чи іншій суперечці. ... Ми живемо не в печерах. І слава Богу, що всі суперечки вирішуються в судовому порядку. Це нормально. А як інакше? Щоб ми одне одному морду набили, чи як це ви собі уявляєте? Якщо мене обікрали... Якщо шахраї намагалися позбавити мене права на школу і на керівництво...

— Яким чином позбавити?

— Мельник із Родненок підробили документ, у якому мене замазали з допомогою шпакльовки. Це унікальний спосіб виключення із засновників... Я пішов цивілізованим шляхом...

Два місяці тому «Херсонський колегіум» пікетували працівники виробничої фірми «Ремтранс», які таким чином намагалися змусити О.Башука розрахуватися за виконані ремонтні роботи. Зрештою, дирекція фірми звернулася до прокуратури Дніпровського району м. Херсона з проханням притягти замовника в особі О.Башука до кримінальної відповідальності за підозрою у шахрайстві.

— Разом із помічником народного депутата Чорноволенка — Дідовцем... чинили тиск на мене, щоб я відмовився від 34 тисяч гривень, які Башук повинен сплатити нам за ремонтні роботи в приміщеннях колегіуму. Коли я сказав, що вимушений буду за захистом своїх прав звертатися до суду, — розповідає директор херсонської фірми «Ремтранс» Ігор Новицький, — Башук залякував мене тим, що він дружить із головою Апеляційного суду Херсонської області та іншими суддями... Він також посилався на те, що є помічником народного депутата Г.Омельченка, заявляв, буцім-то заради демократії просидів за ґратами близько двох років...»

І ще один промовистий штрих, що свідчить про особливі дидактичні здібності нинішнього засновника колегіуму. Херсонські вчителі показали нам дитячу газету «Наш вулик». На першій сторінці вміщена «передовиця» за підписом «Засновник коллегіуму — Олександер Башук», а на останній під рубрикою «Їх розшукує міліція» — знімки колишніх засновників УЗШ «Херсонський колегіум» М. та Ю. Родненок, а також колишнього директора цього навчального закладу — Л.Мельник. Фото і підписи під ними не повинні залишити у дітей, їх мам і тат ані найменшого сумніву, що то лихі люди. І уже зовсім недоречним виглядає вміщене тут же факсиміле листа-відповіді прокурора Херсонської області А.Кузьменка народному депутату України Г.Омельченку про хід розслідування кримінальної справи «за фактом підроблення документів». Чи піде на користь дітлахам такий правовий урок?..

P.S. Серед документів, що стосуються цієї скандальної історії із «Херсонським колегіумом», є лист колишнього міністра транспорту народному депутату України Г.Омельченку, у якому йдеться: «Ваше клопотання задоволено. Кошти будуть виділені, шефство над школою буде здійснюватися і надалі». Це наводить на певні роздуми, зокрема й про те, чому так багато собі дозволяє О.Башук. До речі, пан Омельченко — патрон «Херсонського колегіуму».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво