Щоб зняти маски назавжди

Рано чи пізно нам доведеться виходити з карантину і навчитися жити й працювати з блукаючим коронавірусом. Поступово батьки повертаються на роботу, і перед ними з усією гостротою постає запитання: куди подіти дітей? Коли працюватимуть дитсадки і літні табори, хоча б пришкільні? А що нас чекає восени, коли відкриються школи? Отже, управлінцям потрібно добре поміркувати над тим, як забезпечити і якісну освітню послугу, і безпечні умови для дітей. Особливо актуальне це питання в тих містах, де захворюваність найвища, отже, і складніша ситуація з виходом із карантину. Наприклад у Києві.

Зараз Міністерство охорони здоров'я збирає пропозиції з рекомендаціями для організації роботи дитсадків після послаблення карантину. У Києві вже розроблено "Регламент відновлення освітнього процесу у закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень" (далі - Регламент). Він був підготовлений за дорученням мера Віталія Кличка і ухвалений на засіданні штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Цей документ враховує специфіку та реалії наших економічних і культурних особливостей, а також досвід виходу з карантину інших країн. Сподіваємося, його ідеї стануть у пригоді при розробці тимчасових рекомендацій МОЗ і головного санітарного лікаря щодо протиепідемічних заходів у період карантину.

Повернутися до закладів освіти можливо, лише завчасно підготувавшись. Ми це усвідомили уже через тиждень після переходу в дистанційний режим навчання - наприкінці березня. За цей період вивчили досвід кількох країн, які першими опинилися у карантинному режимі й першими його послаблювали (Китай, Республіка Корея).

Як виходять із карантину школи у Європі?

У європейських країнах немає єдиної стратегії виходу освіти з ізоляції. Більш того, аналізуючи кроки наших сусідів, переконуємося, що головним критерієм у прийнятті рішень є індивідуальний підхід, логіка можливого в рамках максимальної безпеки для життя та здоров'я дітей і педагогів. Варто зазначити, що навіть підходи до охоплення дистанційним навчанням учнів під час карантину дуже різняться. У Бельгії, наприклад, дистанційного навчання не застосовували, у Франції, Німеччині, Греції переважна більшість шкіл обмежилася спілкуванням вчителя та учня електронною поштою.

Середина травня - пора поступових карантинних послаблень, і сміливість кроків освітян теж різна, хоча всі починають із констатації: повернутися до садочків і шкіл, як у минулому житті без коронавірусу, уже неможливо. Парадигма повернень різних країн така: до вересня заклади освіти не відкриватимуться, оскільки є ризики для вчителів і вихователів, серед яких люди у віці, що мають хронічні захворювання (Італія); повернення дітей до шкіл за умови не більше 15 осіб у класі, які сидять, дотримуючись дистанції щонайменше 1,5 метра, з обов'язковим використанням засобів індивідуального захисту та правил дезінфекції приміщень (Німеччина, Франція, Бельгія, Данія) залежно від ситуації у конкретному регіоні, місті. В такому разі у кожної групи класу навчальний тиждень - три дні по 3–4 уроки.

Садочки приймають до молодших груп до чотирьох дітей, до старших - до десяти, адже забезпечити дотримання дистанції між малечею - завдання не з простих. До садочків беруть лише тих дітей, чиї батьки мають вийти на роботу. Це нормальна суспільна співпраця влади і громад, що усвідомлюють свою відповідальність перед викликами, спровокованими епідемією.

Слід зазначити, що у Франції, приміром, навіть у тих садках, де не обмежили присутності дітей, батьки яких не працюють, до груп прийшли лише 30% малюків. Розуміння того, що масові контакти - найбільша небезпека у нестабільній епідемічній ситуації, виявилося для батьків визначальним. Наші сусіди-поляки віддали прийняття рішення про відкриття садочків на розсуд їхніх керівників. Це рішення вони можуть впровадити лише у разі створення безпечних умов.

Як виходитиме з карантину Київ?

Київ також визначив свої шляхи повернення до закладів освіти, окреслив правила для всіх учасників освітнього процесу, працівників та управлінців. Зваживши свої можливості, місто обрахувало потреби у фінансуванні задля безпечного перебування в освітніх дитячих закладах.

Наш Регламент відновлення освітнього процесу у закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень народжувався у процесі перемовин із медиками, представниками Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, управлінцями системи освіти.

Нагадаємо, що ми відкриваємо садки і школи в умовах, коли довідки про стан здоров'я дитини скасували. Таке нововведення було прийняте ще рік тому в рамках реформи медицини. Отже, тепер відповідальне рішення про повернення вихованця/учня до дитячого колективу тримається виключно на чесному слові батьків, які мають засвідчити задовільний стан здоров'я своєї дитини та відсутність контактів із хворими.

Варто пам'ятати, що Київ - великий мегаполіс, у закладах освіти якого щодня перебуває понад 400 тисяч дітей. Працюючи над Регламентом повернення, ми добре усвідомлювали, що це питання надзвичайне, величезної суспільної ваги й одночасно першочергово актуальне для кожної сім'ї з дітьми. Від порядку та системності дій як під час підготовки до повернення, так і після часткового послаблення карантинних обмежень залежить, яким шляхом підуть дитячі заклади - злагодженої роботи чи створення осередків спалахів хвороби та повторного закриття. Визначені Регламентом правила враховують різні сценарії подій, але всі вони спрямовані на збереження життя і здоров'я учасників освітнього процесу і якнайшвидше подолання коронавірусної епідемії.

Отже, як діяти? У Києві ми запланували такі кроки.

Перший - закупити все необхідне для підготовки до подальшої роботи дитячих закладів: забезпечення закладів освіти дезінфікуючими, миючими, антисептичними засобами, безконтактними термометрами, засобами індивідуального захисту тощо. Радимо з цього починати всім громадам.

Це завдання ми виконали заздалегідь, протягом карантинного періоду. Адже закупівлі за бюджетні кошти - процес непростий, тривалий (від 14 до 40 днів). Якщо кошти не передбачені, а процедури не запущені, то антисептики не з'являться у садку чи школі уже завтра. Та й бюджетні кошти на будь-які незаплановані заходи не так легко перерозподілити. Це тривалий законодавчо визначений процес.

Другий крок - готувати приміщення закладів до відкриття мають люди, які сьогодні теж перебувають на карантині. Спочатку має запрацювати транспорт, що дозволить працівникам добратися до робочих місць. Етап підготовки включає в себе як дезінфекцію приміщень, так і з'ясування стану здоров'я працівників закладу, дітей, які готові його відвідувати. За нашими підрахунками, цей етап може тривати від 10 до 14 днів.

Третій - безпосереднє повернення. Спочатку потрібно визначитися, кого і коли повертати.

Із заяв представників уряду ми знаємо, що українські учні вже не сядуть за парти цього навчального року. 2019/2020 навчальний рік завершуємо дистанційно. На відміну від ряду європейських країн, у нас дистанційне навчання проводиться організовано. Відбувалося й оцінювання учнів, що дає можливість перевести дітей до наступних класів. Традиційно червень - це місяць роботи пришкільних таборів, навчальної практики, можливостей для апеляції річних оцінок, прийняття рішень педагогічними радами про випуск (4, 9 і 11 класів) і переведення учнів. Ми маємо кілька сценаріїв червневого освітнього життя. Серед них - проведення індивідуальних і групових консультацій як для учнів початкової школи (уряд оголосив, що пришкільних таборів не буде, а потреба в догляді за малими дітьми у працюючих батьків, безумовно, є), так і для випускників (з предметів ЗНО). Також у разі потреби надамо можливість провести процедури апеляції.

За нашими прогнозами, повернення з карантину влітку більше торкнеться дошкільних установ. А це вже зона відповідальності виключно місцевої влади. Заступник київського міського голови В.Мондриївський анонсував виділення 24,5 млн грн на оперативне придбання миючих і дезінфікуючих засобів для закладів освіти. В освітні установи Києва вже завезено та продовжується постачання необхідних дезінфікуючих, миючих і антисептичних засобів; освітній простір пристосовують до життя в надзвичайних умовах: вилучають килими та м'яконабивні іграшки, переформатовують приміщення, облаштовують місця для збору та утилізації індивідуальних захисних засобів тощо.

За нашими прогнозами, послугою дошкільної освіти влітку скористаються не всі кияни. Середня відвідуваність садків до карантинних обмежень по місту (з вересня 2019-го по лютий 2020-го) становила трохи більше 60%. Враховуючи європейську статистику, відсоток батьків, які приведуть дітей у дитячі заклади у червні, буде нижчим, ніж традиційно в цей період. Та ми, згідно з вимогами Регламенту, готуємо всі дошкільні заклади столиці до відновлення їх роботи.

Четвертий крок - життя після повернення.

Рішення про відкриття кожної окремої школи чи дитсадка прийматиметься на підставі висновку, засвідченого відповідним актом готовності.

Організовуючи навчання у столичних школах і дитсадках, ми звертаємо увагу на такі важливі моменти. Усі вони прописані в нашому Регламенті.

Повернення до дитсадків працівників і дітей можливе лише за умови, що вони здорові. Доступ батьків і сторонніх осіб до дитячих закладів буде обмежено. Спілкування педагогів з батьками здійснюватиметься у дистанційному режимі.

Рух дітей приміщеннями закладу має бути чітко розписаний для груп/класів, а масові заходи - скасовано. Буденною звичкою стануть щоденний скринінг температури дітей удома перед виходом до закладу освіти та повторний скринінг у школі чи дитсадку.

Якщо епідситуація не покращиться до 1 вересня, або, навпаки, відбудуться нові спалахи, можливо, ми введемо навчання у кілька змін або змінність початку занять. Також відпрацюємо можливість функціонування запасних входів і виходів. Це допоможе уникнути скупчення дітей на вході до школи та виході з неї.

Проситимемо школи, щоб вони максимально відмовлялися від кабінетної системи. У разі, якщо це неможливо (уроки хімії, фізики, біології, поділ на підгрупи при вивченні предметів та інше), обов'язковим є дотримання правил санітарної обробки приміщень після кожної зміни класного колективу.

Світ ще так не жив. Усі країни вчаться повертатися до звичного життя в умовах часткових карантинних обмежень. Життя після повернення в освітні заклади може розвиватися за кількома сценаріями. Усі вони залежать від епідситуації в країні/місті та, за великим рахунком, від того, як швидко людство впорається з цим викликом. Тому карантинні обмеження можуть мати хвилеподібний характер: від послаблення обмежень до жорсткіших обмежувальних заходів і навпаки. У який бік рухатися нам, залежатиме від відповідальних дій усієї громади.