Рейтинг прозорості національних університетів - Освіта - dt.ua

Рейтинг прозорості національних університетів

26 червня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №23, 26 червня-3 липня

Загальний рівень відкритості університетів залишається невтішним. Лише 16 університетів перетнули позначку 50 балів зі 100 можливих. Університети досить часто недооцінюють важливості інформування як членів власної академічної спільноти, так і зовнішнього світу. Та тішить те, що все ж таки в Україні можна знайти гідні для наслідування приклади.

 

Доступ до інформації є основою впровадження дієвих механізмів забезпечення якості освіти. Цей чинник набирає ще більшої ваги в умовах децентралізації, що розпочалася в системі вищої освіти України. Автономію університетів мають супроводжувати прозорість і відкритість — для викладачів, студентів, абітурієнтів та широкої громадськості.

 

Власне, доступ до інформації став одним з 10 стандартів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, які були затверджені на останній конференції міністрів освіти країн Європейського простору вищої освіти. Володіючи інформацією про навчальні програми, абітурієнти й студенти здатні зробити більш зважений вибір свого майбутнього фаху. 

Фінансова прозорість — це запорука довіри викладачів та інших працівників університету до адміністрації. Зрештою, на цьому базується довіра суспільства і, що важливо для майбутнього розвитку, донорів і меценатів. 

Адміністративна прозорість — це засадничий принцип оприлюднення інформації про права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу, боротьби з порушенням їхніх прав, корупцією, кумівством та непотизмом. 

Стратегія розвитку ВНЗ дозволяє зрозуміти цілі, яких прагне досягнути інституція, а також оцінити інструменти, які для цього застосовуються.

Протягом семи місяців Аналітичний центр CEDOS, за підтримки міжнародного фонду "Відродження", здійснював моніторинг доступності інформації на сайтах університетів і за допомогою інформаційних запитів. Моніторинг охопив 96 вищих навчальних закладів, що мають статус національних і в яких загалом навчається понад 800 тис. студентів (56 % від загалу). Майже 40 показників, які оцінювалися за попередньо апробованою методикою, було об'єднано в чотири групи: фінансова прозорість (30%), адміністративна прозорість (20%), інформація про зміст програм (40%), а також стратегічне планування (10%). Детально розписана методологія доступна на сайті Рейтингу.

Нормативна та фінансова документація, інформація про керівництво ВНЗ та його рішення, оголошення про конкурси на заміщення вакантних посад, інформаційні пакети ЄКТС, переліки дисциплін, їх описи та інформація про практичну складову програм, стратегічні плани та їхні відповідні компоненти — доступність цих та інших даних вимірювали за 100-бальною шкалою. За результатами моніторингу складено Рейтинг прозорості національних університетів.

 

Як правильно читати рейтинг

Висока позиція в рейтингу, зокрема за індикатором "Зміст навчання", означає, що університет намагається розповісти громадськості, абітурієнтам та студентам про свої навчальні програми, очікувані результати вивчення дисциплін, викладачів і можливі бази для практики.Доступ до цієї інформації не гарантує високої якості студій, однак він є необхідною передумовою для появи ефективних механізмів її забезпечення, над якими нині повинен працювати кожен університет.

Бал в індикаторі "Фінансова прозорість" демонструє, наскільки виш регулярно і в якому обсязі публікує на власному сайті або ж надає у відповідь на запит інформацію про заплановані й здійснені витрати, розподіл заробітної плати, включно з усіма можливими надбавками та доплатами, вартість своїх освітніх та інших послуг тощо. Наявність цієї інформації у відкритому доступі не гарантує відсутності корупції, однак уможливлює контроль за фінансовою політикою університету та істотно знижує шанси приховати прояви корупції.

Високий бал в індикаторі "Адміністративна прозорість" свідчить про можливість безперешкодно знайти основні положення, які регламентують права та обов'язки адміністрації, викладачів і студентів; інформацію про склад керівних органів, контакти їхніх членів; звітність керівництва та оголошення про відкриті вакансії. Доступність цієї інформації — необхідна умова для відстеження правомірності тих чи інших рішень керівництва університетів.

Лідери

Для багатьох досить неочікувано лідерами рейтингу стали некиївські університети.

Перше місце посів Національний університет "Львівська Політехніка" (71,3 бала). Він має детально розроблений каталог курсів, з якого кожен може дізнатися, що передбачають ті чи інші дисципліни, які навички й знання вони дають, які види навчальних робіт, скільки годин відводиться на їх вивчення, хто викладає, як оцінюється робота студентів — тобто основні параметри змісту предметів. Також на сайті можна знайти Інформаційний пакет ЄКТС та його переклад англійською мовою. Розвинута стратегія та вищі за середній бали за фінансову й адміністративну прозорість дали Львівській політехніці змогу стати лідером рейтингу.

Друге місце дісталося Харківському національному університету імені В.Каразіна (66,9). Університет отримав максимум балів за стратегічне планування. Стратегія тематично охоплює забезпечення якості освіти, дослідну діяльність, залучення коштів та їх розподіл, розвиток персоналу, зокрема сприяння розвитку кар'єри молодих викладачів, міжнародну діяльність та розвиток інфраструктури. Також у стратегії окреслено цілі, інструменти й індикатори досягнення результатів. А крім цього, Харківський національний університет досягнув вищих за середні результатів у решті показників.

Третє місце посів Тернопільський національний університет імені І.Пулюя (62,6), який набрав найбільше балів за фінансову прозорість, виконавши вимоги Закону "Про вищу освіту" щодо публікації фінансових документів. На сайті університету можна знайти кошторис, фінансовий звіт, штатний розпис, інформацію про плату за навчання (англійською та українською мовами) і про державні закупівлі. Крім того, він надав повні відповіді на всі запити стосовно доступу до публічної інформації. Цей показник і досить високі бали за адміністративну прозорість та стратегічне планування дозволили вишу увійти до трійки лідерів.

Загалом перша десятка має такий вигляд.

1. Національний університет "Львівська Політехніка" (71,3 бала).

2. Харківський національний університет імені В.Каразіна (66,9).

3. Тернопільський національний університет імені І.Пулюя (62,6).

4. Львівський національний університет імені І.Франка (59).

5. Київський національний університет імені Т.Шевченка (57,1).

6. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (56,1).

7. Львівський національний медичний університет імені Д.Галицького (55,5).

8. Київський національний торговельно-економічний університет (54,9).

9. Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника (54,7).

10. Хмельницький національний університет (54,3).

(Повний рейтинг дивіться на за посиланням).

Водночас загальний рівень відкритості університетів залишається невтішним. Лише 16 університетів перетнули позначку 50 балів зі 100 можливих. Університети досить часто недооцінюють важливості інформування як членів власної академічної спільноти, так і зовнішнього світу. Та тішить те, що все ж таки в Україні можна знайти гідні для наслідування приклади.

Зміст навчання

Ми вже згадували про каталог курсів Львівської політехніки. Ще одним вищим начальним закладом, який має доступний і розгорнутий каталог курсів, є Запорізький національний університет. Проте кілька університетів тримають каталоги курсів лише у внутрішньому доступі, що, на нашу думку, не сприяє поінформованості абітурієнтів, які хочуть вступати до них. Загалом університети не звикли інформувати про зміст своїх освітніх програм — деякі не подають навіть простого переліку курсів. Окрім цього, лише 15 університетів надають інформацію про проходження практики, зазначаючи конкретні організації та роботодавців, яких залучено до цього процесу.

Важливо пам'ятати: що розважливішим буде вибір вступника, то вищою буде його мотивація під час навчання. До того ж реформа вищої освіти передбачає, що не лише контрактні, а й бюджетні кошти надходитимуть до вишів саме за абітурієнтом, а не за рішенням Міносвіти.

Адміністративна прозорість

Найкращими за цим показником виявилися Києво-Могилянська академія (18,8 бала), Кам'янець-Подільський університет імені І.Огієнка (17,6), Київський національний університет імені Т.Шевченка (17) й Тернопільський національний університет імені І.Пулюя (17). Проте загалом рівень адміністративної прозорості не надто високий. Лише 39 ВНЗ перетнули позначку 10 балів із 20 можливих. Статут, який є основним документом, що регулює внутрішнє життя вишу, публікують на своїх сайтах 45 університетів. Лише 17 університетів публікують Положення про вчену раду, 57 — інформують про її склад. Тільки 20 університетів публікують на своїх сайтах оголошення про вакантні посади. Зазначимо, що конкурси під час моніторингу не відбувались у 21 виші, тому цей показник оцінювався для 75 університетів. Лише 18 університетів публікують на сайті звіт ректора.

Фінансова прозорість

Лідерами з фінансової прозорості є Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Ушинського, Тернопільський національний технічний університет імені І.Пулюя, Харківський національний економічний університет. Усі вони набрали по 28 балів з 30 можливих. Однак більшість університетів не інформують про свій фінансовий стан. Усі фінансові документи, а саме кошторис, звіт про його виконання та штатний розпис, у повному обсязі, як того вимагає Закон "Про вищу освіту", опублікували на своєму сайті лише 10 вишів. Майже всі ВНЗ повідомляють на сайті про вартість навчання українською мовою, і лише 27 університетів дублюють цю інформацію англійською. Водночас лише сім університетів інформують про вартість додаткових платних послуг, хоча їх надають усі ВНЗ, і вимогу повідомляти їхню ціну на сайті зафіксовано у законодавстві.

Стратегії

Максимальні 10 балів зі стратегічного планування набрали Львівський національний університет імені І.Франка, Національний гірничий університет України, Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника і Харківський національний університет імені В.Каразіна. Загалом 36 університетів мають опубліковані стратегії, проте лише 18 вишів у своїх стратегіях охопили всі (або переважно всі) найважливіші сфери розвитку: забезпечення якості освіти, дослідну діяльність, залучення коштів та їх розподіл, розвиток персоналу, міжнародну діяльність та розвиток інфраструктури. І лише 10 ВНЗ виокремили у цих сферах чіткі цілі, інструменти й індикатори досягнення результату.

За результатами рейтингу ми підготували для кожного ВНЗ індивідуальні рекомендації, як поліпшити їхню відкритість та прозорість, і роз'яснення, чому це вигідно самим університетам. 

Тим часом виникають запитання у зв'язку з кількома загальнонаціональними нововведеннями. Зокрема, органом, який, вочевидь, покликаний стояти на сторожі відкритості університету, є наглядова рада. Однак нинішнє законодавство не дає їй реальних повноважень, тому варто внести до нього зміни, аби підсилити роль наглядової ради та дистанціювати її від керівництва ВНЗ.

Фінансова прозорість теж потребує певних нормативних змін. Зокрема, слід змінити типові форми документів фінансової звітності, які мають бути оприлюднені на сайтах ВНЗ, щоб забезпечити повноту інформації та унеможливити її приховання. Наприклад, штатний розпис повинен відображати розподіл ставок за кафедрами, а не лише загалом по ВНЗ. Також фінансова документація має містити інформацію про розподіл премій між різними категоріями посад та різними кафедрами. 

Окремою новацією, яка регулюється наказом Міносвіти, стала онлайн-база всіх конкурсів на заміщення вакантних посад, що їх оголошують університети. Технічний бік цієї ідеї вже реалізовано — створено зручний сайт, який не лише інформує про конкурси, а й дає кандидатам на посаду можливість надіслати пакет документів на офіційну електронну скриньку вишу. Однак бракує правового супроводу, який може забезпечити Міносвіти. 

Крім того, національна система забезпечення якості вищої освіти неможлива без доступної спеціальної онлайн-бази пропонованих університетами освітніх програм — з чітким описом та постійно оновлюваними характеристиками, що дозволить абітурієнтам зробити більш зважений вибір під час вступу. Звісно ж, для багатьох вишів це означає показати себе в невигідному світлі. 

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №10, 16 березня-22 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво