Реформа медичної освіти — це критично важливо - Освіта - dt.ua

Реформа медичної освіти — це критично важливо

29 квітня, 2018, 20:34 Роздрукувати Випуск №16, 28 квітня-11 травня

Вже цього літа майбутні медики складатимуть міжнародний іспит.

Метою медичної реформи є визнання пріоритетної цінності життя та здоров'я кожного громадянина. Що потрібно, аби реформа системи охорони здоров'я досягла цієї мети? Нові лікарні, обладнання, ліки і сучасні протоколи лікування? Всього цього недостатньо без зміни цінностей і професійного рівня лікарів та інших медичних працівників. 

Цього неможливо досягти без змін у системі підготовки медичних фахівців. Саме тому реформа медичної освіти ─ це критично важливо. Кінцевим її результатом має стати створення нової медичної спільноти.

Ми бачимо, що така медична спільнота є в багатьох цивілізованих країнах із абсолютно різними освітніми системами та організацією системи охорони здоров'я. Здорове медичне середовище даватиме професорів для майбутніх університетів, створюватиме професійні асоціації, стежитиме за дотриманням норм академічної доброчесності. Таке середовище буде самовідтворюватися, незалежно від персонального складу міністерства чи уряду.

Узагальнено можемо говорити про три принципи побудови медично-освітнього середовища: 

Селекція та підтримка носіїв нової академічної культури — студентів, викладачів, науковців. Нові правила, закріплені в постановах і наказах, підтримують сумлінних і здібних. Мотивований фахівець із якісною підготовкою — основна цінність нової системи охорони здоров'я. 

Інтернаціоналізація освіти і науки. Орієнтація на найкращі міжнародні стандарти та вимоги до навчання і наукової діяльності. Відбір, навчання, оцінка, ліцензування мають прив'язуватися до європейських моделей. 

Комунікація. Суспільна підтримка змін. Освіта неприваблива для телевізійних новин і ток-шоу. Та лише поінформована громада захищатиме й долучатиметься до змін в освіті.

Зміни в медичній освіті повною мірою вкладаються у логіку реформування вищої освіти, розпочатого 2014 р. з прийняттям нового закону "Про вищу освіту". Започаткована реформа вибудувана довкола ідеї розширення автономії університетів. Попри те, що широка автономія — обов'язкова складова сучасних успішних систем вищої освіти, вона не виключає зовнішнього контролю якості. Це питання особливо важливе для так званих "регульованих професій" — тих, робота в яких передбачає особливо високий рівень відповідальності за безпеку та здоров'я людей. До них належать, наприклад, правники, пілоти, лікарі, в окремих країнах регулюється також доступ до професії вчителя, архітектора тощо. Регульований статус професії передбачає, що доступ до неї можливий лише через виконання обов'язкових вимог щодо рівня освіти, складання спеціальних іспитів, отримання ліцензії чи членства у професійній асоціації. Дискусії про впровадження в законодавство поняття "регульована професія" тільки ведуться, проте de facto частина професій уже тепер мають особливе регулювання (наприклад — правничі професії). Освітнє законодавство також передбачає, що для окремих професій держава може проводити незалежне оцінювання навчальних результатів у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). 

У медицині такий іспит давно впроваджений. Від кінця 1990-х років працює система іспитів КРОК, вибудувана на основі американських іспитів. Попри використання найкращих міжнародних зразків, наша система іспитів КРОК далека від ідеалу. Насамперед — через брак фінансування, що унеможливлювало підготовку якісних іспитових завдань. Тому ця система потребувала змін. Що й зробив уряд, з ініціативи Міністерства охорони здоров'я. З 2019 р. МОЗ запроваджує єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) у сфері охорони здоров'я, який міститиме чотири компоненти: іспит КРОК (такий студенти складали й досі), тест із англійської мови професійного спрямування, міжнародний іспит з основ медицини (IFOM) та практичний іспит — так званий ОСК(П)І. ЄДКІ складатиметься з двох етапів: перший етап буде проводитися на третьому курсі (КРОК-1, англійська мова та IFOM (базові медичні знання)), другий — залежно від спеціальності — на п'ятому або шостому курсах (КРОК-2, IFOM (клінічні дисципліни)). 

Найбільшою новацією, безперечно, є додавання міжнародного іспиту IFOM. IFOM — це іспит, який готує й проводить комітет міжнародних експертів під егідою Національної ради медичних екзаменаторів США. У тому чи іншому вигляді він проходить у багатьох країнах світу. Вперше апробований у Франції як пілотний проект, IFOM проводився як моніторингове дослідження спочатку в Італії та Бельгії (2007 р.), у 2014 році тест використовувався для порівняльного аналізу місцевих медичних іспитів в Австралії. Як випускний екзамен і для вступу на резидентуру IFOM проводиться в деяких країнах Близького Сходу та Латинської Америки на постійній основі. Спеціально розроблені клінічні завдання IFOM перевіряють знання з діагностики та лікування, базовані на сучасній доказовій медицині, найновіших методах і підходах до лікування. Для підготовки до такого іспиту університетам потрібно буде переорієнтувати навчальні програми таким чином, аби вони дозволяли студентам отримати найновіші й найактуальніші знання. Важливо відзначити, що йдеться не про знання детальних протоколів лікування інших країн, а про наукове медичне знання, яке є міжнародним за своєю природою, — адже більшість проблем пацієнтів і лікарів однакові і в Європі, і в Азії, і в Америці. Крім того, ця компонента ЄДКІ нівелює всі можливі корупційні ризики, адже тести пишуться поза межами України, перекладаються українською за кордоном і перевіряються міжнародними експертами. 

Навіщо при цьому залишається український іспит КРОК, що близький за природою до IFOM? Деякі країни повністю відмовилися від проведення національних іспитів і перейшли тільки на IFOM. Чи не зробити так само Україні? Ми вирішили, що систему національних іспитів треба зберегти, адже розробка внутрішнього іспиту — це ще й діалог між фахівцями, який сприяє поширенню нових знань і примушує до спілкування про зміст медичної освіти. Крім того, внутрішній іспит дешевший від міжнародного. Тому в перспективі можна буде повернутися до національних іспитів, а міжнародний використовувати лише для моніторингу. Але це за умови, що впродовж певного часу якість національних іспитів підвищиться і зникнуть відмінності в результатах національних та міжнародних іспитів.

Наука — міжнародна, медицина розвивається в усьому світі, а найсучасніші наукові статті, найкращі дослідження публікуються сьогодні англійською мовою. Тому без її розуміння ймовірність того, що студент-медик читатиме нові книжки, отримуватиме актуальні знання, дуже низька. Майбутні українські лікарі знатимуть міжнародну мову сучасної науки, а стимулом до цього стане обов'язковий тест із англійської мови у складі ЄДКІ.

Практична компонента екзамену — ОСК(П)І — перевірятиме навички студента, його вміння проводити медичні маніпуляції, спілкуватися з пацієнтом; визначатиме практичну й психологічну готовність майбутнього лікаря допомагати людям, застосовуючи отримані теоретичні знання. Цей новий практичний іспит принципово відрізняться від звичайного державного екзамену. ОСКІ — об'єктивний. Умовне надання допомоги "пацієнтові" поділяється на "станції", де перевіряються окремі навички чи маніпуляції. При цьому кожен екзаменатор приймає лише "свою" одну складову практичного іспиту, не маючи змоги одноособово визначити загальний результат, — що мінімізує суб'єктивність та можливу корупцію. "Пацієнт", котрого "рятуватимуть" студенти, буде "стандартним", однаковим для всіх, що ставитиме випускників у рівні умови. Новий формат екзамену, на відміну від схоластичного відтворення уривків лекцій, дозволятиме оцінити конкретні практичні навички майбутнього лікаря. ОСК(П)І буде проводитися в університетах, проте Міністерство охорони здоров'я розробить докладні інструкції щодо підходів до оцінювання для отримання порівнюваних результатів. Задля гарантування об'єктивності передбачається, що у приймальних комісіях будуть присутні представники інших університетів.

Окрім нових вимог до змісту, встановлюються також нові правила адміністрування та фінансування іспитів для студентів-медиків. На відміну від поточної ситуації, з 2019 р. іспит можна буде перескладати лише один раз і лише за гроші студента. При цьому необхідно отримати мінімальний прохідний бал із кожної з компонент іспиту. Якщо ж студент не складає іспит із другої спроби, то автоматично відраховується з університету. Окремо встановлюється, що рівень вимогливості іспитів під час повторного складання не повинен відрізнятися від початкового. Держава також уперше взяла на себе відповідальність безпосередньо фінансувати складання іспиту для студентів/бюджетників і окремо — вкладати гроші в розробку іспиту КРОК задля підвищення їх якості. 

Таким чином, маємо новий, багатокомпонентний іспит, котрий як освітній стандарт встановлює доволі високу планку і для студента, і для університетів. При цьому держава не втручається в автономію вишу, але, встановлюючи високі вимоги на іспитів, мотивує студентів учитися, викладачів — учити, а адміністрацію університету — обирати тих, хто зможе підготувати для студентів найактуальніший матеріал. З іншого боку — створюється державний інструмент контролю якості медичної освіти з мінімальними корупційними ризиками. 

Аби підготувати студентів та університети до нових вимог, Міністерство у 2018 р. проводитиме моніторингове дослідження якості вищої медичної освіти, що передбачає складання Міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM) студентами четвертого курсу, яке не вплине на їхній рейтинг успішності. Цей інструмент дозволить державі й університетам встановити найбільші прогалини в підготовці фахівців, вдосконалити навчальні програми, підлаштувати зміст занять до міжнародних стандартів, обрати кращих викладачів і новітню фахову літературу для хорошого результату.

Що ж буде, коли окремі університети покажуть погані результати? Формально, за якість освіти в університеті відповідає ректор, що записано у його/її контракті, невиконання якого є підставою для звільнення. 

Для медичного фаху важлива не лише університетська освіта, а й постійне підвищення фахового рівня для вже працюючих лікарів. Досі цю вимогу формально забезпечує система "підвищення кваліфікації" у вигляді передатестаційних циклів у закладах післядипломної освіти, один раз на п'ять років. Нова постанова КМУ, ініційована МОЗ, змінює систему разового (і, відверто кажучи, доволі формального) навчання та створює передумови для комплексної системи безперервного професійного розвитку. Відповідно до нової моделі, має відбутися демонополізація освіти, — тепер вибір місця чи організації переходить до лікаря, визнаються: освіта, отримана за кордоном, участь у професійних семінарах та конференціях, онлайн-курси, майстер-класи, що проводяться в Україні міжнародними організаціями та фаховими асоціаціями. Уже з наступного року нинішні й майбутні лікарі матимуть можливість обирати ті курси й тематики, які цікавлять саме їх, підбирати зручний для себе час. Встановлюється також вимога безперервного вдосконалення: лікар має навчатися щороку, але де це робити і які саме навички вдосконалювати — вирішує він особисто. Це ще не повноцінна реформа системи. У наступні місяці Міністерство охорони здоров'я працюватиме над тим, щоб змінити також систему фінансування безперервного професійного розвитку лікарів. На заміну моделі "державного замовлення", яке розподіляється між окремими закладами післядипломної освіти, планується запровадити модель, відповідно до якої держава виділятиме певну суму грошей на підвищення кваліфікації кожного лікаря, а вже лікар спільно з працедавцем обиратиме, де і як саме підвищувати свій фаховий рівень. 

Запроваджені новації в оцінюванні навчальних результатів студентів та зміни у механізмах безперервного професійного розвитку лікарів, разом із вимогами при вступі до університету (для вступу на медичні спеціальності абітурієнти повинні мати, щонайменше, 150 балів із профільних дисциплін), покликані створити нову професійну спільноту лікарів, таких, котрі будуть насамперед орієнтовані на інтереси пацієнта і матимуть знання, навички й принципи, яких вимагає сучасність. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 6
  • Yulia Osa Yulia Osa 28 квітня, 12:21 Проблема нашої країни в тому, що нею керують люди, які вважають що вони усе знають і вміють керувати - класичний випадок ефекту Даннінга-Крюгера. Совсун не має медичної освіти, до медицини має такий самий стосунок як неандерталець до айфону, зате вона бере на себе нахабство давати поради, як казав професор Преображенський із "Собачого серця", "космического масштаба и космической глупости", будучи ще й радником в.о. міністра убивства здоров"я. Те саме стосується і вічного в.о. міністра Супрун, яка й досі нікому не показала свій диплом про вищу медичну освіту, нехай не український, нехай європейський або американський, але все одно не показала, бо його просто нема, зате "нареформувала" в медицині так, що нехай зайде у громадський транспорт і послухає як її проклинають пенсіонери і звичайні громадяни, на здоров"ї яких вона поставила великий жирний хрест. Чому на сторінках газети немає статей провідних медиків країни, не клоунів, не шутів горохових, не "шарікових", не "засланих козачків" для руйнації країни, а медиків, науковців від медицини? Чому в країні цими "шаріковими"-совсунами-супрунами розгорнута травля вітчизняних провідних медиків, вітчизняної медичної освіти і науки? згоден 25 не згоден 9 Відповісти Цитувати
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво