«Раби — це нація, котра не має Слова». Концепція мовної освіти: назад — до імперії? - Освіта - dt.ua

«Раби — це нація, котра не має Слова». Концепція мовної освіти: назад — до імперії?

28 січня, 2011, 13:50 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-4 лютого

Чи відомо вам, котра з-поміж держав найбільше дбає про свою мову, її розвиток і чистоту? Виявляється, — Японія, країна, мові якої абсолютно нічого не загрожує!

© Олени Білозерської

Чи відомо вам, котра з-поміж держав найбільше дбає про свою мову, її розвиток і чистоту? Виявляється, — Японія, країна, мові якої абсолютно нічого не загрожує! Там немає жодної другої державної, ніхто не зазіхає на її права. Однак у Країні вранішнього сонця існують спеціальні державні установи, які опікуються чистотою мови, стежать за мовною ситуацією в країні, складають реєстри нових слів та їх уживання. Там навіть створюють популярні телевізійні серіали на лінгвістичні теми.

А як у нашій державі «пошановується» українська — вкотре засвідчила нова Концепція мовної освіти в Україні, розроблена фахівцями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

— Концепція — новий спосіб русифікувати українську освіту, — переконана представник ВГО «Не будь байдужим!» Олена Подобєд-Франківська. — Якщо її затвердять у нинішньому вигляді, незабаром наші діти розмовлятимуть у школі виключно російською. І це незважаючи на те, що державна мова в нас українська, й цього ніхто не скасовував.

МОНМС зробило все можливе, аби усунути громадськість від обговорення документа — для цього обрали надзвичайно невдалі календарні терміни — з 28 грудня 2010-го до 20 січня 2011-го: тоді, коли країна відзначала цикл новорічно-різдвяних свят. Цим, зокрема, грубо порушувалася норма строків обговорення, які мають тривати не менш як місяць. До того ж у зазначений проміжок часу текст документа неможливо було знайти навіть на урядовому порталі. Є безліч порушень і стосовно форми та змісту тексту концепції. Приміром, відсутня мета схвалення документа, натомість маємо підміну понять — мета Концепції мовної освіти підмінюється поняттям мети вивчення мов. Не прописано в документі також механізму та очікуваних результатів реалізації концепції.

Однозначним кроком до русифікації України вважає концепцію і соціолінгвіст — доктор філологічних наук Лариса Масенко. Адже, на її думку, там абсолютно немає чітких положень, про яку мову викладання в школах ідеться. Тобто викладені положення можна однаково застосовувати як до української, так і до російської. Немає визначення базової мови освіти в Україні. Це при тому, що в нас майже 80 відсотків населення є етнічними українцями і, звісно, наша освіта повинна будуватися на тому, що базовою мовою має бути державна. Як у Франції — французька, у Польщі — польська, в Чехії — чеська і т.д.

Русифікаційну спрямованість концепції засвідчують і характеристики, дані в ній українській і російській мовам. Зокрема там ідеться про те, що українська — рідна мова більшості населення держави. Водночас її ціннісні характеристики зводяться до суто фольклорних: мовляв, це мова нашої думи, пісні та шляхетного співжиття. А про російську написано, що вона є рідною для багатьох жителів нашої держави, крім того підкреслюється: це — мова, якою володіє більшість населення України, чого немає стосовно української.

— Зовсім неприпустимим є той факт, що концепція по суті повертає російській радянський статус, — наголосила Л.Масенко. — В документі зазначено: російська є мовою міжнаціонального спілкування. Так само вона кваліфікувалася Конституцією СРСР. Але ж, якщо ми будуємо суверенну державу, мовою міжнаціонального спілкування має бути державна — українська. Інакше в який спосіб державна мова виконає свою консолідуючу функцію?.. Адже і представники національних меншин повинні у процесі навчання обов’язково опанувати державну мову. Але в концепції про це — ані пари з вуст. Переконана: в разі прийняття цей документ внесе хаос у систему освіти, загальмує її розвиток і поглибить розкол українського суспільства на мовно-культурному ґрунті.

— Домінантний принцип концепції — підміна понять, — вважає доцент кафедри сучасної української мови Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка Вікторія Коломійцева. — Проаналізуймо, приміром, таку її позицію: «Мовну політику держави спрямовано на досконале володіння мовою кожним її носієм, обов’язкове оволодіння державною українською мовою, знання іноземних мов». Наявна кричуща суперечність: поняття «рідна» і «державна» мова протиставляються. Постає запитання: для кого ж тоді українська є рідною, як не для громадянина України? (До слова, в РФ, попри те що там проживають дуже багато нацменшин і народностей, шкільний предмет, де вивчають російську, названо «родной язык».) Далі. Частина концепції про основну школу (5—9 класи) зобов’язує дітей засвоїти «цілісну систему знань про мову, що стають підґрунтям для формування вмінь та навичок, необхідних для досконалого володіння нею». Даруйте, але про яку мову йдеться? «Як форма існування і вияв національної та особистісної самосвідомості рідна мова є засобом самопізнання і формування нового типу особистості». Але яку нову особистість мають на увазі автори концепції? Чи не ту, яка вже була в нашій сумній історії і звалася «совєцкій чєловєк»?

…Пам’ятаєте знамениту фразу дружини Володимира Путіна про те, де починається і де закінчується Росія? Там, де починається і закінчується російська мова… Не хочеться, та й немає сенсу зайвий раз волати «доколє?!», рвати на грудях вишиванки, віщуючи чергову хвилю манкуртизації. Просто згадаймо слова ще однієї розумної жінки — доктора філологічних наук Оксани Пахльовської: «Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не може захистити себе».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво