Пустити корені в новому грунті

З якими проблемами зіткнулися виші-переселенці

З початку бойових дій із тимчасово окупованих територій було евакуйовано 10 наукових установ та 16 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Переміщені заклади зіштовхнулися з цілою низкою проблем. Про найгостріші питання та шляхи їх вирішення представники евакуйованих вишів розповідали народним депутатам і чиновникам на круглому столі "Проблеми діяльності вищих навчальних закладів, евакуйованих з Донецької та Луганської областей", що відбувся у профільному парламентському комітеті.

"Ми спеціально запросили окремо ректорів, викладачів і студентів, щоб почути про проблему з усіх боків", – зазначив один із ініціаторів круглого столу, народний депутат, доцент ДонНУ Олексій Рябчин.

"Хороший університет – складний організм з лабораторіями, дослідницькими та експериментальними базами. Чи можна викорчувати столітнє дерево і пересадити його в інше місце? А якщо одразу 26 таких непростих дерев? А нам доводиться це робити", - зазначила Лілія Гриневич, голова парламентського комітету з питань науки і освіти.

Учасники круглого столу виокремили кілька основних проблеми, що ускладнюють життя вишів-переселенців.

Перша пов'язана з юридичним статусом переміщених закладів. Ліцензії та акредитація були отримані ними ще до початку бойових дій. На підконтрольну українській владі територію виші евакуювалися з іншою матеріальною базою, меншим складом студентів та викладачів. Чи можна вважати дійсними отримані раніше ліцензії? Як отримати нові, адже для цього потрібно виконати низку вимог із організації навчального процесу, що в ситуації, яка склалася, не завжди можливо. Очевидно, МОН має розглянути можливість відтермінування подання документів на акредитацію спеціальностей та ліцензування освітніх послуг для вишів, переміщених із тимчасово окупованих територій.

Друга проблема, з якою зіштовхнулися евакуйовані установи, - боргові забов'язання, котрі виникли ще до вимушеного переміщення. Тепер вишам - "переселенцям", які перебувають у скрутному матеріальному становищі, доводиться вирішувати їх у судовому порядку. І найчастіше такі суди вони програють.

Учасники круглого столу підкреслили, що деякі нормативно-правові акти унеможливлюють вирішення проблемних питань. Так, постанова КМУ № 65 від 1.03. 2014 р. "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" не дає можливості використовувати університетські кошти на відновлення матеріально-технічної бази.

Третя проблема пов'язана з тим, що кількість викладацьких ставок, які має вищий навчальний заклад, безпосередньо залежить від кількості студентів. Але в евакуйованих вишах їх кількість зменшилася, порівняно з тією, що була до початку бойових дій на Сході. До переведених навчальних закладів не можна застосовувати "мирні нормативи", їх слід переглянути.

Четверта проблема стосується вступної кампанії - не всі абітурієнти, що проживають на окупованих територіях, змогли скласти ЗНО. Представники евакуйованих університетів просять чиновників переглянути умови вступу і дозволити абітурієнтам із тимчасово окупованих територій вступати без ЗНО, на основі вступних іспитів. Студенти ж поскаржилися на постійні зміни правил перетину кордону з окупованими територіями, що створює труднощі не лише для нинішніх студентів, а й для потенційних абітурієнтів.

Не оминули увагою учасники круглого столу й ті "виші", котрі працюють на непідконтрольній українській владі території. За словами першого заступника міністра освіти і науки Інни Совсун, документи, що видають ці виші, "не мають ніякої легітимної сили ні в Україні, ні в Європі, ні навіть у Росії". Деякі університети на окупованій території уже встигли налагодити зв'язки з університетами РФ і видають своїм студентам дипломи російських вишів. Міністерство веде перемовини з європейськими колегами стосовно невизнання дипломів цих російських університетів.

Голова парламентського комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич наголосила на чотирьох основних завданнях у зв'язку із забезпеченням діяльності евакуйованих закладів: надання елементарних соціально-побутових умов для студентів та викладачів; збереження інституційної спроможності вишів; забезпечення евакуйованих університетів обладнанням; створення умов для розвитку.

За словами Інни Совсун, частина студентів евакуйованих вишів пише заяви про переведення їх до інших університетів. Особливо ті, хто здобуває освіту за технічною спеціальністю: "Тому що рівень освіти, який вони отримують в евакуйованому вищому навчальному закладі, не відповідає тому, якого вони очікували, вступаючи до вищого навчального закладу, коли він ще перебував у Донецьку чи Луганську". Адже, хоча самі університети виїхали, їх обладнання й лабораторні бази залишилися на окупованих територіях. Заступниця міністра запевнила, що евакуйовані виші не залишаться без державної підтримки. Міністерство освіти також веде перемовини з міжнародними донорами стосовно вирішення матеріально-технічних проблем цих закладів, обладнання гуртожитків, закупівлі меблів, ремонту.

На думку Лілії Гриневич, парламент повинен ухвалити законопроект про спрощення ввезення і скасування мита на обладнання, книжки та інші речі, необхідні для евакуйованих вищих навчальних закладів. Депутат пообіцяла, що наполягатиме на терміновому розгляді цього законопроекту.

Керівники переміщених ВНЗ наголосили на необхідності створення міжвідомчого координаційного органу, який би займався проблемами таких вишів.

"Ми віримо, що колись усі евакуйовані виші повернуться додому, і бажаємо, щоб вони повернулися сильнішими", - сказав Олексій Рябчин.