Основи сім'ї - Олена Парфьонова про якість шкільних підручників - новини України - Освіта - dt.ua

Потрібен надійний шлагбаум

8 травня, 17:30 Роздрукувати

Як не допустити у школи неякісні підручники.

Картинка з підручника «Основи сім'ї»

"Завдяки контрацепції сексуальність стає товаром".

Ви здивуєтеся, але це цитата з підручника "Основи сім'ї" для 10–11 класів. Того самого підручника, який на початку цього навчального року наробив чимало галасу. Міносвіти довелося забрати його зі шкіл і відправити на експертизу. І от тепер скандальний підручник має всі шанси повернутися. Принаймні про це оптимістично заявив його автор Адріан Буковинський. Крім того, є висновок науково-методичної комісії при МОН, який рекомендує цей курс для школи.

У МОН відхрещуються від підручника і зазначають: остаточне рішення ще не прийнято, курс "Основи сім'ї" міністерського грифа не має, вже виданими екземплярами користуватися у школах не можна, а перевидання цієї книги мусить врахувати всі зауваження експертів.

Ми вирішили розібратися в ситуації та з'ясувати, чому так сталося. Ми — це батьківська громадська організація "Батьки SOS". Адже останнім часом до нас надходить багато звернень від занепокоєних батьків. Та й питання якості шкільних підручників давно назріло і чекає вирішення. У цьому сенсі історія з підручником "Основи сім'ї" дуже показова. Вона вкотре продемонструвала кілька проблем.

Проблема зі змістом підручників.

Скандальний курс "Основи сім'ї" призупинили у листопаді 2019 року, щоб провести антидискримінаційну експертизу, бо занадто багато було нарікань на антинауковий і християнський компонент. Приклади — на фото.

І коли автор підручника заявив про повернення цього курсу у школи, стало цікаво, а де ж висновки та зауваження антидискримінаційної комісії? Пів року ми чули, що вона проводиться, усе опрацьовується і вивчається, аж тут раптом напередодні травневих свят — новина.

Після того, як батьки висловили величезне обурення, Міністерство освіти зобов'язало свій Інститут модернізації і змісту освіти оприлюднити всі матеріали цієї експертизи й аргументи автора у відповідь на них.

Друга проблема — у примусі вивчати той чи інший шкільний курс без права вибору. Незважаючи на нові закони і реформи, ця традиція досі процвітає у школах. І все тому, що батьки не знають своїх прав.

Наприклад, курс "Основи сім'ї" — це варіативний курс освітньої програми (тобто курс за вибором), хоча він і впливає на оцінки в табелі.

Взагалі-то варіативна складова навчальних планів (додаткові уроки) використовується з різною метою: на підсилення шкільних предметів (додаткові заняття з математики, фізики, англійської тощо), запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи курсів світоглядного спрямування (етика, риторика, рідний край, хореографія тощо); індивідуальних занять і консультацій. У нашому випадку ці години могли піти на курс "Основи сім'ї".

За новим Законом "Про повну загальну середню освіту" школа повинна ознайомити батьків із різними пропозиціями щодо того, які курси вони можуть [MOU1] обрати для своїх дітей на наступний навчальний рік, і взяти до уваги їхнє рішення. Причому, якщо батьківська громада одного класу не одностайна, закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

Та, вочевидь, школи до цього абсолютно не готові. Реалії такі, що батьків ніхто не питає. На початку вересня їх просто ставлять перед фактом про варіативну частину, яку заклад освіти обрав без них і вже затвердив на педраді. Хочу нагадати, що прозорість закладів освіти передбачена статтею 30 Закону "Про освіту". Навчальні заклади повинні цікавитися думкою батьків, і це точно важливіше, аніж збирати батьківські збори виключно для збирання коштів. Тому хочу порадити небайдужим батькам уже зараз поцікавитися планами школи на наступний рік.

Повертаючись до курсу "Основи сім'ї", важливо зауважити, що експерти відзначили у ньому християнський компонент. Звісно, у цьому факті жодної крамоли немає. Однак, якби курс називався, скажімо, "Основи християнської етики", то відповідно до наказу МОН №405 від 20.04.2018 року це був би не просто курс про сімейну етику, а курс духовно-морального спрямування. Це означає, що він упроваджувався би лише за умови письмової згоди батьків усіх учнів класу та лише за наявності підготовленого вчителя. А це значно важче зробити, бо курсів духовно-морального спрямування, схвалених до використання у школах, величезна кількість, і невідомо, який із них оберуть батьки.

Між тим відсутність у назві курсу натяку на релігію дозволяє викладати його навіть тоді, коли не всі батьки на це згодні, — достатньо восьми заяв батьків. Так, як це робиться для англійської, фізики чи математики згідно із Законом "Про освіту". Причому це можуть бути охочі з різних класів, — з них буде створено окрему групу.

Назва "Основи сім'ї" дає можливість уникнути і багатьох інших складнощів. Наприклад, автор курсу не визнає зауважень експертів щодо порушень у цьому курсі статті 35 Конституції, наполягаючи, що йдеться саме про сімейні цінності.

Нагадаю, що згадана стаття Основного Закону країни наголошує на свободі світогляду і віросповідання, на відділенні церкви від держави. У наших школах навчаються діти різних віросповідань, і якщо ми будуємо толерантне демократичне суспільство, не можна нав'язувати якийсь один "правильний" релігійний погляд.

Третя проблема знайома до болю. З нею давно борються батьки. Справа в тім, що і підручник, і зошит з курсу "Основи сім'ї" є платними, бо держава їх не друкує. Тому, обравши цей курс, батьки мають придбати навчальні матеріали за 250 грн у ФОП Буковинський А.Й, що належить автору курсу, та ще й друкується фірмою, співзасновником якої він є.

Однак нагадаю пункт 7[MOU2]  статті 11 Закону "Про повну загальну середню освіту": "Державні та комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів". І це може стати серйозною проблемою для керівника закладу, якщо хтось із батьків поскаржиться на примус.

Четверта проблема — у самій процедурі надання грифів для підручників, її прозорості та об'єктивності. Гриф — це фактично дозвіл на використання книги у школі. Він має допомагати відібрати якісні підручники і не допустити у школи тих, що не відповідають вимогам.

Але не секрет, що гриф не завжди спрацьовує як запобіжник, і вже давно ведуться розмови про те, що процедуру грифування потрібно міняти.

Приклад із підручником "Основи сім'ї" яскраво це демонструє. Так, у квітні 2020 року відбулося засідання науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти МОН. Згідно з протоколом №2 комісія ухвалила: "Відновити дію схвалення для використання у закладах загальної середньої освіти освітнього комплексу "Основи сім'ї" для учнів 10–11 класів (автор Буковинський А.Й.) за умови перевидання".

Однак цікаво, що до складу комісії, яка схвалила до використання курс "Основи сім'ї", входить рецензентка книжок Буковинського. Більш того, вона також колись написала курс "Сімейні цінності", який ще 2016 року Міністерство освіти заборонило через ті самі граблі, що й "Основи сім'ї".

Цікаво, що порівняно із першою версією, якої не допустили у школи, пан Буковинський вніс у свій курс несуттєві правки на кшталт "замінили "сім'я" на "шлюб". Про що сам заявив публічно. Але схвалення отримав. Запитання: навіщо тоді були потрібні оці комісії та методичні ради?

І вишенька на тортик — 4 травня МОН повідомило, що науково-методичні комісії, одна з яких схвалила підручник "Основи сім'ї", припиняють свою роботу. Більш того, до липня 2020 року має бути впроваджений новий порядок грифування, у тому числі схвалення навчальних матеріалів. Цей порядок уже пройшов громадське обговорення, тобто рішення про "Основи сім'ї" було прийнято буквально під завісу. Бо у новому порядку передбачено процедуру скасування грифа, а до комісії "не можуть входити автори підручників (у тому числі електронних), гриф яким надано протягом останніх п'яти років, та представники видавців (виробників, постачальників), близькі особи зазначених осіб, коло яких визначено законодавством". Відповідно до звіту громадського обговорення внесено: "…пункт 4 розділу IV проєкту Акта доповнено абзацом другим такого змісту: "Антидискримінаційна експертиза здійснюється з метою запобігання та протидії будь-яким формам дискримінації, насильства та експлуатації, приниження честі та гідності, булінгу (цькування), пропаганді та агітації, що можуть завдати шкоди учасникам освітнього процесу".

Ну що ж, сподіваємося, ми встигнемо отримати відповідь і на запитання: як узагалі держава може схвалювати до використання у державних і комунальних закладах освіти такі курси, які вона не збирається забезпечувати матеріально, тобто купівлю навчальних засобів знову перекладають на батьків?

Отже, висновком до всієї цієї історії має стати усвідомлення того, що гриф і схвалення навчальних матеріалів до використання у школах — це шлагбаум на шляху підручника до школи. Він має відкривати дорогу лише якісним навчальним матеріалам, а не допомагати заплющувати очі на бізнес на школах з відкотами та примус під гаслом "це все для ваших дітей". Адже не секрет, що видавництва часто стимулюють навчальні заклади відсотками від виручки за придбані батьками зошити і книжки.

Це справа державного значення, і ті, хто стоїть біля шлагбаума, мають піднімати його лише після якісної перевірки, а не за цукерки, прянички чи гарні очі.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво