Міжнародне дослідження PISA покаже сильні і слабкі сторони системи освіти кожної країни. - Освіта - dt.ua

Поганяючи коня, не втратити голови

22 серпня, 14:35 Роздрукувати Випуск №31, 23 серпня-31 серпня

Успіх системи освіти тієї чи іншої країни залежить не від обсягу інвестицій, а від того, на що вони витрачаються. 

Пам'ятаєте казку про богатиря, який стояв зі своїм конем на роздоріжжі перед каменем, пильно вдивлявся в далечінь і думав, який же шлях обрати? А на камені пояснення: праворуч підеш — коня втратиш, ліворуч — голову, прямо — багатим будеш. Схоже на те, що нині наша система освіти в такому ж становищі. Хоча зі шляхом уже, здається, більш-менш визначилися.

На нас чекають хоч і нелегкі, але цікаві часи. Часи, коли з'являються нові можливості і перспективи, професіоналізм переплітається з популізмом, а бажання змін — з мистецтвом компромісів. 

Маємо свіжий закон "Про освіту", готується проект закону "Про загальну середню освіту", а з 1 вересня по всій країні офіційно стартує Нова українська школа (кажуть, тут використано досвід семи країн — не лише Польщі і Фінляндії, а й Канади, Франції, Шотландії, Ірландії та Сінгапуру). Як усе це запрацює, де будуть сильні й слабкі місця, яким шляхом найкраще йти до змін, а де голову втратиш або коня? Добре було б зрозуміти, як в інших освітніх системах розв'язувалися актуальні для нас нині проблеми й питання, що працює ефективно, а що є граблями, на які вже наступали інші. 

Навесні цього року Україна вперше брала участь в одному з наймасштабніших міжнародних порівняльних досліджень якості освіти — PISA (Programmefor International Student Assessment — Програма міжнародного оцінювання учнів). Його ініціатором є Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Важливо, що за результатами дослідження PISA завжди готуються звіти, де видно сильні й слабкі сторони системи освіти кожної країни, а також надаються рекомендації урядам щодо освітньої політики (див. DT.UA від 16 грудня 2016 р. "Українських школярів порівняють з однолітками з інших країн").

Зважаючи на те, що в нас у країні немає власної концепції моніторингу якості освіти, участь у міжнародних дослідженнях особливо важлива. 

До слова, у PISA-2018 разом з нами брали участь 70 країн. Звіти, у яких фігуруватиме Україна, мають бути готові в грудні 2019 року. Ну а поки ми їх чекаємо, згадаймо кілька цікавих висновків з попередніх досліджень PISA, що містяться в тематичних звітах (тобто звітах, присвячених певним питанням) 2009-го, 2012-го та 2015 років (дослідження проводять раз на три роки). Ці звіти опубліковані на сайті PISA-Україна.

Як батьки обирають школу для своєї дитини

За даними PISA, при виборі школи батьки найчастіше звертають увагу на те, щоб довкілля було безпечним, а також на добру репутацію закладу, внутрішній "активний і приємний клімат". Як показало анкетування батьків, ці характеристики важать більше, ніж досягнення учнів школи. Не втримаюся від того, щоб не згадати наші рейтинги шкіл за результатами ЗНО, які дуже критикують експерти, але які вперто з'являються в інформаційному просторі щороку. Результати школи в ЗНО часто впливають на вибір батьків і важать навіть більше, ніж мікроклімат, розташування школи і все інше. "У нашій школі як на зоні — дуже жорстко, так муштрують тих бідних дітей! — розповідала мені знайома бабуся ліцеїста. — Але ж зате всі потім добре складають ЗНО, тому можна й потерпіти".

Однак переважна більшість першокласників цього року йде до школи за пропискою. Тож вибір у їхніх батьків не такий уже й великий.

Що можуть робити батьки, щоб допомагати своїм дітям успішно навчатися в школі

За результатами PISA було виявлено, що 15-річні учні, з якими батьки багато читали, коли ті навчалися в першому класі, досягають значно кращих навчальних результатів, ніж інші їхні однолітки. Незалежно від соціально-економічних передумов для навчання. 

Так, бали з читання на тестуванні PISA були значно вищими в тих учнів, чиї батьки повідомили, що вони "щодня або майже щодня" чи "один-два рази на тиждень" читали зі своїми дітьми, коли ті навчалися в першому класі. Учні, чиї батьки зазначили, що "ніколи або майже ніколи" не читали зі своїми дітьми або робили це тільки "один-два рази на місяць", отримали нижчі результати. І цей вплив не залежить від соціально-економічних передумов. 

Другий фактор, пов'язаний з батьками: ті учні, чиї батьки активно цікавляться життям і навчанням своїх дітей, отримують значно кращі результати.

Різні форми взаємодії батьків із дітьми по-різному впливають на навчальні досягнення учнів. Найбільший вплив мають читання разом, обговорення того, що робили впродовж дня, розповідання казок та історій дітям. Менше впливають такі форми взаємодії як, наприклад, спільна гра з метою вивчення абетки.

Дані дослідження PISA також свідчать, що 15-річні учні, чиї батьки регулярно (щотижня або щодня) обговорюють з ними політичні або соціальні питання, у середньому отримують на тестуванні з читання на 28 балів більше, ніж інші учні.

"Інтуїтивно більшість батьків розуміє, що проводити більше часу з дітьми й брати активну участь в їхній освіті необхідно, щоб забезпечити їх певними перевагами перед іншими вже на початку життя, — йдеться у звіті. — Але велика кількість батьків надто зайнята виконанням своїх обов'язків на роботі й удома, і часу на все, здається, не вистачає ніколи. З іншого боку, часто батьки не беруться допомагати своїм дітям із домашніми завданнями, вважаючи, що їм бракує певних умінь, які сприяли б успішності їхньої дитини в школі. Однак батьків можна заспокоїти: аналіз даних PISA показав, що для сприяння успішному навчанню дитини в школі батькам не обов'язково мати ступінь кандидата наук чи безліч вільного часу. Що дійсно потрібно від батьків, то це мати справжній активний інтерес до навчання й життя дитини".

У звіті міжнародного дослідження PISA наголошується, що одне з завдань учителів, школи й освітньої системи країни — це пошук шляхів, які допомогли б залучити занадто зайнятих батьків до активної участі в освіті своїх дітей.

Що заважає навчанню

На думку директорів шкіл країн-учасниць дослідження, це — прогули учнів, опір змінам з боку вчителів, цькування одними учнями інших, знущання одних учнів над іншими. Але найбільше, вважають директори, заважають прогули учнів та опір учителів. 

Чи впливають на результати тестування великі обсяги домашніх завдань і додаткові заняття

"Шкільні системи, де учні проводять більше часу за навчанням після школи, виконуючи домашні завдання або додатково навчаючись з учителем чи особисто, як правило, мають нижчі результати" — йдеться в одному зі звітів PISA, присвяченого вивченню природничих дисциплін у школах. 

Що впливає на результати

Дослідження PISA вивчає сформованість у школярів з різних країн читацької, математичної і природничої грамотності. У звіті PISA, присвяченому природничим дисциплінам у школах, зазначено, що результати тестування учнів і вибір ними майбутньої професії залежать від того, що саме відбувається в класі, як працює в ньому вчитель. І це навіть важливіше, ніж матеріальні ресурси школи і позакласні заходи. 

Майже в усіх освітніх системах учні, що отримують кращі оцінки, зазначають, що їхні вчителі пояснюють і демонструють наукові ідеї, обговорюють цікаві для них питання, адаптують уроки до їхніх потреб і знань або надають індивідуальну допомогу, якщо учні мають труднощі з розумінням теми або завдань. Позакласні природознавчі заняття проводять на свіжому повітрі, у наукових центрах і музеях.

Ну і, звісно, має значення кількість уроків з того чи іншого предмета: що більше уроків на тиждень мають учні, то кращі їхні результати. "Учні набрали на п'ять балів більше з природничих дисциплін за кожну додаткову годину, проведену в тиждень на регулярних уроках", — ідеться у звіті.

Однак навіть додаткові уроки не є панацеєю. "Найважливішими є якість викладання в навчальному закладі й ставлення учнів до навчання, а не кількість годин, витрачених на нього, — зазначено в одному зі звітів. — Учні повинні повірити у важливість того, що вони вивчають. Так, наприклад, ті учні з країн ОЕСР, які повідомили, що добре вивчати природничі науки дуже важливо, при збільшенні часу на вивчення природничих дисциплін у школі на одну годину отримують у тесті PISA в середньому на 26 балів більше. В учнів, які повідомили, що добре розумітися на природничих науках не дуже важливо, збільшення часу на вивчення природничих дисциплін у школі на одну годину дає підвищення результату на 22 бали".

Чи може стратегія нарахування заробітної плати вчителів поліпшити якість викладання в школі? 

Не всі національні бюджети в змозі платити високу зарплатню кожному вчителеві. Тому багато країн підвищують зарплатню не всім, а вчителям тих шкіл, де їх не вистачає або де є гострі матеріальні потреби. В інших країнах школам дозволяється розробляти гнучкі схеми нарахування вчителям заробітної плати. 

Є країни, в яких діє система індивідуальних грошових заохочень, тобто оплата праці педагога залежить від її продуктивності. Однак у такого підходу є як прихильники, так і противники. Аргументи "за": справедливіше платити більше тим, у кого результати кращі, ніж нараховувати однакову для всіх зарплатню. Крім того, це заохочує вчителів працювати краще і "водночас сприяє встановленню відчутного для суспільства зв'язку між бюджетними витратами й результатами навчання в школі". 

Супротивники системи грошових заохочень оперують іншими фактами: "досягти справедливої й точної оцінки продуктивності праці в педагогічній сфері надзвичайно важко, оскільки результати такої роботи важко виміряти об'єктивно. До того ж такий підхід не сприяє налагодженню співпраці між учителями, а робота вчителя згодом зосереджується на обмеженій кількості критеріїв, які використовуються для оцінювання ефективності його викладання". 

Аналіз даних PISA показав, що, за великим рахунком, результати тієї чи іншої країни не залежать від того, чи прив'язана заробітна плата вчителів до продуктивності їхньої праці. "Рівень заробітної плати — це тільки одна з багатьох ознак професійного середовища, — йдеться у звіті. — Країнам, де професію вчителя вважають привабливою, досягти такої думки суспільства вдалося не лише за рахунок підвищення заробітної плати вчителів. У цих країнах більшої привабливості професії вчителя надало підвищення статусу викладання як роду діяльності й відкриття нових перспектив професійного зростання в педагогічній галузі. До того ж на вчителів було покладено більшу відповідальність як на професіоналів і лідерів у питаннях реформування освіти. Щоб пройти всі ці етапи, країни мають забезпечити таку підготовку педагогічних кадрів, яка підвищить статус учителів, дозволить їм стати педагогами- новаторами й дослідниками в освітній галузі, а не тими, хто лише виконує навчальні програми".

Нашим новим Законом "Про освіту" передбачено сертифікацію педагогів, яку в народі називають "учительське ЗНО". Поступово вона має замінити застарілу систему атестації кадрів. Учителі, що виявлять бажання пройти сертифікацію, отримають надбавку 20% до посадового окладу і ділитимуться своїм досвідом з іншими.

Передбачається, що сертифікація українських педагогів має відбуватися у два етапи: незалежне тестування (його проводитиме Український центр оцінювання якості освіти), яке перевірить теоретичні знання з навчального предмета, методики викладання й вікової психології і моніторинг роботи вчителя у школі та класі (проводитиме Державна служба якості освіти). За нашою інформацією, поки що триває обговорення, як конкретно це має відбуватися. Палкі дискусії точаться в кабінетах усіх рівнів. 

Чи впливає автономія школи на успішність учнів?

Виявляється, дуже впливає. "Більш високі результати в тестуванні PISA отримують ті країни, де школам дозволено на свій розсуд визначати системи оцінювання учнів, перелік дисциплін для викладання, зміст таких дисциплін і навчальні посібники для них. Що більшу автономію має школа… то вищі навчальні досягнення учнів цієї школи. Найкращі результати навчання показують ті учні, в чиїх школах, окрім автономності, є практика оприлюднювати дані про навчальні досягнення учнів. Автономність і підзвітність школи тісно пов'язані між собою" — йдеться у звіті PISA.

Усі ці питання дуже актуальні для нас. Досі наші школи не мали особливої свободи у складанні планів, програм, оцінюванні учнів. Нещодавно було ухвалено новий Закон про освіту, який відкриває такі можливості. Теоретично у шкіл з'явився шанс розробляти і затверджувати свої плани і програми Але ці норми ще не запрацювали на повну потужність. До того ж нині готується проект закону "Про загальну середню освіту", де всі ці питання буде деталізовано. Від того, як це зроблять, залежить, чи матимуть школи реальну автономію, чи вона залишиться красивими фразами на папері. Кажуть, що розділи проекту закону "Про загальну середню освіту", присвячені навчальним планам і програмам, уже редагувалися багато разів, і навколо них іще й досі точаться дискусії.

В одному з тематичних звітів міжнародного дослідження PISA, присвяченому вивченню у школі природничих дисциплін, проаналізовано взаємозв'язок між відповідальністю за управління школою (відповідальністю директора, учителів, наглядової ради, управління освіти та національного органу управління освітою) та успішністю школи. 

Цікавий нюанс — дані щодо впливу наглядової ради на успішність роботи школи. Звісно, це питання потребує детальнішого аналізу та обговорення, але варто нагадати, що наш новий Закон "Про освіту" також містить норму (ст. 29) про створення наглядової (піклувальної) ради, яка має дуже широкі повноваження — від пошуку джерел фінансування й до участі у визначенні стратегії розвитку школи, контролю виконання цієї стратегії та оцінки діяльності керівника школи й ініціювання відкликання його з посади. Нині якраз готується проект закону "Про загальну середню освіту", де все це має бути деталізовано. 

Широкі повноваження наглядової ради якось пройшли повз увагу широкого загалу під час обговорення закону "Про освіту". А от тепер, у процесі їх деталізації в новому законі, викликають суперечки. З одного боку — не заважайте професіоналам-освітянам виконувати свою роботу. З другого — так склалося, що в суспільстві, на жаль, не надто велика довіра до шкіл (побори, булінг, не завжди якісне викладання), і зайвий контроль, мовляв, не завадить.

Фінансування освіти. Чи все залежить від обсягу інвестицій 

Уряди країн, що брали участь у дослідженні, намагаються скорочувати державні витрати і ретельно контролюють державні кошти. Однак "результати PISA дозволяють зробити обнадійливі для батьків та освітян висновки: успіх системи освіти тієї чи іншої країни залежить не від обсягу інвестицій, а від того, на що витрачаються призначені грошові ресурси. Країни з найвищими результатами PISA не належать до найбагатших, водночас вони витрачають на освіту більше грошей, ніж інші країни", — зазначено у звіті.

Цікаво, що в країнах з високим рівнем доходів та успішною системою освіти спостерігається така тенденція: перевага надається інвестуванню в підвищення якості викладання, а не зменшенню кількості учнів у класах, що пов'язано з фінансовими витратами.

Країни з високими результатами PISA вкладають в освіту не тільки кошти, а й віру в успіх у навчанні всіх своїх учнів. У звіті за результатами дослідження підкреслюється, що школи і вчителі в цих країнах не дають неуспішним учням зазнати невдач у навчанні. Вони не залишають слабких і проблемних учнів на другий рік, не переводять їх до інших шкіл, не формують класів за здібностями: "Отже, країни можуть досягати високих результатів у тестуванні PISA незалежно від рівня національного багатства: якщо країна прагне того, щоб усі учні мали успіх у навчанні, і бере на себе як фінансову, так і політичну відповідальність за це, її учні матимуть високі навчальні досягнення. Високих результатів PISA зазвичай не досягають ті країни, де існує практика окремого навчання учнів з низькими навчальними досягненнями, із проблемною поведінкою та/або з особливими потребами".

Ну що ж, чекатимемо результатів PISA. А тим часом продовжуємо шукати свій шлях уперед. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Олег Смірнов Олег Смірнов 26 серпня, 21:39 Цитата: "Шкільні системи, де учні проводять більше часу за навчанням після школи, виконуючи домашні завдання або додатково навчаючись з учителем чи особисто, як правило, мають нижчі результати" — йдеться в одному зі звітів PISA, присвяченого вивченню природничих дисциплін у школах. ____ Оце мені дуже дивно. Я після школи виконував удома домашні завдання, готувався до уроків і вважаю, що це дуже потрібно для розвитку самостійного мислення, ніж щось таке вчити/робити у шкільному гвалті, і тільки там. Іще ходив на гурток з біології, - теж було корисно. ___ У плані дослідження PISA гарно було б порівняти школи різних країн за кількістю учнів у класі (дивно, що такого немає). Думаю, що найкращі результати в навчанні в українських школах були б, коли учнів у класі було б не більше 12 (а не 30 чи скільки там, як зараз). До речі, це б вирішило багато проблем з нехваткою учнів у малокомплектних школах, бо дало б більше навантаження вчителям. Економити на освіті не можна. згоден 1 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво