На захист Ради - Освіта - dt.ua

На захист Ради

28 квітня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №17, 28 квітня-12 травня

У випуску «ДТ» від 8 квітня 2006 року було надруковано статтю Тетяни Печончик «Рада чи зрада?», у якій...

У випуску «ДТ» від 8 квітня 2006 року було надруковано статтю Тетяни Печончик «Рада чи зрада?», у якій ішлося про студентське самоврядування в Україні, зокрема про Всеукраїнську студентську раду при Міністерстві освіти і науки України (далі Рада).

Мене як одного з фундаторів, а нині члена Ради, не може не обурювати необ’єктивність автора згаданого матеріалу, проте варто подякувати газеті за те, що вона опікується проблемами студентської молоді.

Хотів би викласти свої заперечення по суті порушених у статті питань.

По-перше, не міністр освіти і науки створив Раду. Рада була створена за ініціативи студентів, яку міністр всіляко підтримав і надав суттєву допомогу, за що студенти йому дуже вдячні.

Варто зазначити, що нашій організації не виповнилося навіть року від дня заснування. Рада є на сьогодні однією з представницьких студентських структур на рівні держави.

При створенні організації було взято за основу модель Студентського парламенту Республіки Польща. Особливістю подібних структур у Європі, зокрема Польщі, є те, що з юридичної точки зору вони не є типовими організаціями третього сектора. Це пов’язано з тим, що студентське самоврядування керується у своїй діяльності не законодавством про громадські організації, а законодавством про вищу освіту. Добре це чи погано, де плюси, а де мінуси — тема для окремої дискусії. На нашу думку, саме такий юридичний статус надає винятковості структурам студентського самоврядування. Адже громадських організацій може бути створено безліч, при цьому різнитимуться вони лише назвою.

Так, наприклад, Студентський парламент Польщі як загальнодержавний представницький орган студентів регламентований Законом «Про вищу освіту», і ним також опікується Міністерство освіти — як адміністративно, так і матеріально. Не обмежуючи при цьому в пошуку альтернативних, додаткових джерел фінансування.

Аби втілити в життя дану модель, чинне законодавство давало можливість або заснувати чергову громадську організацію, яка декларуватиме захист студентів, або ж піти іншим шляхом. Чинні нормативні акти, а саме постанова Кабінету міністрів України про громадські колегії при органах центральної виконавчої влади, давали можливість створити організацію зі специфічним статусом.

Особливістю створеної організації є ще й те, що, незважаючи на її статус консультативно-дорадчого органу при міністерстві, в її положенні чітко зазначено, що це добровільне об’єднання органів студентського самоврядування. Демократичною новацією є спосіб представництва, який регламентується виключно самими студентами, і ніхто інший не має права в це втручатися. Звісно, може постати запитання: для чого знову «при» міністерстві, невже не можна зробити це поза ним? Пояснення дуже просте. Міністерство, безумовно, є провідною сферою інтересів впливу студентів. Проте насправді не першочерговою. Першочерговою є взаємодія лідерів студентського самоврядування у вищих навчальних закладах із адміністрацією свого ж навчального закладу. Хто мав нагоду спілкуватися з деякими «князьками», тому відома ця специфіка. У жодному разі не вдаємося до узагальнень. І чи не єдиним засобом впливу в разі конфлікту є саме ця приставочка «при», оскільки є багато прикладів, коли листи та звернення різноманітних студентських спілок, союзів, асоціацій залишаються без відповідей. А іноді й навпаки — ці ж самі асоціації, союзи, спілки зацікавлені в ескалації конфлікту, бо, як правило, перебувають на «утриманні» в «різнокольорових» політичних сил.

До речі, Студентський парламент Польщі був спершу створений із таким самим статусом, як ВСР, і лише з часом був прописаний у рамках закону про вищу освіту.

Всеукраїнська студентська рада існує менше року, але за цей час вдалося зробити чимало.

Основна форма роботи Ради — щоквартальні колегії та щопіврічні конференції, але це не вичерпує її діяльності. Нинішнього року було проведено і круглі столи з актуальних для студентів проблем, наслідком яких стали відповідні рішення міністерства, зокрема внесення доповнення до положення про видачу студентського квитка, що зняло перешкоди для пільгового проїзду студентів. Окрім того, міністерство залучало представників Ради до участі у вирішенні конфліктних ситуацій у вищих навчальних закладах, де вони вперше мали статус повноправних членів комісій міністерства.

Щоб активісти студентського руху мали змогу знайти спільне рішення з найгостріших питань студентського середовища, у березні було проведено І Всеукраїнський студентський форум на базі Харків-ського національного економічного університету. На засіданні комісії Ради з розвитку студентського самоврядування на базі НТУУ «Львівська політехніка» в лютому зібралися студентські лідери, які працюють над реалізацією нової моделі студентського самоврядування в Україні. Розвиток програм регіонального співробітництва студентських організацій, налагодження зв’язків між ними в сусідніх областях стає одним із пріоритетних напрямків роботи Ради.

Значна увага приділяється розвитку міжнародного студентського співробітництва. Цьому сприяє програма стажування в органах студентського самоврядування польських ВНЗ. Так, минулої осені 40 щасливчиків, які пройшли конкурсний відбір, протягом тижня працювали пліч-о-пліч зі своїми польськими колегами у Варшаві, Познані, Гданську та Вроцлаві. Цієї весни ми плануємо відправити ще 50 наших представників за аналогічною програмою. Окрім того, найактивніші представники організацій вирушать у травні до Норвегії. У напрямку міжнародної співпраці головне завдання нинішнього року — вступ до Європейського студентського форуму.

Безумовно, найважливіше — це участь у прийнятті рішень Міністерства освіти і науки, що стосуються студентів. Цей механізм на сьогодні відпрацьований через круглі столи та постійний діалог і консультації міністерства з представниками Всеукраїнської студентської ради.

Щодо позиції ВСР під час громадського обговорення законопроекту, який стосувався «примусового» працевлаштування молоді. Наше реагування не було таким швидким, як у організацій, які першими заговорили про вето. Проте для цього є причини. Для прийняття рішення — зваженого, реально представницького, такого, що враховує плюралізм думок, згідно з положенням ми маємо провести колегію, на якій мають бути присутні представники практично всіх областей України. Хто зі студентських організацій провів подібний аналіз? Звісно, можна робити популістські заяви, ні з ким не радячись, тим більше, якщо немає з ким радитися, коли відсутні реальні осередки…

Безумовно, у ВСР є проблеми. Вона не одержує фінансування, десь не вистачає досвіду, все ж-таки організація масштабна. Та поступ очевидний. Потрібно усвідомити одне — годі від будь-чого чекати ефекту на кшталт «Дванадцяти стільців»: увечері гроші — вранці стільці. Гуманітарний сектор — це не матеріальний сектор. І, зрештою, не потрібно забувати, що це об’єднання студентів, які передусім навчаються, а вже у вільний час займаються громадською діяльністю.

І останнє. Під час парламентських виборів 2006 року Всеукраїн-ська студентська рада при Мі-ністерстві освіти і науки України не діяла в інтересах жодної політичної сили, а членство в партіях представників організації уперше визначалося внутрішніми переконаннями, а не вказівками чи натяками керівництва.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво