«МІНІСТЕРСТВО ПРАВДИ» НА БАНКОВІЙ, АБО ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОДНОДУМНОСТІ В УКРАЇНІ - Освіта - dt.ua

«МІНІСТЕРСТВО ПРАВДИ» НА БАНКОВІЙ, АБО ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОДНОДУМНОСТІ В УКРАЇНІ

6 вересня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 6 вересня-13 вересня

«Перший дзвоник» пролунав 19 липня цього року. Центральні органи виконавчої влади України одержал...

«Перший дзвоник» пролунав 19 липня цього року. Центральні органи виконавчої влади України одержали листа з адміністрації Президента №9-9/127 від 18.07.02, підписаного заступником глави адміністрації Президента — керівником головного управління організаційно-кадрової роботи і взаємодії з регіонами паном Іщенком. Цитую: «З метою поліпшення взаємодії адміністрації Президента України з центральними органами виконавчої влади просимо щокварталу подавати графіки засідань колегій, щомісяця — плани роботи вашого відомства, перелік виданих наказів...» Причому «з уточненням планів роботи — щочетверга до 18.00 (!)»

Бувалі, досвідчені чиновники були просто здивовані: якось неконституційно це все виглядає з урахуванням того, що йде це, попросту кажучи, з канцелярії гаранта тієї самої Конституції. За практикою минулих років, адміністрація Президента України легітимувала свої прохання до органів виконавчої влади виключно через Кабінет міністрів України, який відповідно до п.9 ст.116 Конституції України «спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади». Як відомо, про повноваження адміністрації Президента України в Конституції нічого не написано.

До приходу на посаду глави адміністрації Президента пана Медведчука, головного юриста України, АП надсилала листа до Кабміну, а той уже розглядав написане, і залежно від важливості питання доручав це виконувати своїм міністерствам та іншим органам виконавчої влади (розпорядженням або окремим дорученням). Це перше. Ну а друге, і найбільш приголомшливе, — вимога надсилати в АП щомісячні плани роботи всіх міністерств і відомств (!). До такого навіть рідний секретаріат Кабміну не додумався. Цікаво, скільки це потрібно залучити працівників, щоб реально всі ці плани прочитати і проаналізувати?

Упевнена, що не знайшлося в Україні жодного керівника центрального органу виконавчої влади, який би взяв та й надіслав в адміністрацію Президента листа з приводу неконституційності подібних вимог АП. А чому, як ви вважаєте? Тому що через тиждень він би вже не був керівником свого відомства з однієї причини — усім відомо, хто в нас призначає керівників міністерств і комітетів. Ото ж то й воно! Загалом, на нинішньому етапі «розбудови держави» виходить, що адміністрація Президента вирішила, що «Президент — це я» (перефразуючи Г.Флобера), і, не соромлячись, поводиться відповідно.

Далі — більше. Не встиг чиновний люд переварити сенсаційні ініціативи Президента щодо конституційної реформи і нових перспектив з формування уряду, що були оприлюднені в День незалежності України, як 27 серпня адміністрація Президента організувала нараду керівників управлінь, відділів з питань зв’язків з громадськістю, ЗМІ, прес-служб центральних органів виконавчої влади. Тема: «Актуальні завдання діяльності центральних органів державної влади, що випливають з Указу Президента України «Про додаткові заходи із забезпечення відкритості в діяльності органів державної влади».

Про значення, яке надавала АП цьому заходові, можна було судити із присутності на ньому заступника глави АП, керівника головного управління внутрішньої політики В.Хорошковського всі 1,5 години, поки тривала нарада, яку вів керівник головного управління інформаційної політики АП С.Васильєв. Знаходився там же і виступав радник глави АП, придворний політолог М.Погребинський.

Пан Хорошковський закликав усіх присутніх створювати «єдиний інформаційний простір», що полягає в такому — вся офіційна інформація, яка виходить із центральних органів виконавчої влади, не повинна суперечити інформації, що виходить від АП. Цитую: «Були випадки, коли Президент України або його прес-служба робили заяви, а потім виступає ваш міністр і говорить прямо протилежне». У зв’язку з цим АП бере на себе функції «координатора» інформаційних потоків, що виходять з органів виконавчої влади. Було рекомендовано підготувати списки експертів з кожного відомства, що мають право коментувати ті або ті питання щодо напрямів діяльності міністерства або комітету, і надіслати їх до АП.

А для чого, як ви вважаєте? А для того, щоб різні народні депутати не бралися коментувати питання, в яких вони не професіонали. Як можна зрозуміти, списки експертів будуть надіслані в контрольовані АП ЗМІ, щоб ті, не дай Боже, не дозволяли всіляким колишнім міністрам і працівникам міністерств коментувати події врозріз «єдиного інформаційного простору». Пан Погребинський як приклад неподобств, що виходять від Кабміну, розповів, що КМУ протягом одного тижня видав два розпорядження. Одне стосувалося святкування ювілею В.Щербицького, а друге — визнання вояків УПА воїнами-визволителями. Пікантність ситуації полягала в тому, що пан радник глави АП вносив розбрат у вертикаль виконавчої влади — усі присутні підпорядковуються за Конституцією Кабміну. Критика на адресу керівництва КМУ в присутності прес-служб центральних органів виконавчої влади, м’яко кажучи, не етична, а інакше кажучи, за нею прозирає проста і давня як світ політтехнологія — «розділяй і пануй». Крім того, було дано вказівку не «робити PR своїм керівникам», щоб менше їх було на екрані, а то «дехто наживає на цьому «політичний капітал».

Присутнім було доручено також щотижня подавати інформацію в АП щодо подій, які плануватимуться до висвітлення в пресі наступного тижня кожним з міністерств і відомств. Пропонувалася методична допомога і «лобіювання» (так буквально було сказано. — Прим. автора.) в опублікуванні її.

Зізнатися, склалося враження, що все, що відбувається, сталося не 2002 року, на 11-му році існування незалежної України, а років десь 30 тому, і засідання було схоже на збори з питань ідеології в міськкомі компартії. Особливий цинізм полягає в тому, що це все відбувається під гаслом упровадження згори «відкритості державної влади», що, як відомо, є однією з ознак громадянського суспільства.

За логікою речей і розвитком подій, наступним кроком для створення єдиного з адміністрацією Президента інформаційного простору буде запровадження цензури. Так що пан Томенко погарячкував з оголошенням про премію тому, хто зштовхнувся з явищами цензури. Незабаром жодних грошей не вистачить. Ну а комітет, який він очолює, без роботи не залишиться, якщо, звісно, знайдуться сміливі люди писати про явища цензури в такій ситуації.

Поздоровляю, вас, добродії, у нас тепер є «Міністерство правди» з адресою Банкова, 11. В який дивний спосіб в Україні реалізуються передбачення Оруелла!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво