Менше грошей — менше ВНЗ? - Освіта - dt.ua

Менше грошей — менше ВНЗ?

20 лютого, 2015, 22:44 Роздрукувати Випуск №6, 20 лютого-27 лютого

Відповідно до останніх змін до Бюджетного кодексу, починаючи з 2017 року підготовка кадрів у коледжах фінансуватиметься з місцевих бюджетів. Таке нововведення не додає їм упевненості в майбутньому, тому, швидше за все, чимало коледжів шукатимуть об'єднання з університетами та інститутами — закон дозволяє їм бути структурними підрозділами інших ВНЗ.

 

ЯКІ ЗМІНИ ХОЧУТЬ ВНЕСТИ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ СТОСОВНО ОСВІТИ

Закон про Державний бюджет на 2015 рік ухвалювали в останні дні минулого року у вже звичному авральному режимі. Одним з аргументів на користь ухвалення цього "недосконалого", за словами прем'єр-міністра, бюджету, був його обов'язковий перегляд у майбутньому: у прикінцевих положеннях Кабмін зобов'язувався до 15 лютого подати на розгляд ВР пропоновані зміни до Закону про Державний бюджет залежно від результатів перемовин із міжнародними фінансовими організаціями та відповідно до змін, внесених до інших законів. Відтак у понеділок, 16 лютого, цей важливий документ було подано до Верховної Ради.

Видатки на освіту і науку Кабмін вирішив зменшити, але не дуже істотно: пропонується скоротити освітню частину бюджету на 92,4 млн грн., але у відсотках це лише 0,57% від запланованих витрат на освіту. Основні статті видатків — підготовка кадрів ВНЗ III—IV рівнів акредитації та освітня субвенція, з якої фінансуються середні школи, — зменшено на 126,2 і 186,5 млн грн. відповідно (1,2 і 0,4%). На 15 млн грн (0,26%) менше пропонується спрямувати на підготовку робітничих кадрів і на 25 млн (0,65%) менше — на підготовку кадрів ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації. Також 8 млн (1,4%) забрали в КНУ ім. Тараса Шевченка (фінансування цього університету прописано окремим рядком у Держбюджеті).

Водночас витрати за деякими статтями уряд пропонує збільшити. Найістотніше — на освіту в закладах із посиленою військово-фізичною підготовкою — у 2,3 разу. Втім, навіть за умови такого збільшення, на цю статтю припадатиме видатків значно менше, ніж у 2014 та 2013 роках (коли в ній передбачалося фінансування поглибленого вивчення фізики, математики, фізкультури і спорту). На 27,6% (9,2 млн грн.) планують збільшити фінансування антарктичної станції "Академік Вернадський" (нагадаємо, що у першому проекті бюджету не виділили достатніх коштів навіть на те, щоб забрати зі станції дослідників і доставити туди нову команду).

Втім, зміни до бюджету — далеко не найпомітніші з тих, які очікують українську освіту нинішнього року. Новий Закон "Про вищу освіту" запустив процес реформування цієї сфери. Проте часто пропоновані зміни наражаються на критику. Освітяни і громадськість не завжди розуміють, що відбувається, і так само не завжди підтримують зміни. Як приклад можна навести ситуацію зі скороченням кількості ВНЗ — з 802 до 317. 

Про це як про один з етапів реалізації реформи вищої освіти заявляв міністр освіти і науки Сергій Квіт. Заява встигла посіяти паніку серед освітян: мовляв, куди зникли майже п'ять сотень ВНЗ? Невже їх просто ліквідували? Насправді ж розпочався тривалий процес зміни мережі українських вишів. Замість чотирьох рівнів акредитації Законом "Про вищу освіту" запроваджено нову градацію закладів вищої освіти — відповідно до їхньої навчальної і наукової діяльності. Університет — це переважно багатогалузевий ВНЗ, який має програми всіх освітніх ступенів. Академія або інститут може мати програми всіх ступенів, але в одній галузі. Коледж може готувати лише молодших бакалаврів і бакалаврів лише в одній галузі. 

Очевидно, що перехід на нову класифікацію ВНЗ відбуватиметься досить довго. Поки що немає навіть нового переліку галузей і спеціальностей — Міносвіти погоджує його з п'ятнадцятьма різними відомствами, і цей процес в умовах української бюрократії неабияк затягнувся.

Найімовірніше, цифра 317 ВНЗ, які нібито залишилися в Україні, є результатом механічного накладання кількості вищих навчальних закладів ІІІ—IV рівнів акредитації на нову класифікацію. Однак це хибний підхід, адже коледжі, які готують бакалаврів, теж належать до закладів, що надають вищу освіту. Більше того, ВНЗ І рівня акредитації, після того як вони отримують ліцензії на підготовку молодших бакалаврів, мають 5 років для запуску бакалаврських програм і прикладних наукових досліджень.

Тобто перехід технікумів і коледжів або до вищої освіти, або до професійної може бути тривалим процесом. Проте цей механізм має один недолік — прив'язка переходу до ліцензування програм молодших бакалаврів.

Річ у тому, що Закон "Про вищу освіту" передбачає такі освітні ступені: молодший бакалавр, бакалавр, магістр і доктор філософії. Натомість освітньо-кваліфікаційні рівні "молодший спеціаліст" і "спеціаліст" зникнуть протягом 2017—2019 рр. Швидше за все, рівень молодшого спеціаліста перейде до професійної освіти. Водночас новий ступінь молодшого бакалавра наразі залишається незрозумілим і для ВНЗ, і для роботодавців.

У деяких країнах ЄС існує так званий короткий цикл підготовки у вищій освіті. Він зумовлений традиціями, пов'язаними переважно зі специфікою лише деяких професій. Під час написання нового закону з пропозицією запровадити аналогічний цикл в Україні виступили мистецькі ВНЗ. І такий крок видається цілком слушним, адже система освітніх ступенів повинна дозволяти функціонувати й розвиватись усім галузям знань. Вимога ж ліцензувати молодших бакалаврів для всіх технікумів і коледжів, якщо вони хочуть залишитись у сфері вищої освіти, навпаки, видається непродуманою.

Щойно стануть відомі умови ліцензування, як технікуми і коледжі масово вишикуються в чергу для отримання ліцензії на підготовку молодших бакалаврів — і не тому що вони знатимуть їхнє місце на ринку праці чи матимуть домовленості з роботодавцями, а через бажання залишитись у сфері вищої освіти.

Насправді набагато простіше було би скоротити перехідний період до трьох-чотирьох років і скасувати вимогу ліцензувати молодших бакалаврів для отримання статусу ВНЗ. Зрештою, якщо коледж чи технікум запустить бакалаврські програми і розпочне прикладні дослідження, то залишиться у сфері вищої освіти, якщо ні — перейде до професійної освіти і продовжить готувати молодших спеціалістів.

Проте у будь-якому разі насамперед потрібно з'ясувати, які перспективи дає ступінь молодшого бакалавра. Хоча — це стосується всіх освітніх ступенів. Адже якщо абсолютна більшість молодших бакалаврів одразу ж вступатиме на бакалаврські програми, і випускники лише деяких спеціальностей зможуть знайти роботу після двох років вищої освіти, то нам загрожує просте перейменування молодших спеціалістів на молодших бакалаврів замість запровадження нового освітнього ступеня зі своїм місцем та специфікою.

Кількість ВНЗ залежить не лише від їх класифікації — не менш важливим аспектом є 
фінансування. Відповідно до останніх змін до Бюджетного кодексу, починаючи з 2017 року підготовка кадрів у коледжах фінансуватиметься з місцевих бюджетів. Таке нововведення не додає їм упевненості в майбутньому, тому, швидше за все, чимало коледжів шукатимуть об'єднання з університетами та інститутами — закон дозволяє їм бути структурними підрозділами інших ВНЗ.

Такі довгоочікувані реформи в освітній сфері, щойно розпочавшись, одразу наразилися на негативну реакцію — реформи повільні і "нічого не змінюють", а те, що змінюється, громадськості часто не до вподоби (згадаймо хоча б нещодавній скандал із нібито скасуванням МОН обов'язкових дисциплін гуманітарного блоку). Однак структурні зміни потребують часу, особливо в умовах хронічного браку ресурсів та неефективності бюрократичного апарату. І тому освітянам важливо зрозуміти, які саме зміни відбуваються і відбуватимуться, чим вони пояснюються і як регулюються. А міністерство має робити все можливе (і навіть більше), аби процес реформування освіти був прозорим і зрозумілим для всіх, кого ці реформи стосуються.

P.S. За інформацією DT.UA, відповідно до визначення, що міститься в новому Законі "Про вищу освіту", сьогодні в Україні налічується приблизно 317 вищих навчальних закладів. Однак фахівці припускають, що до кінця навчального року їх кількість може зменшитися до 280. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво