Кому потрібні результати TIMSS ? - Освіта - dt.ua

Кому потрібні результати TIMSS ?

21 грудня, 2012, 16:59 Роздрукувати Випуск №47, 21 грудня-27 грудня

Дані TIMSS 2011 стали темою громадських обговорень у багатьох країнах. І лише в Україні результати дослідження оповиті тишею. Ніби їх і не було.

© hrcasestudies.blogspot.com

Міжнародна асоціація з оцінки освітніх досягнень (IEA — International Association for the Evaluation of Educational Achievement) оприлюднила результати Міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study) за 2011 рік. Уже вдруге в такому дослідженні бере участь і Україна. 

Дані TIMSS 2011 стали темою громадських обговорень у багатьох країнах. Перші дані та перші висновки оперативно оприлюднила і Росія (11 грудня з’явилися результати, а  15 грудня — офіційний прес-реліз). І лише в Україні результати дослідження оповиті тишею. Ніби їх і не було. 

Жодних страшних таємниць міжнародне порівняльне дослідження TIMSS не містить. Основна його мета — порівняльна оцінка якості навчальних досягнень учнів з математики та природознавства, а також виявлення чинників, що впливають на якість цих досягнень.

У дослідженні беруть участь учні четвертих і восьмих класів. Його сплановано так, щоб воно давало змогу відстежувати тенденції в математичній та природничій освіті кожні чотири роки. Учні четвертих класів, які брали участь у дослідженні 2007 року, стали учасниками дослідження 2011-го вже як восьмикласники. Кожна країна має можливість порівняти свої результати з визначеним середнім балом та з результатами інших країн. 

Крім того, з допомогою додаткового анкетування учнів, учителів та адміністрацій шкіл, які беруть участь у дослідженні, вивчаються особливості змісту шкільної математичної та природничої освіти, особливості навчально-виховного процесу і чинники, що характеризують навчальні заклади, вчителів, учнів та їхні сім’ї. Така інформація є неоціненною в ухваленні управлінських і державницьких рішень у сфері освіти.

Перше моніторингове дослідження TIMSS в Україні провели ще 2007 року. Його результати оприлюднили на прес-конференції, організованій Міністерством освіти. Висновки дослідження виявилися не дуже втішними для країни, а відтак змусили наших чиновників піти на рішучі реформаторські кроки.

Було внесено зміни до програм з природничо-математичних дисциплін, скориговано плани перепідготовки вчителів з математики, фізики, хімії, біології та географії. У рамках спільного зі Світовим банком проекту «Рівний доступ до якісної освіти» розроблено специфікації та придбано зразки навчальних кабінетів з природничо-математичних дисциплін. 

Сьогодні, маючи на руках дані 2011 року, можемо з упевненістю сказати, що такі кроки  дали позитивний результат.  І хоча він далекий від задовільного, все ж кращий, ніж результат попереднього дослідження. 

Та чи прогресуватиме Україна й далі за показниками якості природничо-математичної освіти — залежить нині від дій і рішень чиновників. Що вони робитимуть із цими даними? Як і раніше, зроблять належні висновки чи просто поставлять галочку в нікому не потрібному звіті та великий хрест на хорошому починанні? Дуже ймовірний останній варіант. І для такого твердження є кілька підстав.

Перша. Ні на сайті МОНМС, ні на сайті Українського центру оцінювання якості освіти немає не лише останніх даних TIMSS, а й результатів та аналітичних матеріалів 2007 року. І це вже свідчить про те, що про порівняльний аналіз та широкі дискусії з цього питання не йдеться. 

За ті кілька років, коли міністерство очолював Дмитро Табачник, це поважне відомство двічі оновлювало зовнішній вигляд і зміст сайта. І обидва рази з нього дивним чином зникали будь-які згадки про діяльність попередників. Ніби їх не існувало у природі. Або вони взагалі нічого не робили. Чи можна в цій ситуації сподіватися на продовження реформ, розпочатих попередньою командою? 

Друге. На превеликий жаль, цього року в дослідженні не брали участі учні четвертих класів. Це означає, що через чотири роки ми не зможемо простежити, наскільки ефективно розвивалася за цей час наша природничо-математична освіта. 

А хотілося б. Адже нове керівництво міністерства не лише стерло згадку про попередників зі свого сайта, а й поміняло програми та Держстандарт освіти (завдяки яким, до речі, й  досягнуто таких результатів). Зауважимо: якраз перед наступним дослідженням спливає термін реалізації концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року. Чим не привід для команди Табачника довести правильність і дієвість власних реформ? Але таку можливість, випадково чи свідомо, вже втрачено.

Цілком може бути, що жодних хитрих планів чиновники й не виношували. А мало місце лише банальне нерозуміння суті дослідження та його значення для розвитку української освітньої системи. Не слід відкидати й таку до болю знайому освітянам причину, як брак коштів. Адже участь у дослідженні передбачає не лише міжнародні витрати (членські внески, оплата участі національних координаторів у міжнародних семінарах), а й витрати всередині країни: на переклад завдань українською та російською мовами, друк тестових зошитів, перевірку та верифікацію даних, підготовку та проведення апробаційної та основної сесій дослідження, організацію та проведення інструктивно-методичних семінарів тощо. 

Третє. Відповідно до спільного наказу МОНМС і АПН від 10.06.2008 р. планувалося, що в 2011 році Україна візьме також участь у міжнародному дослідженні PIRLS ((Progress in International Reading Literacy Study). Це дало б змогу оцінити навички учнів четвертих класів з читання на розуміння. Разом із дослідженням TIMSS дослідження PIRLS охоплює три основні дисципліни у початковій школі — читання, математику та природничі науки. 

Для участі в обох дослідженнях 2011 року було створено унікальні умови. Як зазначено у прес-релізі Intentional Study Center, вперше TIMSS і PIRLS проводилися одночасно. Однак плани щодо участі України у PIRLS так і не стали реальністю. Не кажучи вже про інші дослідження. 

Ігор Лікарчук, директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти наголошує: «Україна — одна з небагатьох держав, яка вперто не хоче брати участь у міжнародних порівняльних дослідженнях, за що піддається справедливій критиці як  із боку вітчизняних, так і зарубіжних експертів. У 1991—2012 рр. було проведено понад 20 масштабних міжнародних порівняльних досліджень якості загальної середньої освіти. Школярі нашої держави взяли участь лише у двох (!), тоді як, скажімо, їхні російські ровесники — більш як у п’ятнадцяти».

Участь у міжнародних порівняльних дослідженнях спонукає кожну країну до реформ, бо дає урядам змогу реально оцінити свої досягнення і проблеми, визначити державну політику, забезпечити конкурентоспроможність національних освітніх систем.

На думку Ігоря Лікарчука, пасивність української національної освітньої системи пояснюється кількома причинами. Насамперед відсутністю політичної волі: «Побоювання негативних результатів міжнародної оцінки зумовлює відсутність політичних ініціатив щодо участі національної освітньої системи в подібних дослідженнях».

Не менш важливим чинником, що гальмує участь України в міжнародних дослідженнях, є відсутність у нашій державі національної системи та концепції моніторингу якості освіти: «Наявність системи впливала б на затребуваність таких результатів, забезпечувала б включення їх у єдину систему оцінювання якості освіти, що давало б можливість приймати ефективні управлінські рішення».

Істотно впливає на ухвалення рішень щодо участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях і відсутність системного та професійного підходів до аналізу результатів моніторингових досліджень (і міжнародних, і внутрішніх). 

Чи принесуть Україні користь результати TIMSS 2011 — покаже час. Але є великі сумніви в тому, що керівники нашого освітнього міністерства зацікавлені в них. На відміну від нас, українських громадян, які не задоволені якістю освіти і хочуть прогресивних змін. 

Оскільки чиновники від освіти не хочуть оприлюднити бодай статистичні дані дослідження, не кажучи вже про їх аналіз, ми вирішили звернутися до компетентного фахівця, матеріал якого подано в цьому числі нашого тижневика

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво