Хмарочос на стадіоні. Якщо раніше київська влада «наїжджала» на заклади профтехосвіти, то тепер уже замахується на територію університетів - Освіта - dt.ua

Хмарочос на стадіоні. Якщо раніше київська влада «наїжджала» на заклади профтехосвіти, то тепер уже замахується на територію університетів

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

Напевно, багато хто пам’ятає, з якою наполегливістю Київміськдержадміністрація вимагала «передачі місту», тобто в комунальну власність, закладів профтехосвіти...

Напевно, багато хто пам’ятає, з якою наполегливістю Київміськдержадміністрація вимагала «передачі місту», тобто в комунальну власність, закладів профтехосвіти. Здавалося б, навіщо їй додатковий, причому чималий, клопіт, інакше кажучи, зайвий головний біль? Відповісти на це запитання може кожен, хто знає, скільки сьогодні коштує сотка (та що там сотка — квадратний метр!) столичної землі. А оскільки багато з цих закладів у наш ринковий час стали «крайніми», то на них у першу чергу і «наїхали» забудовники, котрі намагаються, схоже, перетворити на житлові та офісні квадратні метри кожну п’ядь київської землі. На території деяких навчальних закладів, незважаючи на протести їхнього керівництва і пошуки справедливості в судових інстанціях, уже виростають хмарочоси. У «Дзеркалі тижня» свого часу ми розповідали про подібні ситуації і, зокрема, про те, які хитрі схеми придумують чиновники, щоб «заплутати сліди» і узаконити новобудови — їх оформляють за іншою адресою. Такий відпрацьований на практиці хід застосований і у випадку, про який йтиметься нижче.

У комплексі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ) є стадіон. У квітні минулого року на підставі наказу Держкомзв’язку України його було передано на баланс ДУІКТ. (До цього стадіон «Зв’язківець» знаходився на балансі іншої організації системи Держкомзв’язку — Українського НДІ зв’язку, хоча користувалися ним переважно студенти Київського інституту зв’язку — так раніше називався університет інформаційно-комунікаційних технологій.) Зважаючи на те, що законом передбачена обов’язкова наявність у вищих навчальних закладах спортивних споруд, керівництво галузі вирішило передати відомчий стадіон на баланс університету. У встановленому порядку було складено акт прийому-передачі, і ректор ДУІКТ звернувся до Київради з проханням дати дозвіл на оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований стадіон.

Яким же був подив керівництва університету, коли прийшла відповідь на це звернення!.. Головне управління земельних ресурсів Київміськдержадміністрації повідомляло, що стадіон не належить до земельної ділянки по вулиці Солом’янській, 7, яка була надана Київському інституту зв’язку в постійне користування. І далі: «На підставі рішення Київської міської ради від 18.03.04 №125/1335 «Про надання і вилучення земельних ділянок і припинення права користування землею» земельна ділянка на вул. Механізаторів, 18, надана у постійне користування Солом’янській районній держадміністрації для будівництва, обслуговування й експлуатації житлового будинку з вбудованими помешканнями, підземним паркінгом на 300 машиномісць і гостьовою автостоянкою». Помітили, земельна ділянка зі стадіоном, ніби дрейфуюча крижина, змінила свої координати, опинившись в іншій «широті» — по вул. Механізаторів, 18?

Отут саме час запитати: невже у спеціалістів головного управління земельних ресурсів, міськ- і райадміністрації не знайшлося часу, щоб розібратися у земельно-кадастровій документації? Чи, можливо, у деяких чиновників зі шкільної парти з точними науками були нелади? Адже зіставлення планів земельних ділянок по вул. Солом’янській, 7, і вул. Механізаторів, 18, свідчить: територія площею 2,32 га (на якій саме й знаходиться стадіон), відведена під будівництво висотного житлового комплексу, аж ніяк не належить до «міських земель, не наданих у власність чи користування», а є складовою частиною земельної ділянки по вул. Солом’янській, 7. Рішенням виконкому Київської міськради №1172 від 6 липня 1965 р. її було виділено Міністерству зв’язку УРСР під будівництво інституту зв’язку, двох гуртожитків, житлового будинку і допоміжних споруд. На цій ділянці було побудовано також стадіон. Міністерство зв’язку і його правонаступники користуються цією землею вже чотири десятиліття, і їхнє законне право на землекористування ніхто НЕ СКАСОВУВАВ. І раптом виявилося, що територія державного університету заважає реалізації планів місцевої влади щодо будівництва «житлового кварталу»...

Звісно, університет вирішив відстоювати свої права в суді. У позовній заяві до Господарського суду м. Києва керівництво ДУІКТ просить визнати рішення Київради №125/1335 від 18.03.04 недійсним у частині, яка стосується надання Солом’янській райадміністрації в постійне користування земельної ділянки площею 23169,28 кв. м під будівництво житлового комплексу з підземним паркінгом і об’єктами сфери обслуговування. Позивач також просив суд накласти заборону на знесення об’єктів нерухомості університету.

Проте Господарський суд м. Києва (рішення від 16.08.05 р.) у задоволенні позовних вимог університету відмовив.

— Ми переконані у своїй правоті, тому оскаржили рішення суду в апеляційній інстанції, — сказав кореспонденту «ДТ» проректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Володимир Тихий . — Суддя чомусь не врахував доказів, котрі підтверджують право постійного користування Мінтрансзв’язку земельною ділянкою по вул. Солом’янській, 7, у тому числі тією її частиною, котра в оспорюваному рішенні позначена за адресою вул. Механізаторів, 18. Адже існують документи, які підтверджують право Мінтрансзв’язку (як правонаступника Мінзв’язку УРСР) на цю територію — рішення виконкому Київської міської ради від 06.07.65 р. №1172, план земельної ділянки. За сорок років жодних рішень про вилучення або припинення права користування земельною ділянкою не приймалося. Це підтверджується і тим, що на вимоги суду відповідачі — представники Київради і Солом’янської райради доказів про припинення цих прав не надали.

Представник університету юрист Надія Костриба підкреслила також інші важливі моменти. Так, постановою Верховної Ради України «Про земельну реформу» установлено, що підприємства, установи й організації, котрі мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до набрання чинності Земельного кодексу УРСР, повинні оформити право користування землею до 1 січня 2008 року. Тобто до цього часу земельна ділянка, на якій розташовано стадіон, не може належати до «міських земель, не наданих у власність чи користування».

Стадіон — це не тільки земельна ділянка, але й нерухоме майно державної власності, передача якого в комунальну власність належить до компетенції Кабінету міністрів.

Окрім того, оспорюване рішення порушує ст. 63 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якої майно, яке знаходиться в державній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної форми власності, не підлягає вилученню або передачі іншим підприємствам, установам, організаціям. Це рішення також суперечить закону «Про фізичну культуру і спорт», відповідно до якого не припускається ліквідація діючих фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд без створення рівноцінних споруд, а також передбачається обов’язкова наявність у вищих навчальних закладів спортивних споруд.

* * *

І все-таки в університеті сподіваються, що зрештою в цій земельній суперечці з місцевою владою буде прийнято справедливе рішення. А поки, як кажуть, суд та діло, будівельники не сидять склавши руки — за університетською територією уже проводять підготовчі роботи. Водночас студенти і викладачі заявляють, що бульдозерів на стадіон не пустять. А ще молодь жартує, мовляв, непогано було б чиновникам, котрі не можуть розібратися з планами земельних ділянок, пройти курс... ні, не вищої математики — шкільної геометрії. Втім, тут уже не до жартів...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво