«Фізматівська» задача національного масштабу: гранти, таланти і суспільний престиж

Поділитися
«З якою швидкістю муха мала б врізатися у двері, щоб від неї не залишилося мокрого місця?» — саме з ...

«З якою швидкістю муха мала б врізатися у двері, щоб від неї не залишилося мокрого місця?» — саме з цього запитання почалося захоплення фізикою одного з переможців Міжнародної олімпіади з фізики, студента-першокурсника Київського національного університету ім. Т.Шевченка Олеся Штанька. Він і Кирило Бондаренко (також студент КНУ) на олімпіаді, що проходила цього року в Ісфахані (Іран), завоювали для України бронзові медалі. Ще четверо українських юнаків стали срібними та бронзовими призерами Міжнародної олімпіади з хімії, причому срібну медаль завоював учень 10-го класу Львівського фізико-математичного ліцею Остап Червак. Бронза дісталася двом студентам із Харківського національного університету ім. В.Каразіна — Володимирові Ткаченку, Кирилові Поліщуку і студентці Київського національного університету ім. Т.Шевченка Ользі Балабон.

Ось тільки виростають такі «між­народники» в нас, як правило, не завдяки, а всупереч усьому. Кожен із них — це культурна рослина з гартом бур’яну. Здається, що сьогодні наша держава на чолі з окремими академічними струк­турами не зацікавлена ні в бла­город­ному науковому квітнику, ні в унікальній природничо-науко­вій оранжереї. У потенційних Капиць, Колмогорових і Церковняків немає гідної матеріальної підтримки — того фундаменту, від якого вони могли б відштовхнутися й почати рухатися вгору. Тож дуже можливо, що стипендія у шість тисяч гривень від Фонду Леоніда Кучми «Україна», вручена шістьом українським переможцям міжнародних олімпіад із хімії та фізики, допоможе їм більше, ніж ще одна грамота-подяка від держави.

Перефразувавши відомий афоризм, що «поети народжуються у провінціях, а вмирають у Парижі», на наш лад, уже котрий рік можемо сказати тільки одне: «Талановиті вчені народжуються в українських провінціях, але про їхню геніальність ми дізнаємося від Америки і Європи». Так, сумно бачити, як наша здібна до природничих наук молодь їде за кордон, але глибоко всередині ми радіємо за них. Тому що «там» у них є перспектива, «там» вони можуть собі дозволити працювати в наукоємних сферах і гідно жити. Що очікує їх тут? Наша природничо-наукова школа рік у рік повторює одне й те саме коло: знаходить обдаровану дитину, захоплює її, вчить думати й нетривіально мислити, допомагає їй розкритися, «засвітитися» через систему всеукраїнських і міжнародних олімпіад, а потім багатьох з них зі сльозами відпускає...

«Суспільний престиж науки, — розповідає декан радіофізичного факультету КНУ, доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Анісімов, —дуже впав. І не можна сказати, що фізика втратила своє значення, але її значною мірою зруйновано. Якщо ще років із двадцять п’ять тому талановиті випускники могли отримати роботу й житло, то тепер ми не бачимо жодної підтримки в цьому плані. Зрозуміло, що талановита людина якось проб’ється, адже й трава асфальт пробиває. Але чому обдаровані діти в Україні повинні йти таким шляхом?» Відповідь на це запитання лежить сьогодні в царині теорії, яку начебто всі розуміють, але при цьому «фізматівську задачу» національного масштабу ніхто не може розв’язати. За словами наукових керівників призерів міжнародних олімпіад, дуже часто можна бачити, що команди з Америки і Європи очолюють вихідці з колишнього Радянського Союзу. Чому? Тому що в родинах наших емігрантів престиж природничих наук зберігся досі. У Європі й на Заході природничо-наукову школу формувати не вміють. Як наслідок — із задоволенням беруть наших дітей, які демон­струють тут блискучі результати і можуть потенційно сформувати наступність наукових знань за кордоном.

Система олімпіад із природничих предметів у нашій країні дуже сильна й надзвичайно ефективна. Хоча, за словами Бориса Кремінського, керівника команди призерів міжнародної олімпіади з фізики, старшого наукового співробітника інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН, нині в Україні є тільки три десятки спеціалізованих шкіл, у яких здатні підготувати дитину до всеукраїнської олімпіади. І її рівень завжди намагаються максимально підтягнути до міжнародного. «Щоправда, на міжнародних олімпіадах, — зазначає проректор Харківського національного університету, доктор хімічних наук, науковий керівник команди хіміків професор Юрій Холін, — наші діти набагато краще «виступають», ніж виконують експеримент, бо у сфері матеріально-лабораторної бази в нас, як влучно зауважив хтось із колег, усі прилади «стрілочні», а там — «кнопкові». І досить часто нашій дитині складно швидко зорієнтуватися в експериментальному процесі. А на олімпіадах практично вся хімія експериментальна».

Не менш цікавий у нас і турнірний рух. Судячи з відгуків присутніх на зустрічі професорів та докторів наук, які мають до нього найбезпосередніший стосунок, турнір — це жива форма олімпіади, все найяскравіше і найпривабливіше, що може бути створене у вигляді фізико-математичної задачі. І до її розв’язання можна підійти з абсолютно різних, іноді — кардинально протилежних позицій. За словами Ігоря Анісімова, навіть фізикою можна займатися з азартом. До речі, запитання про муху — чудова гімнастика розуму, апеляція до формування екстраординарних інтелектуальних здібностей людини. Переможці міжнародних олімпіад із фізики, математики і хімії з’являються в Україні щороку, ось тільки далеко не завжди знаходяться ті, хто готовий підтримати їх матеріально, кому безмежно соромно за те, що сьогодні для реалізації здібностей найобдарованішим дітям необхідний гарт бур’яну.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі